Справа № 525/1338/25
Провадження №2/525/101/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.09.2026 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Пархоменко Я.І.,
з участю представника позивача адвоката Іваненко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Іваненко Олена Олександрівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про визнання права власності,
у с т а н о в и в:
04.12.2025 на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом Іваненко О.О., до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миргородський відділ ДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 05.09.2011 він був визнаний переможцем прилюдних торгів від 05.09.2011 з реалізації майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: двоповерхового будинку загальною площею 158,9 кв.м., житловою площею 97,6 кв.м з господарськими будівлями. Прилюдні торги були проведені ТОВ «Торговий дім «Укрспецреалізація». Власником майна на момент проведення прилюдних торгів була ОСОБА_2 15.09.2011 начальником ВДВС Великобагачанського РУЮ Караван Ю.В. затверджено акт про проведені прилюдні торги від 05.09.2011. Майно перебувало під іпотечним обтяженням, зареєстрованим 17.10.2008, реєстраційний номер 8082674 на підставі іпотечного договору №3871 від 17.10.2008; іпотекодержатель ВАТ «БМ Банк», іпотекодавець ОСОБА_2 . Крім того, до реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено 17.10.2008 заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер 80822751 на підставі іпотечного договору №3871 від 17.10.2008, заявник ВАТ «БМ Банк», власник ОСОБА_2 17.11.2008 накладено арешт на нерухоме майно, реєстраційний номер 8196680 на підставі постанови про арешт майна боржника про оголошення заборони на його відчуження, ВП №9763674 від 31.10.2008, ВДВС Великобагачанського РУЮ, державний виконавець Ковалець Л.М.
02.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Миргородського нотаріального округу Полтавської області Гриб Ю.М. з метою отримання свідоцтва про право власності на придбане на прилюдних торгах майно. Нотаріусом відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю оплати на момент складення акту про проведені прилюдні торги; відсутністю правового режиму земельної ділянки, на якій розташоване майно; наявністю арешту.
Позивач посилається на те, що йому відділом ДВС було надано акт про проведені прилюдні торги, який містить помилки, зокрема у даті акту про проведені прилюдні торги; спори з приводу прилюдних торгів чи права власності на об`єкт відсутні. Оскільки на момент звернення до суду існують обтяження накладені на нерухоме майно, виникла необхідність у їх скасуванні в судовому порядку. Оскільки іпотечне майно було реалізоване, іпотекодержатель «БМ Банк» припинений, то обтяження підлягають припиненню.
Позивач просить суд визнати за ним право власності на нерухоме майно придбане на прилюдних торгах; припинити іпотечне обтяження, зареєстроване 17.10.2008, реєстраційний номер 8082674 на підставі іпотечного договору №3871 від 17.10.2008, іпотекодержатель ВАТ «БМ Банк»; скасувати заборону на нерухоме майно, зареєстровану 17.10.2008, реєстраційний номер 80822751 на підставі іпотечного договору №3871 від 17.10.2008, заявник ВАТ «БМ Банк», власник ОСОБА_2 ; скасувати арешт нерухомого майна, накладений 17.11.2008, реєстраційний номер 8196680 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №9763674 від 31.10.2008, ВДВС Великобагачанського РУЮ, державний виконавець Ковалець Л.М.
19.12.2025 судом відкрите загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.01.2026, роз`яснено учасникам судового розгляду порядок та строки подання заяв по суті справи ( а.с. 143 т. 1).
22.01.2026 судом закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 19.02.2026 ( а.с. 163 т. 1).
20.04.2026 судом витребувано додаткові докази по справі ( а.с. 191 т. 1).
09.06.2026 судом залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 ( а.с. 232 т. 1).
У судовому засіданні представник позивача адвокат Іваненко О.О. повністю підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала на адресу суду заяву, у якій просила провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю (а.с. 121 т. 1).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Миргородського відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що 15 вересня 2011 року начальником ВДВС Великобагачанського РУЮ Караван Ю.В. було затверджено Акт про проведені прилюдні торги від 15.09.2011, згідно якого 05.09.2011 ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» були проведені прилюдні торги з реалізації двоповерхового житлового будинку загальною площею 158,9 кв.м, житловою площею 97,6 кв.м, з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , переможцем торгів є ОСОБА_1 ; сума внесена переможцем за придбане майно 97012,50 грн., платіжне доручення №1167 від 03.10.2011 ( а.с. 5-6 т. 1).
Відповідно до довідки ЦНАП Гоголівської селищної ради №424 від 24.04.2026 провулок Енгельса в с. Устивиця Миргородського (Великобагачанського) району Полтавської області перейменовано на провулок Слави ( а.с. 207 т. 1).
02.10.2025 приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Гриб Ю.М винесла постанову, якою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на житловий будинок, місце розташування якого: АДРЕСА_2 . Обгрунтовуючи вказану постанову, нотаріус посилається на те, що згідно акту від 15.09.2011 на момент його складення розрахунок за придбане на торгах майно проведений не був ( платіжне доручення №1167 від 03.10.2011), а відтак торги вважаються такими, що не відбулися. Посилання в акті на платіжне доручення №1167 від 03.10.2011 не може бути прийняте нотаріусом до уваги, оскільки на дату затвердження акту вказаного платіжного доручення не існувало і не могло існувати. В акті про прилюдні торги не зазначений правовий режим земельної ділянки, на якій розташований реалізований житловий будинок, який має встановлюватися державним виконавцем ще під час підготовки проведення торгів. У процесі вивчення та підготовки документів до вчинення нотаріальної дії, нотаріусом було встановлено, що до теперішнього часу реалізований на торгах житловий будинок знаходиться під арештом, що не узгоджується з п. 7 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна. Крім того, поряд з арештом, накладеним державною виконавчою службою є наявна (не знята) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборона відчуження та іпотека на вказаний житловий будинок ( а.с. 23 т. 1).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 ; 17.10.2008 Великобагачанською державною нотаріальною конторою зареєстровано заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер 8082751, підстава обтяження: іпотечний договір №3871 від 17.10.2008 ВАТ «БМ Банк»; 17.11.2008 зареєстровано арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 8196680, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №9763674, 31.10.2008 ВДВС Великобагачанського районного управління юстиції; 17.10.2008 Великобагачанською державною нотаріальною конторою зареєстровано іпотеку, реєстраційний номер 8082674, іпотечний договір №3871 від 17.10.2008, іпотекодержатель ВАТ «БМ Банк», іпотекодавець ОСОБА_2 ( а.с. 24-25 т. 1).
Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером: [номер приховано]:01:001:0447, для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площа земельної ділянки 0,25 га, місце розташування: АДРЕСА_1 ( а.с. 30 т. 1). Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0447 є земельною ділянкою комунальної власності ( а.с. 63 т. 1).
ОСОБА_1 22.09.2025 звернувся до Миргородського відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області з заявою про зняття арешту ( а.с. 21-22 т. 1).
Згідно інформації наданої Миргородським відділом ДВС у Миргородському районі, станом на 24.04.2026 ВП №9763674 у Відділі ДВС на виконанні не перебуває. Переглядом Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконання ухвали Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28.10.2008 №2-16 Великобагачанським районним ВДВС ГТУЮ у Полтавській області 31.10.2008 відкрито вищевказане виконавче провадження (з накладення арешту на майно та заборону його відчуження), а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності та зареєстроване в БТІ на ім`я ОСОБА_2 18.09.2009 виконавче провадження закінчено у відповідності до вимог п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». ВП №9763674 знищено за закінченням строку його зберігання. Надати інформацію щодо проведених прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна не є можливим через знищення виконавчого провадження ( а.с. 199 т. 1).
Відповідно до інформації наданої канцелярією Великобагачанського районного суду Полтавської області, справа №2-16 про накладення арешту на домоволодіння АДРЕСА_1 у суді не розглядалася ( а.с. 229 т. 1).
За повідомленням Національного банку України, 25.10.2018 АТ «БМ Банк» подало до Національного банку України клопотання про відкликання банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій Банку. 06.11.2018 Правлінням Національного банку України прийнято рішення №749-рш «Про відкликання банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у АТ «БМ Банк» у зв`язку з припиненням здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи. Станом на 08.05.2026 Державний реєстр банків містить відомості про те, що 06.11.2018 АТ «БМ Банк» виключено з Державного реєстру банків на підставі Рішення №749-рш. АТ «БМ-2018» було правонаступником ТОВ «БМ Банк», державну реєстрацію припинення юридичної особи АТ «БМ-2018» у результаті ліквідації проведено 23.03.2021 ( а.с. 203).
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності ( ст. 392 ЦК України).
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом зазначеної норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача таке право, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Такі висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №5006/5/39б/2012.
За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством.
Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №678/301/12 вказано, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Набуття майна за результатами торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів.
Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №910/856/17.
Згідно із частиною третьою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясувати, чи не володіє він цим нерухомим майном спільно з іншими особами, вирішити питання про необхідність визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №462/518/18 та від 05 квітня 2021 року у справі №741/496/18.
Позивач обґрунтовуючи заявлений позов посилається на те, що придбав майно, яке є предметом спору на прилюдних торгах, але через допущену державним виконавцем помилку у даті видачі акту про прилюдні торги не зміг провести реєстрацію права власності на нього, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.
Статтею 40 ЗУ «Про іпотеку» (у редакції чинній станом на вересень 2011 року) ( далі - ЗУ «Про іпотеку»), реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження,
передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Згідно положень ст. 45 ЗУ «Про іпотеку», прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку.
Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов`язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов`язання.
Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.
Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.
За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки.
Статтею 46 ЗУ «Про іпотеку» визначено, переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби.
Гарантійний внесок, сплачений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується до ціни продажу. Іншим учасникам внесена сума повертається протягом трьох робочих днів з дня закінчення прилюдних торгів. Гарантійний внесок також підлягає поверненню, якщо торги не відбулися.
Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.
Згідно ст. 47 ЗУ «Про іпотеку», організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов`язаний подати державному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів.
Протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються: назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; назва організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування; відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням
вимог цього Закону.
Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги.
Державний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог цього Закону. У разі відмови видати акт про реалізацію предмета іпотеки державний виконавець повинен протягом п`яти робочих днів з дня закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повідомити про це організатора прилюдних торгів, іпотекодержателя, іпотекодавця та покупця. Повідомлення, що містить підстави для відмови у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, підписується державним виконавцем і начальником відповідного органу державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу. Відмова державного виконавця видати акт про реалізацію предмета іпотеки може бути оскаржена відповідно до законодавства.
На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.
Протягом п`яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки організатор проведення прилюдних торгів видає цей акт покупцеві, нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.
Якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 50 ЗУ «Про іпотеку» після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем.
У відповідності до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», (п. 27), передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Отже, на позивача, поряд із обов`язком довести факт порушення свого суб`єктивного права відповідачем, також покладено обов`язок довести підставу позову, а саме: обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і з якими закон пов`язує настання певних правових наслідків, тобто можливість задоволення позову.
Із цих положень випливає необхідність доведення для задоволення позову таких фактів: наявність обставин, з якими закон пов`язує настання певних правових наслідків для позивача (тобто доведення заявленої підстави позову) та факт порушення його суб`єктивного права відповідачем. Недоведеність цих фактів є підставою для відмови в позові за недоведеністю (необґрунтованістю) позовних вимог.
При розгляді цивільної справи, суд, керується положеннями ст. ст. 77-79 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Керуючись положеннями ст. 89 ЦПК України суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У силу приписів ст. 12 ЦП К України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із досліджених судом матеріалів справи установлено, що об`єкт нерухомого майна, що є предметом спору у даній цивільній справі, а саме: двоповерховий житловий будинок загальною площею 158,9 кв.м., житловою площею 97,6 кв.м з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 є предметом іпотеки на підставі іпотечного договору №3871 від 17.10.2008, іпотекодержатель ВАТ «БМ Банк».
Згідно акту про прилюдні торги, який долучено до матеріалів справи, прилюдні торги були проведені 05.09.2011, акт про проведені прилюдні торги складено 15.09.2011, у цей же день акт був затверджений начальником ВДВС Великобагачанського РУЮ, при цьому акт містить посилання на платіжне доручення №1167 від 03.10.2011, згідно якого були внесені кошти переможцем ОСОБА_1 у розмірі 97012,50 грн. Тобто на момент складання та затвердження акту вказане платіжне доручення не могло існувати.
Позивач посилається на те, що державним виконавцем було допущено помилку у даті складання акту, проте жодних доказів, щодо обставин, на які посилається позивач у позові до матеріалів справи не долучено, клопотань про їх витребування заявлено не було.
Позивачем не надано доказів того, що ним було здійснено оплату за результатами проведених прилюдних торгів у повному обсязі, у строки встановлені Законом. До матеріалів справи не додано доказів, які б свідчили про передачу спірного майна позивачу.
У порушення вимог ст. 47 ЗУ «Про іпотеку» у Акті про проведені прилюдні торги від 15.09.2011 не зазначено назву виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця.
Із матеріалів справи неможливо встановити виконання позивачем своїх обов`язків, як переможця, за результатами проведених прилюдних торгів. Акт про проведені прилюдні торги від 15.09.2011 оформлений з порушеннями вимог чинного законодавства.
Таким чином, суд вважає недоведеними заявлені позивачем вимоги в частині визнання за ним права власності на майно.
Заявлені вимоги про скасування обтяжень є похідними від основної вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, а тому задоволенню не підлягають.
Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги лише до ОСОБА_2 , за якою зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження №11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі №554/5912/19-ц (провадження №61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі №331/1383/20 (провадження №61-7109св22).
Позивачем не вжито заходів щодо з`ясування того, хто є боржником за виконавчим провадженням у якому накладався арешт.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України,
у х в а л и в:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , представник позивача Іваненко Олена Олександрівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про визнання права власності відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
представник позивача: адвокат Іваненко Олена Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2348 видане 09.10.2018 Радою адвокатів Полтавської області, адреса: АДРЕСА_4 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34264469, адреса: вул. Гоголя, 165, м. Миргород, Полтавська область;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП судом не встановлено, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 25.09.2026.
Суддя Я.В. Прасол