ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Справа № 912/2054/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 912/2054/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Енергоресурс-Інвест" (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 131)
до відповідача Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді (28500, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Долинська, вул. Нова, буд. 80-А)
про стягнення 391 048,48 грн,
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Енергоресурс-Інвест" до Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді про стягнення заборгованості в розмірі 391 048,48 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 53/26 від 07.04.2026 в частині здійснення оплати за поставлений товар.
Ухвалою від 27.07.2026 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення її недоліків.
30.07.2026 позивач на виконання ухвали від 27.07.2026 подав до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 31.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2054/26 за правилами спрощеного позовного провадження; постановлено справу розглядати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; установлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, в тому числі відповідачу - відзиву (п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі).
06.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує обов`язку оплатити поставлений товар, однак вважає безпідставним нарахування пені та 3% річних, посилаючись на пункт 2.5. договору, яким передбачено оплату протягом п`яти робочих днів після надходження бюджетних коштів, та зазначає, що ним вживалися заходи для отримання відповідного фінансування. У зв`язку з цим просить відмовити у стягненні пені та 3% річних та врахувати при вирішенні спору положення пункту 2.5. Договору поставки №53/26 від 07.04.2026 та докази, що підтверджують вжиття відповідачем усіх необхідних заходів для здійснення оплати після отримання бюджетного фінансування.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Дослідивши пояснення позивача, наведені в позовній заяві, заперечення відповідача наведені у відзиві на позовну заяву та наявні у справі докази, господарський суд встановив обставини, які є предметом доказування у справі.
07.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді (Покупець) укладено договір поставки №53/26 (далі - договір, а.с. 5-7), предметом якого є: Труби для створення аварійного запасу з метою оперативного проведення ремонтних робіт на мережах побутової каналізації господарським способом (пункт 1.1. договору).
Пунктами 2.1., 2.2., 2.4., 2.5., 2.6., 2.7. Договору сторони погодили, зокрема такі умови:
- ціна за одиницю товару, його кількість та асортимент визначається у Специфікації (Додаток №2), яка є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 2.1. Договору);
- сума договору складає: 378 180,00 грн, в т.ч. ПДВ - 63 030,00 грн;
- оплата Покупцем товару, що є предметом цього договору, здійснюється протягом 30 календарних днів з дня підписання видаткової накладної, що здійснюється за рахунок бюджетного фінансування;
- у випадку затримки оплати товару Покупцем з причин відсутності бюджетних коштів на рахунку Покупця останній проводить оплату протягом п`яти робочих днів з дня надходження відповідних коштів за рахунок Покупця;
- моментом оплати за товар є дата списання коштів з відповідного рахунку Покупця;
- розрахунки за цим договором здійснюються відповідно до підпункту 2 пункту 19 "Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 (зі змінами та доповненнями) в національній валюті України гривні у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на поточний рахунок Постачальника, що вказаний у цьому договорі. Покупець здійснює оплату у межах отриманого бюджетного фінансування.
Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2026 включно, а в частині виконання невиконаних зобов`язань - до повного їх виконання (п. 8.1. Договору).
Сторонами підписано Специфікацію (додаток №2) до договору №53/26 від 07.04.2026 на поставку товару: Труба ПП каналізаційна безнапірна двошарова з раструбом SN8 300х6000 у кількості 100 шт на загальну суму 378 180,00 грн (а.с. 8).
Позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №0415-6 від 15.04.2026 (а.с. 9).
Продукція поставлена Товариством була прийнята Покупцем у повному обсязі.
Позивач, звертаючись до суду, стверджує, що відповідач згідно з видатковою накладною №0415-6 від 15.04.2026 повинен був здійснити повний розрахунок за поставлену продукцію не пізніше 15.05.2026, та зазначає, що усупереч досягнутим домовленостям, відповідач не здійснив вчасно розрахунку. На підставі цього позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання.
Господарський суд ураховує, що відповідач не заперечує щодо наявної заборгованості перед позивачем за договором поставки №53/26 від 07.04.2026 у розмірі 378 180,00 грн. Водночас у відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з вимогами щодо стягнення пені та 3% річних, вважаючи їх передчасними та такими, що суперечать умовам укладеного Договору. Пунктом 2.5. договору прямо передбачено, що у разі затримки оплати товару з причин відсутності бюджетних коштів на рахунку Покупця, останній проводить оплату протягом п`яти робочих днів з дня надходження відповідних коштів. Оскільки оплата за цим Договором здійснюється за рахунок бюджетного фінансування, яке на рахунки відповідача наразі не надходило, відповідач вважає строк виконання грошового зобов`язання законно відтермінованим, а будь-яке прострочення з його боку відсутні.
Вирішуючи спір, господарський суд виходить з такого.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд установив, що правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Приписи частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовують, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установив суд, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товару на загальну суму 378 180,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №0415-6 від 15.06.2026, підписаною сторонами без зауважень.
Відповідно до пункту 2.4. Договору оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дня підписання видаткової накладної, за рахунок бюджетного фінансування. Отже, строк оплати за отриманий товар настав 15.05.2026.
Пунктом 2.5 Договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати товару Покупцем з причин відсутності бюджетних коштів на рахунку Покупця Покупець проводить оплату протягом п`яти робочих днів з дня надходження відповідних коштів за рахунок Покупця.
Суд установив, що відповідач товар отримав, однак його вартість у сумі 378 180,00 грн не сплатив.
У листі від 02.06.2026 № 644/01-08, адресованому першому заступнику Долинського міського голови, відповідач просив профінансувати заходи програми 0116013-2610/2210 (загальний фонд), чим фактично підтвердив наявність заборгованості за поставлений товар у сумі 378 180,00 грн та визнав факт відсутності оплати через відсутність відповідного бюджетного фінансування. Жодних доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
Оцінюючи посилання відповідача на пункт 2.5 Договору та відсутність бюджетного фінансування як на підставу застосування до відповідача відповідальності у виді пені та трьох відсотків річних, господарський суд зазначає таке.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.
Суд зауважує, що матеріали справи містять лише листи-звернення відповідача до першого заступника Долинського міського голови з питань оплати товару за Договором (від 16.04.2026 № 452/01-08, від 02.06.2026 № 644/01-08), проте відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів отримання офіційної відмови у фінансуванні від розпорядника бюджетних коштів чи органу місцевого самоврядування.
Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази відмови органів Державної казначейської служби України у проведенні платежу за Договором поставки №53/26 від 07.04.2026 (зокрема, повернуті органи Казначейства платіжні інструкції/доручення відповідача із відміткою про неможливість виконання).
Отже, посилання відповідача на пункт 2.5 Договору за вказаних обставин справи не звільняє відповідача від обов`язку оплатити поставлений йому товар та не звільняє від відповідальності за несвоєчасний розрахунок за товар.
Враховуючи викладене, господарський суд виснує, що факт поставки товару на суму 378 180,00 грн підтверджений матеріалами справи і не оспорюється сторонами, а докази його оплати відсутні, тому заявлені позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 378 180,00 грн є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо нарахування 3% річних та пені.
Згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені 3% річних за період з 16.05.2026 по 23.07.2026 у розмірі 2 144,75 грн.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних порушень умов договору та чинного законодавства судом не встановлено, у зв`язку з чим заявлена до стягнення сума підлягає задоволенню.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.3. Договору у разі порушення строків оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несплаченої суми за весь час прострочення, але не більше 5% від суми несвоєчасного сплаченого платежу.
Згідно з розрахунком, позивач нарахував до стягнення з відповідача 10 723,73 грн пені за період з 16.05.2026 по 23.07.2026.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично правильним та виконаним відповідно до приписів чинного законодавства.
Одночасно, за приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 наголосила, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями частини 3 статті 551 Цивільного кодексу, а також досліджуватися й оцінюватися судом у порядку статей 86, 237 Господарського процесуального кодексу України.
Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.
Суд зазначає, що звернення відповідача до першого заступника Долинського міського голови з питань оплати товару за Договором (від 16.04.2026 № 452/01-08 щодо направлення документів для оплати, від 02.06.2026 № 644/01-08 щодо фінансування) свідчать про те, що відповідач не бездіяв, а уживав заходів, спрямованих на розрахунок з позивачем.
Відповідач є комунальним підприємством, засновником якого Долинська міська рада.
Як свідчать матеріали справи, відповідач фінансується з бюджету, заборгованість визнає та від її оплати не ухиляється, вживав заходи задля отримання фінансування для розрахунку з позивачем.
Ураховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50 %, а саме: до 5 361,87 грн.
На підставі вищенаведеного, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: на суму 385 686,62 грн, з яких 378 180,00 грн - основний борг, 5 361,87 грн - пеня, 2 144,75 грн - 3% річних. У стягненні решти пені суд відмовляє.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 4 692,59 грн сплаченого судового збору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 328 грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (пункт 8.23).
Ураховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн), та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно, позивач повинен був сплатити при поданні позову до суду судовий збір в розмірі 4 692,59 грн, оскільки у цьому випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (391 048,48 грн х 1,5% х 0,8).
До позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію від 29.12.2025 №280 на суму 4 692,59 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи задоволення позову, судові витрати у справі із сплати судового збору в розмірі 4 692,59 грн покладаються на відповідача у справі.
Суд зазначає, що часткове задоволення позову є наслідком зменшення судом пені як дискреційних повноважень суду, а не наслідком необґрунтованості позовних вимог у відповідній частині, тому судовий збір стягується з відповідача повністю без урахування зменшення пені.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді (28500, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Долинська, вул. Нова, буд. 80-А, код ЄДРПОУ 36188893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Енергоресурс-Інвест" (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 131, код ЄДРПОУ 45294270) 378 180,00 грн основного боргу, 5 361,87 грн пені, 2 144,75 грн 3% річних, а також 4 692,59 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.
Копії рішення надіслати до електронних кабінетів сторін.
Повне рішення складено 28.09.2026.
Суддя Б.М. Кузьміна