Ухвала № 140131476 у справі № 757/38696/26 від 17.07.2026

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38696/26-ц

У Х В А Л А

17 липня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду міста Києва Гуртова Т. І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,

УСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.

Заявник просить стягнути з боржника заборгованість за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період із 01 серпня 2025 року по 31 травня 2026 року в загальному розмірі 36 233,61 грн, з яких: 34 391,52 грн - основна заборгованість; 453,20 грн - три відсотки річних; 1 388,89 грн - інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 266,24 грн.

Вимоги заяви обґрунтовані неналежним виконанням ОСОБА_1 обов`язку з оплати електричної енергії, спожитої за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника й обставини, на яких вони ґрунтуються.

За змістом пункту 4 частини третьої статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Отже, заявник повинен надати документи, які беззаперечно підтверджують не лише розмір заборгованості, а й виникнення у конкретного боржника обов`язку з оплати житлово-комунальної послуги, наданої за відповідною адресою.

Як убачається з поданої заяви, нарахування за спожиту електричну енергію здійснювалися за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас до заяви не додано правовстановлюючих документів або відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджували б, що ОСОБА_1 є власницею чи співвласницею вказаної квартири.

Матеріали заяви також не містять договору, заяви-приєднання, документів про реєстрацію місця проживання, довідки про склад зареєстрованих осіб або інших належних і допустимих доказів, які підтверджували б проживання ОСОБА_1 у квартирі за зазначеною адресою, фактичне користування нею електричною енергією або виникнення в неї обов`язку з оплати відповідної послуги.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 30 листопада 2020 року є інша адреса: АДРЕСА_2 .

Таким чином, упродовж усього заявленого періоду нарахування заборгованості - із 01 серпня 2025 року по 31 травня 2026 року - боржниця була зареєстрована за адресою, відмінною від адреси об`єкта, за яким заявником здійснено нарахування.

Надані заявником довідка про спожиту та оплачену електричну енергію і розрахунок заборгованості є документами внутрішнього обліку заявника та самі по собі, за відсутності документів про право власності, проживання або фактичне користування житловим приміщенням, не підтверджують виникнення саме у ОСОБА_1 обов`язку з оплати електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Саме лише зазначення прізвища боржниці в облікових документах заявника та закріплення за відповідною адресою особового рахунку № НОМЕР_1 не є достатнім доказом виникнення між заявником і ОСОБА_1 договірних правовідносин та порушення нею грошового зобов`язання.

Отже, з поданої заяви та доданих до неї документів не вбачається виникнення у заявника права грошової вимоги саме до ОСОБА_1 щодо оплати електричної енергії, спожитої за вказаною в заяві адресою.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Ураховуючи відсутність належних доказів, які підтверджують право власності боржниці на відповідне нерухоме майно, її проживання або фактичне споживання електричної енергії за адресою надання послуги, а також установлення іншого зареєстрованого місця її проживання, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу на підставі пункту 8 частини першої статті 165 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Згідно із частиною другою статті 164 ЦПК України в разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, установленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 160-166, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення із заявою про видачу судового наказу після усунення обставин, які стали підставою для відмови.

Роз`яснити заявнику, що сплачена сума судового збору поверненню не підлягає, однак у разі пред`явлення позову до боржника в порядку позовного провадження зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення.

Суддя Тетяна ГУРТОВА