Справа № 173/1806/26
Провадження №2/173/1733/2026
У Х В А Л А
про прийняття уточненої позовної заяви та відкриття провадженні
у справі за зустрічною позовною заявою
25 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника позивача ОСОБА_3 ,
представника відповідача Бутрович К.С.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 08 червня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з викликом учасників розгляду справи в судове засідання.
17 липня 2026 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 , представник позивача за зустрічним позовом, адвокат Бутрович Катерина Сергіївна до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
18 вересня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Макєєва Олександра Володимировича, надійшла змінена позовна заява.
У підготовчому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_3 проти прийняття зустрічної позовної заяви заперечував, виходячи з того, що заяву подану з істотним порушенням строків для звернення до суду із зустрічним позовом.
Відповідач підтримав думку щодо прийняття зустрічної позовної заяви та доручення її до матеріалів справи за зустрічним позовом.
Представник відповідача зазначила, що є всі підстави для прийняття зустрічної позовної заяви, оскільки остання відповідає первісному позову, предмет спору є однорідним, а отже є підстави для прийняття та об`єднання в одне провадження.
Дослідивши матеріали справи, зустрічну позовну заяву та уточнену позовну заяву суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з ч. 4 статті 4 ЦПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, процесуальні права та обов`язки сторін встановлені статтею 49 ЦПК України.
За приписами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
На даний час, як і станом на час надходження уточненої позовної заяви до суду, розгляд справи перебуває на стадії підготовчого провадження, отже уточнена позовна заява подана у межах процесуального строку, передбаченого ст. 49 ЦПК України.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі № 910/18389/20 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, від 26.07.2007 зазначено, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, то недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду. Положення щодо залишення заяви без руху застосовуються як у випадку, коли суд перед прийняттям до розгляду заяви встановить, що відповідно до поданого платіжного доручення (квитанції, чека тощо) сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету (частина друга статті 9 Закону), так і у випадку, коли до заяви взагалі не додані документи, які підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі у зв`язку із збільшенням розміру позовних вимог. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15 квітня 2021 року№ 920/949/19.
З матеріалів справи вбачається, що в уточненій позовній заяві позивачем збільшено позовні вимоги, ціна позову становить 382889 грн. 69 коп. При цьому за первісним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2551 грн. 91 коп.
Відповідно до 1 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До матеріалів заяви долучено квитанцію про сплату судового збору відповідно до збільшених позовних вимог із застосуванням коефіцієнта 0,8, а також докази направлення копії такої заяви відповідачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого провадження є зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засідання суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Оскільки представник позивача подав уточнену позовну заяву відповідно до вимог ст. 197 ЦПК України. З дотриманням вимог цивільного законодавства, суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити, уточнену позовну заяву прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи.
Щодо прийняття зустрічної позовної заяви суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і їх спільний розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Судом встановлено, що подана відповідачем зустрічна позовна заява відповідає вимогам, передбаченим ст. 175, 177 ЦПК України, оплачена судовим збором, є взаємопов`язаною з первісною позовною заявою та виникає з одних і тих же право відносин. А також задоволення позовних вимог за зустрічною позовною заявою може виключити частково чи повність задоволення позовних вимог за первісною позовною заявою, тому розгляд даних позовних заяв є доцільним в одному провадженні.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
У судовому засіданні встановлено, що 06 липня 2026 року відповідача ОСОБА_4 засобами телефонного зв`язку повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідною відміткою на судовій повістці, оскільки відсутні поштові марки для відправлення кореспонденції.
Відповідно до Довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber» ОСОБА_4 отримав судову повістку про виклик до суду 06 липня 2026 року. Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач був обізнаний про наявність відкритого провадження у справі до 06 липня 2026 року, а в судовому засіданні таких обставин не встановлено.
Таким чином, зустрічна позовна заява, що надійшла до суду 17 липня 2026 року, подана в межах установленого законом строку, а отже, строк на її подання не пропущено.
Виходячи з вищевикладеного вважаю за можливе прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 , представник позивача, адвокат Бутрович Катерина Сергіївна до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, яку розглянути в спільному провадженні за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
Керуючись ст. 19, 49, 175, 177, 193, 194,260, 261 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 , представник позивача, адвокат Бутрович Катерина Сергіївна до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та розглянути її в спільному провадженні з позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
Клопотання представника позивача ОСОБА_3 про долучення до матеріалів справи та прийняття уточненої позовної заяви - задовольнити.
Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
В подальшому розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог.
В підготовче судове засідання призначене на 03 листопада 2026 року на 13 год. 00 хв. викликати учасників розгляду справи.
Запропонувати відповідачу за первісним позовом у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття уточненої позовної заяви надати відзив на уточнену позовну заяву, оформленого відповідно до вимог статті 178 ЦПК України.
Роз`яснити Відповідачу за первісним позовом, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, Відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 83 ЦПК України).
Попередити сторони, що відповідно до частини 2 статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Роз`яснити сторонам, що копії письмових та електронних доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог статей 95, 100 ЦПК України.
Копію ухвали направити учасникам розгляду справи. Копію зустрічної позовної заяви з доданими до неї матеріалами направити відповідачу за зустрічною позовною заявою.
Роз`яснити відповідачу за зустрічною позовною заявою:
- у строк протягом 15 днів з дня вручення (отримання) ухвали відповідач має право подати відзив (заперечення проти позову) та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) відповідачем іншим учасникам справи. До відзиву має бути доданий документ, що підтверджує надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (ст. 178 ЦПК України);
- у строк не менше п`яти днів з дня надходження відповіді на відзив відповідач має право надати заперечення на відповідь на відзив позивача. Копія заперечень та доданих до них документів повинна бути надіслана (надана) відповідачем іншим учасникам справи. До заперечень має бути доданий документ, що підтверджує надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи (ст. 180 ЦПК України)
- у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Роз`яснити позивачу за зустрічною позовною заявою право, у строк протягом десяти днів, з моменту вручення (отримання) відзиву подати відповідь на відзив. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) позивачем іншим учасникам справи. До відповіді на відзив має бути доданий документ, що підтверджує надіслання (надання) її і доданих до неї доказів іншим учасникам справи (ст. 179 ЦПК України).
Роз`яснити позивачу за зустрічною позовною заявою її право у строк протягом десяти днів, з моменту вручення (отримання) відзиву подати відповідь на відзив. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів повинна бути надіслана (надана) позивачем іншим учасникам справи. До відповіді на відзив має бути доданий документ, що підтверджує надіслання (надання) її і доданих до неї доказів іншим учасникам справи (ст. 179 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.А. Кожевник