Справа №:755/6540/26
Провадження №: 2/755/6955/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Марфіна Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та пені за прострочення сплати аліментів, -
У С Т А Н О В И В :
05 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення додаткових витрат на дитину та пені за прострочення сплати аліментів.
Позов мотивовано тим, що сторони перебували у шлюбі з 09 квітня 2005 року до 30 липня 2019 року.
Під час перебування у шлюбі у сторін народилася син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі № 755/10314/20 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахунку державного виконавця від 06 лютого 2026 року заборгованість зі сплати аліментів становить 135 602,29 грн.
Позивачка зазначає, що вона понесла додаткові витрати на дитину, оскільки за період у 2022 році та 2025 році у сина виникли проблеми із зубами, у зв`язку з чим позивачка зверталася до лікаря стоматолога.
Так, згідно акту наданих стоматологічних послуг у 2022 році ОСОБА_4 діагностували хронічний глибокий карієс 17, 25 , 27, 47 зубів. ОСОБА_5 було надано стоматологічні послуги на суму 2 800,00 грн.
Згідно акту наданих стоматологічних послуг у 2025 році ОСОБА_4 діагностували хронічний глибокий карієс 17, 25 , 27, 47 зубів. ОСОБА_5 було надано стоматологічні послуги на суму 5 600,00 грн.
21 травня 2022 року ОСОБА_5 проходив медичне обстеження у медичному центрі «Prevention». Згідно висновку хірурга уролога від 21 травня 2022 року ОСОБА_5 встановлений діагноз Криптохрізм зліва та рекомендоване оперативне лікування. 23 травня 2022 року сформовано рахунок замовлення на суму 1 550,00 грн а 28 травня 2022 року проведено операцію, витрати на яку склали 25 225,00 грн.
Крім того 28 травня 2022 року позивачкою понесено витрати на придбання ліків на суму 1 517,27 грн, що підтверджується переліком ліків та фіскальними чеком від 28 лютого 2022 року. Отже позивачкою понесені додаткові витрати на дитину у розмірі 36 697,27 грн, таким чином частка відповідача у загальних витратах становить 18 348,00 грн.
Позивачка вказує, що відповідач протягом примусового виконання рішення суду аліменти сплачував не вчасно, або взагалі не сплачував у розмірі, який встановлено рішенням суду.
За період з 15 липня 2020 року до січня 2026 року сума аліментів, яка підлягає сплаті відповідачем розрахована державним виконавцем та становить 222 989,38 грн. Боржником фактично сплачено 89 387,09 грн.
Розмір пені за прострочення сплати аліментів складає 1 677 170,00 грн.
З урахуванням обмеження, встановленого статтею 196 СК України стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 222 989,38 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 222 989,38 грн та додаткові витрати на дитину у розмірі 18 348,00 грн.
08 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи їхнє право на подання заяв по суті справи.
15 червня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відзив мотивовано тим, що за увесь період за який позивачка розраховує пеню та заборгованості відповідач мав на утриманні трьох дітей. Надання позивачкою недостовірних даних про дату шлюбу мало на меті приховати наявності у відповідача на утриманні трьох дітей.
Вказує. що позивачка безпідставно ототожнює оплату за навчання контракту у КНУБА за спеціальністю «Комп`ютерні науки» із «розвитком здібностей дитини» в межах статті 185 СК України посилаючись на висновок Верховного Суду у справі № 336/1488/19.
Зазначає, що згідно актуального розрахунку заборгованості по аліментам від 22 травня 2026 року загальна сума боргу становить 43 053,29 грн, а тому сума у розмірі 222 тисячі є безпідставним збагаченням за рахунок відповідача.
Щодо витрат на лікування позивачка не довела, що такі маніпуляції були викликані особливими обставинами. Щодо операційного втручання у травні 2022 року відповідач вказує, що пройшов тривалий час з моменту понесення таких витрат та майновий стан відповідача на момент розгляду справи для зменшення суми стягнення.
У відповіді на відзив позивач вказує на обгрунтованість позовних вимог та зазначає, що наявність інших дітей не звільняє від обов`язків своєчасно сплачувати аліменти та не свідчить про відсутність вини у виникнені заборгованості, враховуючи, що дітям про які зазначає відповідач виповнилось 21 та 19 років, тобто є повнолітніми.
Вказує, що з квітня 2022 року відповідач починає працювати у своєї дружини та отримувати дохід у розмірі 1 000,00 грн на місяць, і з цього часу державний виконавець у новій довідці починає розраховувати аліменти виходячи із прожиткового мінімуму на одну дитину. Однак відповідач не підтвердив допустимими доказами фактичний дохід відповідача, покладений державним виконавцем в основу нового розрахунку заборгованості.
