Окрема думка
17 вересня 2026 року
Судді Львівського апеляційного суду Савуляка Р.В. стосовно постанови Львівського апеляційного суду від 17 вересня 2026 року у справі №465/3192/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення юридичних фактів.
У квітні 3034 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення юридичних фактів у якому просила
встановити факт постійного спільного проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в період з 10 червня 2005 року по дату загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
встановити факт, що вона та загиблий військовослужбовець ОСОБА_3 були членами однієї сім`ї з 10 червня 2005 року по дату його загибелі, оскільки спільно проживали разом, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення юридичних фактів - задоволено.
Встановлено факт постійного спільного проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в період з 10 червня 2005 року по дату загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено факт, що ОСОБА_1 та загиблий військовослужбовець ОСОБА_3 були членами однієї сім`ї з 10 червня 2005 року по дату загибелі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спільно проживали разом, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 10 червня 2005 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, так як ОСОБА_1 офіційно не працювала та не мала самостійного доходу, а також мали взаємні права й обов`язки, піклувались один про одного. Зазначене свідчить про те, що між ними як жінкою та чоловіком склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, та є підтвердженням факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Суд також встановив, що позивачка мала хороші, довірливі стосунки з матір`ю загиблого ОСОБА_3 , про що може свідчити довіреність ОСОБА_4 , яка видана на ім`я ОСОБА_1 , за місцем її реєстрації залишились документи ОСОБА_3 , а саме свідоцтво про народження, комсомольський квиток, документи про освіту тощо. Крім цього, факт спільного проживання, ведення спільного побуту позивачки з ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив син загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 17 вересня 2026 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задоволено.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 02 жовтня 2025 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про встановлення юридичних фактів - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності спільних прав і обов`язків в їх сукупності, які б дозволяли встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з червня 2005 року по дату загибелі ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 перебував на обліку в Центрі обліку громадян, як особа, яка немає постійного місця проживання, і переважне місце знаходження може бути зареєстровано за юридичною адресою: АДРЕСА_1 (центр проживання бездомних осіб). Надані позивачкою фотознімки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склалися та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.
Встановлені фактичні обставини в їх сукупності не підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
З таким висновком апеляційного суду погодитися не можу із наступних підстав.
Як правильно зазначено апеляційним судом, встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).
Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо.
При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтва про смерть одного з осіб, які вважали себе подружжям; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що чоловік та жінка вважали себе подружжям, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц та в постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №524/10054/16, від 03 листопада 2022 року у справі №361/4744/19, від 27 березня 2025 року у справі № 127/10809/23.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно актового запису про розірвання шлюбу №340 від 26 серпня 2004 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (т.2 а.с.4).
З 10 червня 2005 року і до 09 квітня 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стали проживати однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, оскільки обоє були вільного стану (не перебували в зареєстрованих шлюбах ).
Факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вказаний період, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку з цим взаємних прав та обов`язків притаманнх подружжю доводиться:
актом ЛКП «Старий Львів» від 11 листопада 2022 року складеного комісією майстрів дільниць ЛКП «Старий Львів» із якого вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_1 проживав ОСОБА_3 (т.1 а.с.42);
наявністю його особистих речей у квартирі ОСОБА_1 (фотографій, свідоцтв про осіту, нагороди за Мужність та ОСОБА_6 (посмертно вручено ОСОБА_1 та сину загиблого ОСОБА_2 ) (т.1 а.с.59-69);
рахунком №2 від 18 вересня 2017 року згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 придбали меблі для квартири в якій проживали на загальну суму 6630 гривень. З врахуванням того, що ОСОБА_1 у цей час офіційно не працювала і отримувала мінімальну пенсію (т.1 а.с.50-52), зазначені кошти і були їхнім спільним майном (т.1 а.с.65);
копією рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року та Постановою Верховного Суду від 14 вересня 2025 року яким позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Міністерства оборони України (03168 м. Київ пр-т Повітрофлотський буд. 6; ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії- задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у складанні та направленні висновку з документами ОСОБА_1 до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 , передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";
зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 у 15-денний строк з дня набрання рішення у даній справі законної сили скласти та направити висновок з документами ОСОБА_1 до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 , передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких (т.1 а.с.74-84);
декларацією ОСОБА_3 №0000-8Р13-656Р про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу в якій зазначена адреса його проживання АДРЕСА_6 ). У самій медичній карті зазначені лікарські виписки за 2016-2017 року, що свідчить про те, що екстрену медичну допомогу ОСОБА_3 міг отримувати лише за місцем реєстрації ОСОБА_1 (т.1 а.с.57-58;т.3 а.с.61-68);
проясненнями відповідача по справі ОСОБА_2 , який як в суді першої так й апеляційної інстанції пояснював, що його батько ОСОБА_3 з 2005 року проживав однією сім`єю без шлюбу з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Його батько та ОСОБА_1 майже 20 років вели спільне господарство, мали спільний побут та бюджет. Коли батько хворів то п. Світлана завжди була поруч. ОСОБА_3 був головним в сім`ї, забезпечував ОСОБА_1 усім необхідним. Батько працював ковалем, виробляв металоконструкції, ковані вироби та художнє кування на продаж. Крім того з 2016 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживала його бабуся по батькові лінії ОСОБА_4 , яка потребувала стороннього догляду і такий догляд її здійснювала ОСОБА_1 .
Подібні за змістом пояснення в суді апеляційної інстанції під присягою дали свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які є сусідами ОСОБА_1 і разом проживають на одній сходовій площадці у будинку. Однак показання свідків та пояснення відповідача залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції.
нотаріальним дорученням від 03 листопада 2016 року, згідно якого мама ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уповноважувала ОСОБА_1 одержувати для неї пенсії, оформляти, поновлювати, отримувати банківські платіжні картки, вести її справи у всіх державних, кооперативних, громадських органах, а також вести справи у всіх судових установах з усіма правами надано законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому тощо (т.1 а.с.70). Зазначене узгоджується із поясненнями свідків та відповідача, які підтвердили, що ОСОБА_4 з 2016 року і до дня смерті проживала за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .
Досліджені в суді першої та апеляційної інстанції докази в їх сукупності беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з червня 2005 року по 09 квітня 2022 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, а також мали взаємні права й обов`язки, піклувались один про одного. Зазначене свідчить про те, що між ними як жінкою та чоловіком склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, та є підтвердженням факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Скасовуючи оскаржуване рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не проаналізував наявних у матеріалах справи доказів, не дав їм належної оцінки та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Щодо висновків суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Центрі обліку громадян, як особа, яка не має постійного місця проживання і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.45-47).
Даний доказ, по суті, ліг в основу рішення суду апеляційної інстанції про відмову у позові ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що про фактичне місце реєстрації ОСОБА_3 в останні роки життя ( АДРЕСА_1 ), вказувала у своїй позовні заяві сама ОСОБА_1 . Вона ніколи не скривала цього. Однак пояснювала, що реєстрація ОСОБА_3 була пов`язана із наявністю невирішених спорів між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про витребування частки в майні з чужого незаконного володіння, визнання права власності на частку в майні, вселення, усунення перешкод в користуванні майном, розгляд якої тривав у судах з вересня 2014 року по липень 2019 року (справа №466/3866/14). Тому постало питання про зняття його з реєстрації за місцем прописки його матері. Такі пояснення позивачки є логічними і послідовними і не свідчать про те, що ОСОБА_1 «відшукала» ОСОБА_3 у центрі бездомних у м. Львові задля отримання матеріальної допомоги від держави через його загибель при захисті Батьківщини.
Тому довідка №360 від 16 квітня 2016 року №360 (т1.а.с.45) ,та довідка про реєстрацію місця проживання особи (т.1 а.с.46), про реєстрацію ОСОБА_3 в Центрі обліку нічного перебування бездомних осіб з 16 квітня 2019 року не може спростовувати наведені вище докази, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім`єю без шлюбу у період З 10 червня 2005 року і до 09 квітня 2022 року.
З огляду на вищевказане постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною, обґрунтованою та справедливою.
Суддя Львівського
апеляційного суду Савуляк Р.В.