Постанова № 140126396 у справі № 904/7251/25 від 09.09.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/7251/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,

суддів: Демчини Т. Ю., Кошлі А. О.,

секретаря судового засідання Старини А. С.,

представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 (суддя Ліпинський О. В., м. Дніпро, повне рішення складено 11.05.2026) у справі № 904/7251/25

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 756 989, 47 грн,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вихідний № 22/99-1361 від 22.12.2025), у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" неустойку за Договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 20.03.2025 № 102/4Д у сумі 756 989,47 грн, у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 322 252,55 грн, пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 221 928,64 грн, штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212 808,29 грн, а також 9 083,87 грн витрат зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та ТОВ "Строй ЮА" (Підрядник) укладено Договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 20.03.2025 № 102/4Д по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 385", вартість робіт за яким у редакції додаткової угоди від 01.05.2025 складає 3 040 118,36 грн, у тому числі ПДВ 506 686,39 грн; роботи виконуються за двома етапами (І етап - проектування, ІІ етап - будівельні роботи) відповідно до Календарного графіка виконання робіт (Додаток 4); у порушення пунктів 1.4, 3.1, 8.4 Договору відповідач до виконання робіт 2 етапу не приступив, про хід виконання робіт не інформував, будівельні роботи у визначений строк не завершив, що підтверджено Актом огляду будівельного майданчика від 26.06.2025, у зв`язку з чим Договір розірвано в односторонньому порядку з 16.07.2025, а на підставі пунктів 13.3 та 13.5 Договору нараховано пеню та штраф.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 91230,55 грн пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт, 88771,45 грн пені за порушення строків завершення будівництва, 85123,31 грн штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів, 6 311,28 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що укладений сторонами Договір підряду містить елементи різних договорів, зокрема договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а також договору будівельного підряду, тобто є змішаним договором, а оскільки причиною виникнення спору є невиконання відповідачем зобов`язань саме в частині проведення будівництва, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють будівельний підряд (статті 875, 882 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання пункту 8.1 Договору 21.03.2025 позивач передав відповідачу будівельний майданчик, про що сторонами складено відповідний акт; що згідно з Календарним графіком виконання робіт, з урахуванням тлумачення декад та їх третин, відповідач мав розпочати виконання будівельних робіт (ІІ етап) протягом 1-3 квітня 2025 року та завершити їх до 03 травня 2025 року включно; що роботи І етапу з розробки проектної документації виконані та прийняті за Актом здачі-приймання від 10.04.2025.

Суд першої інстанції встановив, що станом на 25.06.2025 підрядник роботи на об`єкті не розпочав, що зафіксовано актом огляду будівельного майданчика, і у зв`язку з цим позивач скористався правом на односторонню відмову від договору, передбаченим підпунктом "а" пункту 4.1.1 Договору та частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, направивши 08.07.2025 повідомлення № 14/22-741, отримане відповідачем 10.07.2025, внаслідок чого договір є розірваним з 16.07.2025.

Перевіряючи розрахунок неустойки, місцевий господарський суд дійшов висновку про помилковість визначення позивачем періоду нарахування пені за порушення терміну початку виконання робіт, зазначивши, що з урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України прострочення розпочинається з 04.04.2025, а завершується 03.05.2025 - моментом настання строку завершення будівництва, після спливу якого виникає інше самостійне порушення, за яке пунктом 13.5 Договору передбачено окрему відповідальність; відтак пеня за пунктом 13.3 Договору підлягає нарахуванню за період з 04.04.2025 по 03.05.2025 (30 днів) та становить 91 230,55 грн. Розрахунок неустойки за пунктом 13.5 Договору визнано арифметично правильним.

Відхиляючи доводи відповідача про звільнення від відповідальності, суд виходив з того, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати, який у матеріалах справи відсутній, тоді як наданий висновок Рівненської торгово-промислової палати засвідчує обставини, що істотно ускладнили своєчасне виконання зобов`язань, і може бути підставою для внесення змін до договору або його розірвання, проте не підтверджує обставин, за яких сторона звільняється від відповідальності; крім того, суд послався на пункт 14.8 Договору, за яким сам факт дії воєнного стану не вважається форс-мажорними обставинами, а укладаючи договір під час дії правового режиму воєнного стану, відповідач мав усвідомлювати усі ризики здійснення господарської діяльності під час війни.

Водночас суд визнав за можливе застосувати частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статтю 233 Господарського кодексу України і зменшити розмір неустойки, врахувавши, що відповідальність за пунктом 13.5 Договору застосовується у зв`язку з невиконанням того самого зобов`язання щодо виконання будівельних робіт у межах погодженого Календарного графіка, а тому сукупний розмір заявлених штрафних санкцій є очевидно неспівмірним наслідкам порушення, а також ступінь вини відповідача, характер допущених порушень та обставини здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим зменшив розмір пені за порушення строків завершення будівництва та штрафу за прострочення понад тридцять днів на 60 % від заявленого до стягнення розміру.

Розподіляючи судові витрати, суд зазначив, що зменшення розміру неустойки є наслідком реалізації судом дискреційних повноважень, а не наслідком необґрунтованості відповідної частини позовних вимог, тому судові витрати в частині суми, на яку зменшено неустойку, покладаються на відповідача, а пропорційно тій частині вимог, у задоволенні яких відмовлено через їх необґрунтованість, - на позивача.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись частково з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25, Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 подала апеляційну скаргу та просила рішення в частині розміру стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 пені, штрафу та судового збору - змінити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт у сумі 322 252,55 грн; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 221 928,64 грн, штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212 808,29 грн та 9083,87 грн витрат зі сплати судового збору.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції абсолютно правильно встановлено обставини укладення Договору підряду від 20.03.2025 № 102/4Д, його умови щодо етапності робіт (пункт 1.4), вартості (пункт 2.1 та додаткова угода від 01.05.2025 - 3 040 118,36 грн), строків виконання (пункти 3.1, 3.2), порядку закінчення робіт (пункт 3.4), передачі об`єкта за актом приймання-передачі № 385 від 21.03.2025, виконання робіт І етапу за Актом здачі-приймання від 10.04.2025, а також факту нерозпочаття робіт ІІ етапу станом на 25.06.2025 та розірвання Договору в односторонньому порядку з 16.07.2025.

Апелянт наводить розрахунок неустойки, зазначаючи, що термін початку будівельних робіт за Календарним графіком - 01.04.2025, термін завершення - 03.05.2025, дата розірвання договору - 16.07.2025, а відтак період порушення терміну початку виконання будівельних робіт (пункт 13.3 Договору) склав 106 днів - з 01.04.2025 по 16.07.2025, період порушення строків завершення будівництва (пункт 13.5 Договору) склав 73 дні - з 04.05.2025 по 16.07.2025, і розмір пені становить відповідно 332 252,55 грн та 221 928,64 грн, а штраф за прострочення понад тридцять днів - 212 808,29 грн.

Скаржник не погоджується з висновком суду про наявність підстав для зменшення нарахованої неустойки на 60 %, зазначаючи, що поза увагою суду залишились такі обставини, як ступінь виконання зобов`язання боржником, значність прострочення виконання, наслідки порушення, дії, які винна сторона приймала з метою належного виконання договору.

Апелянт наголошує, що до виконання будівельних робіт протягом дії договору відповідач взагалі не приступив, будь-яких дій для початку виконання будівельних робіт не приймав, у період чинності Договору з вимогами щодо зміни або розірвання Договору до позивача не звертався, а висновок Рівненської торгово-промислової палати № 56.01/433 був складений 17.10.2025, при цьому із заявою щодо надання висновку відповідач звернувся лише 08.09.2025, тобто по спливу майже 2 місяців після розірвання Договору.

Скаржник зазначає, що внаслідок невиконання договірного обов`язку під загрозу була поставлена оборона Держави від російської агресії на Дніпропетровському напрямку.

Апелянт посилається на частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статтю 233 Господарського кодексу України, зазначаючи, що зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, проте висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій не відповідають обставинам справи, а при ухваленні судового рішення судом допущено неправильне застосування норм матеріального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі №904/7251/25, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 в частині встановлення підстав для застосування відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені і штрафних санкцій), та винести нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ "СТРОЙ ЮА" в повному обсязі. Апеляційну скаргу розглядати за участю представника ТОВ "СТРОЙ ЮА".

Судом не з`ясовано низку суттєвих обставин щодо допущених самим Замовником порушень і невиконання обов`язків, як передбачених договором, так і обумовлених законом, залишено поза увагою неналежність сприяння Замовника у виконанні Договору, а також те, що вина Підрядника у простроченні відсутня, оскільки всі дії вчинялись у межах та із дотриманням обопільно погоджених сторонами умов договору й з урахуванням погіршення безпекової ситуації (форс-мажору), що у сукупності призвело до невідповідності викладених у рішенні висновків фактичним обставинам справи та до неправильного застосування норм матеріального права і незастосування норм, які підлягали застосуванню.

Скаржник наголошує, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області одночасно перебувало 18 позовів з повністю аналогічними за сутністю вимогами на загальну суму понад 11 мільйонів гривень, а всього між сторонами укладено 53 ідентичні за умовами й предметом договори підряду, предметом яких було будівництво захисних споруд безперервною довжиною в сукупності приблизно 11 кілометрів, тобто фактично замовлено весь обсяг будівництва як єдиний захисний комплекс із застосуванням методу штучного дроблення шляхом укладення численної кількості договорів на один нерозривний обсяг робіт.

Після укладення договорів та початку виконання робіт І етапу ситуація на місцевості суттєво змінилась: на час початку робіт ІІ етапу ділянки запланованого будівництва опинились безпосередньо в зоні лінії бойового зіткнення біля селища Межова, що об`єктивно створило підвищений рівень небезпеки, нестабільність безпекової ситуації та внесло істотні обмеження у можливість здійснення будівельної діяльності.

Апелянт посилається на статті 3, 6, 628 ЦК України щодо свободи договору та обов`язковості для сторін положень актів цивільного законодавства, а також на умови пунктів 1.4, 3.1, 3.2, 4.2.1, 4.2.5, 4.2.7, 4.3.7, 4.4.10, 8.1 Договору, якими визначено етапність робіт, строки їх виконання, обов`язок Замовника затвердити проектну документацію та надати підряднику об`єкт (фронт робіт), а також обов`язок Підрядника забезпечувати дотримання працівниками сигналів повітряної тривоги, законодавства з охорони праці та безпечних умов проведення робіт.

Скаржник зазначає, що за умовами пунктів 13.2 та 13.13 Договору Підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт, якщо не доведе, що порушення сталися не з його вини, та не несе відповідальності за порушення строків виконання Робіт, якщо таке порушення сталося не з його вини; ці умови, погоджені сторонами, судом першої інстанції не були застосовані.

Апелянт посилається на пункти 69, 70 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668, згідно з якими будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором, і оформлюється відповідним актом, а замовник виконує підготовчі роботи, необхідні для використання будівельного майданчика, а також на пункт 4.6 ДБН А.3.1-5-2016, який містить імперативну вимогу щодо припинення робіт у випадку виникнення на об`єкті будівництва та/або прилеглій території небезпеки для життя та здоров`я людей.

Скаржник наполягає, що позивач не довів належними, допустимими, достатніми, достовірними і вірогідними доказами ані факту належного затвердження і погодження проектної документації, ані факту послідовного та одночасного вчинення дій, обумовлених пунктами 4.2.1 та 8.1 Договору; судом не досліджено й не встановлено, чи виконав Замовник зобов`язання за Договором та зобов`язання, обумовлені спеціальними законами.

Апелянт заперечує проти прийняття судом як доказу Акта приймання-передачі об`єкта від 21.03.2025, зазначаючи, що цей акт складено наступного дня після укладення договору, тобто до розроблення та затвердження проектної документації, поза межами місця здійснення робіт, без належної ідентифікації конкретної ділянки, без прив`язки до координат, меж, рельєфу, під`їзних шляхів, а тому він свідчить лише про передачу вихідних даних для проектування, а не про передачу будівельного майданчика (фронту робіт) перед початком робіт ІІ етапу; зміст акта ("виконали огляд будівельного майданчику в натурі зовнішньо майданчикових та внутрішньо майданчикових підготовчих робіт, ознайомились з проектною документацією") суперечить хронології подій.

Скаржник зазначає, що лише після прийняття Замовником робіт І етапу настає передбачений пунктом 4.2.1 Договору обов`язок щодо затвердження документації та надання Підряднику Об`єкта (фронту робіт) відповідно до розробленої проектно-технічної документації; поза увагою суду залишилось і те, що відповідач направляв на адресу Замовника лист № 121 від 06.06.2025, у якому звертав увагу на порушення пунктів 4.2.1, 8.1 договорів та наголошував на необхідності виконати обов`язок щодо передачі, проте такий обов`язок виконано не було.

