справа №176/2325/26
провадження №2/176/1981/26
РІШЕННЯ
Іменем України
28 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Гусейнова К.А.,
з участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок за ненадані послуги та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
03 червня 2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» про захист прав споживачів та зобов`язання здійснити перерахунок за ненадані послуги, в якій позивач первісно просила:
- визнати дії Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» щодо здійснення нарахувань за неспожиті послуги протиправними та такими, що порушують її права як споживача житлово-комунальних послуг;
- зобов`язати Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» здійснити перерахунок оплати по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послуги водопостачання та водовідведення з урахуванням фактичних показань лічильників води на момент їх повірки та зменшити загальний розмір заборгованості станом на 01 травня 2026 року з 49 339,07 грн (нарахування за нормами) до 6 007,80 грн (за показниками лічильника, виходячи із об`ємів фактично використаної води);
- стягнути з Відповідача, Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради», на її користь грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), які надаються Комунальним підприємством «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» (далі - КП «ЖВК» ДОР»). Сама позивач з 25.10.2001 зареєстрована та постійно проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач зазначає, що між нею, як споживачем, та КП «ЖВК» ДОР», як виконавцем, укладений Договір про надання населенню послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення № 4211120 від 14.08.2015, умовами п. 31 якого визначено, що він діє з моменту підписання та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. Згідно з п. 5 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, новий типовий договір автоматично змінює умови попередніх угод у цій сфері, при цьому попередні договори не скасовуються повністю, але їхні умови мають бути приведені у відповідність до нових вимог. Протягом терміну дії договору зміни до нього не вносилися.
Позивач стверджує, що у належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , встановлені два індивідуальні лічильники води марки КВ-1,5: зав. № 320268 (особовий рахунок № НОМЕР_1 , кухня) та зав. № 320512 (особовий рахунок № НОМЕР_2 , санвузол), у яких у 2016 році закінчився черговий термін повірки.
Від працівників служби збуту відповідача у телефонному режимі та з інформації з особистого кабінету споживача на офіційному сайті відповідача www.evk.dp.ua позивачу стало відомо, що починаючи з листопада 2022 року щомісячно нарахування за послуги здійснювалося як за відсутності приладів обліку за нормою споживання з розрахунку на 2 особи, а з березня 2025 року - за показниками загальнобудинкового комерційного приладу обліку (розподіл небалансу як на квартиру без приладів обліку на 2 особи). У такий спосіб за період з 01.11.2022 по 30.04.2026 відповідачем за послуги з водопостачання та водовідведення нараховано загалом 45 832,66 грн, з них: 44 585,26 грн - за водопостачання та водовідведення та 1 247,40 грн - за абонентське обслуговування. З урахуванням заборгованості станом на 01.11.2022 у розмірі 2 627,42 грн, оплати у березні 2023 року 100,00 грн, проведених у квітні 2026 року часткових перерахунків після відновлення показників лічильників: за період листопад 2021 року - жовтень 2022 року (-2 627,42 грн) та за період жовтень 2021 року - лютий 2025 року (+3 606,41 грн), заборгованість станом на 01 травня 2026 року за даними кабінету споживача склала 49 339,07 грн.
Позивач вважає дії відповідача щодо нарахування плати за послуги згідно з нормою споживання та за комерційним обліком як на 2 особи неправомірними, безпідставними та необґрунтованими документально. Зазначає, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , мешканці не зареєстровані з 03.01.2015 по теперішній час, що підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 15.04.2026 № 195. Протягом 2022-2026 років у квартирі на постійній основі ніхто не проживав. У п. 2 та п. 8.1 Договору № 4211120 від 14.08.2015 суб`єкти користування послугами не зазначені, змін у фактичній кількості осіб, які постійно проживають у квартирі, з моменту укладення договору не відбулося. Всупереч вимогам останнього абзацу ч. 2 п. 1 розділу Х Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика № 315), відповідач не складав акта за підписами не менш як двох співвласників багатоквартирного будинку про фактичну кількість осіб, які користуються послугою, та не повідомляв позивача як власника квартири рекомендованим листом про складення такого акта і прийняття рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів).
Крім того, позивач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» у квітні 2022 року процедуру повірки лічильників води було призупинено через дію воєнного стану і відновлено лише з червня 2023 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 440. При цьому відповідач жодного разу не повідомив позивача у спосіб, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 № 474, про необхідність проведення періодичної повірки лічильників, а також у спосіб, визначений п. 27 Типового договору, про дату і час контрольного зняття показань лічильників.
21 квітня 2026 року обидва індивідуальні лічильники води (зав. № 320268 та № 320512) пройшли метрологічну повірку на місці експлуатації та згідно зі свідоцтвами про повірку від 02.05.2026, чинними до 21.04.2030, були визнані придатними до експлуатації та такими, що відповідають вимогам ДСТУ 3580-97 в умовах експлуатації. Пломби на лічильниках не були пошкоджені, втручання у їх роботу не встановлено. Згідно з зафіксованими показниками лічильників, загальне фактичне споживання води у квартирі з жовтня 2021 року по квітень 2026 року склало 79 куб.м (по лічильнику № 320268: 79 - 56 = 23 куб.м; по лічильнику № 320512: 159 - 103 = 56 куб.м), вартість якого за тарифом 61,524 грн/куб.м становить 4 860,40 грн, а разом із абонентським обслуговуванням за грудень 2022 року - квітень 2026 року (1 247,40 грн) за вирахуванням оплати у березні 2023 року (100,00 грн) фактична заборгованість станом на 01.05.2026 складає 6 007,80 грн.
12 травня 2026 року позивач звернулася до КП «ЖВК» ДОР» із заявою (вх. № 798 від 12.05.2026) про проведення перерозподілу обсягу послуг та перерахунку розміру плати за період з 01.11.2022 по 30.04.2026 на підставі п. 31 Правил № 690, п. 24 Типового договору та розділів ХІІ і ХІІІ Методики № 315, проте листом КП «ЖВК» ДОР» від 19.05.2026 № 1663 їй було відмовлено у проведенні перерахунку. Також позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача та відмови у проведенні перерахунку вона зазнала душевних страждань, постійної тривоги та нервового напруження, була вимушена витрачати значний час на вирішення проблеми, у зв`язку з чим оцінює спричинену їй моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2026 року по справі було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
03 липня 2026 року від відповідача КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 2216 від 03.07.2026), в якому відповідач просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Відповідач у відзиві зазначає, що позовну заяву не визнає у повному обсязі з наступних підстав. Позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надає КП «ЖВК» ДОР» за адресою: АДРЕСА_1 , абонентський рахунок НОМЕР_1 . Позивачка приєдналась до умов індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який розміщено на офіційному вебсайті виконавця https://evk.dp.ua, підписавши заяву-приєднання до індивідуального договору 12.05.2026.
Представник відповідача стверджує, що позивачка всупереч п. 7, 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 28, 30, 31 Правил № 690 не виконувала зобов`язання, покладені на неї законодавством, не допускала у житлове приміщення контролерів відділу збуту КП «ЖВК» ДОР» для відзняття контрольних показань розподільчого приладу обліку, не передавала показань лічильника, не інформувала про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у її квартирі, а прилад обліку не проходив державної повірки з 2016 року.
У відзиві зазначено, що з листопада 2022 року квартиру позивачки було переведено на норму питного водопостачання як квартиру, що не оснащена приладом обліку. Відповідно до рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 26.12.2013 № 471 загальний норматив питного водопостачання населенням складає 330 л/добу на 1 особу. Про те, що у квартирі проживає дві особи, зазначав контролер відділу збуту у доповідній записці (від 19.03.2025), де вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживає дві особи, дзвінок у квартирі не працює, двері не відчиняють, на телефонні дзвінки не реагують. Оскільки позивачка не надавала відповідачу інформації щодо кількості зареєстрованих та проживаючих осіб, відповідачем прийнято рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) - дві особи, та проведено нарахування за нормами споживання на 2 осіб з листопада 2022 року по березень 2025 року.
З березня 2025 року нарахування здійснювались позивачці за показаннями комерційного приладу обліку водопостачання, встановленого у будинку АДРЕСА_3 , відповідно до п. 13 Типового індивідуального договору (в редакції постанови КМУ від 29.12.2023 № 1405), статей 9-11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII та пп. 3 п. 4 і п. 5 розділу І Методики розподілу № 315 (у редакції наказу Мінрегіону від 28.12.2021 № 358). Оскільки для розподілу послуг не приймаються показання вузла розподільного обліку води, в якого закінчився строк повірки його засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), до дати прийняття на абонентський облік повіреного ЗВТ, квартира позивачки вважалась такою, що не оснащена вузлом розподільного обліку, а різниця між показаннями вузла комерційного обліку та сумою показань всіх повірених вузлів розподільного обліку у будинку розподілялася на приміщення без лічильників (або не повірених) пропорційно до кількості осіб, що фактично користуються послугою. За розрахунком інженера відділу збуту КП «ЖВК» ДОР» станом на 01 червня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 по о/р НОМЕР_1 складає 62 404,68 грн (з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені). Також відповідач посилається на п. 45 Правил № 690 щодо порядку звільнення від оплати у разі тимчасової відсутності споживача понад 30 календарних днів за умови подання заяви та підтверджуючих документів і вважає, що нарахована заборгованість перерахунку не підлягає.
14 липня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечила проти доводів відповідача. Зокрема, позивач зазначила, що жодного разу не була повідомлена у спосіб, визначений п. 27 Типового договору, про дату і час контрольного зняття показань лічильника або про необхідність проведення повірки згідно з Порядком № 474, хоча у договорі № 4211120 від 14.08.2015 були вказані її незмінний номер телефону та фактична адреса проживання. Наголосила, що доповідна записка контролера від 19.03.2025 не є актом у розумінні розділу Х Методики № 315 (який має бути підписаний не менш як двома співвласниками будинку і про складення якого власник квартири повідомляється рекомендованим листом) і не може підтверджувати факт проживання двох осіб з листопада 2022 року. Крім того, додані відповідачем копії листів-попереджень та претензії не містять доказів їх направлення чи вручення позивачу, а після проходження повірки лічильників у квітні 2026 року та щомісячної передачі їх показань відповідач усупереч законодавству продовжує нараховувати плату за комерційним приладом обліку як на квартиру без лічильників на 2 особи.
Також 14 липня 2026 року та 14 вересня 2026 року від позивача до суду надійшли заяви про збільшення розміру позовних вимог у порядку п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України. У заяві про збільшення розміру позовних вимог від 10.09.2026 (вх. № 14147/26 від 14.09.2026) позивач зазначила, що після проходження повірки лічильників у квітні 2026 року та відновлення щомісячної передачі їх показань (станом на 30.04.2026, 31.05.2026, 30.06.2026, 31.07.2026 та 31.08.2026 через чат-бот у Viber КП «ЖВК» ДОР», які були прийняті надавачем послуг, що відображено в кабінеті споживача), відповідач у травні, червні, липні та серпні 2026 року продовжував проводити нарахування не за фактичними обсягами споживання води за повіреними квартирними лічильниками, а за показниками загальнобудинкового комерційного приладу обліку з розрахунку на 2 особи: за травень 2026 року - 3 437,53 грн за КПО + 48,30 грн абонплати; за червень 2026 року - 1 600,12 грн за КПО + 48,30 грн абонплати; за липень 2026 року - 1 959,91 грн за КПО (31,856 куб.м) + 48,30 грн абонплати; за серпень 2026 року - 2 834,35 грн за КПО (46,069 куб.м) + 48,30 грн абонплати. Унаслідок цього заборгованість за даними кабінету споживача станом на 01 липня 2026 року зросла до 54 473,32 грн, а станом на 01 вересня 2026 року - до 59 364,18 грн. Водночас фактичне споживання води за показаннями повірених індивідуальних лічильників за травень-червень 2026 року склало 6 куб.м (на суму 369,14 грн + 96,60 грн абонплати за 2 місяці), за липень-серпень 2026 року - також 6 куб.м (показники на 31.08.2026: кухня - 84 куб.м, санвузол - 166 куб.м; на суму 369,15 грн + 96,60 грн абонплати за 2 місяці), а 31.08.2026 позивачем було сплачено 500,00 грн. Таким чином, фактичний розмір заборгованості за показаннями індивідуальних лічильників станом на 01 вересня 2026 року становить 6 439,29 грн (6 007,80 + 369,14 + 96,60 + 369,15 + 96,60 - 500,00 = 6 439,29 грн).
У зв`язку з викладеним, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 10.09.2026, позивач остаточно просить суд:
- визнати дії Відповідача щодо здійснення нарахувань за неспожиті послуги протиправними та такими, що порушують права позивача як споживача житлово-комунальних послуг;
- зобов`язати Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» здійснити перерахунок оплати по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послуги водопостачання та водовідведення з урахуванням фактичних показань лічильників води на 31 серпня 2026 року та зменшити загальний розмір заборгованості станом на 01 вересня 2026 року з 59 364,18 грн (нарахування за нормами, згідно з даними показників комерційного приладу обліку) до 6 439,29 грн (за показниками лічильників, виходячи із об`ємів фактично використаної води);
- стягнути з Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» на користь позивача грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.
Сторони в судове засідання не з`явились, від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує. Представник відповідача причини неявки суду не повідомив, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг визначений Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про захист прав споживачів» та іншими нормативно-правовими актами. Нарахування плати за надані послуги здійснюється згідно з показаннями комерційних чи розподільних вузлів обліку води або затверджених нормативів (норм) споживання у випадках та порядку, встановлених законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Водночас, згідно з п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості. Пунктом 5 ч. 2 ст. 8 та ч. 2 ст. 26 цього Закону передбачено обов`язок виконавця комунальної послуги проводити перерахунок вартості комунальної послуги у разі її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості.
Частинами першою-другою ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» за особовим рахунком № НОМЕР_1 (додатковий субрахунок по другому лічильнику - № 4211618), що сторонами не оспорюється.
14 серпня 2015 року між КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» та ОСОБА_1 було укладено письмовий Договір про надання населенню послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення № 4211120, умовами п. 31 якого передбачено, що договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. У розділі «Адреси та підписи сторін» вказаного договору зазначено контактний телефон споживача НОМЕР_3 , а у п. 2 «Суб`єкти користування Послугами» та п. 8.1 «Перелік мешканців, на яких проводиться нарахування за Послуги водопостачання та водовідведення» відомості про проживаючих осіб відсутні (проставлені прочерки).
Згідно з п. 4 Договору № 4211120 від 14.08.2015 квартира позивача обладнана двома індивідуальними засобами обліку води типу КВ-1,5, встановленими та опломбованими у липні 2012 року: заводський номер № НОМЕР_4 (місце встановлення - кухня, початкові показання - 3 куб.м) та заводський номер № 320512 (місце встановлення - ванна/санвузол, початкові показання - 15 куб.м).
У подальшому правовідносини сторін регулювалися також умовами Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (із змінами, внесеними постановами КМУ від 02.02.2022 № 85 та від 29.12.2023 № 1405), до якого позивач також подала підписану заяву-приєднання від 12.05.2026.
Як вбачається з матеріалів справи (інформації з особистого кабінету споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 за 2021-2026 роки, листа КП «ЖВК» ДОР» від 19.05.2026 № 1663 та відзиву на позов), останні прийняті відповідачем до спірного періоду показання квартирних лічильників станом на 21.10.2021 становили: по лічильнику № 320268 (кухня) - 56 куб.м, по лічильнику № 320512 (санвузол) - 103 куб.м.
Починаючи з листопада 2022 року по лютий 2025 року КП «ЖВК» ДОР» припинило враховувати наявність у квартирі позивача вузлів розподільного обліку та здійснювало щомісячні нарахування «нарахування без ПО» за нормативами питного водопостачання з розрахунку на 2 особи (по 664,47 грн щомісяця та абонентське обслуговування, а в лютому 2025 року - 1 136,96 грн та абонентське обслуговування). З березня 2025 року КП «ЖВК» ДОР» здійснювало нарахування за показаннями загальнобудинкового комерційного приладу обліку («нарахування за КПО») як для квартири, не оснащеної вузлами розподільного обліку, з розрахунку на 2 фактично проживаючі особи.
Згідно з Відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 15.04.2026 № 195, виданими Відділом ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 03.01.2015 по теперішній час зареєстровані особи відсутні.
21 квітня 2026 року представником ФОП ОСОБА_2 у присутності споживача ОСОБА_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , виконано роботи з вимірювань для метрологічної повірки засобів вимірювальної техніки на місці експлуатації, про що складено Акт виконаних робіт від 21.04.2026 б/н. В акті зафіксовано, що на обох лічильниках КВ-1,5 (зав. № 320268 та зав. № 320512) заводські пломби та пломби КП «ЖВК» ДОР» у наявності, цілісність корпусу, герметичність та працездатність збережені, сантехніка справна, втручання в сантехнічне обладнання не здійснювалося, а поточні показники лічильників складають: зав. № 320268 - 78 куб.м, зав. № 320512 - 158 куб.м.
Згідно зі Свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 02 травня 2026 року № ЛГ-СО041521521[телефон приховано] (на лічильник води крильчастий КВ-1,5 зав. № 320512) та № ЛГ-СО041521521[телефон приховано] (на лічильник води крильчастий КВ-1,5 зав. № 320268), виданими уповноваженою організацією ТОВ «АКВА ПРИЛАД», за результатами повірки встановлено, що обидва засоби вимірювальної техніки відповідають вимогам ДСТУ 3580-97 «Лічильники холодної та гарячої води крильчасті. Загальні технічні вимоги», клас А, в умовах експлуатації; свідоцтва чинні до 21 квітня 2030 року.
Як підтверджується випискою з особистого кабінету споживача за квітень 2026 року, після передачі позивачем 30.04.2026 через Viber показань повірених лічильників (79 куб.м та 159 куб.м) відповідач провів лише часткове коригування: зняв нарахування очікуваного споживання за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року на суму -2 627,42 грн та одночасно провів донарахування за фактичними показаннями лічильників (79 куб.м та 159 куб.м) з розбивкою по місяцях за період з жовтня 2021 року по лютий 2025 року на суму +3 606,41 грн, однак не скасував нарахування за нормою споживання («нарахування без ПО») за період з листопада 2022 року по лютий 2025 року та нарахування за комерційним приладом обліку («нарахування за КПО») за березень 2025 року - квітень 2026 року, внаслідок чого сальдо заборгованості станом на 01.05.2026 склало 49 339,07 грн.
12 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до КП «ЖВК» ДОР» із письмовою заявою (вх. № 798 від 12.05.2026), до якої додала акт виконаних робіт з повірки від 21.04.2026, обидва свідоцтва про повірку від 02.05.2026, відомості про відсутність зареєстрованих осіб від 15.04.2026 № 195 та витяг з реєстру територіальної громади про власне місце проживання, та просила здійснити перерозподіл обсягу послуг і перерахунок розміру плати за період з 01.11.2022 по 30.04.2026 виходячи з фактичних показань повірених лічильників.
Листом від 19.05.2026 № 1663 КП «ЖВК» ДОР» відмовило позивачу у проведенні перерахунку, мотивуючи відмову тим, що згідно з пп. 3 п. 4 та п. 5 розділу І Методики № 315 для розподілу послуг не приймаються показання вузла розподільного обліку води, в якого закінчився строк повірки ЗВТ, до дати прийняття на абонентський облік повіреного ЗВТ; дія постанови КМУ від 08.07.2015 № 474 поширюється на КП «ЖВК» ДОР» лише щодо обслуговування загальнобудинкового приладу обліку, а не квартирного приладу обліку; а відсутність у квартирі зареєстрованих осіб на розподіл обсягів споживання не вплинула.
Також судом встановлено, що незважаючи на надання позивачем 12.05.2026 свідоцтв про повірку лічильників, внесення відповідачем у власну облікову систему (чат-бот КП «Жовтоводський водоканал») відомостей про наступну повірку лічильників № 4211120 і № 4211618 у «2 кв. 2030 р.» та щомісячне приймання і успішне опрацювання переданих позивачем показань лічильників (станом на 31.05.2026 - 80 і 161 куб.м; станом на 30.06.2026 - 81 і 163 куб.м; станом на 31.07.2026 - 83 і 165 куб.м; станом на 31.08.2026 - 84 і 166 куб.м, що підтверджується скріншотами особистого кабінету зі статусом «Оброблено успішно» та скріншотами чат-боту від 26.05.2026, 12.07.2026 і 07.09.2026), відповідач у травні, червні, липні та серпні 2026 року продовжував нараховувати позивачу плату за показниками загальнобудинкового комерційного приладу обліку з розрахунку на 2 проживаючі особи (за травень 2026 р. - 3 437,53 грн за КПО та 48,30 грн абонплати; за червень 2026 р. - 1 600,12 грн за КПО та 48,30 грн абонплати; за липень 2026 р. - 1 959,91 грн за КПО та 48,30 грн абонплати; за серпень 2026 р. - 2 834,35 грн за КПО та 48,30 грн абонплати), збільшивши загальний розмір заборгованості станом на 01 вересня 2026 року до 59 364,18 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін суд зазначає наступне.
Щодо обов`язку контролю за дотриманням міжповірочних інтервалів, порядку повідомлення споживача про необхідність періодичної повірки та особливостей дії свідоцтв про повірку в умовах воєнного стану.
Статтею 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній з 02.08.2017 у зв`язку з прийняттям Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII) та п. 26 Типового індивідуального договору передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний (розподільний) облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 для лічильників води встановлений міжповірочний інтервал 4 роки.
Водночас, на момент спливу у ІІІ кварталі 2016 року чотирирічного строку з часу встановлення лічильників позивача (липень 2012 року) діяла попередня редакція частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та пункти 16.10, 19.4 укладеного сторонами Договору № 4211120 від 14.08.2015, згідно з якими відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту відповідних засобів вимірювальної техніки та контроль за установленими міжповірочними інтервалами квартирних засобів обліку покладалися безпосередньо на виконавця послуг.
Із набранням чинності Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі - Правила № 690), та Типовим індивідуальним договором законодавець, поклавши витрати з оплати повірки на власника вузла розподільного обліку, залишив за виконавцем комунальної послуги прямий обов`язок контролювати дотримання установлених міжповірочних інтервалів. Так, згідно з пп. 15 п. 50 Правил № 690 та пп. 15 п. 42 Типового договору виконавець зобов`язаний контролювати дотримання установлених міжповірочних інтервалів для засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузлів комерційного обліку, а у разі укладення індивідуального договору - вузлів розподільного обліку.
Механізм реалізації цього обов`язку врегульовано Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 № 474 (із змінами, зокрема внесеними постановою КМУ від 03.09.2024 № 1039; далі - Порядок № 474).
Суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача про те, що дія Порядку № 474 нібито не поширюється на вузли розподільного (квартирного) обліку, оскільки згідно з п. 1, 2 Порядку № 474 його дія прямо поширюється на виконавців комунальних послуг та споживачів відповідних послуг - фізичних осіб, співвласників багатоквартирного будинку, у власності яких перебувають засоби вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 7 Порядку № 474 виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через цифрову інтегровану інформаційно-аналітичну систему «Єдина платформа житлово-комунальних послуг» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця) з автоматичним підтвердженням факту доставки та отримання повідомлення, або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем. Згідно з п. 54 Типового договору виконавець надсилає повідомлення, документи та інформацію, що передбачені цим договором, на поштову адресу споживача або іншими засобами зв`язку, зазначеними споживачем.
Як неодноразово вказував Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах № 235/499/17, № 521/6670/18, та від 22.02.2023 у справі № 759/23657/20), споживач є економічно та інформаційно слабшою стороною у даних правовідносинах, тоді як виконавець послуг є професійним суб`єктом господарювання, який веде абонентський облік і зобов`язаний забезпечувати належне інформування споживача. Невиконання виконавцем послуг свого обов`язку щодо контролю міжповірочних інтервалів та завчасного індивідуального повідомлення споживача про необхідність проведення періодичної повірки засобу обліку у спосіб, передбачений законодавством, виключає можливість покладення на споживача негативних наслідків, пов`язаних із непроведенням повірки, зокрема одностороннього неврахування показань лічильника чи переведення споживача на розрахунки за нормативами споживання.
Більше того, суд звертає увагу на те, що відповідач перевів квартиру позивача на нарахування за нормативами споживання («без ПО») у листопаді 2022 року - тобто в період чинності постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану», пунктом 1 якої було імперативно встановлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився, є чинними на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України. Навіть після набрання чинності 04.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 440 відповідач не виконав обов`язку з індивідуального письмового повідомлення позивача про необхідність подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку за формою Додатка 1 до Порядку № 474.
Надані КП «ЖВК» ДОР» до відзиву копії листів-попереджень № 4581 від 27.09.2019, № 1808 від 07.06.2024, № 965 від 20.03.2025 та претензії № 1789 від 06.06.2024 не відповідають формі повідомлення згідно з Додатком 1 до Порядку № 474, не містять інформації про дату чергової повірки засобів обліку позивача (натомість лист № 1808 стосується пропозиції укласти договір, а лист № 965 - вимоги «облаштувати вузол розподільного обліку», який у квартирі позивача вже був встановлений з 2012 року). Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів направлення цих листів рекомендованим поштовим відправленням або вручення їх особисто позивачу ОСОБА_1 . Загальне оголошення на під`їзді будинку станом на 01.04.2026 також не є належним індивідуальним повідомленням у розумінні п. 7 Порядку № 474.
Щодо безпідставності нарахування плати з розрахунку на 2 особи за відсутності зареєстрованих та фактично проживаючих осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», п. 28 Правил № 690 та положень Методики № 315, у разі якщо кількість осіб у житловому приміщенні багатоквартирного будинку, які фактично користуються комунальною послугою, не відповідає кількості осіб, що зареєстровані у цьому приміщенні, виконавець комунальної послуги може прийняти рішення щодо встановлення фактичної кількості осіб (споживачів) та проведення відповідних нарахувань у відповідності до неї. Для цього виконавець комунальної послуги може скласти акт у довільній формі, який підписується не менш як двома співвласниками цього багатоквартирного будинку. Про складення цього акта виконавець комунальної послуги повідомляє власника (власників) житлового приміщення рекомендованим листом.
Судом встановлено та підтверджено листом виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 15.04.2026 № 195, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.01.2015 по теперішній час зареєстровані особи відсутні, а в укладеному сторонами Договорі № 4211120 від 14.08.2015 у графах щодо суб`єктів користування послугами та переліку мешканців відомості про проживаючих осіб не зазначалися.
Відповідачем не надано суду жодного акта про встановлення фактичної кількості осіб, які користуються комунальною послугою у квартирі АДРЕСА_4 , підписаного не менш як двома співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , як і доказів направлення такого акта та відповідного рішення позивачу рекомендованим листом. Долучена відповідачем до відзиву внутрішня доповідна записка контролера відділу збуту ОСОБА_3 від 19.03.2025, у якій одноособово зазначено, що «за адресою Грушевського 70/112 проживає дві особи. Дзвінок у квартирі не працює, двері не відчиняють. На телефонні дзвінки не реагують», є внутрішнім службовим документом відповідача, не відповідає імперативним вимогам п. 28 Правил № 690 та Методики № 315, містить внутрішньо суперечливі твердження (констатація проживання двох осіб за умови, що двері ніхто не відчиняє) та за датою свого складення (19.03.2025) не могла слугувати підставою для нарахування плати на двох осіб з листопада 2022 року.
Так само відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту недопуску позивачем контролерів до вузлів розподільного обліку у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», п. 27, 30, 31 Правил № 690 та п. 27 Типового договору, оскільки відповідач жодного разу не інформував позивача про дату та час контрольного зняття показань, а додані до відзиву акти контролера ОСОБА_4 від 13.04.2026 та від 11.05.2026 та акт за грудень 2024 року складені одноособово працівником водоканалу без попереднього повідомлення споживача про візит.
Щодо обов`язку відповідача здійснити перерахунок за фактичними показаннями повірених індивідуальних лічильників та протиправності подальших нарахувань за комерційним вузлом обліку у травні-серпні 2026 року.
Відповідно до абзаців сьомого, восьмого п. 31 Правил № 690, п. 24 Типового індивідуального договору та розділу VIII Методики № 315 (у редакції наказу Мінрегіону від 28.12.2021 № 358) після відновлення надання показань вузлів обліку таким споживачем виконавець або інша особа, яка здійснює розподіл обсягів послуг, зобов`язані провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок з ним, а також з усіма споживачами будинку відповідно до Методики розподілу.
За результатами метрологічної повірки, проведеної 21.04.2026 (Акт виконаних робіт від 21.04.2026 б/н та Свідоцтва про повірку від 02.05.2026 № ЛГ-СО041521521[телефон приховано] і № ЛГ-СО041521521[телефон приховано], чинні до 21.04.2030), обидва індивідуальні засоби обліку води у квартирі позивача (КВ-1,5 зав. № 320268 та зав. № 320512) при непошкоджених заводських пломбах і пломбах КП «ЖВК» ДОР» без будь-якого ремонту чи втручання визнані такими, що повністю відповідають вимогам ДСТУ 3580-97 «Лічильники холодної та гарячої води крильчасті. Загальні технічні вимоги» в умовах експлуатації.
Таким чином, позитивні результати повірки підтверджують, що протягом усього спірного періоду квартирні лічильники води позивача перебували у технічно справному стані та достовірно обліковували фактичне споживання води у квартирі.
Проте, відповідач у квітні 2026 року, прийнявши показання лічильників позивача станом на 30.04.2026 (79 куб.м та 159 куб.м), здійснив за цими показаннями донарахування плати у сумі 3 606,41 грн за період з жовтня 2021 року по лютий 2025 року, але водночас безпідставно залишив на особовому рахунку позивача нарахування за нормою споживання на 2 особи («без ПО») за листопад 2022 року - лютий 2025 року та нарахування за комерційним приладом обліку («за КПО») за березень 2025 року - квітень 2026 року, чим допустив подвійне та безпідставне стягнення плати за фактично ненадані послуги.
Більше того, навіть після отримання 12.05.2026 офіційних свідоцтв про повірку від 02.05.2026, внесення до власної бази даних (чат-боту КП «ЖВК» ДОР») відомостей про чергову повірку обох лічильників у ІІ кварталі 2030 року та щомісячного прийняття і обробки переданих позивачем показань лічильників за травень, червень, липень та серпень 2026 року (які становлять 6 куб.м за травень-червень 2026 року та 6 куб.м за липень-серпень 2026 року, станом на 31.08.2026: кухня - 84 куб.м, санвузол - 166 куб.м), відповідач усупереч вимогам ст. 10, 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», п. 24 Типового договору та розділу І Методики № 315 продовжував у травні-серпні 2026 року нараховувати позивачу плату за показаннями загальнобудинкового комерційного приладу обліку як для квартири без лічильників з розрахунку на 2 особи, довівши суму заборгованості станом на 01.09.2026 до 59 364,18 грн.
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком фактичної вартості спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за показаннями повірених індивідуальних лічильників води (зав. № 320268 та № 320512), який є арифметично правильним, документально підтвердженим та відповідачем належними доказами не спростований (зокрема, доданий відповідачем до відзиву розрахунок на суму 62 404,68 грн з інфляційними втратами, 3% річних та пенею побудований на тих самих неправомірних нарахуваннях «без ПО» та «за КПО»). Так, виходячи з фактично спожитого обсягу води за показаннями обох лічильників до 30.04.2026 - 79 куб.м (на суму 4 860,40 грн за тарифом 61,524 грн/куб.м), за травень-червень 2026 року - 6 куб.м (на суму 369,14 грн), за липень-серпень 2026 року - 6 куб.м (на суму 369,15 грн), плати за абонентське обслуговування (1 247,40 грн за грудень 2022 - квітень 2026 р., 96,60 грн за травень-червень 2026 р., 96,60 грн за липень-серпень 2026 р.) та за вирахуванням проведених позивачем оплат (100,00 грн від 30.03.2023 та 500,00 грн від 31.08.2026), дійсний розмір заборгованості позивача по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 01 вересня 2026 року становить 6 439,29 грн.
За таких обставин позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо здійснення нарахувань за неспожиті послуги протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок оплати по особовому рахунку № НОМЕР_1 з урахуванням фактичних показань лічильників води на 31 серпня 2026 року зі зменшенням загального розміру заборгованості станом на 01 вересня 2026 року з 59 364,18 грн до 6 439,29 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, і відшкодовується незалежно від майнової шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц зазначила, що у договірних правовідносинах відшкодування моральної шкоди здійснюється у випадках, прямо передбачених законом або договором.
Як встановлено судом, пунктом 19.18, укладеного між сторонами Договору про надання населенню послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення № 4211120 від 14.08.2015, прямо передбачено обов`язок Виконавця відшкодовувати споживачу моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства.
Враховуючи тривалий характер неправомірних дій відповідача, безпідставне нарахування значної суми штучної заборгованості та відмову у проведенні перерахунку навіть після надання позивачем свідоцтв про повірку лічильників, а також продовження неправомірних нарахувань під час судового розгляду справи, що змусило позивача витрачати значний особистий час і зусилля на захист порушених прав та завдало їй емоційного напруження й душевних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення цієї позовної вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач при поданні позову була звільнена від сплати судового збору. Згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» та ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у сумі 1 863,68 грн (1 331,20 грн за вимогу немайнового характеру та 532,48 грн пропорційно до задоволеної частини вимоги про відшкодування моральної шкоди).
Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок за ненадані послуги та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» щодо здійснення ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 нарахувань за неспожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та такими, що порушують її права як споживача житлово-комунальних послуг.
Зобов`язати Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» здійснити ОСОБА_1 перерахунок оплати по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням фактичних показань індивідуальних лічильників води станом на 31 серпня 2026 року та зменшити загальний розмір заборгованості станом на 01 вересня 2026 року з 59 364,18 грн до 6 439,29 грн, виходячи із об`ємів фактично використаної води за показниками лічильників.
Стягнути з Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» (ЄДРПОУ 32182594, місцезнаходження: 52204, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Жовті Води, вул. Березнева, буд. 40а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» (ЄДРПОУ 32182594, місцезнаходження: 52204, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Жовті Води, вул. Березнева, буд. 40а) на користь держави судовий збір у розмірі 1 863,68 (одна тисяча вісімсот шістдесят три) гривні 68 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