ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2661/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв
про стягнення 27944,00
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв, в якій просить суд стягнути з відповідача 27944,00 грн штрафних санкцій за невиконання умов договору. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2661/26 та постановлено ухвалу про розгляд справи № 922/2661/26 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 29 липня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 29 липня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
04 серпня 2026 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг" подано заяву (вхідний № 19036) про вступ у справу представника відповідача, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
05 серпня 2026 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг" подано відзив (вхідний № 19166) на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. Суд приймає та долучає до матеріалів справи відзив на позовну заяву.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
07 квітня 2025 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивачем, покупцем) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (відповідачем, постачальником) було укладено договір поставки № 218.
29 травня 2025 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 218 від 07 квітня 2025 року.
28 липня 2025 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 218 від 07 квітня 2025 року.
11 вересня 2025 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору № 218 від 07 квітня 2025 року.
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язаний у відповідності з даним договором та діючим законодавством передати покупцю Електричний навантажувач вилочний спеціального призначення (товар) згідно ДК 021:2015: 42410000-3 "Підіймально-транспортувальне обладнання", в обсязі за цінами вказаними в Специфікації (додаток № 1), а покупець зобов`язаний прийняти товар і сплатити його вартість за умов, встановлених діючим договором.
Згідно пункту 2.1. договору загальна сума договору складає 998000,00 грн з ПДВ 0,00 грн (з урахуванням постанови Кабінету міністрів України № 178 від 02 березня 2022 року, ставка ПДВ для даного товару складає 0%).
Відповідно до пункту 3.1. договору приймання - передача товару по кількості проводиться відповідно до видаткової накладної, по якості - відповідно до пункту 6 цього договору.
Згідно пункту 3.2. договору дата поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної.
Відповідно до пункту 3.3. договору зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця.
Згідно пункту 3.6. договору строк поставки товару до 30 липня 2025 року.
Додатковою угодою № 2 від 28 липня 2025 року було внесено зміни в пункт 3.6 договору № 218 від 07 квітня 2025 року, пункт 3.6. договору був викладений у новій редакції - строк поставки товару до 14 серпня 2025 року.
Відповідно до підпункту в, пункту 4.1. договору продавець зобов`язаний здійснити поставку товару покупцю у встановлені договором строки.
Матеріали справи свідчать про те, що постачальником ані до 30 липня, ані до 14 серпня 2025 року своїх зобов`язань перед покупцем виконано не було.
Згідно підпункту 7.1.1. пункту 7.1. договору за порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару, стосовно якого допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення (згідно з вимогами пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України).
19 серпня 2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було направлено претензію №25/17/12- 5318- 2025 про порушення умов договору, в якій позивач вимагав в найкоротший термін виконати свої договірні зобов`язання за даним договором та сплатити штрафні санкції за неналежне виконання його умов.
Після чого сторонами 11 вересня 2025 року укладено ще одну додаткову угоду №3 до договору, якою сторони дійшли згоди щодо розірвання договору за взаємною згодою сторін.
Однак, станом на день розірвання договору постачальником не сплачені штрафні санкції за порушення умов договору, як і не були виконані зобов`язання в натурі.
07 лютого 2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на адресу відповідача було направлено повторну претензію №25/17/12 -1723- 2026 про сплату неустойки.
Вказана претензія також була повністю проігнорована відповідачем, умови договору не виконанні, штрафні санкції не сплачені.
Враховуючи вищевикладене позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" 27994,00 грн штрафних санкції за період з 15 серпня 2025 року по 11 вересня 2025 року за договором № 218 від 07 квітня 2025 року.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Згідно частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Як вже зазначалося раніше додатковою угодою № 3 від 11 вересня 2025 року договір № 218 від 07 квітня 2026 року було розірвано за взаємною згодою сторін.
Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, то договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення до дати розірвання договору. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно частин 4 статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Отже, розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду, у тому числі у разі розірвання договору в односторонньому порядку не звільняє сторону від відповідальності за порушення договору, що мало місце під час дії договору, що означає, що договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення зобов`язання та до дати розірвання договору.
Враховуючи укладення сторонами даного спору 11 вересня 2025 року додаткової угоди № 3 про розірвання договору № 218 від 07 квітня 2026 року зобов`язання сторін за даним договором є припиненими з 11 вересня 2025 року, у зв`язку з чим договірні санкції підлягають нарахуванню лише до дати розірвання договору.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" штрафні санкції за період з 15 серпня 2025 року по 10 вересня 2025 року у розмірі 26946,00 грн, в решті позову відмовити.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (54025, м. Миколаїв, пр-т. Героїв України, буд. 113, код ЄДРПОУ 30976452) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , рахунок IBAN [рахунок приховано] в ДКС України м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 39309315) 26946,00 грн штрафних санкцій та 2662,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "28" вересня 2026 р.
Суддя П.В. Хотенець