Апелянт наголошує, що проектна документація була затверджена наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 154 від 11.04.2025 як державним замовником, однак спеціальні норми постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1415 "Про особливості організації та проведення будівництва фортифікаційних споруд на період воєнного стану в Україні" зобов`язують додатково погодити проектну документацію з військовим командуванням, в межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво; доказів такого погодження суду не надано, а затвердження схеми опорного пункту № 385 командиром оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 31.01.2025, на яке позивач послався у додаткових поясненнях від 13.04.2026, не є свідченням погодження проекту та не співвідноситься з предметом доказування, оскільки договір укладено наприкінці березня 2025 року.

Скаржник посилається на відповідь Адміністрації ДССТ № 518/3069 від 21.03.2026 на адвокатський запит адвоката Гелетія М. Т. від 17.03.2026, якою, на його переконання, підтверджено, що військова частина як "державний замовник" і "військове командування в зоні територіальної відповідальності якого перебувають фортифікаційні споруди" - це різні суб`єкти, і що таким командуванням є Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Командування сухопутних військ Збройних Сил України.

Апелянт посилається на статті 613, 614, 617, 627, 850, 851, 875, 877 ЦК України, зазначаючи, що замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату зупинити, якщо замовник не виконав зустрічних обов`язків, що особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання, і що у разі прострочення кредитора боржник не несе відповідальності за прострочення виконання.

Скаржник посилається на постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц щодо застосування тлумачення contra proferentem, за яким особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Апелянт зазначає, що окремі види робіт за кошторисами передбачали виготовлення, придбання та доставку залізобетонних конструкцій, вентиляційних систем, водозбірних колодязів та іншого устаткування, яке підрядник закупив та замовив відповідно до бухгалтерської довідки, наявної в матеріалах справи, що свідчить про спрямування ним усіх залежних від його волі зусиль на досягнення мети договору.

Скаржник наголошує, що будівництво відбувалося в зоні активних бойових дій, де лінія фронту проходила на відстані 10-15 км; за відомостями військових адміністрацій у квітні-травні 2025 року в регіоні було оголошено понад двісті тридцять повітряних тривог загальною тривалістю понад 36 днів, а після кожної тривоги потрібно було щонайменше 1-1,5 години на повторну організацію робіт, що в сумі призводило до втрати понад 50 календарних днів; ТОВ "Строй ЮА" є цивільним підприємством, працівники якого мають невід`ємне право на безпечні умови праці, а відповідно до статті 3 Конституції України життя і здоров`я людини визнаються найвищою соціальною цінністю.

Апелянт зазначає, що Рівненська торгово-промислова палата підтвердила наявність істотної зміни обставин і форс-мажору для цього договору, а тому вини Підрядника у простроченні немає.

Водночас скаржник погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення неустойки, посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18, постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22, постанови Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, наголошуючи, що неустойка має компенсаційний, а не каральний характер, проте не погоджується з рішенням у частині висновків щодо підстав для застосування до нього відповідальності без вини.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Військова частина НОМЕР_1 не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЮА", що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЮА" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Стефанів Т. В. (доповідач), судді - Кошля А. О., Демчина Т. Ю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25.

Витребувано матеріали справи № 904/7251/25 у Господарського суду Дніпропетровської області.

25.05.2026 справа № 904/7251/25 надійшла на адресу Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 призначено справу № 904/7251/25 об`єднано апеляційні скарги для спільного розгляду та призначено в судове засідання на 09.09.2026 о 10 год. 30 хв.

15.05.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" у складі апеляційної скарги було подано клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи листа-відповіді Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту № 518/3069 від 21.03.2026 на адвокатський запит з додатками, обґрунтоване тим, що такий доказ отримано товариством від адвоката Гелетія М. Т. лише 29.04.2026, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення, а тому не міг бути поданий до суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника (частина 8 статті 80, частини 1, 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

25.06.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" було подано клопотання про застосування судом дискреційних повноважень щодо зменшення розміру неустойки, у якому заявник просить зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій і пені на 99 %, посилаючись на відсутність власної вини, прострочення кредитора, дію форс-мажорних обставин, компенсаційну (а не каральну) природу неустойки та на практику Верховного Суду, зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 та від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, постанови Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 909/601/23, від 30.03.2021 у справі № 902/538/18, від 15.02.2023 у справі № 920/437/22.

01.07.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" було подано уточнене клопотання про застосування судом дискреційних повноважень щодо зменшення розміру неустойки, у якому заявник просить, у разі незгоди суду апеляційної інстанції з доводами апеляційної скарги про повне звільнення від відповідальності, зменшити розмір неустойки (пені й штрафу), визначених рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25, до 7 569,89 грн, що становить 1 % від загального розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки.

08.09.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" було подано додаткові пояснення у справі до клопотання про застосування судом дискреційних повноважень щодо зменшення розміру неустойки, у яких наведено обставини щодо особливого оборонного призначення робіт, їх виконання в зоні бойових дій, пошкодження спеціальної техніки внаслідок ударів безпілотних літальних апаратів та продовження підрядником оборонних робіт попри понесені збитки.

09.09.2026 в судове засідання позивач та відповідач наданим процесуальним правом не скористались та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників, надали заяви про розгляд справи без участі представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності зазначених представників сторін.

У судовому засіданні 09.09.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

20.03.2025 року між Позивачем (Замовником) та Відповідачем (Підрядником) укладено Договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд від № 102/4Д (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по визначеному у Договорі об`єкту, а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 1.4 Договору сторони погодили, що роботи виконуються за етапами:

І етап - Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проектної документації стадії "Робочий проєкт" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору.

ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Згідно умов п. 2.1. Договору, в редакції змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 01.05.2025 року, вартість робіт визначена за Договірною ціною і складає: 3 040 118,36 грн., у тому числі ПДВ 506 686,39 грн. та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта.

Строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до " 03" травня 2025 року включно. Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п`яти) календарних днів після підписання Договору підряду (п.3.1., 3.2. Договору).

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1. Договору передбачено права замовника, зокрема, відповідно до статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України, у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:

а) Підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника;

б) Підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника;

в) Підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проектно-кошторисної документації під час будівництва об`єкта та не усунув їх протягом узгоджених замовником та підрядником строків. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника акта виявлених порушень, який складається разом із представниками підрядника;

г) Систематичне порушення підрядником умов даного договору.

Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника.

Підпунктом 4.2.1. пункту 4.2. Договору визначено, що замовник зобов`язаний затвердити проектну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт).

Відповідно до пункту 8.1. договору замовник за актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).

Згідно з пунктом 8.2. підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього договору відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт.

Підрядник щомісячно до 10 числа наступного місяця зобов`язаний інформувати замовника, зокрема, про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо) (пункт 8.4 договору).

Відповідно до пункту 17.2. договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Згідно з пунктом 18.6. договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв`язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов п. 8.1. Договору, 21.03.2025 року Позивач передав Відповідачу будівельний майданчик, про що сторонами складено відповідний акт (а.с. 20),

Як свідчить зміст Календарного графіку виконання робіт, зазначеним Додатком до Договору сторони встановили строки виконання у декадах (І декада - з 1 по 10 число місяця, ІІ декада - з 11 по 20 число місяця, ІІІ декада - з 21 до кінця місяця), з поділом кожної декади на три рівні частини (третини), які відповідають:

- перша третина першої декади - 1-3 число місяця, друга третина - 4-6 число місяця, третя третина - 7-10 число місяця;

- перша третина другої декади - 11-13 число місяця, друга третина - 14-16 число місяця, третя третина 17-20 число місяця;

- перша третина третьої декади - 21-23 число місяця, друга третина - 24-26 число місяця, третя третина - 27- останнє число місяця.

З урахуванням наведеного тлумачення графіку виконання робіт, враховуючи зафарбовані (позначені) клітини графіку, Відповідач мав розпочати виконання будівельних робіт (ІІ етап) протягом 1-3 квітня 2025 року, та завершити відповідні роботи до 03 травня 2025 року включно.

На виконання умов Договору Відповідач виконав роботи з розробки проектної документації (І етап) по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 385", про що сторонами складено Актом здачі-приймання робіт з розробки проектно-кошторисної документації від 10.04.2025 року (том 1, а.с. 19).

25.06.2025 року сторони склали акт огляду будівельного майданчика по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 385", яким встановили, що станом на 25.06.2025 року підрядник роботи на об`єкті не розпочав, чим порушив строки початку робіт, визначені у календарному графіку виконання робіт (додаток 4) до договору підряду.

08.07.2025 року Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення № 14/22-741 про дострокове розірвання договору підряду № 102/4Д в односторонньому порядку, з підстав порушення Відповідачем підпункту "а" пункту 4.1.1. розділу 4 Договору, що підтверджується актом огляду будівельного майданчику від 25.06.2025 року. Зазначене повідомлення отримано Відповідачем 10.07.2025 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 63).

Враховуючи факт отримання відповідачем повідомлення про розірвання договору підряду 10.07.2025, зазначений договір є розірваними в односторонньому порядку з 16.07.2025.

У зв`язку з тим, що відповідачем порушені терміни початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) та строки завершення будівництва, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, де просив стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 322252,55 грн; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 221928,64 грн, штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212 808,29 грн.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за результатом розгляду прийнято оскаржуване рішення.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ "Строй ЮА" підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25, яким позов Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" про стягнення неустойки у розмірі 756 989,47 грн задоволено частково - стягнуто 91 230,55 грн пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт, 88 771,45 грн пені за порушення строків завершення будівництва, 85 123,31 грн штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів та 6 311,28 грн витрат зі сплати судового збору, а в решті позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що за договором підряду від 20.03.2025 № 102/4Д відповідач належним чином виконав лише роботи І етапу, однак до виконання ІІ етапу (будівельних робіт) не приступив, чим порушив умови договору. У зв`язку з цим суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення неустойки. Водночас, врахувавши виняткові обставини виконання договору в районі бойових дій, вплив воєнного стану, повітряних тривог, несприятливих погодних умов, а також добросовісну поведінку відповідача, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив розмір неустойки, стягнув з Відповідача 91 230,55 грн пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт, 88 771,45 грн пені за порушення строків завершення будівництва, 85123,31 грн штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів. При цьому суд зазначив, що висновок Торгово-промислової палати підтверджує лише істотну зміну обставин, а не наявність форс-мажорних обставин, а укладаючи договір під час воєнного стану, відповідач повинен був враховувати пов`язані з цим ризики.

Військова частина НОМЕР_1 оскаржує рішення в частині зменшення розміру неустойки, вважаючи, що підстави для такого зменшення відсутні, та просить стягнути пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт у сумі 322 252,55 грн; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 221 928,64 грн, штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212 808,29 грн.

ТОВ "СТРОЙ ЮА" оскаржує рішення в частині встановлення підстав для застосування відповідальності, вважаючи, що вина підрядника у прострочені відсутня, та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 ГПК України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та ТОВ "СТРОЙ ЮА" (Підрядник) укладено Договір підряду № 102/4Д на будівництво фортифікаційних споруд, за яким підрядник зобов`язався на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 385". Вартість робіт за договором визначена у розмірі 3 041 138,71 грн (з ПДВ), яка згідно з Додатковою угодою № 1 від 01.05.2025 зменшена до 3 040 118,36 грн та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.

У пунктах 17.1., 17.2. договору сторони визначили, що строк дії договору - це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов`язання відповідно до договору. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що невід`ємною частиною договору є:

- Додаток № 1 - Договірна ціна;

- Додаток № 2 - Завдання на проєктування;

- Додаток № 3 - Зобов`язання;

- Додаток № 4 - Календарний графік виконання робіт.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками обох сторін, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з пунктом 1.4. договору роботи виконуються за етапами:

І етап - Проєктування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії "Робочий проєкт" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робі (додаток 4), що є невід`ємною частиною договору;

ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Відповідно до частин 1, 3 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

У пункті 2.1. договору сторони погодили, що вартість робіт по договору визначена за договірного ціною (Додаток № 1) і складає: 3041138 грн 71 коп., в тому числі ПДВ - 506856 грн 45 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

У подальшому, зокрема, до вказаного пункту договору сторонами внесені зміни.

Так, 01.05.2025 сторонами укладена Додаткова угода № 1 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 102/4Д від 20.03.2025, за умовами пункту 1. якої, керуючись абзацом 5 пункту 48 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022, пунктом 2.3. договору, сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 1020 грн 35 коп., у зв`язку з чим домовилися про внесення змін до пункту 2.1. розділу 2 договору та викладення його у наступній редакції: "2.1. Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 01.05.2025 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 102/4Д від 20.03.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (додаток № 5/1-5/6 до Додаткової угоди № l від 01.05.2025 до договору № 102/4Д від 20.03.2025), і складає: 3040118 грн 36 коп., в тому числі ПДВ - 506686 грн 39 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.".

