справа № 619/5432/26
провадження № 2/619/3002/26
РІШЕННЯ
іменем України
25 вересня 2026 року м.Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/5432/26
Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: ОСОБА_2 ,
відповідач: Дергачівська міська рада,
вимоги позивача :про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Стислий виклад позиції позивача.
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позову зазначив, ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 років померла мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла 1/4 житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Таким чином, після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем за законом є її син - ОСОБА_1 . На час своєї смерті ОСОБА_3 , була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за вказаною адресою ніхто не зареєстрований. За свого життя ОСОБА_3 , заповіт не складала. Спадщину після смерті матері позивач прийняв фактично шляхом вступу в управління майном протягом встановленого законом строку. 04.08.2026 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки згідно відомості Дергачівської міської ради, ОСОБА_3 на день відкриття спадщини проживала за адресою: буд. АДРЕСА_1 , одна, отже, було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо оформлення спадкових прав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
17 серпня 2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. (62302, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, 159, засіб зв`язку: НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ):
- відомості про те, чи заводилася спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та за життя і на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; у разі заведення спадкової справи повідомити її номер та дату заведення;
- відомості про осіб, які зверталися із заявами про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- відомості про наявність чи відсутність заповіту, складеного ОСОБА_3 ;
- у разі наявності спадкової справи - належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , для долучення до матеріалів цивільної справи.
16 вересня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, представник повідомила що він був призваний до лав ЗСУ.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача, через систему «Електронний суд» подала заву про розгляд справи без її участі, при вирішенні справи покладалася на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 02.04.1968 року. В свідоцтві про народження батьками зазначені - батько ОСОБА_4 (російською мовою « ОСОБА_5 ») , мати - ОСОБА_3 ( російською мовою « ОСОБА_6 »).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 років померла мати позивач ОСОБА_3 , що вбачається з свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 , виданого Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , актовий запис №581 від 07.08.2022.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла 1/4 житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.11.2021 року, виданого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області (спадкова справа №5/2021) частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належить позивачу - ОСОБА_1 . Свідоцтво видане на підставі заповіту, посвідченого 31 січня 2003 року секретарем виконавчого комітету Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за № 15, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , на 3/4 (три четвертих) частки, є син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Спадщина, на яку в зазначеній частці видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 07 березня 1991 року Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області, зареєстровано в реєстрі за № 1-575, зареєстровано 19 березня 1991 року Дергачівським міжміським бюро технічної інвентаризації Харківської області в реєстрову книгу № 4 за реєстровим № 1057. На земельній ділянці розташовані: Житловий будинок «А-1» з верандою «а», тамбуром «а», розміром житлової площі 56,1 (п`ятдесят шість цілих та одна десята) кв.м, розміром загальної площі 85,3 (вісімдесят п`ять цілих та три десятих) кв.м, та такі господарські будівлі і споруди: літня кухня «Б», прибудова «б», ганок «б1», сарай «В», гараж «Г», сарай «Д», погріб «Е», убиральня «Ж», літній душ «З», погріб «И», колонка N, колонка №1, огорожа №2-8. Свідоцтво про право на спадщину на 3/4 (три четвертих) частки житлового будинку видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі статті 1241 Цивільного кодексу України 1/4 (одну четверту) частку ще не видано.
Згідно довідки Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області від 04.08.2026 року №371/03-32, ОСОБА_3 на день відкриття спадщини була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку була зареєстрована одна.
04 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., з питання оформлення своїх спадкових прав на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 86223398 від 04.08.2026 року до нотаріуса протягом шести місяців із заявами про прийняття або про відмову від спадщини ніхто не звертався. Відповідно довідки № 3371/03-32 від 04.08.2026 року виданою Дергачівською міською радою Харківського району Харківської області, спадкодавець ОСОБА_3 на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одна.
Враховуючи що ОСОБА_1 не був зареєстрований разом зі спадкодавцем за вказаною адресою та не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 не встановлений.
Отже позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 04.08.2026 року за вих.№ 522/02-31.
Норми права, які застосовував суд та мотиви суду.
Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом установлено, що заповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .
На день смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , який належав їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 07 березня 1991 року Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1-575, зареєстровано 19 березня 1991 року Дергачівським міжміським бюро технічної інвентаризації Харківської області в реєстрову книгу № 4 за реєстровим № 1057.
Позивач ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
У той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцю, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.
У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за законом слід подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини
З доданих до позовної заяви доказів установлено, що позивач 04 серпня 2026 року звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., з питання оформлення своїх спадкових прав на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте йому було роз`яснено про пропуск ним встановленого ст. 1270 ЦК України строку для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду.
Більше із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 роз`яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у абз.3 п.24 своєї постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив судам, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
В абз. 6, 7 п. 24 вище зазначеної постанови Верховного Суду України вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17; від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц; від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20; від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Як вбачається з матеріалів справи позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини. У зв`язку з цим, постановою державного нотаріуса відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 (справа № 565/1145/17 провадження 61-38298св18) вказав, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до пояснень представника позивача, строк на подання заяви про прийняття спадщини ним був пропущений у зв`язку з тим, що він вважав що вступиув у спадщину фактично оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на момент його смерті у його квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (момент смерті), вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом встановленого 6-місячного строку. Тобто, якщо спадкоємець був офіційно зареєстрований («прописаний») або може довести факт спільного проживання, йому не потрібно було звертатися до нотаріуса у перші 6 місяців для подання заяви про прийняття. Він прийняв її автоматично. Проте нотаріус роз`яснив йому, що факт сумісного проживання із спадкодавцем на момент його смерті можна доводити тільки в суді.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка є дружиною позивача і проживає за адресою: АДРЕСА_3 , пояснила, що у 2020 році помер її свекор і вони забрали ОСОБА_3 до себе . У 2025 році у свекрухи стався інсульт і вона перестала ходити та у липні 2025 року померла . Поховали її на Міському кладовищу № 18 (Безлюдівське) у Харкові. Чоловік робив до того як його призвали до лав ЗСУ , далекобійником та їздив за кордон та перебував там у тривалих відрядженнях від двох тижнів до півтора місяці. Коли він повертався в Україну то займався своїм лікуванням до наступного відрядження. У нього хворе серце, є грижі. Про батьківський будинок завжди дбали , окрім часу окупації Козачої Лопані . Козача Лопань була окупована російськими військами 24 лютого 2022 року . Селище перебувало під російською окупацією майже шість із половиною місяців і було звільнене Збройними Силами України 11 вересня 2022 року. Отже ОСОБА_3 з 2020 року мешкала з родиною сина в його квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Після смерті матері єдиним спадкоємцем належного їй майна є позивач. Тому після смерті матері позивач фактично став володіти і розпоряджатися всім належним спадковим майном та вважав, що після її смерті він прийняв спадщину за померлою, так як проживав разом. Наразі там ведуться активні бойові дії тому вони туди не їздять.
Представником позивача в судовому засіданні надано докази постійного перетинання кодону позивачем - закордонного паспорта на імя ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_12 серії НОМЕР_5 , з якого вбачається численні перетинання кодону протягом 2024-2026 років. Також надано виписки з історії хвороб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Отже, на переконання суду, наведені обставини, на які посилається позивач як на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, об`єктивними та істотними для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки вказані причини пропуску, призвели до неможливості подати ним заяву про прийняття спадщини у строк, передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу України.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач: Дергачівська міська рада, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 5, ЄДРПОУ 04059496.
Суддя Н. В. Коваленко