Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 553/1548/26
Провадження № 2/553/1411/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28.09.2026 м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді - Москаленко В.В,
за участі секретаря судового засідання: Черняєвої Є.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.07.2023 року між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 223720290 на суму 5 000,00 грн., який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. 28.11.2018 між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ФК «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «ФК «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 31/0724-01 за яким набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 15.07.2025 між ТОВ «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» відповідно до умов якого ТОВ « Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 79 375,15 грн, яка складається із: 15 838,98 грн заборгованість по тілу кредиту, 63 536,17 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам. Враховуючи вказані обставини, просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 79 375,15 грн і судові витрати.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 06.08.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази.
19.08.2026 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Щербачовим А.П. подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У відзиві вказував про те, що 01.07.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 223720290. У даному кредитному договору сторонами було погоджено: розмір поточного ліміту кредитування та дату початку кредитування - 20 000,00 грн, строк кредиту - 30 днів, проценти за користування кредитом в розмірі - за період від дати видачі кредиту до 31.07.2023 р (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 270,10 % річних, що на день укладення договору становить 0,74 % від суми кредиту за кожен день користування ним; 8.3.2 у разі якщо позичальник вчинив описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період за наступного дня після 31.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 766,50 % річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми кредиту за кожен день користування ним. 8.4 Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладення договору становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту.
Представником відповідача у відзиві стверджувалось про те, що відповідно до умов кредитного договору строк дії закінчується 03.10.2023, відсутні дії позичальника передбачені п.3.2 договору щодо продовження дисконтного періоду.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості позивачем у справі, розрахунковий період заборгованості в період з 01.07.2023 -26.12.2025.
03.10.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір відступлення права вимоги № 28/1118-01. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором сформованого первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 03.10.2023 року заборгованість боржника складала - 15 838,98 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 23 888,17 грн, що разом становить 39 727,15 грн. В подальшому ТОВ «Таліон плюс» , ТОВ «Онлайн Фінанс», ТОВ «Ейс» здійснювало нарахування відсотків за кредитом, оскільки є фінансовою установою та має діючу ліцензію на діяльність фінансової компанії, зокрема з надання коштів на банківських металів у кредит. Вказане заперечувалось стороною відповідача, з підстав того, що відповідно до умов кредитного договору, а саме п. 9.1.1.5 передбачено право кредитодавця в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту.
Відповідачем не заперечувався факт користування кредитним лімітом, при цьому відповідачем вносились кошти для погашення заборгованості за кредитним договором у визначені строки.
У відзиві представником відповідача наголошувалось на тому, що сторони за кредитним договором № 223720290 від 01.07.2023 узгодили строк користування кредитом - 30 днів, а відповідно до п. 3.2 Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду один або декілька разів.
Позивачем не надано доказів пролонгації кредитного договору. Таким чином, сторони узгодили строк кредитування (строк виконання зобов`язання), який є відмінним від строку дії договору, а тому нарахування відсотків поза межами узгодженого сторонами строку кредитування є неправомірним.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 223720290 від 01.07.2023 сформованого первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») станом на 03.10.2023 заборгованість становила : за основним боргом в сумі 15838,98 грн ; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 23 888,17 грн, всього в сумі 39 727,15 грн.
У відзиві зазначалось про те, що позивачем здійснювалось нарахування відсотків у період з 04.10.2023 по 26.12.2025, тобто поза межами строку кредитування, останнім днем якого було 03.10.2023.
Відповідачем у відзиві зазначалось про те, що заборгованість відповідача за вказаним договором, виходить за межі строку дії договору. Так як враховуючи умови договору, норми права, які регулюють спірні правовідносини, строк повернення всієї суми кредиту, відсотків настав 03.10.2023, саме в межах цього строку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» мало право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом. Вказаний розрахунок заборгованості позивача, який містить лише математичні обчислення, без зазначення розміру відсоткової ставки, є неналежним доказом. Так як , позивачем не надано розрахунок з якого було б видно, яка відсоткова ставка була застосована при нарахуванні заборгованості за відсотками, за який період користування коштами проведено розрахунок, тому наданий позивачем розрахунок не можна вважати обгрунтованим. За умовами укладеного між сторонами договору, строк кредитування 30 днів з можливістю пролонгації на такий же термін. Відтак, в межах строку кредитування відповідач повинен був повернути кредит та сплатити відсотками і саме в межах цього строку має відбуватися нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки безпосередньо станом на 26.12.2025, що не відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, в протирічь умовам п. 9.1.1.5 кредитного договору відступлення права грошової вимоги за договором відбулось фінансовим установам, які відповідно до закону не мають право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.
Представник відповідача вказувалась про те, що доводи позивача про наявність заборгованості відповідача не підтвержуються сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів, тобто є недоведеними, що на думку відповідача є підставою для відмови в позові.
Поряд з цим, відповідачем зазначалось про те, що позивачем не було приведено умови кредитного договору у відповідності до ЗУ «Про споживче кредитування» в частині нарахування процентів, натомість нарахування процентів здійснювалось за денною процентною ставкою, всупереч діючим вимогам закону.
Умови кредитного договору, які враховують стандартну денну процентну ставку з перевищенням річної відсоткової ставки відповідно до нормативно - правових актів НБУ, але
сторона відповідача вважала, що в даному випадку застосування є неможливим, в силу нікчемності зазначених вище пунктів про нарахування відсотків проценти в договорі є неузгодженими.
У відзиві стороною відповідача вказувалось про те, що проценти повинні нараховуватися за обліковою ставкою НБУ, на підтвердження чого останні здійснили контрозрахунок. За період з 01.07.2023 по 27.07.2023 облікова ставка становить 25 % та розраховується в наступному порядку: 1) 25/366 = 0,068%; 2) 27 (днів)*0,068 = 1,84%; 3) (5000,00/100)*1,84 = 92,00 грн - розмір відсотків за користування кредитом за період з 01.07.2023 по 28.07.2023.
За період з 28.07.2023 по 01.09.2023 облікова ставка становить 22,00% та розраховується в наступному порядку: 1)22,00/366=0,060%; 2) 36 (днів) *0,060=2,16%; 3) (20 000,00/100)*2,16 = 432,00 грн - розмір відсотків за користування кредитом за період з 28.07.2023 по 01.09.2023.
Відповідно до даного контррозрахунку, загальний розмір відсотків за період з 01.07.2023 по 01.09.2023 ( строк користування кредитом) за кредитним договором № 223720290 від 01.07.2023 становить 524,00 грн, що на думку відповідача відповідає річній відсотковій ставці відповідно до нормативно - правових актів НБУ.
20.08.2026 представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» подано відповідь на відзив, в якій прохали позов пред`явлений до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. У відповіді зазначали про те, що надані стороною позивача документи, повністю відповідають вимогам законодавства України, так як містять необхідні реквізити. Тому, є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, так як вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються з відповідача у справі. Містять таблиці з даними та обчисленнями.
Представником позивача наголошувалось на тому, що за весь період перебування права вимоги за вказаним кредитним договором, останніми не здійснювалось жодних додаткових нарахувань і не застосовувалось жодних штрафних санкцій до боржника.
Таким чином, розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами і позивачем в сукупності з платіжними дорученням про перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, таким чином на думку позивача позовні вимоги є обгрунтованими. Підготовлені розрахунки не суперечать один одному та узгоджуються з іншими письмовими доказами у справі, зокрема із витягами Реєстру право вимоги № 252 від 03.10.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 до Договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024. За весь період перебування права вимоги за вищевказаними договорами, позивачем не здійснювалось додаткових нарахувань і не застосовувалось жодних штрафних санкцій до боржника.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредит на загальну суму 20 000 грн строком на 30 днів. Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту у встановлений кредитним договором строк не виконав. Таким чином, позивач вправі вимагати від відповідача повернення отриманих за кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України.
Представником позивача зазначалось, що сторонами за умовами кредитного договору, погоджено, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70% річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України (п. 12.4). Таким чином, га думку сторони позивача алгоритм нарахування заборгованості узгоджений кредитним договором.
Щодо нарахування процентів за кредитним договором представником позивача зазначалось наступне.
В період з 01.07.2023 по 31.07.2023 - нарахування здійснювалось за дисконтною процентною ставкою 270,10 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,74 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним ( п. 8.3.1 договору).
-01.08.2023 процентна ставка збільшилася відповідно до п.3.2 , відповідач продовжив дисконтний період, шляхом внесення всіх фактично нарахованих відсотків за період визначений п. 3.1 кредитного договору. В період з 01.08.2023 по 29.08.2023 проценти нараховувалися за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми кредиту за кожен день користування ним ( п. 8.3.2)
Вказані дії з боку відповідача свідчать про визнання договору, і відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Так як, відповідач борг не погасив, в період з 30.08.2023 по 0.10.2023 нарахування за
користування кредитними коштами розпочалось за процентною ставкою у розмірі 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним ( п. 8.4 договору).
03.10.2023 року право вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 згідно Витягу з Реєстру прав вимоги № 252 та новим кредитором стало ТОВ «Таліон плюс». Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, нарахування продовжились відповідно до процентної ставки встановленої пунктом 8.4 Договору до 26.12.2023 включно, Наступними факторами нарахувань не проводилось.
Представником позивача зазначалось про те/, що відповідно до умов кредитного договору вбачається, що сторони погодили два різні механізмі нарахування процентів залежно від строку користування кредитом : нарахування за дисконтною та базовою ставками.
