БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/539/26
Справа № 356/655/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2026 Березанський міський суд Київської області у складі головуючої судді Дудар Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.09.2019 позивач, ОСОБА_1 , уклав шлюб із ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище якої - ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації шлюбів Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області зроблено відповідний актовий запис № 85.
Як вказує позивач, починаючи із цього часу він проживав із відповідачкою однією сім`єю. Вели спільне господарство та виконували інші обов`язки як членів подружжя щодо один одного. Від даного шлюбу в сторін є одна дитина - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В позові зазначено, що з перших днів подружнього життя у сторін була дружна сім`я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувались та все одно вони неодноразово намагались зберегти сім`ю та жити заради дітей. Однак, сторонам це не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у червні 2026 року.
Позивач підкреслює, що враховуючи, що він із відповідачкою не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя, подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з сторін. Між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дитини, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку. Враховуючи наявність неповнолітньої дитини та небажання відповідачки приймати участь в оформленні розірвання шлюбу, позивач, як зазначено в позовній заяві, вимушений звернутись із позовом до суду про його розірвання.
Відтак позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12.09.2019р. Березанським міським відділом дежавної рестрації актів цивльного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області, актовий запис № 85. Не надавати строку на примирення.Судові витрати покласти на позивача.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 18.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просила суд надати їм із позивачем термін на примирення тривалістю 6 місяців, оскільки переконана, що такий термін дозволить владнати конфлікти, заспокоїти емоції та зберегти їхню родину.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 05.08.2026 частково задоволено клопотання відповідача та надано сторонам по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, строк для примирення тривалістю один місяць, до 05 вересня 2026 року. Провадження у цивільній справі зупинено до закінчення строку для примирення, до 05 вересня 2026 року.
У зв`язку із закінченням строку для примирення, визначеного судом, ухвалою суду від 07.09.2026 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поновлено.
Як визначено ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом сторонам в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 18.06.2026, копія ухвали про зупинення провадження та відновлення провадження була отримана сторонами в їхніх електронних кабінетах, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 скористалась своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та подала відзив.
В силу приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.
Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.
Частиною першою статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб 12.09.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено шлюб. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_6 (а.с. 3).
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було складено відповідний актовий запис №717, її батьками є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с. 4).
Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя. І як стверджує позивач подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з сторін.
Відповідач ОСОБА_2 жодним чином заявлені до неї позовні вимоги не спростувала, сторонам було надано час на примирення, зі спливом якого позиція позивача не змінилася.
Зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу матиме ознаки примушування до шлюбу, що є недопустимим.
Відтак, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 гривень (а.с. 5), однак в прохальній частині позовної заяви просив суд судові витрати покласти на нього.
На підставі ст. 7, 24, 105, 112 СК України, ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-274, 279, 354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 вересня 2019 року Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області, актовий запис № 85 від 12 вересня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Т.В. Дудар