Справа № 283/1012/26
провадження №2/283/1074/2026
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 вересня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позицій сторін.
29.04.2026 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що 02.04.2026, близько 17 години 00 хвилин, за адресою: на АДРЕСА_1 , поруч з будинком АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач ОСОБА_2 , на неї напав та укусив за праву руку, поваливши на землю, належний йому собака породи «алабай». Внаслідок чого позивачу було завдано тілесних ушкоджень, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями медичної документації. ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок укусу собаки, зазнала фізичного, морального та психологічного болю і стресу, витрат на операції та лікування, реабілітацію, придбання ліків та вітамінів. Позивач отримує пенсію в розмірі 4 тисячі гривень, вимогами позову просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду на лікування, реабілітацію в розмірі 100000,00 грн та моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн.
Явка сторін по справі:
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Позивач пояснила, що повертаючись додому повз будинок, в якому проживає ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з території домоволодіння через відчинені ворота вибігла собака породи «алабай» та напала на неї, поваливши на землю та вкусив за праву руку.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що заперечує щодо заявленої суми відшкодування позивачу, адже надавав грошові кошти у сумі 1000 доларів США та 10 тисяч гривень, відповідно розписки від 05.04.2026. З приводу події, яка трапилась 02.04.2026 за участю його собаки, не заперечує, що саме внаслідок її укусу ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження, однак він не був свідком цієї події.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, заслухавши відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, близько 17 години 02.04.2026 ОСОБА_1 була доставлена каретою швидкої допомоги до КНП «Малинська міська лікарня» з попереднім діагнозом: закритий перелом правого передпліччя, закритий перелом правого кульшового суглоба, укушені рани правого передпліччя (а.с.20-23).
Відповідно до Виписки із медичної картки стаціонарного хворого №1300, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділені (з травматологічними ліжками) КНП «Малинська міська лікарня» ММР з 02.04.2026 по 08.04.2026 з діагнозом множинна травма: закритий субкапітальний перелом правої стегнової кістки зі зміщенням, закритий перелом обох кісток передпліччя в п/3 зі зміщенням, кусані рани правого передпліччя. Забій правого плечового суглоба. Гіпертонічна хвороба. Пацієнтка виписана з відділення для подальшого до обстеження та лікування в ортопедичному центрі (а.с.14-15).
Відповідно висновку приватної клініки «Healing» пацієнту ОСОБА_1 було проведено комп`ютерну томографію: при нативному МСКТ скануванні: Субкапітальний перелом шийки правої стегнової кістки, деформуючий артроз правого кульшового суглоба ІІ ст. Рекомендовано консультація направляючого лікаря (а.с.16,17).
З комісійного висновку спеціалістів Консультативно-діагностичної поліклініки Житомирської обласної ради від 08.04.2026 вбачається, встановлений діагноз ОСОБА_1 : закритий субкапітальний перелом шийки правої стегнової кістки з зміщенням. Виражене порушення функції правої нижньої кінцівки і ходи (а.с.18).
Згідно виписки лікаря загальної практики - сімейного лікаря ОСОБА_4 від 21.04.2026, діагноз ОСОБА_1 : А80-травма/пошкодження БДУ Основний субкапітальний перелом шийки стегнової кістки. Закритий субкапітальний перелом шийки правої стегнової кістки зі зміщенням. Закритий перелом обох кісток правого передпліччя в н/3 зі змішенням. Кусані рани правого передпліччя. Забій правого плечового суглобу ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз. Атеросклероз аорти, коронарних судин. Симптоматична артеріальна гіпертензія. СН 2 ст. ДОА правого кульшового суглобу 2 ст.
З виписки-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №14263(26) ортопедично-травматологічного відділення КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради від 20.04.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведені оперативні втручання: повна артропластика кульшового суглоба, одностороння, результат операції: успішний (а.с.24-26).
Відповідно витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.04.2026: ОСОБА_2 залишив утриману їм собаку породи «Алабай» на самовигулі на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши відчиненими ворота, в результаті чого вказана собака вибігла за територію домоволодіння та напала на перехожу ОСОБА_1 та спричинила останній тілесні ушкодження, чим ОСОБА_2 проявив необережність у формі кримінальної протиправної недбалості, за даним фактом відомості внесені до ЄРДР за № 1202606[телефон приховано] за ст. 128 КК України (а.с.32).