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Так, у розділі 3 договору сторонами визначені умови щодо строків виконання робіт, а саме:

- строки виконання робіт за договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4) та встановлюються до 03.05.2025 включно (пункт 3.1. договору);

- підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5-ти календарних днів після підписання договору підряду (пункт 3.2. договору);

- строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до розділу 14 договору) (пункт 3.3. договору);

- після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності об`єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника (пункт 3.4. договору);

- підрядник передає замовнику (згідно з накладною): по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Format (pdt); Проєктну документацію стадії "Робочий проєкт" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах Portable Document Format (pdf), Microsoft officc Word 2016 (does). Позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10-ти календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та Акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт та направити його виконавцю. У разі відмови від підписання Акту виконаних робіт замовник у цей самий строк зобов`язаний направити підряднику вмотивовану відмову від приймання проектної документації (пункт 3.5. договору);

- у разі отримання підрядником вмотивованої відмови замовника від приймання проєктої документації сторонами складається Акт з переліком недоліків, недоробок і термінів їх усунення підрядником (пункт 3.6. договору).

Дослідивши зміст Календарного графіку виконання робіт (Додаток 4) встановлені наступні строки початку виконання робіт: проектні роботи (І етап): з другої декади березня 2025 по першу декаду квітня 2025; будівельні роботи (ІІ етап): з першої декади квітня до 03.05.2025 (строк завершення робіт за договором).

Зазначене тлумачення Календарного графіку виконання робіт (Додатку № 4 до договору) та наведені апеляційним господарським судом строки узгоджуються зі змістом пункту 3.1. договору, який також передбачає, що строки виконання робіт за договором встановлені сторонами до 03.05.2025 включно.

У розділі 8 договору сторонами була визначена, зокрема, така організація виконання робіт та контроль за якістю робіт і матеріальними ресурсами:

- замовник за Актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) (пункт 8.1. договору);

- підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання договору відповідно до Календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт (пункт 8.2. договору);

- підрядник щомісячно до 10-го числа наступного місяця зобов`язаний інформувати замовника про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпечення виконання робіт з використанням матеріалів згідно з кошторисною документацією; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів (пункт 8.4. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що забезпечення робіт проєктною документацією покладається на підрядника.

Згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов`язаний, зокрема:

- розробити проєктну документацію відповідно до завдання на проєктування та інших вихідних даних, шляхом залучання субпідрядної організації. Забезпечити погодження проєктної документації із зацікавленими підприємствами, установами та організаціями і службами, погоджувальними організаціями, експертними організаціями (надати позитивний експертний звіт), обґрунтовувати та доводити прийняті проекті рішення. При необхідності коригування проектної документації, по обґрунтованим зауваженням замовника та спеціалізованої будівельної експертизи - викопати його за свій рахунок (пункт 4.4.1. договору);

- виконати та передати замовнику проектну документацію з позитивним експертним звітом, яка відповідає умовам договору, завданню, чинними будівельним нормам і нормативним документам, і належним чином оформлена у термін, встановлений сторонами у договорі та/або додатках до нього (пункт 4.4.2. договору);

- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору);

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У розділі 10 договору сторони погодили умови щодо порядку приймання-передачі робіт, зокрема:

- приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість викопаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 (пункт 10.1. договору);

- Акт приймання викопаних будівельних робіт за формою № КБ-23, акт здачі-приймання виконаних проектних робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № KБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином підрядником у двох примірниках і надаються для підписання замовнику (пункт 10.2. договору);

- замовник повинен розглянути та підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № KБ-2в та Довідку про вартість, виконаних будівельних робіт та витрат за формою № KБ-3 протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання вказаних документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків (дефектів) та строків їх усунення, при цьому визначений замовником строк є обов`язковим для підрядника (пункт 10.3. договору);

- прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість, матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів, паспортів якості, тощо є обов`язковими згідно з чинним законодавством та іншої документації, щодо таких матеріалів) (пункт 10.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем був виконаний та переданий позивачу І етап робіт, про що сторонами 10.04.2025 складений та підписаний Акт № 1ПКД здачі-приймання виконаних проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 385" за договором № 102/4Д від 20.03.2025. В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; вартість робіт 59 760 грн 00 коп.

При цьому пунктом 4.2.1. договору передбачено, що замовник зобов`язаний затвердити проектну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт).

У подальшому Проектна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025 № 154.

Доводи скаржника (відповідача) щодо прострочення замовника та не затвердження в належному порядку проектної документації, що унеможливило виконання підрядником ІІ етапу робіт, а саме будівельних робіт за договором, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 установлено, що на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проектна документація щодо будівництва фортифікаційних споруд узгоджується з військовим командуванням, у межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво.

Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних із проектуванням та будівництвом фортифікаційних споруд у період дії воєнного стану, має спеціальний характер. Постанова Кабінету Міністрів України № 1415 встановлює особливий порядок погодження проектної документації, який зумовлений специфікою таких об`єктів та необхідністю їх інтеграції у систему оборонного планування.

Колегія суддів виходить з того, що вимога щодо узгодження проектної документації з військовим командуванням спрямована не лише на формальне дотримання процедур у сфері будівництва, а насамперед на забезпечення відповідності відповідного об`єкта оборонним потребам у межах конкретної території відповідальності.

У цьому контексті термін "військове командування", використаний у Постанові №1415, має оцінюватися з урахуванням положень спеціального законодавства у сфері оборони та правового статусу суб`єкта, який здійснює організацію відповідних робіт.

Засади оборони України, повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, а також права й обов`язки відповідних суб`єктів у сфері оборони визначені Законом України "Про оборону України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" військове командування - це, зокрема, Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Статус, правові основи організації, основні завдання і функції Державної спеціальної служби транспорту в системі Міністерства оборони України визначено Законом України "Про Державну спеціальну службу транспорту".

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України та призначене, зокрема, для будівництва об`єктів і споруд загальновійськового та спеціального призначення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" однією з основних функцій Державної спеціальної служби транспорту є організація і виконання робіт з будівництва та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.

Згідно зі статтею 4 цього Закону до структури Державної спеціальної служби транспорту входять, зокрема, головний орган військового управління, регіональні органи військового управління та військові частини.

Відповідно до пункту 1 Положення про Військову частину НОМЕР_1 , затвердженого Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 05.11.2024 №429, Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Пунктом 4 зазначеного Положення передбачено, що Військова частина НОМЕР_1 відповідно до покладених на неї завдань організовує виконання заходів з фортифікаційного обладнання, будівництва захисних споруд, позицій районів та інженерну підтримку військ (сил) у використанні елементів інфраструктури для ведення бойових дій та їх захисту.

Пунктом 7 Положення визначено, що командир Військової частини підпорядковується Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту та є прямим начальником особового складу Військової частини.

Відповідно до пункту 9 Положення командир Військової частини НОМЕР_1 має право укладати в установленому порядку від імені Військової частини договори на замовлення товарів, робіт та послуг, а також здійснювати інші повноваження відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів.

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що командир Військової частини НОМЕР_1 у спірних правовідносинах є належним суб`єктом військового командування в розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415, оскільки Військова частина НОМЕР_1 є регіональним органом військового управління спеціалізованого військового формування, до функцій якого належить організація і виконання робіт з будівництва фортифікаційних споруд.

За таких обставин доводи апелянта (відповідача) про те, що замовником не було виконано договірного обов`язку із затвердження проектної документації та допущено прострочення кредитора (замовника), є помилковим та не відповідає встановленим обставинам справи.

Отже, заперечення відповідача в цій частині колегією суддів не приймаються.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядником у повному обсязі виконано роботи І етапу договору, що включали, зокрема, інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, а також розроблення проектної документації (пункт 1.4. договору).

Виконання вказаних робіт за своєю природою передбачає безпосередній доступ до об`єкта будівництва, оскільки проведення інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань без такого доступу є об`єктивно неможливим.

Таким чином, встановлений у справі факт виконання підрядником І етапу робіт свідчить про те, що підрядник мав фактичний доступ до об`єкта будівництва та можливість виконувати передбачені договором роботи.

Отже, доводи апелянта (відповідача) про невиконання замовником обов`язку щодо передачі підряднику об`єкта (фронту робіт) лише з підстав неподання відповідного акта приймання-передачі є передчасним та таким, що не ґрунтується на повному дослідженні обставин справи.

Водночас колегія суддів враховує, що умовами договору передбачено поетапне виконання робіт, при цьому ІІ етап робіт (будівельні роботи) здійснюється відповідно до календарного графіка виконання робіт.

Матеріали справи не містять доказів того, що після виконання І етапу робіт підрядник був позбавлений доступу до об`єкта або що замовником вчинялися дії, спрямовані на обмеження такого доступу.

Також відповідачем не надано доказів повідомлення замовника про наявність обставин, які перешкоджають виконанню робіт, або заявлення вимог щодо усунення відповідних перешкод.

Колегією суддів відхиляються доводи відповідача в частині того, що позивачем не було передано підряднику об`єкт (фронт робіт) для виконання ІІ-го етапу робіт, оскільки умови договору не передбачають таку повторну передачу об`єкта (фронту робіт) перед початком ІІ-го етапу робіт.

За таких обставин доводи відповідача про неможливість виконання ІІ етапу робіт з причин, залежних від замовника, належними та допустимими доказами не підтверджені.

Слід також наголосити, що у матеріалах справи відсутні докази, які б надавали підстави для висновку про наявність прострочення кредитора у розумінні статті 613 ЦК України.

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника (відповідача) в частині існування певної неузгодженості між позивачем та відповідачем щодо виконання спірного договору, в підтвердження чого відповідач послався на зміст листа № 121 від 06.06.2025, у якому відповідач звертав увагу на проблемні питання, пов`язані з виконанням договорів та переданням фронту робіт.

Колегія суддів, дослідивши зміст листа № 121 від 06.06.2025, встановила, що вказаний лист стосувався інших договорів, укладених між позивачем та відповідачем, перелік яких наведений у зазначеному листі.

Отже, наданий відповідачем лист № 121 від 06.06.2025 не стосується договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 102/4Д від 20.03.2025.

Слід відзначити, що у розділі 4 договору визначені права та обов`язки сторін, зокрема, згідно з пунктом 4.1. договору замовник має право:

- відповідно до статей 235, 236, 237 ГК України, у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного виливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин: а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є Акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; б) підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об`єкта та не усунув їх протягом узгоджених замовником та підрядником строків. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника Акта виявлених порушень, який складається разом із представниками підрядника; г) систематичне порушення підрядником умов даного договору. Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника (пункт 4.1.1. договору);

- безперешкодно, у будь-який час, здійснювати контроль за ходом виконання робіт по об`єкту підрядником (не втручаючись у його господарську діяльність), щодо відповідності якості, обсягів і вартості виконуваних робіт проектно-кошторисній документації та вимогам нормативних документів, та відповідністю матеріалів, конструкцій, виробів технічним вимогам, нормативним документам і при виявленні недоліків, вимагати їх негайного усунення або зупинення робіт (пункт 4.1.2. договору).

Пунктом 18.6. договору передбачено, що договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв`язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2025 представниками позивача та відповідача був складений Акт огляду будівельного майданчику по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 385", в якому зазначено, що представник замовника Шаповал С. М., у присутності представника підрядника Щуки О. Ю., склали цей Акт про те, що відповідно до підпункту "а" та "б" пункту 4.1.1. розділу 4 договору про будівництво фортифікаційних споруд № 102/4Д від 20.03.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" та Військовою частиною НОМЕР_1 , оглянув будівельний майданчик опорного пункту № 385 щодо виконання робіт на об`єкті. Представниками сторін встановлено, що станом на 25.06.2025 підрядник роботи на об`єкті "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 385" не виконав в повному обсязі роботи з будівлі бліндажу, будівлі ходів, будівлі місця ведення вогню, люків, входів до траншей та відхожих чим порушив стоки початку та виконання робіт визначених у "Календарному графіку виконання робіт", додаток 4 до договору підряду ( а.с.18, т.1).

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення № 14/22-741 від 07.07.2025, в якому зазначено про те, що відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, враховуючи підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, додаток 4 до договору, Військова частина НОМЕР_1 (замовник) скористалася своїм правом достроково розірвати договір в односторонньому порядку, так як підрядник (ТОВ "Строй ЮА") не розпочав будівництво об`єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. Станом на 25.06.2025 ТОВ "Строй ЮА" порушено підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика, складеного уповноваженими представниками замовника (Військова частина НОМЕР_1 ) та підрядника (ТОВ "Строй ЮА"); додатком до повідомлення є Акт огляду будівельного майданчика від 25.06.2025 ( а.с. 62, т.1).

Як зазначає позивач, в порушення пунктів 1.4, 3.1, 3.2, 8.4 договору, відповідач у строки, встановленні договором для виконання 2-го етапу робіт, до виконання будівельних робіт не приступив, про хід виконання робіт позивача не проінформував, станом на кінцеві терміни виконання робіт за договором будівельні роботи по об`єкту не завершив. Відсутність початку будівельних робіт (робіт 2-го етапу) по об`єкту підтверджена Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками позивача та відповідача 25.06.2025. Позивач зазначає, що у зв`язку з вказаним замовником було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку. Так, 07.07.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення про розірвання договору підряду, яке було отримане відповідачем 10.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, як зазначає позивач, договір підряду є розірваним в односторонньому порядку з 16.07.2025.

Враховуючи вказані обставини, за прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 13.3. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи, за період прострочення з 01.04.2025 по 16.07.2025, в сумі 322252 грн 55 коп. На підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 04.05.2025 по 16.07.2025, в сумі 221928 грн 64 коп. та штраф у розмірі 7% вартості робіт прострочення понад тридцять днів у сумі 212 808,29 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про неправильне визначення періоду нарахування пені за порушення строку початку виконання будівельних робіт.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до календарного графіка відповідач мав розпочати роботи у період з 1 по 3 квітня 2025 року, тому прострочення розпочалося з 04.04.2025. Водночас суд зазначив, що пеня за порушення строку початку виконання робіт може нараховуватися лише до 03.05.2025 - кінцевого строку завершення будівництва, оскільки після його спливу виникає інше самостійне порушення зобов`язання, за яке договором передбачено окрему відповідальність.

У зв`язку з цим суд першої інстанції визначив, що пеня підлягає нарахуванню за період з 04.04.2025 по 03.05.2025 (30 днів) у сумі 91 230,55 грн.

Апеляційний господарський суд вважає висновки суду першої інстанції в частині наявності підстав для стягнення пені в сумі 322 252,55 грн, нарахованої на підставі пункту 13.3. договору, помилковими, з огляду на таке.

Проаналізувавши зміст договору, апеляційний господарський суд зазначає, що в тексті договору сторони розрізняють значення термінів:

1) "роботи по договору" / "роботи" - зміст якого складають всі роботи по договору, виконання яких узгоджено у пункті 1.1. договору та які складаються з двох етапів: І етап: 1) проєктні роботи; 2) експертиза проєктної документації; ІІ етап: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце. Вказане вбачається зі змісту розділів І, ІІ, ІІІ договору, які містять умови щодо всього обсягу робіт за договором;

2) "будівельні роботи" / "будівництво" - зміст яких становлять окремо роботи ІІ етапу, що вбачається зі змісту пункту 1.4. договору, в якому зазначено, що ІІ етап - це будівельні роботи.

Слід також відзначити, що з Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 4 до договору) вбачається, що роботи ІІ-го етапу (будівельні роботи / будівництво) підлягали виконанню відповідачем в період з 01.04.2025 по 03.05.2025.

У той же час, у підпункті "а" пункту 4.1.1. договору передбачено, що замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника, у разі, якщо підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду.

Таким чином, виходячи зі змісту даного пункту договору, будівництво (це ІІ етап робіт) мало бути розпочате відповідачем протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду, тобто в період з 20.03.2025 по 30.03.2025, що не узгоджується зі строком проведення зазначених робіт, узгоджених в Календарному графіку виконання робіт (Додаток № 4 до договору) - це період з 01.04.2025 по 03.05.2025.

У той же час, виходячи з підстав та предмета даного спору, суд відзначає, що у предмет доказування у даній справі не входять обставини наявності/відсутності підстав для розірвання договору в односторонньому порядку позивачем, а також правомірність дій позивача щодо надіслання на адресу відповідача Повідомлення № 14/22-741 від 08.07.2025.

Як було зазначено вище, предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору підряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, загальна вартість робіт, наявність прострочення початку виконання робіт та порушення строку передачі їх результату замовнику, наявність підстав для стягнення пені, правомірність заявлених до стягнення сум пені.

Так, у розділі 13 договору сторонами була визначена відповідальність сторін та порядок врегулювання спорів, зокрема:

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність передбачену договором та чинним законодавством України (пункт 13.1. договору);

- за порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1. договору), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо підрядник не розпочав роботу протягом 30-ти календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово (пункт 13.3. договору).

Так, на підставі пункту 13.3. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання ІІ етапу робіт, у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи, за період прострочення з 04.05.2025 по 16.07.2025, в сумі 322 252 грн 55 коп.

Як було зазначено вище, в тексті договору сторони розрізняють значення термінів:

1) "роботи по договору" / "роботи" - зміст якого складають всі роботи по договору, виконання яких узгоджено у пункті 1.1. договору та які складаються з двох етапів: І етап: 1) проєктні роботи; 2) експертиза проєктної документації; ІІ етап: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце. Вказане вбачається зі змісту розділів І, ІІ, ІІІ договору, які містять умови щодо всього обсягу робіт за договором;

2) "будівельні роботи" / "будівництво" - зміст яких становлять окремо роботи ІІ етапу, що вбачається зі змісту пункту 1.4. договору, в якому зазначено, що ІІ етап - це будівельні роботи.

При цьому апеляційним господарським судом також встановлено, що відповідачем виконання робіт за договором було розпочато, а саме: відповідачем був виконаний та переданий позивачу І-й етап робіт, про що сторонами 10.04.2025 був складений та підписаний Акт № 1ПКД здачі-приймання виконаних проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 385" за договором № 102/4Д від 20.03.2025. В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; вартість робіт 59 760 грн 00 коп. В Акті сторони також зазначили, що претензій одна до одної не мають.

При цьому пунктом 4.2.1. договору передбачено, що замовник зобов`язаний затвердити проєктну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт).

У подальшому Проектна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025 № 162.

Отже, матеріали справи підтверджують належне виконання відповідачем І-го етапу робіт.

Враховуючи викладене, нарахування пені на підставі пункту 13.3. договору є безпідставним, оскільки відповідач приступив до виконання робіт за договором, виконав їх І-й етап; матеріали справи не місять жодного доказу на підтвердження наявності прострочення терміну початку виконання робіт по договору; позивач помилково ототожнює зміст понять "роботи за договором" та "будівництво", для початку виконання яких договором передбачені різні терміни.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позивача про стягнення 322 252,55 грн пені, нарахованої на підставі пункту 13.3. договору, слід відмовити.

Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 04.05.2025 по 16.07.2025 в сумі 221 928 грн 64 коп.

З приводу вказаних вимог позивача апеляційний господарський суд зазначає таке.

Вище судом встановлено, що Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 4 до договору) було передбачено, що роботи ІІ-го етапу (будівельні роботи / будівництво) підлягали виконанню відповідачем в період з 01.04.2025 по 03.05.2025.

