Справа № 466/11781/25 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.
Провадження № 22-ц/811/1615/26 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.
секретаря: Іванової О.О.
з участю: ОСОБА_1 та його представника - Кінаша Д.В.,
представника Товариства з обмеженою відповідальністю
«Газорозподільні мережі України» - Піти Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення комісії щодо задоволення Акту про порушення №АП-ЛФ/100-1569-25 від 20.05.2025 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення комісії щодо задоволення Акту про порушення №АП-ЛФ/100-1569-25 від 20.05.2025 року.
Позов мотивував тим, що 25 травня 2025 року представниками Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» складено акт про порушення № ЛФ/100-1569-25, яким встановлено наявність несанкціонованого газопроводу за адресою: АДРЕСА_1 .
25 червня 2025 року комісією з розгляду актів про порушення за результатом розгляду вищезазначеного акту про порушення прийнято рішення про його задоволення.
Вважав рішення комісії щодо задоволення акту про порушення №АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року протиправним, оскільки не встановлено суб`єкта відповідального за порушення, яким може бути тільки споживач послуг.
Зазначив, що він не є споживачем послуг з постачання природного газу в будинку АДРЕСА_1 , оскільки він не є власником цього будинку, не зареєстрований та не проживає в ньому.
Крім того, він не був належним чином повідомлений про час проведення засідання комісії, на якому розглянуто акт про порушення №АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року та прийнято рішення про повне або часткове його задоволення, що позбавило його можливості надати пояснення щодо обставин, зазначених в акті.
З наведених підстав просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії про повне або часткове задоволення акта про порушення від 25 червня 2025 року, прийняте Львівською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», яким задоволено акт про порушення №АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення комісії щодо задоволення Акту про порушення №АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року - відмовлено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2026 року оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі покликається на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували проживання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 , де виявлено несанкціонований газопровід, а сам факт перебування його в цьому житловому будинку під час виявлення порушення не свідчить про його постійне проживання.
Звертаючись з позовними вимогами, він надав належні та допустимі докази, які підтверджують факт його проживання за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки поданим ним документам, що підтверджують обставини, на які він покликається як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, що призвело до ухвалення неправильного рішення суду.
Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника - Кінаша Д.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - Піти Я.І., на їх заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є несанкціонований відбір природного газу.
Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року 2015 року за №1379/27824.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем:
несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу;
несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу);
несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи - втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу необхідно відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема ввареного, врізаного, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.
Главою 5 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення (абзац другий пункту 2, абзац другий пункту 5 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС).
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (абзац перший пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (абзац перший та другий пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в будинковолодінні АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 426 від 13 серпня 2025 року, виданими виконавчим комітетом Стрийської міської ради.
За умовами спадкового договору від 19 березня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т., зареєстрованого в реєстрі за № 1259, ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_4 належне їй на праві приватної власності будинковолодіння АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими спорудами.
Будинковолодіння складається з двох будинків: житлового будинку А-1 цегляного, що складається з однієї кухні та двох житлових кімнат житловою площею 28.0 кв.м., загальною площею 57.1 кв.м. та житлового будинку Б-2 цегляного, що складається з однієї кухні та п`яти житлових кімнат, житловою площею 85.2 кв.м., загальною площею 274.8 кв.м. До них належать такі господарські споруди: цегляний сарай В, цегляна вбиральня Г, огорожа (метал. сітка) 1-2, металеві ворота 3.
Пунктом 6 спадкового договору на ОСОБА_4 покладено обов`язок надати право по життєвого проживання в будинку ОСОБА_1 .
Отже, ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Для оплати послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 надано особовий рахунок: НОМЕР_1 .
Згідно з актом про порушення № АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року, складеним представниками Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за адресою: Львівська область Стрийський район с. Миртюки, вул. І. Франка, 72А встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме, наявність несанкціонованого газопроводу, врізаного у ввідний газопровід перед газовим лічильником, прихований в конструкції стіни, внаслідок чого порушено роботу ГРМ та здійснювалося споживання природного газу поза засобом вимірювальної техніки (лічильником газу).
Зі змісту акту про порушення № АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року вбачається, що такий складено у присутності ОСОБА_1 , відтак він ознайомлений з актом, однак від підпису відмовився, про що зазначено в акті.
Зазначені обставини встановлено також судом першої інстанції при дослідження наданої відповідачем відеофіксації складення акту.
27 травня 2025 року Львівська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» надіслала ОСОБА_1 запрошення від 27 травня 2025 року № 98 з повідомленням про те, що розгляд акту про порушення № АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року відбудеться на засіданні комісії з розгляду актів про порушення 25 червня 2025 року о 10 год. 35 хв.
Рішенням комісії з розгляду актів про порушення Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 25 червня 2025 року задоволено акт про порушення від 20 травня 2025 року №АП-ЛФ/100-1569-25.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вважає вищезазначене рішення комісії з розгляду актів про порушення незаконним, оскільки він не є споживачем послуг з газопостачання за адресою складення акту про порушення № АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року.
В той же час, матеріалами справи підтверджується, що на підставі спадкового договору від 19 березня 2009 року ОСОБА_1 проживає в будинковолодінні АДРЕСА_1 , що складається з двох житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а відтак він є споживачем послуг з газопостачання, що надаються для цього будинку.
У споживача відповідно до умов типового договору та Кодексу ГРМ є обов`язок здійснювати використання природного газу, відповідно до вимог, встановлених Кодексом ГРМ.
Кодекс ГРМ прямо передбачає відповідальність для споживача у разі встановлення ним несанкціонованого втручання в роботу газорозподільчої системи, у зв`язку із чим відбувається споживання необлікованої кількості газу.
Зі своєї сторони, оператор ГРМ має відповідно до Кодексу ГРМ дотриматися процедури і встановити наявність несанкціонованого газопроводу.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників Львівська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» при складанні акту про порушення № АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок: НОМЕР_1 ).
Актом про порушення № АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року, складеним працівниками Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» встановлено факт несанкціонованого відбору природного газу шляхом врізання у газорозподільну систему за місцем проживання позивача.
Разом з тим, позивачем не спростовано встановлені в акті про порушення №АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року обставини, а отже, обґрунтовано комісією з розгляду актів про порушення Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» прийнято рішення від 25 червня 2025 року про задоволення акту про порушення від 20 травня 2025 року №АП-ЛФ/100-1569-25.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправним та скасування рішення комісії щодо задоволення акту про порушення № АП-ЛФ/100-1569-25 від 20 травня 2025 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не проживає в будинку АДРЕСА_1 , в якому виявлено несанкціонований газопровід, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, якими підтверджується, що житлові будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 є частиною одного будинковолодіння, в якому проживає позивач.
Покликання апелянта на те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про засідання комісії з розгляду актів про порушення, є необґрунтованими, оскільки надіславши за адресою місця проживання позивача запрошення від 27 травня 2025 року № 98 з повідомленням повідомлення про дату та час засідання комісії, відповідач виконав обов`язок щодо повідомлення споживача про розгляд складеного на нього акту про порушення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 25 вересня 2026 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Крайник Н.П.
Шандра М.М.