ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/615/26
28 вересня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування висновку, визнання незаконними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 повторного медичного огляду членами військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
визнати незаконним та скасувати висновок військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлений довідкою №2025-1211-1031-0 від 11.12.2025 про придатність ОСОБА_1 до військової служби під час мобілізації;
зобов`язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 доручити проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №347 від 13.12.2025 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації", в частині ОСОБА_1 ;
визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №367 від 13.12.2025 по стройовій частині, в частині ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постанова військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 оформлена довідкою №2025-1211-1031-0 від 11.12.2025 про придатність позивача до військової служби є такою, що винесена необґрунтовано, без проведення належного медичного огляду, а отже без врахування всіх обставин, які мають значення для справи та з порушенням встановленої законом процедури, тобто з порушенням способу її прийняття, а наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №347 від 13.12.2025 в частині призову за мобілізацією солдата ОСОБА_1 таким, що винесений за відсутності законних підстав.
Позивач вважає, що під час його мобілізації жодне з визначених у законі необхідних досліджень стану здоров`я не проводилось, направлення на лабораторні дослідження не видавались. Лікарями ВЛК формально здійснені записи про те, що позивач здоровий навіть без проведення медичного огляду.
Вказує, що такі дії вчинені з метою якнайшвидшої мобілізації без з`ясування наявності для цього медичних протипоказань, підтвердження чому, на думку позивача, є той факт, що його затримано, доставлено в ТЦК, проведено ВЛК в один і той же день.
Ухвалою судді від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Також даною ухвалою залучено до участі у справі, в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 .
23.02.2026 до суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що оскільки солдат ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 367 від 13.12.2025 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду водія 2 понтонного відділення 1 понтонного взводу 2 понтонної роти 3 понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_1 , він перебуває у статусі військовослужбовця, а отже при вирішенні питання щодо його звільнення потрібно застосовувати саме Закон України "Про військовий обов`язок та військову службу".
Зазначає, що ст.26 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", надає повний та вичерпний перелік підстав для звільнення за сімейними обставинами та з інших поважних причин, і у командування військової частини НОМЕР_1 не має правових підстав для звільнення солдата ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України.
05.03.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що дії відповідача щодо організації проведення призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, які включали в себе організацію медичного огляду, призову та направлення на військову службу під час мобілізації, на особливий період у військову частину НОМЕР_1 , проведені із дотриманням встановленого порядку та в межах повноважень визначених законодавством, тобто добросовісно та розсудливо.
Інших заяв по суті справи до суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
11.12.2025 згідно направлення №5852808 позивач пройшов медичний огляд ВЛК за результатами якого, згідно довідки № 2025-1211-1031-0550-0 від 11.12.2025 визнаний придатним до військової служби на підставі статті 57а, 39а графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ.
За результатами медичного огляду, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 13.12.2025 №347 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та згідно поіменного списку №28255 відправлено до місця проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.12.2025 №367 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (крім котлового).
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент виникнення спірних у цій справі відносин, як станом і на час розгляду судом цієї адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - Указ №69/2022).
Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною третьою статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби та дотримання правил військового обліку.
Частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-XII встановлено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії.
Відповідно до абзаців 1-4 частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.
Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі Положення №402 в редакції на час виникнення спірних відносин).
Так, згідно з абзацом 1 пункту 1.2 глави 1 Розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби (абзаци другий-п`ятий пункту 1.2 глави 1 розділу I Положення №402).
Згідно з абзацами 1, 2, 4, 8, 9 пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі проводиться із застосуванням удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, електронної печатки та електронної позначки часу. Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.
Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону. Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Згідно з підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Згідно абзацу 5 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Підпунктом 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 встановлено, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Згідно з підпунктом 2.5.11 пункту 2.5 розділу І Положення №402 документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.
Відповідно до підпунктів 2.8.1., 2.8.2 пункту 2.8 розділу І Положення №402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП. Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК. Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП. ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
Згідно з підпунктами 2.8.3, 2.8.4 пункту 2.8 розділу І Положення №402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону. На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.
Разом з тим, згідно з підпунктами 3.3 та 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення". Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".
Отже, для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пунктом 1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. ВЛК регіону мають право приймати постанови згідно з Положенням №402, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Разом з цим, як встановлено абзацом 4 пункту 3.13 глави 3 розділу II Положення №402, у спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Тобто, оскарженню у судовому порядку підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Як вбачається зі змісту доводів позову та встановлених у даній справі обставин, виникнення цього спору, фактично, обумовлене неналежним та протиправним, на думку позивача, проведенням медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 , внаслідок якого ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби. Результат проведеного огляду оформлено довідкою ВЛК від 11.12.2025 №2025-1211-1031-0550-0.
Однак, зважаючи на положення підпункту 2.8.3 пункту 2.8 розділу І Положення №402, суд зазначає, що право на перегляд постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП надано ВЛК ТЦК та СП області.
Відтак, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він особисто або в порядку представництва мав право звернутися до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 для перегляду рішення (постанови) ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , оформленого довідкою від 11.12.2025 №2025-1211-1031-0550-0.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви додано копію скарги на постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , оформленого довідкою від 11.12.2025 №2025-1211-1031-0550-0 адресовану ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Поряд із цим, відповідна скарга не містить відміток про її прийняття, також у матеріалах справи відсутні докази як її направлення так і отримання відповідною ВЛК.
Також, суд зауважує, що доводи позивача про те, що медичний огляд був проведений військово-лікарською комісією неналежним чином, що полягало, зокрема, у не проведенні всіх аналізів, не здійсненні всіх обстежень, а також не дослідженням медичних документів, суд оцінює критично, виходячи з наступного.
Так, згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Крім цього, в контексті доводів позову в указаній вище частині суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18, згідно з яким до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки як зазначено вище, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 грудня 2020 року (справа №814/2722/16), від 12 лютого 2021 року (справа №820/5570/16).
Суд не володіє спеціальними медичним знаннями, необхідними для надання оцінки висновкам ВЛК про стан здоров`я військовозобов`язаного та ступінь придатності його до військової служби, оскільки це є суто питання медичної сфери. Законодавством передбачена можливість оскарження рішення ВЛК до ВЛК вищого рівня або безпосередньо до Центральної ВЛК. Саме ці органи військово-лікарської експертизи наділені повноваженнями переглядати по суті висновки ВЛК нижчого рівня.
Аналогічної позиції при вирішенні подібних спірних відносин дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, зокрема, у справах №560/8619/24 (постанова від 05 лютого 2025 року) та №560/3301/24 (постанова від 04 квітня 2025 року).
Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача, якими він обґрунтовує протиправність рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , оформленого довідкою від 11.12.2025 №2025-1211-1031-0550-0. Такі виходять за межі дослідження судом питання про законність дій (рішення) суб`єкта владних повноважень в контексті дотримання останнім норм матеріального права, натомість вимагають вирішенням судом питання про правильність чи неправильність установленого позивачу діагнозу, що належить до компетенції спеціалістів у відповідній медичній сфері.
Доводи позивача про те, що військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 не було враховано скарг позивача на стан його здоров`я, суд оцінює критично, адже на підтвердження факту подання відповідних скарг до ВЛК безпосередньо під час проведення медичного огляду позивачем не було надано суду жодних доказів. Окрім того, в оскарженій довідці ВЛК зазначено ряд діагнозів які було встановлено: Н52.0 Гіперметропія, Опис діагнозу: Гіперметропія слабкого ступеню оюох очей; І10 Есенціальна (первинна) гіпертензія, Опис діагнозу: Артеріальна гепертензія ст АГ-1.СН 0 ст.; L40 Псоріаз, Опис діагнозу: Бляшковий псоріаз.
При цьому, вказані позивачем підстави скасування постанови ВЛК зводяться до неналежного проведення обстеження стану його здоров`я, неврахування додаткових документів і наявного діагнозу "Псоріаз", а також, не проведення додаткових досліджень.
Поряд з цим, вказані обставини стосуються оцінки висновку ВЛК про стан здоров`я військовозобов`язаного та ступінь придатності його до військової служби, та є питанням медичної сфери.
Як уже зазначено, адміністративний суд позбавлений повноважень надавати оцінку висновку ВЛК про стан здоров`я військовозобов`язаного та ступінь придатності його до військової служби.
Позивач є військовозобов`язаним, не користується правом на відстрочку, а отже, зобов`язаний виконувати військовий обов`язок в тому числі щодо проходження медичного огляду.
Так, за направленням №5852808 позивач пройшов медичний огляд ВЛК за результатами якого, згідно довідки № 2025-1211-1031-0550-0 від 11.12.2025 визнаний придатним до військової служби на підставі статті 57а, 39а графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ.
Враховуючи наведене, судом не встановлено підстав для визнання протиправним і скасування оскарженого висновку ВЛК.
Окрім того, суд зауважує, що позивача призвано на військову службу та направлено до військової частини НОМЕР_1 , таким чином його статус було змінено з військовозобов`язаного на військового.
Відповідно до частини 6 розділу II Положення № 402, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням. Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Тому ініціювання проведення ВЛК під час проходження військової служби можливе через звернення до командира військової частини, в якій позивач проходить військову службу.
Стосовно вимоги про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №347 від 13.12.2025 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації", в частині ОСОБА_1 , то суд зазначає, що з огляду на встановлення ВЛК придатності позивача до військової служби та відсутність у нього підтвердження наявності права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ІНФОРМАЦІЯ_6 правомірно було прийнято оскаржуваний наказ №347 від 13.12.2025.
У контексті наведеного варто наголосити і на тому, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23.
З аналогічних міркувань суд відмовляє і в задоволенні вимог позову про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 .
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки в позові відмовлено повністю.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідачі:
- ІНФОРМАЦІЯ_11 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 );
- ІНФОРМАЦІЯ_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 );
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ).
Головуючий суддя Баб`юк П.М.