На переконання позивача за відсутності належних доказів реального доходу відповідача суд повинен виходити не з інформації форми ОК-7 про символічний дохід відповідача, а з правової моделі, передбаченої статтею 195 СК України, яка спрямована на захист права дитини на належне утримання.
На переконання позивача, зазначення відповідачу заробітної плати у розмірі 1 000,00 грн при працевлаштуванні у своєї дружини має розцінюватися судом не формально, а з урахуванням загальних засад сімейного та цивільного законодавства, а саме принципів справедливості, добросовісності, розумності, пріоритету інтересів дитини та заборони зловживання правом.
Також звертає увагу, що додаткові витрати на дитини які полягають у її лікуванні були необхідними, і строк за такими вимогами не пропущено враховуючи наявність військового стану.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач додатково вказує, що 09 березня 2017 року під час шлюбу з позивачкою було укладено договір кредиту на суму 81 521,74 грн, які відповідач повертав особисто.
Вказує, що дані з Песійного фонду є офіційним підтвердженням його доходу, будь-які інші доходи відповідача є припущенням та маніпулюванням.
Згідно вимог частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено статті 279 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 21 грудня 2012 року, який розірвано на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 липня 2019 року.
Сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі № 755/10314/20 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахунку державного виконавця від 06 лютого 2026 року заборгованість зі сплати аліментів становить 135 602,29 грн.
Згідно актуального розрахунку заборгованості по аліментам від 22 травня 2026 року загальна сума боргу становить 43 053,29 грн.
Згідно акту здачі-прийому робіт наданих стоматологічних послуг у 2022 році ОСОБА_4 діагностували хронічний глибокий карієс 17, 25, 27, 47 зубів. ОСОБА_5 було надано стоматологічні послуги на суму 2 880,00 грн. (а. с. 11)
Згідно акту здачі-прийому робіт наданих стоматологічних послуг у 2025 році ОСОБА_4 діагностували хронічний глибокий карієс 17, 25 , 27, 47 зубів. ОСОБА_5 було надано стоматологічні послуги на суму 5 600,00 грн.(а. с. 13)
Фіскальні чеки від 2022 року підтверджують сплату коштів на загальну суму 2 880,00 грн (а. с. 13).
Фіскальні чеки від 2025 року підтверджують сплату коштів на загальну суму 5 600,00 грн (а. с. 14).
Згідно консультативного висновку лікаря хірурга уролога від 21 травня 2022 року ОСОБА_5 встановлений діагноз Криптохрізм зліва та рекомендоване оперативне лікування.
23 травня 2022 року сформовано рахунок замовлення на суму 1 550,00 грн, а 28 травня 2022 року проведено операцію, витрати на яку склали 25 225,00 грн. (а. с. 19-20).
Сплата за надані медичні послуги підтверджується відповідними квитанціями (а. с. 21)
Крім того 28 травня 2022 року позивачка понесла витрати на придбання ліків на суму 1 517,27 грн, що підтверджується переліком ліків та фіскальними чеком від 28 лютого 2022 року (а. с. 22, 23). Вказані ліки зазначені у висці-епіркизі із медичної картки стаціонарного хворого № 225 (а.с. 22).
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Щодо стягнення додаткових витрат.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків.
Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
За частиною другою статті 185 СК розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Отже, виходячи з аналізу статті 185 Сімейного кодексу України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Судом встановлено, що згідно акту здачі-прийому робіт наданих стоматологічних послуг у 2022 році ОСОБА_4 діагностували хронічний глибокий карієс 17 , 25 , 27, 47 зубів. ОСОБА_5 було надано стоматологічні послуги на суму 2 880,00 грн. (а. с. 11)
Згідно акту здачі-прийому робіт наданих стоматологічних послуг у 2025 році ОСОБА_4 діагностували хронічний глибокий карієс 17 , 25 , 27 , 47 зубів ОСОБА_5 було надано стоматологічні послуги на суму 5 600,00 грн.(а. с. 13)
Фіскальні чеки від 2022 року підтверджують сплату коштів на загальну суму 2 880,00 грн (а. с. 13).
Фіскальні чеки від 2025 року підтверджують сплату коштів на загальну суму 5 600,00 грн (а. с. 14).
Згідно консультативного висновку лікаря хірурга уролога від 21 травня 2022 року ОСОБА_5 встановлений діагноз Криптохрізм зліва та рекомендоване оперативне лікування.
23 травня 2022 року сформовано рахунок замовлення на суму 1 550,00 грн, а 28 травня 2022 року проведено операцію, витрати на яку склали 25 225,00 грн. (а. с. 19-20).
Сплата за надані медичні послуги підтверджується відповідними квитанціями (а. с. 21)
Крім того 28 травня 2022 року позивачка понесла витрати на придбання ліків на суму 1 517,27 грн, що підтверджується переліком ліків та фіскальними чеком від 28 лютого 2022 року (а. с. 22, 23). Вказані ліки зазначені у висці-епіркизі із медичної картки стаціонарного хворого № 225 (а.с. 22).
Отже суд дійшов висновку, що витрати які понесла матір ОСОБА_5 у розмірі 36 697,27 грн,викликані особливими обставинами - хворобою дитини, а тому підлягають розподілу між батьками. Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 18 348,00 грн додаткових витрат на дитину є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені за прострочення розміру аліментів
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.
У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.
Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, суд першої інстанції застосував саме таке правило та реалізував своє право на зменшення розміру пені, дослідивши обставини справи, докази, надані сторонами, та здійснивши їх правову оцінку, відповідно до частини другої статті 196 СК України у редакції, чинній на час розгляду справи в суді.
Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розміру заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21)).
Спростовуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості та надаю новий розрахунок заборгованості відповідач надав довідки про доходи форми ОК-7, яка підтверджує, що відповідач працює з квітня 2022 року та отримував заробітну плату: у розмірі 1 000,00 грн. за квітень, травень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року; у розмірі 6 700,00 грн за період з січня до червня 2023 року, 1 000,00 грн за період з липня 2023 року до грудня 2024 року; в січні 2025 року у розмірі 2 875,00 грн; за період з лютого 2025 року до вересня 2025 року у розмірі 4 025,00 грн; з жовтня 2025 року до грудня 2025 року у розмірі 4 500,00 грн; січень-лютий 22026 року у розмірі 5 500,00 грн, березень 2026 року у розмірі 4 809,12 грн, у квітні 2026 року у розмірі 2 033,32 грн.
Вказані вище дані слугували підставою для здійснення нового розрахунку, разом з тим, суд зазначає наступне.
Норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах. Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2024 року в справі № 357/13500/18 (провадження № 61-3809св24), постанову Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 466/3398/21 (провадження № 61-2058сво23)).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).
Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).
Здоровий глузд (засада розумності) характерний як для оцінки / врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється під час вирішення спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2026 року в справі № 757/34767/23).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.
Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18), (див. пункт 136 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2026 року в справі № 925/632/19 (провадження № 12-26гс25)).
Аналіз розрахунку заборгованості по аліментам свідчить, що відповідач здійснював платежі зі сплати аліментів, однак вказані платежі проводились не в повному обсязі, або сплачувались не кожного місяця.
Окремі платежі перевищували офіційну заробітну плату відповідача, яка становила 1 000,00 грн, отже довідка ОК - 7 не може підтверджувати дохід позивача, при цьому суд зазначає, що
Відповідно до частини першої, другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Суд розцінює встановлений розмір доходу у розмірі 1 000,00 грн як намагання відповідача уникнути відповідальності за сплату аліментів, оскільки витрати відповідача перевищують його офіційний дохід, що підтверджується перерахуванням аліментів у більшому розмірі ніж сам дохід, (зокрема у травні 2022 році було перераховано 20 000,00 грн аліментів, що в 20 разів перевищує розмір офіційного доходу відповідача), тому суд бере до уваги розрахунок боргу по аліментам, який наданий позивачем.
Враховуючи, що розрахунок пені по аліментам позивачем виготовлено із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 лютого 2026 року, складений у повній відповідності до норм чинного законодавства, не перевищує 100 % за місяць на яку вона нараховується, тому суд не вбачає за необхідне наводити тотожний розрахунок у судовому рішенні, та погоджується з розрахунком який проведено позивачем.
При цьому суд бере до уваги висновок Верховного Суду викладений постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) про те, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розміру заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
За неведених обставин, суд діючи в межах заявлених позовних вимог, дійшов висновку що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та пені за прострочення сплати аліментів є обрунтованим, та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 413,37 грн, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та пені за прострочення сплати аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за період з липня 2020 року до січня 2026 року у розмірі 222 989 (двісті двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину у розмірі 18 348 (вісімнадцять триста сорок вісім) 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 413,37 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 );
Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
С у д д я