Справа № 953/7567/26
н/п 2/953/4409/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Тюльпа Я.Д.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
10 червня 2026 року представник позивача ТОВ «Алекскредит» Угляренко В.А., який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4535239 від 18 лютого 2021 року у розмірі 67 451 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18 лютого 2021 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Алекскредит» укладений договір про надання кредиту № 4535239, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором № PS4535239. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Алекскредит» надало відповідачці у власність грошові кошти (позику) в сумі 10 000 грн, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідачки, а саме № НОМЕР_1 . ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти. Всупереч умов кредитного договору, відповідачка не здійснила своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту у строк, вказаний у договорі, у зв`язку з чим утворилися заборгованість у розмірі 67 451 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 57 451 грн - заборгованість за процентами.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 червня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали. 18 червня 2026 року у встановлений законом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву. Витребувано з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка № НОМЕР_3 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у період часу з 16.02.2021 по 20.02.2021; інформацію про зарахування 18 лютого 2021 року на банківський рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошових коштів у розмірі 10 000 грн.
Представник позивача ТОВ «Алекскредит» Угляренко В.А. у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалася, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 19 червня 2026 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 18 лютого 2021 року ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 підписали пропозицію укласти договір (оферта) щодо надання кредиту № 4535239.
Вказану пропозицію відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатору PS4535239.
18 лютого 2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладений договір про надання кредиту № 4535239, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором № PS4535239.
Відповідно до умов договору № 4535239, кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні.
Згідно з п.1.3 Договору сума кредиту складає 10 000 грн.
У п. 1.4 Договору зазначено, що кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника.
Відповідно до п. 1.5 Договору, позичальник сплачує суму кредиту, проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.
У п.1.7 Договору визначений порядок нарахування процентів за користування кредитом, зокрема: у випадку користування кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,95% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. Ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування при укладенні договору: в базовий період протягом 29 календарних днів з 18.02.2021 року до 19.03.2021 року (включно) у розмірі 1,19 % за один день користування кредитом; в спеціальний період протягом 180 календарних днів з 20.03.2021 року до 15.09.2021 року (включно) у розмірі 3 % за один день користування кредитом.
Положеннями п. 3.1 Договору визначено, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 18 лютого 2021 року до кінцевої дати виконання договору 15 вересня 2021 року (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, у тому числі сплати заборгованості.
Згідно з п.4.1 Договору для належного виконання зобов`язань, або повної сплати заборгованості за Договором, позичальник зобов`язаний сплатити основну суму кредиту, проценти за користування кредитом та неустойку (пеню, штраф) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, або іншим способом, передбаченим договором, та визначеним на сайті кредитодавця.
До договору про надання кредиту № 4535239 від 18 лютого 2021 року долучений Графік платежів, який також підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатору PS4535239.
Умови кредитування серед іншого відображені і у паспорті споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатору PS4535239.
На виконання умов вказаного вище договору, ТОВ «Алекскредит» надало відповідачці у власність грошові кошти (позику) в сумі 10 000 грн, перерахувавши кошти на картковий рахунок № НОМЕР_3 номер операції: НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ». Вказаний платіж був виконаний 18.02.2021.
З наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 19 червня 2026 року інформації вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 .
Відповідно до інформації про рух коштів по картці за період з 16.02.2021 по 20.02.2021, на банківський рахунок № НОМЕР_3 , 18 лютого 2021 року були зараховані грошові кошти у розмірі 10 000 грн.
Зі змісту розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4535239 від 18 лютого 2021 року вбачається, що станом на 30 січня 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 67 451 грн, з яких: 10 000 грн - сума кредиту, 57 451 грн - нараховані проценти за користування кредитом.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Суд встановив, що ОСОБА_1 підписала з ТОВ «Алекскредит» договір про надання кредиту № 4535239, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором № PS4535239.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами кредитний договір № 4535239 від 18 лютого 2021 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 4535239 від 18 лютого 2021 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачкою та ТОВ «Алекскредит» кредитного договору.
ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідачка не виконала свого зобов`язання та не погасила заборгованість, у встановлений договором строк.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідачка не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язань, відповідно до ст. 617 ЦК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Алекскредит» про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4535239 від 18 лютого 2021 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «Алекскредит» суд задовольняє у повному обсязі, тому сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2662, 40 грн підлягає стягненню з відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором № 4535239 від 18 лютого 2021 року у розмірі 67 451 (шістдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят одна) гривня.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Леоніда Каденюка, буд. 23.
Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 25 вересня 2026 року.
Суддя С.В. Демченко