Відповідно до умов кредитного договору сторонами погоджено два різні механізми нарахування процентів залежно від строку користування кредитом: нарахування за дисконтною та базовою ставками.
Виходячи з умов кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення позичальником строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з останнього в повному обсязі.
Наведене вище свідчить про наявність права на нарахування відсотків з розрахунку 1087,70 % річних від суми кредиту за кожен день користування кредитом після закінчення 30-ти денного строку дисконтного періоду кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого позичальник був ознайомлений.
Будь-яких застережень або зауважень з боку відповідача ОСОБА_1 з приводу неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, стороною відповідача не спростовано. При цьому, як зазначалось представником позивача, у випадку неповного розуміння умов кредитного договору у відповідача була можливість відмовитися від його підписання.
ОСОБА_1 підписавши кредитний договір, посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.
У відповіді на відзив представником позивача зазначалось про те, що відповідачем не було надано належних і допустимих доказів того, що сума заборгованості є меншою, не доведено факту погашення боргу, у більшому розмірі, ніж зазначено позивачем. Відповідачем не наведено доводів щодо необгрунтованості порядку нарахування складових такої заборгованості (зокрема відсотків), не наведено доводів та не подано належних і допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості заробленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
З приводу відступлення права грошової вимоги позивачем зазначалось про те, що представником відповідача у відзиві зазначено положення договору, а саме пункт 9.1.1.5, на думку позивача хибно зазначаючи , що право кредитодавця в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, які відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.
На спростування даної позиції, представником позивача зазначався пункт 9.1.1.5 кредитного договору, в якому передбачено, що в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.
ТОВ «ЕЙС» є фінансовою компанією та внесена до Державного реєстру фінансових установ.21.03.2024 Національним Банком України внесено запис до ДРФУ про переоформлення ліцензії ТОВ «ФК «Ейс» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання послуг з факторингу на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - факторинг. Ліцензія «надання послуг з факторингу» видана 19.03.2020 та ліцензія «Ліцензія на діяльність фінансової компанії», що замінила попередню 21.03.2024 передбачають придбання проблемної фінансової споживчої заборгованості, заходи спрямовані на ї погашення у судовому та позасудовому порядку. Інформація про ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ
«Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» у Державному реєстрі фінансовий компаній міститься на веб - сайті НБУ.
Позивач в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі його представника, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Щербачов А.П. у судове засідання не з`явились; у відзиві вказували про те, що розгляд справи у відсутність відповідача та його представника, рішення прохали прийняти з урахування доводів зазначених у відзиві на позов, в задоволенні позову прохали відмовити в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
01.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 223720290.
Пунктом 2.1. кредитного договору визначена сума кредиту, що становить 20 000 грн.
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5000 грн 01.07.2023 (п. 2.3 кредитного договору).
Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором (п. 2.4 кредитного договору).
Відповідно до п. 3.1 кредитного договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Відповідно до п. 3.2 кредитного договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Згідно з п. 3.3 кредитного для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1110,00 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.
Продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього договору зазначенні в цьому договорі в момент його укладення. оскільки пролонгація не є зміною істотних умов договору, зокрема строку дії договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією, спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим договором умов користування кредитом без зміни строку дії договору (п. 3.4 кредитного договору).
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору з метою укладення цього договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. При подачі заявки позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш) та плановий строк дострокового повернення кредиту, протягом якого застосуються спеціальні умови користування кредитом - дисконтний період. Максимально доступна сума кредиту, яка доступна позичальнику і яку позичальник може отримати другим та наступними траншами, вказана в п. 2.1 договору як сума кредитного ліміту, та визначається кредитодавцем в залежності від кредитного рейтингу позичальника.
Пунктом 5.1. кредитного договору визначено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-75ХХ-ХХХХ-1042.
Згідно пункту 7.1. кредитного договору орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 31.07.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Відповідно до п. 7.2. кредитного договору сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору; 7.2.2. дострокового припинення дії договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7, або 9.2.1.5.
Після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п. 7.3.2. кредитного договору).
Пунктом 8.3 кредитного договору визначено, що протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначаються наступним чином:
п. 8.3.1 за період від дати видачі кредиту до 31.07.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 270,10 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,74 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним.
п.8.3.2 у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду ( ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 31.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1 кредитного договору).
Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV5MH78.
