"15" вересня 2026 р. Справа № 370/677/26
Провадження № 2-о/370/15/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 рік с-ще Макарів
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Макарів в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мальцева Анастасія Миколаївна, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сафонова Наталя Леонтіївна, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мальцева А.М., звернулася до Макарівського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік заявниці - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом, до складу якої увійшла 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 , яка належала спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21.04.1994 року, виданого ВО «Красноармійськвугілля». Згідно з Довідкою № 07-28/4 від 24.02.2026 року, виданою Старостою Шахівської сільської ради Покровського району Донецької області ОСОБА_4 , та Довідкою № 02-47/401 від 17.05.2022 року, спадкодавець ОСОБА_3 до дня своєї смерті фактично проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за даною адресою без формальної реєстрації місця проживання постійно проживала його дружина - заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується архівними Довідками (витягами з погосподарських книг) за періоди 2011-2015 рр., 2016-2020 рр. та 2021-2025 рр. від 26.02.2026 року із офіційними відмітками «Фактично мешкає без реєстрації».Згідно з даними Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84203844, виданого 17.02.2026 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сафоновою Н.Л., після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , заведено спадкову справу № 75234906. Звернувшись до приватного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на належну померлому 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , заявниця ОСОБА_1 отримала відмову. Вказана відмова мотивована Постановою нотаріуса № 20/02-31 від 17.02.2026 року через відсутність у дружини померлого реєстрації місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що унеможливило нотаріальне підтвердження факту прийняття нею спадщини у встановлений законом шестимісячний строк. Водночас матеріалами витребуваної судом спадкової справи доведено, що донька померлого ОСОБА_2 17.02.2026 року особисто подала нотаріусу заяву № 14 про відмову від прийняття спадщини на користь заявниці, а отже, будь-який спір про право на спадкове майно між спадкоємцями першої черги повністю відсутній.Водночас представник заявниці наголошує, що незважаючи на роздільну реєстрацію, яка мала суто формальний характер і була пов`язана із збереженням шахтарських пільг чоловіка, заявниця разом із спадкодавцем постійно спільно проживали однією сім`єю з кінця 2009 року і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство та спільний побут. Оскільки чинне законодавство пов`язує автоматичне прийняття спадщини за ч. 3 ст. 1268 ЦК України саме з фактом постійного проживання, а не реєстрації, а нотаріус позбавлена можливості видати правовстановлюючий документ, заявниця вимушена звернутися до суду для захисту своїх майнових прав у порядку окремого провадження.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 11 березня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, призначено судове засідання та задоволено клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 27 травня 2026 року задоволено клопотання представника заявниці - адвоката Мальцевої А.М. та залучено до участі у справі як заінтересовану особу ОСОБА_2
04 серпня 2026 року до суду на виконання вимог ухвали від 15 липня 2026 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сафонова Н.Л. надіслала належним чином засвідчену копію спадкової справи № 75234906, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також інформацію щодо кола спадкоємців.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 15 липня 2026 року задоволено клопотання представника заявниці про виклик свідків та доручено забезпечення проведення відеоконференції П`ятихатському районному суду Дніпропетровської області та Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області, а розгляд справи відкладено на 15 вересня 2026 року.
У судове засідання, призначене на 15 вересня 2026 року, з`явилися заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мальцева А.М., які брали безпосередню участь у розгляді справи в залі суду Макарівського районного суду Київської області.
Заінтересована особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сафонова Н.Л. в судове засідання не з`явилася, надала суду письмову заяву від 02.09.2026 року про розгляд справи за її відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, у наданих суду письмових поясненнях від 29.05.2026 року просила розглядати справу за її відсутності, зазначивши про повне визнання заявлених вимог та відсутність спору про право.
У судовому засіданні 15 вересня 2026 року, відповідно до вимог статті 212 ЦПК України, судом було заслухано особисті усні пояснення заявниці ОСОБА_1 та її представника -адвоката Мальцевої А.М.
Також у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду судом було допитано свідка ОСОБА_5 . Свідка у встановленому законом порядку було приведено до присяги, вона підтвердила факт постійного спільного проживання заявниці разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю та ведення ними спільного господарства за адресою: АДРЕСА_1 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначаючи що особисто вона приблизно з 1993 року була їх сусідкою, та 30.04.2025 року її прийшлось покинути власне житло у зв`язку з постійними обстрілами.
Від допиту другого свідка ОСОБА_6 представник заявниці у судовому засіданні відмовилася у зв`язку з достатністю доказів.
В судовому засіданні 15.09.2026 року було оголошено перерву, у зв`язку з оголошенням тривоги. Після закінчення тривоги, від заявниці та її представника скеровано через канцелярію суду заява, про закінчення розгляду справи без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з`ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, врахувавши пояснення позивача її представника та свідка, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 06 вересня 1968 року бюро записів актів громадянського стану (ЗАГС) м. Родинське міськради Донецької області між ОСОБА_3 та заявницею ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу - ОСОБА_7 ) було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 86, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . Згідно з даними вказаного документа, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Новоторецьке Красноармійського (Покровського) району Донецької області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 79 років у с. Новоторецьке Покровського району Донецької області помер чоловік заявниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18 травня 2022 року Виконавчим комітетом Шахівської сільської ради Покровського району Донецької області (актовий запис № 27).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну йому 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Вказане нерухоме майно належало подружжю на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 21 квітня 1994 року Виробничим об`єднанням «Красноармійськвугілля». За життя спадкодавець заповітів не складав.
