ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2026 Справа № 914/2119/26
за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Львівгаз», м. Київ,
до відповідача: Комунального некомерційного підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», м. Львів,
про стягнення 23752,20 грн заборгованості.
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
За участю представників:
від позивача: І. Пучак,
від відповідача: Д. Сокальський.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Львівгаз" до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення 23752,20 грн заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.07.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику представників сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомлено сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
28.07.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву.
Після відкриття провадження у справі суддя встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.164 ГПК України, зокрема, не додано доказів сплати судового збору у порядку та розмірі, визначеному законом, тому ухвалою від 30.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 3-денний строк з дня вручення ухвали суду на виправлення допущених недоліків.
31.07.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся із заявою про усунення недоліків позовної заяви.
04.08.2026 позивач подав відповідь на відзив.
Ухвалою від 05.08.2026 суд продовжив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; розгляд справи по суті призначив на 21.09.2026. Ухвала була надіслана сторонам засобами електронного зв`язку, докази про що знаходяться в матеріалах справи.
Аргументи позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає про неналежне виконання Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» зобов`язань за договором розподілу природного газу, укладеного шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання від 01.01.2016 № 094201ROKKAB016, а саме, зобов`язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг з розподілу природного газу, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 23752,20 грн.
В свою чергу пункт 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ встановлює, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. Зазначає, що припинення споживання природного газу з тих чи інших причин, зокрема шляхом обрізання газопроводу до споживача, жодним чином не відмінило обов`язку оплати за надані послуги до моменту розірвання договору (31.12.2021).
Аргументи відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що відповідно до акту на припинення газопостачання №351 від 03.12.2021, на підставі листа лікарні №СЛ-25505-790-112 від 10.11.2021, зафіксовано припинення газопостачання об`єкта за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 95, шляхом обрізання газопроводу діаметром 100мм у місці врізки. Зазначає, що газопостачаня газу було припинено ще 23.10.2021, тому вважає вимоги за розподіл газу у листопаді та грудні 2021 року необгрунтованими.
Позивач у судовому засіданні 21.09.2026 позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.
Відповідач у судове засідання з`явився, заперечив позовні вимоги.
У судовому засіданні 21.09.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829, затверджено Типовий договір розподілу природного газу.
Позивач зазначає, що 01 січня 2016 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи Львівгаз» (оператор ГРМ) та Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (споживач) укладено договір шляхом підписання заяви-приєднання №094201ROKKAB016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до умов якого типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Споживачу присвоєно персональний ЕІС код 56XS00001ROKK000.
Згідно п. 2.1 договору за цим договором Оператор ГРМ зобов`язувався надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язувався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
За п. 6.1 договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
У відповідності до п. 6.3 договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4 договору).
Згідно п. 12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.
Відповідно до п. 12.2 договору, якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін. У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Не розірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами.
За твердженнями позивача, на виконання умов договору він надав відповідачу послуги з розподілу природного газу у період січень - грудень 2021 року на загальну суму 142513,21 грн, які частково були оплачені відповідачем на суму 118761,01 грн, про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку відповідача.
10.11.2021 лікарня заявою №СЛ-25505-790-112 повідомила оператора ГРМ про перехід підприємства на електроенергію та просила відключити об`єкт від газової мережі, а 11.11.2021 - звернулась із заявою про розірвання договору.
03.12.2021 актом на припинення газопостачання №351 зафіксовано припинення газопостачання об`єкта за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 95.
31.12.2021 сторонами укладено додаткову угоду до типового договору розподілу природного газу, якою вони у добровільному порядку розірвали договір.
У зв`язку з несплатою відповідачем коштів в розмірі 23752,20 грн. за надані позивачем послуги з розподілу природного газу у період листопад-грудень 2021 року позивач 19.06.2026 скеровував відповідачу претензію про оплату заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (положення ч.1 ст.626 ЦК України). Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі як суб`єктами ринку природного газу, врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП № 2494 від 30.09.2015, та Типовим договором розподілу природного газу.
Як передбачено ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Відповідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.
Згідно з п.3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (пункт 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).
На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом (пункт 6 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).
Відповідно до п. 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2498 (далі типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Згідно пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Відповідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
У відповідності до пункту 1 глави 6 розділу 6 Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
При цьому місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (частина 2 пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС).
Постановою НКРЕКП № 2776 від 30.12.2020 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Львівгаз» визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01 січня 2021 року у розмірі 1,68 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Відповідно до п. 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.
У відповідності до статті 627 Цивільного Кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ (п. 2.2 Типового договору).
Згідно частини першої ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу).
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір розподілу природного газу від 01.01.2016, укладений шляхом підписання заяви-приєднання №094201ROKKAB016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Споживачу присвоєно персональний ЕІС код 56XS00001ROKK000.
З моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20).
Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.
Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).
За таких обставин, враховуючи підтвердження позивачем належними та допустимими доказами, у розумінні статей 76-77 ГПК України, викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем щодо оплати наданих послуг з розподілу природного газу за листопад та грудень 2021 року у розмірі 23752,20 грн., адже у спірний період укладений договір розподілу природного від 01.01.2016 був чинним. Позиція відповідача про відсутність обов`язку щодо оплати через припинення газопостачання відхиляється судом, оскільки наведені вище положення НПА чітко передбачають, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. Припинення газопостачання шляхом роз`єднання газової мережі і опломбування не можна трактувати як механічне від`єднання системи газопостачання відповідача від газорозподільної системи Оператора ГРМ, оскільки споживач не позбавлений технічної можливості в будь-який час скористатись можливістю розпочати газоспоживання (аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 №922/1703/20, постанові Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 у справі №914/413/24).
Відсутність у матеріалах справи письмового договору про розподіл газу, на що звертав увагу представник відповідача у судовому засіданні, не впливає на підставність позовних вимог, адже сам факт існування договірних відносин між сторонами не заперечувався, такий договір укладався на основі типового договору, а в матеріалах справи є докази, які свідчать про його укладення (заяви відповідача про відключення від газопостачання, відповідний акт, додаткова угода про розірвання договору).
Щодо строків позовної давності.
Відповідач просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та зазначає, що позивачем пропущений такий строк. Позивач заперечив щодо таких доводів, відзначивши, що відповідний строк не пропущено.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).
17.03.2022 набрав чинності Закон України №2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до п. 3 «Прикінцевих та перехідних положень» якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п.19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Надалі, 30.01.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» №3450, яким змінено формулювання п. 19 Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України та викладено пункт 19 в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Виключення даного пункту Законом України від 14.05.2025 на спростовує того, що, з огляду на вищевказані обставини, позов подано до суду в межах строків позовної давності.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, вони не спростовують зроблених судом висновків та обґрунтованості заявлених позовних вимог, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц. Відхиляючи доводи скаржника, суд також враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» в якому зазначено, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №2308 від 17.07.2026 на суму 2'662,40 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (79021, м.Львів, вул. Кульпарківська, 95; ідентифікаційний код 01996740) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Львівгаз» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 26в; ідентифікаційний код 03349039) 23752,20 грн заборгованості та 2'662,40 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026.
Суддя Яворський Б.І.