Доказів виконання ІІ-го етапу робіт (будівельних робіт), а саме: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце, матеріали справи не містять.

У той же час, в силу статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, у процесі розгляду справи судом, відповідач не надав суду доказів виконання ІІ-го етапу робіт (будівельних робіт), а саме: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце, та передачі їх замовнику (позивачу) за відповідним Актом приймання-передачі.

Посилання відповідача на погіршення безпекової ситуації на ділянці, де велися підрядні роботи, апеляційним господарським судом розцінюються критично, оскільки договір не містить положень, які б передбачали таке правове регулювання, яке б звільняло відповідача від виконання його обов`язків за договором за обставин наближення фронту чи погіршення безпекової ситуації на території ведення робіт. Більше того, беручи на себе у березні 2025 року зобов`язання з будівництва фортифікаційних споруд на території, наближеній до фронту, за умови загальновідомих обставин його просування вглиб Дніпропетровської області, відповідач мав усвідомлювати всі ризики просування фронту та ймовірність погіршення безпекової ситуації на ділянці ведення робіт за договором.

Апеляційний господарський суд також відзначає, що відповідно до пункту 4.3.6. договору підрядник має право ініціювати внесення змін до договору.

Більше того, згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов`язаний, зокрема:

- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору);

- завчасно, у письмовій формі, інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менш ніж за 10 днів) (пункт 4.4.16. договору).

Доказів виконання підрядником (відповідачем) обов`язку щодо повідомлення замовника (позивача) про сповільнення або призупинення виконання робіт за договором матеріали справи не містять; також матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору в частині строків виконання робіт (зокрема, щодо їх ІІ етапу).

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з нормами частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 13.5. договору сторони передбачили, що за порушення строків завершення будівництва по договору, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі 7% вказаної вартості.

Так, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 04.05.2025 по 16.07.2025 в сумі 221928 грн 64 коп.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 221 928 грн 64 коп.

Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору на понад тридцять днів, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від договірної ціни в сумі 212 808 грн 29 коп.

З приводу вказаних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Апеляційним господарським судом також враховано, що одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/10939/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18, від 02.04.2019 у справі № 910/7398/18.

Апеляційним господарським судом здійснено перевірку розрахунку штрафу, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені вихідні дані для розрахунку та математично вірно здійснений розрахунок.

Таким чином, розрахунок штрафу, здійснений позивачем, визнається апеляційним господарським судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 212 808 грн 29 коп.

Щодо клопотання скаржника (відповідача) про зменшення штрафних санкцій слід зазначити таке.

Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 233 ГК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 ЦК України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Апеляційний господарський суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Апеляційний господарський суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Апеляційний господарський суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний господарський суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Апеляційний господарський суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

- у даній справі в пункті 13.5. договору сторони погодили нарахування пені за порушення строків завершення будівництва по договору у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, при цьому договірна ціна за договором включає в себе вартість як робіт І-го етапу, так і робіт ІІ-го етапу. Аналогічним чином пункт 13.5. договору передбачає і розрахунок штрафу 7% від договірної ціни договору. Колегія суддів враховує, що у даній справі, фактично, прострочення допущено лише стосовно ІІ-го етапу робіт, отже застосування під час розрахунку пені та штрафу суми договірної ціни (а не вартості робіт, з яких допущено прострочення) є очевидно неспівмірним, не відповідає принципам адекватності, справедливості та розумності, та свідчить про наявність підстав для застосування права суду на зменшення штрафних санкцій;

- у даній справі встановлено, що роботи І-етапу були виконані відповідачем та передані позивачу за Актом 10.04.2025; при цьому проектна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025 № 154. Отже, причини невиконання відповідачем робіт 2-го етапу в період з 01.04.2025 по 16.07.2025 (включно) апеляційний господарський суд визнає поважними;

- також в процесі розгляду справи встановлено, що відсутність початку будівельних робіт (робіт ІІ-го етапу) по об`єкту підтверджена Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками позивача та відповідача 25.06.2025. Позивач зазначає, що у зв`язку з вказаним замовником було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку. Так, 07.07.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення про розірвання договору підряду, яке було отримане відповідачем 10.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Отже, 25.06.2025 позивачем було прийнято рішення про розірвання договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 102/4Д від 20.03.2025, що свідчить про те, що в період прострочення з 01.04.2025 по 16.07.2025, фактично, позивач вже не розраховував та очікував на виконання відповідачем робіт ІІ-го етапу;

- з огляду на описані вище обставини, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що даний випадок є винятковим;

- у даному випадку порушеним є негрошове зобов`язання, але апеляційним господарським судом також враховано, що у договорі передбачений розмір пені (0,1%), який є більший, ніж визначений законодавством за порушення грошових зобов`язань, що може додатково свідчити про необхідність оцінки судом адекватності розрахованої пені за таким договором;

- колегією суддів також враховано, що у даній справі за період прострочення заявлено до стягнення з відповідача як пеню так і штраф;

- апеляційним господарським судом також враховано, що пеня та штраф є лише санкціями за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, тому при зменшенні розміру пені та штрафу позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

В той же час, судом також було враховано інтереси позивача та прийнято до уваги, що позивач мав правомірні очікування щодо виконання робіт у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами в договорі.

Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені 221928 грн 64 коп. до 44385 грн 73 коп. та розмір штрафу 212 808 грн 29 коп. до 42561 грн 66 коп.

Таке зменшення розміру пені та штрафу апеляційний господарський суд вважає розумним, справедливим та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 залишенню без задоволення, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 підлягає задоволенню частково.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 1, 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 залишенню без задоволення, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 підлягає задоволенню частково.

Судові витрати.

Щодо судових витрат, оскільки зменшення штрафних санкцій є правом суду, витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача в повному обсязі (від суми обґрунтованих вимог до їх зменшення).

Судовий збір за подання апеляційних скарг, згідно ст. 129 ГПК України покладається на кожну зі сторін у розмірі сплачених ними сум, оскільки зміна рішення не пов`язана з неправомірністю дій позивача.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 змінити, виклавши в наступній редакції:

" Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (50026, м. Кривий Ріг, вул. Ангарська, буд.3а; код ЄДРПОУ 38888898) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 44385,73 грн пені за порушення строків завершення будівництва, 42561,78 грн штрафу за порушення строків завершення будівництва та 6311,28 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити".

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/7251/25 залишити без змін.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2026.

Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ

Суддя А. О. КОШЛЯ

Суддя Т. Ю. ДЕМЧИНА