Справа № 729/1297/26 2/729/1109/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
заочне
29 вересня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Булиги Н. О.
при секретарі Романченко С. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 21.03.2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 51273885, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та інших платежів, передбачених договором.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у визначеному договором розмірі та на встановлений строк, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, комісію за її наявності та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки та на умовах, визначених договором.
Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після укладення кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача.
ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки позичальника, реквізити якої були надані ним при укладенні договору, що, за твердженням позивача, підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Відповідно до п. 7.1 кредитного договору № 51273885 від 21.03.2024 року договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, обумовлені ним, виникають з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 10 882 грн, з яких: 2 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8882 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору ОСОБА_1 було направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості № 3129/23556639 від 06.07.2026 року, однак заборгованість у добровільному порядку погашена не була.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 51273885 від 21.03.2024 року у загальному розмірі 10 882 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз`яснено право подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до положень п. 2 ч.7, п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем проживання), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України. Причини неявки в суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не подавав.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що 21 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 51273885, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 2 000 грн., строком на 180 днів, дата повернення 17.09.2024, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором (а.с.7-12).
Згідно з пунктом 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених договором, та на встановлений ним строк надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у визначеній договором сумі, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів, комісію за її наявності та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та у строки, визначені договором.
Зазначений кредитний договір укладено в електронній формі. ОСОБА_1 підписав кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, наданою позивачем (а.с.16).
Після укладення кредитного договору його було розміщено в особистому кабінеті відповідача. Укладення договору здійснювалося з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, а прийняття відповідачем пропозиції про укладення договору підтверджено застосуванням одноразового ідентифікатора.
Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки, реквізити якої були зазначені позичальником під час укладення договору.
З витребуваної судом у АТ КБ «ПриватБанк» інформації та виписки по рахунку вбачається, що банківська платіжна картка № НОМЕР_1 станом на 21.03.2024 року була емітована на ім`я ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 на зазначену картку було зараховано кошти у розмірі 2000 грн., що підтверджує фактичне отримання відповідачем кредитних коштів.
Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору, останній набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, виникають з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Таким чином, ОСОБА_1 , використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором, 21 березня 2024 року уклав кредитний договір № 51273885, погодився з його умовами та отримав кредитні кошти у розмірі 2 000 грн.
Отже, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором.
Пунктом 11.1 кредитного договору передбачено, що кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, який містить істотні умови та укладений у порядку, спосіб і формі, що відповідають вимогам законодавства. Визнання недійсним, неукладеним чи нікчемним будь-якого додатка, документа, що є частиною договору, або окремих його умов не має наслідком недійсність, нікчемність чи неукладеність кредитного договору в цілому.
Разом з тим відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 10 882 грн., яка складається із: 2000 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту та 8882 грн. - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом. При цьому, відсотки нараховано у межах строку кредитування, до 18.09.2024. Заборгованість за комісією за видачу кредиту та штрафами позивачем до стягнення не заявлена (а.с.16-18).
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 3129/23556639 від 06.07.2026 року, однак заборгованість відповідачем у добровільному порядку погашена не була (а.с.18).
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, дослідивши надані позивачем докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 51273885 від 21.03.2024 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» задовольняються у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025 року, акт наданих послуг № 3131 від 17.07.2026 року та детальний опис наданих послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а також поведінку сторін під час розгляду справи.
Судом встановлено, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, їх розмір підтверджений наданими позивачем доказами. Відповідачем заперечень щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про їх зменшення не подано.
Враховуючи характер та обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, наявність документального підтвердження її надання та вартості, а також те, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» підлягають задоволенню у повному обсязі, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із 2 662 грн. 40 коп. судового збору та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 207, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 1048-1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію» ст.ст.133, 137, 141, 247, 264, 265, 274, 279, 280, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 51273885 від 21.03.2024 року у сумі 10 882 (десять тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» у рахунок відшкодування судового збору 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», місцезнаходження 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 43561909.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига