ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.09.2026 Справа № 910/6285/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
За позовом Фізичної особи-підприємця Ворох Наталії Миколаївни
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРО ЛОГІСТИК
КОМПАНІ"
вул. Богатирська, 1-Д, м. Київ, 04212
код ЄДРПОУ 41947937
про стягнення коштів у розмірі 106 000,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Ворох Наталія Миколаївна (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 106 000, 00 грн. по оплаті послуг з перевезення вантажів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 справу №910/6285/26 передано на розгляд судді Лиськову М.О.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6285/26 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення №R068107619279 отримано відповідачем 09.06.2026.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/6285/26 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
22.09.2025 р. між ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ», як Замовником - експедитором, та ФОП Ворох Наталією Миколаївною, як Виконавцем, укладено заявку № 159, відповідно до умов якої ФОП Ворох Н.М. на замовлення ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ» зобов`язалася виконати перевезення вантажу риби свіжомороженої за маршрутом м. Вентспілс (Литва) - м. Київ (Україна).
Перевезення мало виконуватись сідловим тягачем ДАФ, реєстраційний номер СВ7515EI із напівпричепом реєстраційний номер СВ1592XF. Водій Ворох Володимир. Вартість перевезення складає 63000,00 грн.
Крім того, 22.09.2025 р. між ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ», як Замовником - експедитором, та ФОП Ворох Наталією Миколаївною, як Виконавцем, укладено заявку № 160, відповідно до умов якої ФОП Ворох Н.М. на замовлення ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ» зобов`язалася виконати перевезення вантажу риби свіжомороженої за маршрутом м. Клайпеда (Литва) - м. Київ (Україна). Перевезення мало виконуватись сідловим тягачем ДАФ, реєстраційний номер CB8767EI із напівпричепом реєстраційний номер СВ1618XF. Водій Голуб Валентин. Вартість перевезення складає 78000,00 грн.
Зі змісту укладених між сторонами заявок від 22.09.2025 р. №159 та від 22.09.2025 р. №160, вбачається, що за своєю правовою природою обидві вони є договорами перевезення.
На виконання обох перелічених вище заявок ФОП Ворох Н.М. на замовлення ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ» виконала обидва вказані в них перевезення вантажів. Перевезення здійснювались за трьома міжнародними товарно - транспортними накладними CMR, а саме від 24.09.2025 р. № LV32Q (за маршрутом м. Вентспілс (Литва) - м. Київ (Україна), А/M НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ), від 24.09.2025 р. № 390924-02 та від 24.09.2025 р. № 390924-1 (за маршрутом м. Клайпеда (Литва) - м. Київ (Україна), А/М НОМЕР_4 / НОМЕР_5 ).
По завершенні виконання перевезень між ФОП Ворох Н.М., як Перевізником, та ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ», як Експедитором, підписано наступні акти:
від 26.09.2025 р. № 37, згідно якого за заявкою від 22.09.2025 р. № 159 Перевізником були надані, а Експедитором прийняті транспортно - експедиційні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом по маршруту: м. Вентспілс (Литва) - м. Київ (Україна), CMR LV32Q, розвантажено 26.09.2025 р. А/M НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , водій Ворох Володимир, загальною вартістю 63000,00 грн.;
від 29.09.2025 р. № 38, згідно якого за заявкою від 22.09.2025 р. № 160 Перевізником були надані, а Експедитором прийняті транспортно - експедиційні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом по маршруту: м. Клайпеда (Литва) - м. Київ (Україна), CMR 390924-01, 390924-02, розвантажено 29.09.2025 р. А/M НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , водій Голуб Валентин, загальною вартістю 78000,00 грн.
Зокрема, в обох цих актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають. Загальна вартість послуг з перевезень вантажів, які ФОП Ворох Н.М. надала ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ», а останнє прийняло згідно вказаних вище заявок та актів, складає 141 000,00 грн. 63 000,00 грн. + 78 000,00 грн. 141 000,00 грн. З метою отримання оплати за надані послуги ФОП Ворох Н.М. склала та надала ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ» рахунки від 26.09.2025 р. № 37 (заявка № 159 від 22.09.2025 року) на суму 63000,00 грн. та від 29.09.2025 р. № 38 (заявка № 160 від 22.09.2025 року) на суму 78000,00 грн.
Доказами, що підтверджують наведені обставини, є заявки від 22.09.2025 р. №№ 159, 160; міжнародні товарно - транспортні накладні CMR від 24.09.2025 p. № LV32Q (за маршрутом м. Вентспілс (Литва) - м. Київ (Україна), А/M НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ), від 2 24.09.2025 р. № 390924-02 та від 24.09.2025 р. № 390924-1 (за маршрутом м. Клайпеда (Литва) - м. Київ (Україна), А/М НОМЕР_4 / НОМЕР_5 ); акти від 26.09.2025 р. № 37 на суму 63 000,00 грн. та від 29.09.2025 р. № 38 на суму 78 000,00 грн.; рахунки від 26.09.2025 р. № 37 (заявка № 159 від 22.09.2025 року) на суму 63000,00 грн. та від 29.09.2025 р. № 38 (заявка № 160 від 22.09.2025 року) на суму 78000,00 грн..
15.10.2025 р. відповідачу в особі Баран Миколи Сергійовича (тел. НОМЕР_6 ), якого в якості контактної особи вказано в обох перелічених вище заявках, було надіслано оригінали вказаних у цих заявках документів, а саме: самі заявки від 22.09.2025 р. №№ 159, 160; акти від 26.09.2025 р. № 37 (заявка № 159 від 22.09.2025 року) на суму 63000,00 грн., від 29.09.2025 р. № 38 (заявка № 160 від 22.09.2025 року); рахунки від 26.09.2025 р. № 37 (заявка № 159 від 22.09.2025 року) на суму 63000,00 грн., від 29.09.2025 р. № 38 (заявка № 160 від 22.09.2025 року) на суму 78000,00 грн.; CMR від 24.09.2025 р. № LV32Q, від 24.09.2025 р. № 390924-02, від 24.09.2025 р. № 390924-1; заявки від 22.09.2025 р. № 159, від 22.09.2025 р. № 160. Документи були надіслані Новою поштою згідно експрес - накладної № 59001476120959 від 15.10.2025 р.
Як вказує позивач, отримання відповідачем усіх необхідних для оплати послуг документів підтверджується як підписаними сторонами актами від 26.09.2025 р. № 37 (заявка № 159 від 22.09.2025 року) на суму 63000,00 грн., від 29.09.2025 р. № 38 (заявка № 160 від 22.09.2025 року) на суму 78 000,00 грн., так і здійсненою ним на користь позивача частковою оплатою за надані послуги.
В рахунок оплати зазначених вище послуг з перевезення вантажів ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ» сплатило ФОП Ворох Н.М. лише 35000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 17.11.2025 р. № 3665 на суму 35000,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача із письмовою претензією № 23/03 від 23.03.2026 р., у якій просив сплатити 106 000 (сто шість тисяч) грн. заборгованості зі сплати послуг з перевезення вантажів, наданих згідно укладених між сторонами заявок від 22.09.2025 р. № 159, від 22.09.2025 р. № 160. Претензію надіслано поштою 24.03.2026 р. поштовим відправленням Т «Укрпошта» № 1403300074279 із описом вкладення.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач вказує, що ні в строки передбачені умовами Договору, ні на день подачі цього позову Відповідач розрахунки за надані послуги не здійснив.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно ч. 1-3, 6, 8-12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" унормовано, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Статтею 931 ЦК України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Судом встановлено, що умов договору ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ» не виконало, оплату за послуги з організації перевезень вантажу не здійснило в повному обсязі. Докази зворотного у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд приймає твердження позивача, що сума заборгованості Відповідача перед Позивачем по Договору станом дату подання позовної заяви становить 106 000,00 грн. Розмір такої заборгованості підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Оскільки, строк виконання відповідачем зобов`язання по договорам перевезення від 22.09.2025 у сумі 106 000,00 грн. настав до прийняття рішення по суті справи, заборгованість відповідача у сумі 106 000,00 грн. підтверджена матеріалами справи, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРО ЛОГІСТИК КОМПАНІ" (вул. Богатирська, 1-Д, м. Київ, 04212; код ЄДРПОУ 41947937) на користь Фізичної особи-підприємця Ворох Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 106 000,00 грн. основного боргу та 3328,00 грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов