УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/1061/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Власова Ю.Л. та Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця)
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
до Залізниці
про стягнення 1 391 154,72 грн,
ВСТАНОВИВ:
Залізниця 22.09.2026 (через систему "Електронний суд") звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026, а справу № 910/1061/26 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" 25.09.2026 (через систему "Електронний суд") подало заперечення проти відкриття касаційного провадження за скаргою Залізниці у цій справі.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги та беручи до уваги подані заперечення, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України.
Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" у 2026 році звернулося з позовом про зобов`язання Залізниці внести зміни до особового рахунку позивача шляхом відображення (відновлення/збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 1 391 154,72 грн, що свідчить про його майновий характер, оскільки він ґрунтується на наявності грошової вимоги позивача до відповідача, тобто має вартісну оцінку.
Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року був визначений у розмірі 3 328,00 грн.
Оскільки предметом позову у цій справі є стягнення 1 391 154,72 грн, які відповідачем в односторонньому порядку списані з особового рахунку позивача, тому, з огляду на наведені норми, ціна позову у цій справі не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 664 000 грн).
Так, Господарський суд міста Києва згідно з рішенням від 20.05.2026, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 у цій справі, позов про зобов`язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 1 391 154,72 грн задовольнив у повному обсязі; зобов`язав Залізницю внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 1 391 154, 72 грн.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Однак зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі наявності таких випадків Судом не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Залізниці на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 у справі № 910/1061/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя І. Колос