З матеріалів витребуваної судом спадкової справи № 75234906 (внутрішній № 7/2026), заведеної 17.02.2026 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сафоновою Н.Л., вбачається, що заявниця ОСОБА_1 17.02.2026 року звернулася до нотаріуса із заявою № 13 про прийняття спадщини за законом. Того ж дня, ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є єдиним окрім заявниці спадкоємцем першої черги, подала нотаріусу заяву № 14 про відмову від прийняття спадщини на користь дружини померлого (заявниці), що також підтверджено її письмовими поясненнями, наданими суду.
Таким чином, будь-який спір про право між спадкоємцями повністю відсутній, а заявниця є єдиною спадкоємицею за законом.
Постановою приватного нотаріуса Сафонової Н.Л. від 17.02.2026 року № 20/02-31 заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що вона на момент смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_3 , а спадкодавець був зареєстрований за адресою: с. Новоторецьке, що унеможливило підтвердження факту прийняття спадщини в нотаріальному порядку.
Оцінюючи надані заявницею докази на підтвердження факту постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд виходить із сукупності наступних матеріальних та електронних документів, наявних у матеріалах справи:
Згідно з копією Трудової книжки заявниці ОСОБА_1 від 12.08.1966 року, остання 11 листопада 2009 року була звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію - запис № 9 на підставі Наказу № 17-к.
З особистих пояснень заявниці та матеріалів справи встановлено, що саме після припинення регулярної трудової діяльності в місті, з кінця 2009 року, вона переїхала до свого чоловіка ОСОБА_3 у сільську місцевість з метою спільного проживання, ведення господарства.
Факт постійного проживання подружжя у вказаний період підтверджується Довідкою Шахівської сільської ради Покровського району Донецької області № 07-28/4 від 24.02.2026 року, виданою ОСОБА_8 для подання до суду, а також первинною Довідкою Шахівської сільської ради № 02-47/401 від 17.05.2022 року, підписаною Секретарем ради Т. Сидоренко. Вказаними документами засвідчено, що ОСОБА_1 дійсно фактично постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , вела з ним спільне сумісне господарство та була у нього на утриманні по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначені обставини повністю підтверджуються системними офіційними записами у погосподарських книгах по с. Новоторецьке, витяги з яких залучені до матеріалів справи, а саме: Довідкою (витягом з погосподарської книги) за 2011-2015 рр. № 02-47/134 від 26.02.2026 року, де спадкодавець ОСОБА_3 внесений у домогосподарство по АДРЕСА_1 як «зять», а заявниця ОСОБА_1 - як «дочка» голови домогосподарства ОСОБА_9 (матері заявниці), із офіційною відміткою «Фактично мешкає без реєстрації»; Довідкою (витягом з погосподарської книги) за 2016-2020 рр. № 02-47/135 від 26.02.2026 року, згідно з якою після смерті матері заявниці головою вказаного домогосподарства став спадкодавець ОСОБА_3 , а заявниця вписана як його «дружина» з аналогічною відміткою «Фактично мешкає без реєстрації»; Довідкою (витягом з погосподарської книги) за 2021-2025 рр. № 02-47/136 від 26.02.2026 року, яка охоплює момент відкриття спадщини та фіксує статус ОСОБА_3 як голови домогосподарства до дня його смерті (із відміткою «Помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ») та безперервне постійне проживання заявниці як його дружини без формальної реєстрації.
При цьому житловий будинок за вказаною адресою: АДРЕСА_1 , у якому фактично мешкало подружжя, належав заявниці на праві приватної власності на підставі Договору дарування від 29.10.1998 року (реєстровий № 2326), що обґрунтовує вибір місця постійного проживання сім`ї після виходу на пенсію.
Крім того, факт перебування заявниці на утриманні чоловіка підтверджується розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Покровськ) № 914270159895 від 26.02.2026 року, згідно з яким заявниці після смерті чоловіка було призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_3 категорія утриманця - «дружина», що також зафіксовано відповідним штампом на сторінці 2 її трудової книжки.
Письмові та електронні докази повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_5 , допитаної в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка підтвердила, що вона з 1993 року була безпосередньою сусідкою подружжя ОСОБА_10 у с. Новоторецьке, вони постійно проживали однією сім`єю, разом обробляли город, викопали колодізь та тримали домашню худобу (корів, свиней, птицю), та не припиняли спільного проживання до дня смерті спадкодавця у 2022 році, на похованні якого свідок була присутня особисто.
До правовідносин, що виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи у порядку позовного, спрощеного позовного та окремого провадження.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.
За змістом частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до підпункту 3.20 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини може підтверджуватися, зокрема, рішенням суду.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц викладено правовий висновок, згідно з яким сама по собі відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
За змістом частин першої, другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Аналізуючи вищевикладені норми права у системному зв`язку з фактичними обставинами справи, суд дійшов висновку, що факт постійного спільного проживання заявниці ОСОБА_1 разом із її чоловіком ОСОБА_3 на час відкриття спадщини знайшов своє повне підтвердження в судовому засіданні. Даний факт доведений також і витягами з погосподарських книг та щомісячними банківськими виписками про оплату послуг за адресою спадкодавця, так і усними показаннями свідка ОСОБА_5 , наданими під присягою.
Встановлення даного факту має для заявниці юридичні наслідки, оскільки підтверджує законну презумпцію прийняття нею спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України та є єдиним способом реалізації її майнових прав на оформлення спадкового майна у нотаріальному порядку, зважаючи на відсутність спору про право з боку іншого спадкоємця першої черги - доньки померлого ОСОБА_2 , яка офіційно відмовилася від спадщини.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 є повністю обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 76-81, 89, 212, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мальцева Анастасія Миколаївна, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сафонова Наталя Леонтіївна, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: Донецька область, Покровський район, село Новоторецьке.
Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, залишити за заявником.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 25 вересня 2026 року.
Суддя: Н.О. Бізяєва