Справа № 496/3514/26
Провадження № 2/496/3426/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Касьяненко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст вимог позовної заяви.
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 96942630000 від 03.11.2020 року у розмірі 36348,51 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.11.2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір Анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 96942630000.Відповідно до п. 1.1 Договору-Анкети, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «Картка з лімітом «Шоппінг картка 55 grace», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, опублікованих в газеті «Урядовий кур`єр» № 105 від 09.06.2017 р. (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, а саме: поточний Рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України. Сторони домовились, що цей Договір-анкета містить заяву Клієнта на відкриття Карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається. Відповідно до п. 1.2 Договору-Анкети, Банк встановлює ліміт овердрафту(надає кредит), на Картковому рахунку Клієнта, а Клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим Договором-анкетою та Правилами. Відповідно до підпунктів 2. Договору-Анкети: Ліміт кредитування встановлюється у розмірі 10000 грн. Відповідно до Паспорту споживчого кредиту Інформаційний лист; інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, ліміт кредитування може збільшуватися до 50 000 грн. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 05.11.2022р.; Клієнт може отримати транші, в тому числі «кредит «плати частинами»», в межах доступного ліміту використання кредиту. Відповідно до Розділ ІІ п. 7.1.12 Правил, сторони домовились, що Банк може продовжити строк дії ліміту кредитування на умовах цих Правил та Кредитного договору та без укладання додаткових угод до Кредитного договору. Згідно виписки ( рух коштів по рахунку картки з лімітом), розрахунковий період 11.01.2020 року - 10.11.2021, позичальнику був встановлений кредитний ліміт - 10000,00 гривень. Згідно виписки рух коштів по рахунку картки з лімітом), розрахунковий період 11.11.2021 - 10.12.2021, позичальнику був встановлений кредитний ліміт - 13 500,00 гривень. Згідно виписки ( рух коштів по рахунку картки з лімітом), розрахунковий період 11.12.2021 - 10.01.2024, позичальнику був встановлений кредитний ліміт - 14100,00 гривень та збільшений термін дії ліміту до 05.11.2024 року. 25.06.2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Глобал Спліт» укладеного договір факторингу № 277, відповідно до умов якого відступлено право грошової вимоги до відповідачки.
В зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, станом на 17.04.2026 року у відповідачки утворилась загальна сума простроченої заборгованості за договором 96942630000 від 03.11.2020 року у розмірі 36 348,51 гривень, а саме: прострочена заборгованість за основним боргом - 17 584,08 гривень; прострочена заборгованість за відсотками - 18 764,43 гривень. У зв`язку з вищевикладеним у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.
Рух справи: вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02.06.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.
Позивач направив заяву в якій просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з`явилась, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Від відповідачки відзиву на позовну заяву, та будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надходило.
Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Фактичні обставини справи
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами в системі «Електронний суд», що 03.11.2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір Анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 96942630000.
Відповідно до п. 1.1 Договору-Анкети, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «Картка з лімітом «Шоппінг картка 55 grace», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, опублікованих в газеті «Урядовий кур`єр» № 105 від 09.06.2017 р. (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, а саме: поточний Рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України. Сторони домовились, що цей Договір-анкета містить заяву Клієнта на відкриття Карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається.
Згідно п. 1.2 Договору-Анкети, Банк встановлює ліміт овердрафту(надає кредит), на Картковому рахунку Клієнта, а Клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим Договором-анкетою та Правилами.
Відповідно до підпунктів 2. Договору-Анкети: Ліміт кредитування встановлюється у розмірі 10000 грн. Відповідно до Паспорту споживчого кредиту Інформаційний лист; інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, ліміт кредитування може збільшуватися до 50 000 грн. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 05.11.2022р.; Клієнт може отримати транші, в тому числі «кредит «плати частинами»», в межах доступного ліміту використання кредиту. Відповідно до Розділ ІІ п. 7.1.12 Правил, сторони домовились, що Банк може продовжити строк дії ліміту кредитування на умовах цих Правил та Кредитного договору та без укладання додаткових угод до Кредитного договору.
Згідно виписки ( рух коштів по рахунку картки з лімітом), розрахунковий період:
- 11.01.2020 року - 10.11.2021, позичальнику був встановлений кредитний ліміт - 10000,00 гривень;
- 11.11.2021 - 10.12.2021, позичальнику був встановлений кредитний ліміт - 13 500,00 гривень;
- 11.12.2021 - 10.01.2024, позичальнику був встановлений кредитний ліміт - 14100,00 гривень та збільшений термін дії ліміту до 05.11.2024 року.
Відповідно до підпункту 2.1.4. Договору-Анкети, Умови обслуговування ліміту кредитування: щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування у відповідності до тарифного плану; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки та переказу коштів, річних- 55,00% процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду, річних 0,00% пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів.
Згідно підпункту 2.1.5 договору -анкети, сторони погоджують наступне визначення орієнтовної загальної вартості ліміту кредитування: розрахунок картою в терміналі - 50 000 гривень. Розрахована банком мінімальна сума поповнення карткового рахунку ( усереднено за 24 місяці) - 3230 гривень з них: на погашення процентів та комісій - 1147 гривень; на зменшення строкової заборгованості - 2084 гривень. Орієнтовна загальна вартість ліміту кредитування - 77520 гривень. Орієнтовна реальна річна процентна ставка ліміту кредитування - 55%.
Як вбачається з п. 2.2.1 договору, сторони домовились, що банк в межах доступного ліміту може надати клієнту в порядку та на умовах, встановлених цим договором- анкетою та правилами , «кредит «плати частинами».
Відповідно до підпункту 2.2.3 договору, сторони домовились про наступні умови надання, орієнтовна загальна вартість користування додатковими кредитом: який надається для оплати позичальником товарів шляхом використання платіжної картки в терміналі торгової організації та надається, використовується і повертається на наступних умовах у сукупності: шляхом використання картки в терміналі торгової організації при оплаті товару позичальник підтверджує певні умови кредитування (сума, строк, порядок погашення тощо) та отримує інформаційне повідомлення щодо отриманого кредиту на обраних та підтверджених умовах, яке направляє банк на персональний номер телефону позичальника; сума - відповідно до розміру доступного ліміту; строк - до 24 місяців; процентна ставка річних - 0,001 %; комісія за управління кредитом % річних - до 5; максимальна сума платежу на розрахунковий період - до 4584 грн/міс; проценти за користування (середнє значення) - до 1 грн/міс; комісія за управління кредитом, грн/міс (середнє значення) - до 2500 грн/міс; орієнтовна реальна річна процентна ставка по кредиту - до 60%; орієнтовна загальна вартість кредиту - до 11 0001 гривень.
25.06.2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Глобал Спліт» укладеного договір факторингу № 277, відповідно до умов якого відступлено право грошової вимоги до відповідачки.
В зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, станом на 17.04.2026 року у відповідачки утворилась загальна сума простроченої заборгованості за договором 96942630000 від 03.11.2020 року у розмірі 36 348,51 гривень, а саме: прострочена заборгованість за основним боргом - 17 584,08 гривень; прострочена заборгованість за відсотками - 18 764,43 гривень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
При цьому, суд враховує, що відповідачка обґрунтованих заперечень проти позову не подала і жодним чином позовні вимоги не спростувала.
Виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов`язань за ним.
Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 96942630000 від 03.11.2020 року наданими позивачем, який є повним, чітким, узгоджується з умовами кредитного договору, відповідачкою не спростований, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.
Застосовані норми права. Мотиви прийнятого рішення
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачка не надала будь - яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
На підставі ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку та якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва.
Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції КГС ВС викладеної у постанові від 03.06.2020 року у справі № 916/1410/19, щодо розмежування правочину з відступлення права вимоги (цесія) та договору факторингу, під час цесії може бути відступлено право як грошової, так і негрошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Предметом договору факторингу може бути тільки право грошової вимоги ( ст. 1078 ЦК України). Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права, а договору факторингу отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові від 18.10.2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012 тощо).
Згідно ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» , кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію» із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Про те, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову йдеться у Постанові ВСУ від 27.05.2020 року у справі № 2-879/13. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах зазначає Суд. Окрім цього Суд зауважив, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (п. 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Судові витрати
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
З урахуванням того, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачкою були здійснені заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 509, 625, 629, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 282-284, 354-355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», ЄДРПОУ: 41904846, місцезнаходження: м. Київ, вул. Казармена, буд. 4Г заборгованість за кредитним договором № 96942630000 від 03.11.2020 року у розмірі 36348,51 гривень та судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Горяєв