Крім того, відповідачем ОСОБА_1 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV5MH78 також і паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до платіжних доручень від 01.07.2023 року, ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 на підставі кредитного договору № 223720290 були перераховані кошти в сумі 2150,00 грн (а.с. 56), від 22.07.2023 ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 на підставі кредитного договору № 223720290 були перераховані кошти в сумі 2150,00 грн (а.с. 56 на
звороті), 24.07.2023 ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 на підставі кредитного договору № 223720290 були перераховані кошти в сумі 2050,00 грн (а.с. 57), 27.07.2023 ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 на підставі кредитного договору № 223720290 були перераховані кошти в сумі 2100,00 грн (а.с. 57 на звороті), 29.07.2023 ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 на підставі кредитного договору № 223720290 були перераховані кошти в сумі 3000,00 грн (а.с. 58); 12.08.2023 ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 на підставі кредитного договору № 223720290 були перераховані кошти в сумі 2000,00 грн (а.с. 58 на звороті), 14.08.2023 ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 на підставі кредитного договору № 223720290 були перераховані кошти в сумі 2950,00 грн (а.с. 59), 17.08.2023 ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 на підставі кредитного договору № 223720290 були перераховані кошти в сумі 750 грн (а.с. 59 на звороті).
Факт зарахування коштів в сумі 20 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 також підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» , які надані на виконання ухвали суду.
Отже, з досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
Суд констатує, що відповідач не заперечував факт отримання укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів на картку № НОМЕР_1 в сумі 20 000,00 грн.
28 листопада 2018 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за плату, на визначених договором умовах (а.с. 13-14).
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог.
Згідно з копією витягу з реєстру прав вимоги № 252 від 03.10 2023 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 223720290.
31.07.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 31/0724-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату, на визначених договором умовах (а.с. 83-86).
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог.
Згідно з копією витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 року до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 223720290.
15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту .
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги
заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників.
Згідно з копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 223720290.
Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, складених ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», та виписки з особового рахунку, складеного ТОВ «ФК «ЕЙС», загальна сума заборгованості відповідача становить 79 375,15 грн, з яких 15 838,98 грн заборгованість за тілом кредиту та 63 536,17 грн заборгованість по несплаченим відсоткам (а.с105-108).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за Договором №223720290 від 01.07.2023 перейшло до ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договорів факторингу.
Як вбачається з Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 223720290 від 01.07.2023, заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 79 375,15 грн, з яких 15 838,98 грн заборгованість по тілу кредиту, 63 536,17 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом .
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15 838,98 грн - заборгованості по тілу кредиту, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 на предмет виконання умов кредитного догвору було проведно оплату заборгованості на загальну суму 6 518,00 грн, а саме: 30.07.2023 на суму 1500,00 грн, 03.08.2023 на суму 5018,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с.34)
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 20 000 грн зобов`язання з їх повернення не виконав у повному обсязі, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15 838,98 грн суми заборгованості по тілу кредиту є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 63 536,17 грн суми заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно п. 8.3.1. за період від дати видачі Кредиту до 31.07.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 270,10 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,74 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка).
Згідно з п. 8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Пунктом 11.1 визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
Відповідно до п. 124 договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими рошовими коштами за ставкою1087,70% річних. Сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.
Суд зазначає, що проценти нараховані позивачем у межах строку кредитування та не перевищують суму процентів, нарахованих за ставками, визначеними умовами кредитного договору.
Суд ураховує, що частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
У той же час, як установлено судом із розрахунків заборгованості, проценти за користування кредитними коштами нараховувалися за період з 01.07.2023 по 09.12.2023, тобто до набрання чинності цим законом.
При цьому, суд констатує, що ОСОБА_1 допустив неналежне виконання умов договору, допустив прострочення виконання зобов`язань по договору, що не було спростовано стороною відповідача.
Водночас, суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, згідно яких зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідач не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених укладеним кредитним договором, презумпція правомірності якого не спростована. Відповідач жодним чином не оспорював укладання кредитного договору. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаного.
Доводи сторони відповідача щодо факту наявності у позивача прав вимоги до відповідача за вказаними кредитним договором, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наявними у матеріалах доказами. У матеріалах справи є належні та допустимі докази на підтвердження переходу прав вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «Ейс», зокрема, копії договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, №31/0724-01 від 31.07.2024, №15/07/25-Е від 15.07.2025, витяги з реєстрів боржників до вказаних договорів щодо заборгованості ОСОБА_1 , копії платіжних інструкції щодо оплати договорів факторингу . Отже, позивач надав докази, які підтверджують факт передачі права вимоги заборгованості ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Ейс». Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованості за кредитним договором, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, то у даному випадку необхідно виходити із презумпції правомірності правочину
вищезазначених договорів у даній справі (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Таким чином суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за договором №223720290від 01.07.2023, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Ейс» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 79 375,15 грн.
З огляду на це суд приймає до уваги подані стороною позивача розрахунки заборгованості.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З відповідача на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 662,40 грн, який сплачений із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8.
Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 223720290 від 01.072023 в розмірі 79 375 (сімдесят дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко