Провадження №2/359/2027/2026
Справа №359/13288/25
РІШЕННЯ
Іменем України
22 вересня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,-
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст пред`явленого позову.
В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що вона є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового наказу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2020 року з ОСОБА_2 , який є батьком дитини, стягуються аліменти. Проте, розміру присуджених аліментів вистачає лише на основні потреби дитини та не враховує додаткових витрат, необхідних для забезпечення її повноцінного фізичного, психоемоційного та інтелектуального розвитку. ОСОБА_3 при народженні був встановлений діагноз негруба затримка психо-мовного розвитку з окремими рисами розладів спектра аутизму (РСА), в подальшому - первазивний розлад розвитку, розлад експресивного мовлення та розлад з дефіцитом уваги. Вказаний діагноз потребує постійного медико-психологічного супроводу, включаючи систематичні консультації дитячого психіатра, логопеда, нейропсихолога, дефектолога, а також спеціальні заняття з розвитку когнітивних навичок, мовлення, соціалізації тощо. Такі витрати мають тривалий, безперервний та комплексний характер. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має особливі потреби, що полягають в потребі в харчуванні, яке має відповідати медичним рекомендаціям і включає дієтичні та спеціалізовані продукти. Обсяг витрат на забезпечення належного рівня розвитку, лікування, навчання та соціальної адаптації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значно перевищує середній рівень витрат на утримання дитини без таких особливих потреб.
За таких обставин ОСОБА_1 просила суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 75 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також стягнути з ОСОБА_2 половину витрат, понесених на лікування, реабілітацію та розвиток дитини, у розмірі 136527 гривень 17 копійок.
2. Процесуальні дії у цивільній справі.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.103-104).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про участь в розгляді цивільної справи в режимі відеоконференції поза приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с.160-161).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів (а.с.179-180).
3. Ставлення сторін до пред`явлених позовних вимог.
Представник позивача ОСОБА_5 підтримав пред`явлений позов та наполягав на його задоволенні у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_6 надав до суду відзив на позовну заяву, яким просив в задоволенні позовних вимог про збільшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 відмовити. Разом з цим, позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дитини визнав частково та просив врахувати сплату ОСОБА_2 додаткових витрат у розмірі 52099 гривень 18 копійок.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої у свідоцтві про її народження зазначено: мати - ОСОБА_7 та батько - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 (а.с.9).
На підставі судового наказу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2020 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 03 вересня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.193).
24 липня 2024 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 , внаслідок чого змінила своє прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с.192).
Спірні правовідносини, що регулюються гл.15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» розділу ІІІ «Права та обов`язки матері, батька і дитини» СК України.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
У відповідності до вимог ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За змістом ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Аналогічні висновки містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17 (провадження №61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №536/1557/17 (провадження №61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі №343/945/19 (провадження №61-2057св20).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 у справі №6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За правилами ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
6.1. щодо позовних вимог про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
Встановлено, що пред`являючи вимогу про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дочки з частки до 1/3 частки від заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала та не підтвердила належними доказами факт зміни обставин, які мали місце за період з часу видачі судового наказу про стягнення аліментів та станом на час звернення до суду з даним позовом.
Позивачем не надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про збільшення витрат на утримання малолітньої дочки.
Обставини щодо потреби дитини в лікуванні та реабілітації як самостійно вказує позивач викликані особливими потребами та є додатковими витратами, у розумінні положення ст.185 СК України.
Судом критично оцінюється твердження позивача стосовно того, що присуджений розмір аліментів на утримання дитини не враховує реальних потреб дитини.
Таким чином, ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами обставини зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров`я, інших змін, які на підставі ст.192 СК України, є підставою для збільшення розміру аліментів.
При цьому, суд звертає увагу, що розмір аліментів не менше 75% мінімального прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, який просить визначити позивач, не передбачено чинним законодавством. Оскільки, положенням ч.2 ст.182 СК України визначено мінімальний гарантований розмір аліментів на утримання однієї дитини не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У такий спосіб позивач просить визначити обмеження аліментів мінімальною межею у розмірі, який прямо суперечить нормам СК України.
Зважаючи на те, що судом було встановлено необґрунтованість пред`явленого позову, з цих міркувань суд не оцінює доводи відповідача, викладені у відзиві, зокрема щодо наявності на його утриманні непрацездатних батьків та щодо його матеріального становища.
6.2. щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був встановлений діагноз: первазивний розлад розвитку, розлад експресивного мовлення, розлад з дефіцитом уваги у зв`язку з цим дитина потребує психокорекції (психолог, логопед, реабілітолог), обстеження в інклюзивно-ресурсному центрі, інклюзиваного навчання (а.с.13).
За період з 06 вересня 2023 року по 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 витратила грошові кошти на лікування, обстеження та реабілітацію дитини у загальному розмірі 273054 гривень 34 копійки, що підтверджується копіями численних квитанцій та платіжних інструкцій (а.с.23-93).
Разом з цим, з платіжних інструкцій (а.с.117-128) вбачається, що ОСОБА_2 перерахував грошові кошти у розмірі 52099 гривень 18 копійок з призначеннями платежів оплата послуг садочка дитини, оплата літнього табору, оплата освітніх послуг, оздоровлення дитини, оплата ліків.
Враховуючи положення ч.1 ст.180 СК України, щодо рівності обов`язку батьків в утриманні дитини до досягнення нею повноліття. Тому суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути додаткові витрати, пов`язані з лікуванням, обстеженням та реабілітацією дочки, у розмірі 84427 гривень 99 копійок (273054,34 / 2) - 52099,18).
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При пред`явленні позову ОСОБА_1 не сплатила судовий збір у розмірі 1221 гривень 20 копійок - за позовну вимогу про збільшення розміру аліментів та 1221 гривень 20 копійок - за позовну вимогу про стягнення додаткових витрат, оскільки на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору. Пред`явлений нею позов в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини задоволений частково, а саме на 61,84% (84427,99 / 136527,17 ? 100%). З огляду на це, з ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 749 гривень (1211,20 / 100% ? 61,84%).
Встановлено, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Сулик Р.А. на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АА №1670832 (а.с.152). Даний ордер про надання правничої (правової) допомоги складений на підставі договору про надання правничої допомоги №179/05-25 від 26 травня 2025 року, укладеного між АБ «Приходько та партнери» та ОСОБА_1 (а.с.153-154).
З акту наданих послуг від 01 жовтня 2025 року (а.с.94-95) вбачається, що загальна вартість витрат на правову допомогу, які понесла ОСОБА_1 становить 82000 гривень.
Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 зазначила, для суду не обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
На переконання суду, витрати на правничу допомогу у розмірі 50708 гривень 80 копійок (82000 / 100% ? 61,84%), що полягає в здійсненні повного супроводу справи про додаткові витрати в суді першої інстанції, не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, є вочевидь неспіврозміріними із роботою адвоката, виконаною в ході розгляду судом даної цивільної справи. Тому стягнення витрат на правничу допомогу у вищевказаному розмірі матиме надмірний характер.
З цих підстав, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 , до 10000 гривень.?
На підставі викладеного та керуючись ч.8 ст.7, ст.141, ст.180, ч.1, ч.2 ст.185, ч.1 ст.192 СК України, ч.1, ч.2 ст.77, ч.1, ч.6 ст.81, ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 84427 гривень 99 копійок.
В задоволенні позовних вимог про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 749 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду - 28 вересня 2026 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський