ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/6220/25 Номер провадження 22-ц/814/2243/26 Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя: Триголов В.М.,
судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,
секретар:Коротун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на окрему ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 07 січня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача ТОВ «Бізнес Позика» про витребування від АТ КБ «Приватбанк» письмових доказів, які мають відповідне значення у справі.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року клопотання представника позивача ТОВ «Бізнес Позика» - Виноградова Ю.Е. було задоволено та витребувано від АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, фактичне місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) інформацію:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), за період з 15.08.2024 року по 18.08.2024 року включно.
Зобов`язано АТ КБ «Приватбанк» направити витребувані документи та інформацію до суду в строк до 28 жовтня 2025 року.
Попереджено голову правління, генерального директора, директорів, їх заступників, як керівників АТ КБ «Приватбанк» про кримінальну відповідальність за ч. 2, 3 ст. 382 КК України за невиконання або несвоєчасне виконання ухвали суду.
У відповідь на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 29.09.2025 року у справі № 524/6220/25 , АТ КБ «ПриватБанк» направив лист, зміст якого був наступним:
«На Ваш запит АТ КБ «ПРИВАТБАНК» направляє Вам запитувану інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 . Повідомляємо, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 )
Відповідно до п. 5 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України, п. 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України (п. 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ).
На сьогодні у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС/«Електронний кабінет» ЄСІТС зазначена електронна скринька Банку - [пошта прихована] .
Враховуючи викладене, рішення суду в електронній формі має надсилатись в порядку визначеному законодавством. Офіційна адреса особи зазначена в державних реєстрах не визначена, як допустимий канал доставки судового рішення.
Н адсилання документів на електронну адресу не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання судового рішення. Для розкриття інформації, яка є банківською таємницею, просимо надіслати до Банку рішення суду в порядку встановленому чинним законодавством України.»
Окремою Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 07 січня 2026 року постановлено про вказані обставини щодо невиконання посадовими (службовими) особами АТ КБ «Приватбанк» ухвали суду від 29 вересня 2025 року повідомити керівника Дніпропетровської обласної прокуратури для вжиття відповідних заходів реагування у порядку визначеного кримінально-процесуальним законодавством України, про що повідомити суд в строк до 07 лютого 2026 року.
Непогодившись із вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржило АТ «ПриватБанк». Скаржник вказує, що Банк розуміє обов`язковість судових рішень й готовий виконати Ухвалу суду у справі в найкоротші строки, але з огляду на те, що запитувана інформація відноситься до банківської таємниці, вимушені були просити суд надіслати повторно рішення, яке підписане належним чином з огляду на наступне.
Згідно з п. 5.11 Розділу 1 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підписувач/підписувачі (рішення, судового рішення, іншого документа) - особа або особи, які відповідно до норм законодавства мають підписати відповідний документ.
Відповідно до п. 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2023 р. № 798 (далі - Порядок) державні установи та їх працівники для засвідчення чинності відкритого ключа використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Підписувачі - представники державної установи використовують виключно кваліфіковані електронні підписи та печатки підписувачів - представників державної установи.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що кваліфікований сертифікат відкритого ключа підписувача - представника державної установи - кваліфікований сертифікат відкритого ключа, в якому додатково до ідентифікаційних даних фізичної особи, яка є працівником державної установи, зазначаються ідентифікаційні дані відповідної державної установи (найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України).
Згідно з п. 8 ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).
Враховуючи викладене, Банк виконає ухвалу у разі підписання її згідно вимог п. 8 ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, тобто з накладеним кваліфікованим електронним підписом судді.»
Таким чином, суд не направив на адресу банку ухвали, які є підставою для розкриття банківської таємниці. Банком було прийнято до відому повідомлення суду викладені в ухвалах. Однак самих рішень суду про витребування документів, які містять банківську таємницю до банку, фактично не надходило.
У відповідь на ухвали, банк аргументовано з посиланням на норми діючого законодавства надав відповідь чому банк не має змоги розкрити інформацію, яка є банківською таємницею. Однак судом дані відповіді не були прийняті до уваги.
Зважаючи на викладене скаржник просить скасувати окрему ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 07 січня 2026 року.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвали суду першої інстанції відповідає.
Згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Скаржник вказує, що підстави для постановлення окремої ухвали відсутні, адже судом не виконано обов`язок щодо належного направлення ухвали про витребування доказів. Що потягло за собою ненадання витребуваної інформації.
ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Право на доступ до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Мікулова проти Словаччини» від 06.12.2005).
Питання щодо вручення судового рішення врегульовано статтею 272 ЦПК України.
Частиною п`ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною шостою статті 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ураховуючи зазначене, можна зробити висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи повинні міститися: у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи або до електронного кабінету у системі «Електронний суд», у поштовому повідомленні з відміткою про вручення судового рішення або з відміткою про відмову отримати копію судового рішення чи про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи
Проте, у разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про витребування доказів направлено на адресу фактичного розташування головного офісу банку, поштове повідомлення не поверталось до суду не вручене чи з відміткою про відмову адресатом його отримати.
При цьому, на а.с. 124 т.1 міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення АТ КБ Приват банк , з якого вбачається , що ухвала про витребування доказів була отримана банком 27 жовтня 2025 року.
АТ КБ Приват банк надав суду першої інстанції відповідь , що не має можливості надати запитувану інформацію , оскільки отримана ухвала не засвідчена належним чином.
В подальшому банк також надав відповідь і щодо отримання відповідної ухвали про витребування доказів в електронному вигляді, зазначивши що остання також не засвідчена належним чином відтак запитувану інформацію що є банківською таємницею надати не може.
Обгрунтування апеляційної скарги зводиться до порядку отримання та надсилання процесуальних документів на електрону адресу отримувача чи в його електронний кабінет.
Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про систему.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частини перша, п`ята, сьома статті 14 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
У постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21) та від 10 лютого 2022 року у справі № 359/5063/21 (провадження № 61-21505св21) зазначено: «електронна адреса - це адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім`я у домені «mail.gov.ua».
Скаржник посилаючись на неналежне вручення а направлення ухвал про витребування доказів , самих доказів невідповідності отриманих ухвал наведеним ним же вимогам законодавства суду апеляційної інтонації не надав.
Із матеріалів справи встановлено, що первинно , скаржник отримав ухвалу про витребування доказів у листопаді 2025 року , маючи можливість надати докази її невідповідності суду апеляційної інстанції , таким правом не скористався. Запитувану інформацію суду першої інстанції надав лише у березні 2026 року.
За таких обставин суд першої інстанції вірно зазначив про необхідність постановити окрему ухвалу з метою недопущення порушень АТ КБ Приват Банк. Так, у ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,-і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За викладеного підстави для скасування оскаржуваної ухвали у апеляційного суду відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зводяться до непогодження із висновком суду першої інстанції та тлумаченні норм чинного законодавства на власний розсуд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що питання щодо постановлення окремої ухвали судом першої інстанції вирішено з повним з`ясуванням обставин справи, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення без змін оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 367 , 368 , 374 , 375 , 381 - 384 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення .
Окрему ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 07 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В. М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов