Справа № 180/1765/26
2/180/1404/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 р.
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Тананайська Ю.А., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
21 вересня 2026 року в провадження судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області Тананайської Ю.А. надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Справа надійшла до Марганецького міського суду Дніпропетровської на підставі ухвали судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омека М.В. від 25 серпня 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальним правилом відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.
Положеннями статті 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Крім того, у своєму роз`ясненні від 02.09.2022 року Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток встановлення факту смерті. Такі позови, як зазначили у ВС, подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.
Також, у Постанові Верховного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22, зазначено, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3104649 від 30.07.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, відповідач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа по УСЗН Нікопольської РДА ( ОСОБА_2 ) та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Відповіддю щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №3104670 від 30.07.2026 року.
Направлення вказаної цивільної справи Томаківським районним судом Дніпропетровської області до Марганецького міського суду Дніпропетровської області для розгляду, з підстав того, що суддя дійшов до висновку, що інформація про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , вважаю помилковим, оскільки Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню, а ст. 5 Закону чітко передбачає, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи.
Верховний Суд неодноразово вказав у постановах на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Враховуючи, що відповідач по справі, у зв`язку з проведенням активних бойових дій на території міста Марганець, скористався своїм правом та змінив місце проживання (перебування), яке зареєстрував у спосіб, передбачений законом та виходячи із положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», роз`яснень Верховного Суду з цих питань, вважаю, що справа не підсудна Марганецькому міському суду Дніпропетровської області та підлягає направленню до Томаківського районного суду Дніпропетровської області для розгляду за підсудністю.
Відповідно до приписів ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ч. 1 ст. 27, п. 1, 3 ст.31 ЦПК України, суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Томаківського районного суду Дніпропетровської області.
Копію ухвали про передачу справи направити позивачу (його представнику).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні в той же строк з дня вручення ухвали суду з правом на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: Ю. А. Тананайська