Справа № 577/4227/26
Провадження № 2/577/2231/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
у складі головуючого судді Потій Н.В.,
за участю секретаря Волошко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лук`янчук Ю.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 5000доларів США. Свої вимоги мотивує тим, що 02.10.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики на суму 5000 дол. США. Вищевказана сума була передана позивачем відповідачу, що підтверджується розпискою. ОСОБА_2 повинен повернути грошові кошти за вимогою, але не раніше ніж за один календарний рік. 25.05.2026 ОСОБА_1 направила лист відповідачу з вимогою повернути кошти за вищевказаною розпискою протягом 30 днів з дня отримання листа. Зазначений лист отриманий відповідачем 28.05.2026, що підтверджується даними трекінгу «Укрпошти». Строк виконання зобов`язання настав 28.06.2026 р. Відповідач свої зобов`язання не виконав. Також просить стягнути судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 27000 грн.
Відзив на позов не надано.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 27.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 14.08.2026 на 08:30 год. (а.с. 16).
14 серпня 2026 року справа в судове засідання не вносилася у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню №577/1681/26. Підготовче судове засідання призначено на 27.08.2026 на 13:30 год. (а.с.22)
27 серпня 2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 28.09.2026 на 10:45 год (а.с.27).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лук`янчук Ю.В. надав заяву з проханням розгляд справи провести у його відсутності, позов підтримує і просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, повторно до суду не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, відзив на позовну заяву не надано (а.с. 29).
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
28 вересня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з копії розписки, оригінал якої суд дослідив в судовому засіданні, ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Конотопським МРВ УМВС в Сумській обл. 24 жовтня 2002 р.) 02 жовтня 2024 року отримав в борг від громадянки ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5000 доларів США під 4 % щомісячно. Кошти зобов`язується повернути за вимогою, але не менше ніж 1 календарний рік (а.с. 5).
25 травня 2026 року ОСОБА_1 , на адресу ОСОБА_2 , надіслала вимогу про повернення коштів за договором позики, в якій зазначила, що протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги, відповідач повинен повернути їй суму боргу в розмірі 5000 доларів США. Запропоновано повернути кошти особисто в руки під розписку, або перерахувати в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день сплати на банківські реквізити: IBAN НОМЕР_2 , банк отримувач: Універсал Банк. Попереджено, що у разі невиконання обов`язку у встановлений законом 30-денний строк, змушена буде звернутися до суду з позовною заявою про примусове стягнення коштів. (а.с.8).
Згідно копії трекінгу «Укрпошта» 28.05.2026 ОСОБА_2 отримав вимогу про повернення коштів за договором позики (а.с.10)
У визначений строк ОСОБА_2 зобов`язання не виконав, що спонукало позивача звернутися з цим позовом до суду.
ІV. Норми права
Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 533 ЦК України сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Ст. 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Ст.524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч.1 ст. 1046 ЦК України, а також ч.1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
V. Оцінка суду.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази та надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що оригінал боргової розписки від 02.10.2024 перебуває у позикодавця ОСОБА_1 та був нею наданий суду, що свідчить про невиконання позичальником ОСОБА_2 умов позики. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25 квітня 2012 року № 6-24цс12.
Суд також враховує правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16 (провадження № 14-81цс24), а саме якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення. Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення.
Позивачем доведено, що у встановлений договором строк, ОСОБА_2 не повернув позивачеві суму основного боргу -5000 доларів США, у зв`язку із чим з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню неповернута сума боргу за договором позики, укладеним з ОСОБА_2 у виді розписки від 02.10.2024 в розмірі 5000 доларів США.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
VІ. Процесуальні витрати.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.
Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2250 грн. (а.с. 3 на звороті).
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2250 грн. судового збору
Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Позивач прохає стягнути з відповідача 27000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
01.07.2026 між Ляшенко М.С. та адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНИЙ АСПЕКТ» укладено договір про надання правничої допомоги № 01/07. Орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката становить: вивчення документів - 2000 грн., усна консультація - 2000 грн., підготовка та складання позовної заяви - 15000 грн., участь у судових засіданнях - 8000 грн., що становить 27000 грн. Надано ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Лук`янчук Ю.В. (адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНИЙ АСПЕКТ»). Вказані розрахунки наведені в позові. (а.с.11,12-13). Також надано ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Українець О.Л. (адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНИЙ АСПЕКТ») (а.с.18а).
Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 27000 грн. за складання позовної заяви у малозначному спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи. Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 10000 грн.
На підставі ст. 526, 530, 1046, 1048-1050, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 доларів США заборгованості за договором позики від 02.10.2024.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2250 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 12250 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Суддя Н. В. Потій