Судові рішення

Рішення № 140141477 у справі № 278/3977/25 від 29.09.2026

Рішення від 29.09.2026 у цивільній справі № 278/3977/25 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області, суддя БІЛЕРА І. В.

Справа№ 278/3977/25
СудЧуднівський районний суд Житомирської області
СуддяБІЛЕРА І. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення29.09.2026
Надійшло до реєстру29.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140141477

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

провадження № 2/294/581/26

справа № 278/3977/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі:

-секретаря судового засідання - Івашкевич В.П.,

-представника позивачки - адвоката Гордієнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в місті Чуднів Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гордієнко Олена Володимирівна, до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів згідно виконавчого листа Чуднівського районного суду Житомирської області №2-728/10 від 20.12.2010, в загальній сумі 61 454,46 грн, а також витрат з надання правничої допомоги в сумі 15 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.10.2010 шлюб, укладений між позивачкою та відповідачем, було розірвано. Від шлюбу мають дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією дубліката свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 29.06.2019, актовий запис №9. Після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачкою та знаходиться на повному її утриманні. Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 09.12.2010 було призначено стягнення щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 01.12.2010 до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 28.05.2012 головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Рибальченко М.М. відкрито виконавче провадження №38180058, однак відповідач тривалий час не працює, у зв`язку з чим аліменти на утримання дитини стягуються ситуативно, не постійно, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по виплаті аліментів на утримання дитини за період з 01.04.2013 по 01.08.2025 в загальному розмірі 61 454,46 грн, що підтверджується копією розрахунку заборгованості по ВП №38180058.

Ухвалою судді від 17.06.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи призначено на 18.08.2026.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників процесу розгляд справи відкладено на 24.09.2026.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином за адресою місця реєстрації, в тому числі шляхом направлення смс-повідомлення за його номером телефону, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання заяв по суті справи також не скористався.

Зважаючи на вимоги ст. 223 ЦПК України суд вважав за можливе провести судовий розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши усі обставини, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 11.10.2010 рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області у справі №2-565/2010 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Від шлюбу сторони мають дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 29.06.2019, актовий запис №9. Відповідно до свідоцтва про народження батьком дитини значиться ОСОБА_2 .

Згідно інформації Вільшанської територіальної громади Житомирського району Житомирської області від 02.10.2023, дитина ОСОБА_3 зареєстрований за адресою проживання позивачки: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 09.12.2010 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 призначено щомісячно стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 01.12.2010 до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На виконання рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 09.12.2010 видано виконавчий лист №2-728/10.

Згідно з постановою головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Рибальченко М.М. про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2013 на підставі виконавчого листа №2-728/10 відкрито виконавче провадження №38180058.

У зв`язку з несвоєчасною та неповною сплатою аліментів відповідачем за вищевказаним виконавчим листом №2-728/10 від 20.12.2010 станом на 01.08.2025 виникла заборгованість, яка становить 61 454,46 грн., що відповідає довідці-розрахунку, здійсненого Богунським відділом державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за вих. №91665 від 08.07.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Частиною 2 статті 141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Нормами ч. 1 статті 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (ч. 2 ст. 196 СК України).

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Згідно з ч.ч. 1,2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання .

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 08.07.2025, який сформований державним виконавцем у виконавчому провадженні №38180058, станом на 01.08.2025 сума заборгованість за аліментами становить 61 454, 46 грн.

На момент ухвалення даного судового рішення будь-яких належних і допустимих доказів того, що наведений державним виконавцем розрахунок заборгованості по аліментам є неправильним, або існує рішення суду, яким такий розрахунок визнаний недійсним та визначена інша сума заборгованості за вказаний в позовній заяві період, суду надано не було, а тому підстав для неприйняття такого розрахуку у суду немає.

З вищевикладеного не вбачається, що відповідачем вживались заходи щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі або що він в добровільному порядку проводив виплату аліментів.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 крп.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 15 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Нормами ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 05.08.2025 по справі № 359/9012/23 зазначив, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 по справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03.02.2021 по справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Відповідно до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 07-05/25 від 20.05.2026, Додаткової угоди №1 до Договору від 31.07.2025, розрахунку винагороди адвоката вартість послуг з підготовки та подання позовної заяви, супроводження ведення справи в суді становить 15 000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 2.240857541.1 від 31.07.2025, позивачкою ОСОБА_1 на користь представника здійснено оплату наданих послуг з професійної правничої допомоги в сумі 15 000 грн.

Щодо суми заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомгу відповідач заперечень не надсилав, заявленого розміру не спростовував.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зроблено висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Таким чином, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності процесу, не має права за власною ініціативою вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

Таким чином, оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підлягають задоволенню у повному обсязі, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, які вона понесла, у сумі 15 000 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гордієнко Олена Володимирівна, до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в загальній сумі 61 454 (шістдесят одну тисячу чотириста п`ятдесят чотири) гривні 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина БІЛЕРА

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.06.2026 Ухвала № 137453447 без тексту Чуднівський районний суд Житомирської області
18.08.2025 Ухвала № 129582958 без тексту Житомирський районний суд Житомирської області