З долученої до матеріалів позову довідки ЛКК №146 від 21.04.2026 вбачається, ОСОБА_1 має діагноз: субкапітальний перелом шийки стегнової кістки. Закритий субкапітальний перелом шийки правої стегнової кістки зі зміщенням. Закритий перелом обох кісток правого передпліччя в н/3 зі змішенням. Кусані рани правого передпліччя. Забій правого плечового суглобу ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз. Атеросклероз аорти, коронарних судин. Симптоматична артеріальна гіпертензія. СН 2ст. Деформуючий остеоартроз правого кульшового суглобу 2 ст. Рішення: за станом здоров`я потребує памперси, пелюшки (а.с.33).
Відповідно розписки ОСОБА_3 від 05.04.2026, підтвердив, що у зв`язку з подією що трапилась 02 квітня 2026 року у АДРЕСА_1 , його матері ОСОБА_1 завдано перелом правої руки, ноги, собакою, яка належить ОСОБА_5 , не має жодних фінансових претензій. На час реабілітаційного періоду ОСОБА_6 зобов`язується надавати допомогу. Грошові кошти в сумі 1 тисяча доларів та 10 тисяч гривень потерпіла ОСОБА_1 отримала у повному обсязі (а.с.34-35).
Згідно заяви ОСОБА_1 до відділення поліції за підписами жителів прилеглих вулиць, повідомлено про наслідки події 02.04.2026, в результаті яких ОСОБА_1 отримала травми та про небезпеку яку становить для мешканців вулиці собака ОСОБА_2 з проханням відреагувати належним чином (а.с.38-40).
З повідомлення, яке опубліковане «Суспільне Житомир» вбачається, «У місті Малині 2 квітня собака породи «Алабай» напав на 76-річну жінку, коли вона поверталась додому. Після нападу потерпілу госпіталізували до Малинської міської лікарні. Син жінки ОСОБА_7 розповів, що напад собаки стався близько 17 години, коли його мати йшла додому від подруги. За його словами, з подвір`я одного з будинків вибіг великий собака, повалив жінку на землю і покусав її» (а.с.43-54).
13.05.2026 судово-медичним експертом Малинского відділення СМЕ ОСОБА_8 на підставі постанови про призначення та доручення судово-медичної експертизи слідчого СВ ВП №1, провів судово-медичну експертизу по факту отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , згідно записів медичної картки стаціонарного хворого малися тілесні ушкодження у вигляді: закритого субкапітального перелому шийки правої стегнової кістки зі зміщенням, закритого перелому обох кісток правого передпліччя в н/3 зі змішенням. Кусаних ран правого передпліччя. Забою правого плечового суглоба, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я, могли виникнути від дії твердих тупих предметів з достатньою силою прикладання, можливо за обставин та в термін вказаних у фабулі даної постанови (а.с.170-171).
На підтвердження витрат з придбання медикаментів на лікування, позивачем долучено до справи квитанції та чеки.
Мотиви та застосовані норми права.
На забезпечення ефективного захисту прав та свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав, на них поширюється режим речі, а правила поводження з тваринами встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із зазначеною нормою обов`язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
За вимогами ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За положеннями ст.180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав, на який поширюється правовий режим речі. Тобто собака є майном, об`єктом права власності людини, яке остання здійснює відповідно до закону на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб. І як власнику речі (собаки) згідно зі ст. 317 ЦК України лише її господарю належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
У частині 5 статті 319 ЦК України зазначається, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Усвідомлення цього власником та здійснення свого права власності лише в межах та порядку, встановленому законом, є необхідним для убезпечення інших людей від негативних наслідків, які може спричинити недбале використання свого права власності на собаку господарем.
Тобто, головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володільця небезпечного об`єкт буде зобов`язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи.
Згідно з Постановою КМУ «Деякі питання щодо небезпечних порід собак» № 1164 від 10.11.2021, затверджено перелік небезпечних порід собак, серед яких і собака породи «Алабай».
Відповідальність за дії такої собаки, в даному випадку несе її власник.
Виходячи зі змісту Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» власник тварини, юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству, і несе відповідальність за стан тварини та її дії згідно з чинним законодавством.
Згідно положень ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Утримуючи собаку, її господар має знати і розуміти не лише свої права, але й обов`язки і усвідомлювати необхідність їх узгодження з правами і свободами інших людей. Не дотримуючись цих принципових положень, порушуючи відповідні правила поводження з собаками, ставлячи життя і здоров`я інших людей в небезпеку, господар собаки порушує свій конституційний обов`язок, закріплений у ст.68 Конституції України, де зазначено, що кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України , не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. А згідно зі ст.. 66 Конституції України кожен зобов`язаний відшкодувати завдані ним збитки.
Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків і інші способи відшкодування майнової шкоди та моральної (немайнової) шкоди (п. 8, 9 ч. 2ст. 16 ЦК України).
Щодо вимоги про стягнення витрат на придбання медикаментів на лікування.
Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володільця небезпечного об`єкта буде зобов`язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди.
При цьому на позивача покладається обов`язок довести розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до пошкодження майна позивача.
Відповідач, як власник собаки, не дотримався вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та Правил в частині щодо безпеки оточуючих людей від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною, а тому повинен відшкодувати спричинену укусом собаки шкоду.
Вирішуючи питання про розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд відзначає наступне.
Обставини звернення ОСОБА_1 до медичного закладу для отримання допомоги, проведення стаціонарного та амбулаторного лікування у зв`язку із укусом собаки підтверджено матеріалами справи.
З 02 по 08 квітня 2026 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Малинська міська лікарня» з діагнозом: множинна травма: закритий субкапітальний перелом правої стегнової кістки зі зміщенням, закритий перелом обох кісток правого передпліччя в н/3 зі зміщенням, кусані рани правого передпліччя. Забій правого плечового суглоба. Гіпертонічна хвороба.
Згідно виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в ортопедично-травматологічному відділенні в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» з 08 по 20 квітня 2026 року.
Так, матеріали справи містять товарні чеки на підтвердження оплати, надані позивачкою до позовної заяви. Судом проаналізовані зазначені товарні чеки та за результатами аналізу, встановлено, що: чек від 14.04.2026 на підтвердження оплати цукру та туалетного паперу на суму 35,96 грн. та печива на суму 51,50 грн.; від 11.04.2026 на підтвердження оплати печива вівсяного на суму 56,00 грн; чек від 17.04.2026 на підтвердження оплати ковбаси на суму 239,90 грн.; чек від 13.04.2026 на придбання продуктів харчування в ТОВ «АТБ-Маркет» на суму 197,70 грн; чек на придбання бензину А-95 від 16.04.2026 на суму 499,50 грн; чек на придбання серветок від 20.04.2026 на суму 268,11 грн; чек на придбання води, печива, чашки, ложки, серветок, масла «фаворит», продуктів харчування в ТОВ «АТБ-Маркет» на суму 1533,52 грн; на суму 122,47 грн; на суму 363,67 грн., капців; пиріжків, шоколаду, харчування в їдальні; троянд, цукерки, хлібу, молока, гречки, ковбаси, інші витрати не мають прямого чи опосередкованого відношення до витрат, безпосередньо пов`язаних з оперативним лікуванням та реабілітацією позивача.
Перевіряючи доводи сторін відносно витрат позивачки на лікування й придбання медичних препаратів, суд вважає обґрунтованими витрати позивачки на медичні засоби, які мають властивості дії на м`язи, шкіру, рани шкіри, сприяють полегшенню дискомфорту, пов`язаного із гострим болем при захворюваннях опорно-рухового апарату, застосовуються для перев`язки ран та ін`єкцій, а також для вживання при стресах, порушеннях сну й тривозі. Як наслідок, підтверджені відповідними фіскальними чеками аптек за період часу після укусу позивачки собакою спричинення їй матеріальної шкоди у зв`язку з лікуванням її самої на загальну суму 4923,07 гривень.
Однак, враховуючи відшкодування 05 квітня 2026 року ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 1000 доларів США, що станом на 05.04.2026 еквівалентно 43 814,40 грн та 10 000 гривень, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд повторно зауважує, що вина відповідача у спричиненні шкоди здоров`ю позивачки внаслідок укусу останньої собакою, є доведеною. Виходячи з цього у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу моральну шкоду, спричинену ушкодженням здоров`я.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що відсутні докази тривалості розладу здоров`я позивачки через укус собаки, наявність у зв`язку з укусом негативних змін у житті у вигляді погіршення або позбавлення можливості реалізації нею своїх звичок і бажань, погіршення якості життя, необхідності докладати додаткові зусилля для його організації, інших негативних наслідків морального характеру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Суд не може залишити поза увагою травмування самої позивачки, її вік та тривалість перебування позивача на лікуванні внаслідок отриманих травм, що спричинили за собою тривалий розлад здоров`я, вимушені зміни в її звичному способі життя.
А тому, на думку суду, сума визначена позивачкою в частині розміру моральної шкоди є завищеною, і дотримуючись вимог розумності, виваженості та справедливості та інших обставин, що мають істотне значення, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 35 000,00 грн. завданої моральної шкоди, оскільки на переконання суду такий розмір моральної шкоди є справедливим і достатнім для компенсації понесених позивачкою страждань та переживань, тож в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 3,4, 141, 263-265, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди компенсацію в розмірі 35 000 гривень.
В решті вимог позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331, 20 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя