Справа № 464/4998/26
пр.№ 2/464/3252/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.09.2026 Сихівський районний суд м.Львова в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.
секретаря судових засідань Лазар Д.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання на підставі наявних у суду матеріалів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №140819 від 10.07.2025 у розмірі 6217,60 грн. та судових витрат.
Обґрунтовує позов тим, що 10.07.2025 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та відповідачкою укладено кредитний договір №140819, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку Закону України «Про електронну комерцію», згідно якого відповідачка отримала грошові кошти на 90 днів в розмірі 4000 грн, які відповідачка зобов`язалася повернути, сплатити проценти за користування цим кредитом у розмірі 0,72% на добу. 19.12.2025 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та позивачем укладено договір факторингу №19122025/2, відповідно до якого первісний кредитор відступив право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №140819 від 10.07.2025 на користь позивача ТОВ «ФК «Венера Фінанс». Відповідачка взятих на себе кредитних зобов`язань за цим договором належним чином не виконала, станом на 20.02.2026 у неї існує перед позивачем заборгованість на загальну суму 6217,60 грн, що складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 4000 грн, нарахованих відсотків на прострочений кредит у розмірі 2217,60 грн. Оскільки відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором не виконала, тому просить позов задовольнити, стягнути вказану суму боргу та відшкодувати судові витрати.
Матеріали позову надійшли до суду через систему «Електронний суд» 08.07.2026, протоколом автоматизованого розподілу визначено суддю Горбань О.Ю.
Ухвалою від 09.07.2026 позов прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У наданий відповідачці 15 денний строк з дня вручення ухвали остання правом на подання відзиву не скористалась, ухвалу суду отримала 16.07.2026. У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про відшкодування судових витрат, а саме витрат на правову допомогу в розмірі 15500 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 10 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №140819, який підписаний електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором KL9320, та згідно з яким товариство надало відповідачці кредит у розмірі 4000 грн (п.1.1); строк кредитування 90 днів, до 07.10.2025 (п.1.2).
Згідно п.1.3 договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8% річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% на добу, тип процентної ставки фіксована.
ТОВ «ФК «Авіра груп» свої зобов`язання перед відповідачкою за договором виконало та надало їй кредит в сумі 4000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну карту. Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останньою у договорі.
19 грудня 2025 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «Авіра груп» та позивачем ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено Договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №140891 від 10.07.2025 перейшло до позивача. Згідно витягу з реєстру боржників до цього договору від 19.12.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Отже, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В даній справі договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10. 2020 №127/33824/19.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Встановлено, що відповідачем підписано кредитний договір, отримано кредитні кошти у визначеному договорами розміром, що є підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами. Суд звертає увагу, що у договорі прописані усі істотні умови договору, відповідач належним чином ознайомлений з такими умовами.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов кредитного договору, не повернув кредитні кошти, не сплатив відсотки за користування кредитом, що спричинило утворення заборгованості в розмірі 6217,60 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 4000 грн; сума прострочених платежів по процентах - 2217,60 грн.
В той же час, відповідачем не надано суду жодних розрахунків, котрі б спростовували правильність розрахунків заборгованості по тілу кредиту та по відсотках, долучених до матеріалів справи позивачем.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення та з відповідачки на користь позивача слід стягнути загальну заборгованість в розмірі 6217,60 грн.
Задовольняючи позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 2662,4 грн судового збору.
Що стосується заяви про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги, акт про отримання правової допомоги, платіжну інструкцію.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.08.2019 у справі №915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, те, що предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 6217,60 грн., тобто справа відноситься до малозначних, суд вважає, що сума заявлених витрат на правову допомогу (15500 грн) є непропорційною щодо ціни позову, перевищує таку більш ніж удвічі, а тому підлягає зменшенню до 2000 гривень.
На підставі статей 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,-
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором №140819 від 10.07.2025 в сумі 6217 (шість тисяч двісті сімнадцять) грн 60 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 4000 грн; сума прострочених платежів по відсотках - 2217 грн 60 коп.; судові витрати в розмірі 2662 грн 40 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», код ЄДРПОУ 43561872, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Львівська, 23, офіс 703.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Олена ГОРБАНЬ