Справа № 544/2225/26
пров. № 2/544/1214/2026
Номер рядка звіту 68
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15 вересня 2026 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі
головуючої - судді Сайко О. О.,
за участю секретаря Костенко Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що з 27 березня 2025 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 . Зазначає, що з вказаного часу вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та виконували інші обов`язки як члени подружжя щодо один одного. Позивач вказує, що ще не будучи з відповідачкою у шлюбі, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син, ОСОБА_3 . З перших днів подружнього життя у сторін не була дружня сім`я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного. За рік стосунки між ними зіпсувались та все одно вони неодноразово намагались зберегти сім`ю та жити ради сина. Однак, їм це не вдалося, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у квітні 2026 року. Зауважує, що коли він ніс службу у Збройних Силах України і був відсутній за місцем проживання, відповідачка почала жити з іншим чоловіком, що й призвело до остаточного розпаду сім`ї. Враховуючи викладене, а також те, що сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейних відносин як подружжя, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них, тому просить шлюб між сторонами розірвати, не надавати строк на примирення, судові витрати покласти на позивача.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направив до суду через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, строк на примирення просить не надавати.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справі без її участі. З позовом згідна, не заперечує. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27 березня 2025 року, що підтверджено свідоцтвом про шлюб (а.с.6).
Від спільного проживання подружжя має спільну неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21).
Сторони шлюбних відносин не підтримують з квітня 2026 року.
Відповідно до ст. 56 Сімейного кодексу України (далі СК України) кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як передбачено приписами ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Спільне життя між сторонами не склалося в силу різних поглядів на сімейне життя, відсутності взаєморозуміння, кожен з подружжя живе окремим життям і своїми інтересами.
З огляду на викладене, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам одного з подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім`ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України). Відповідачка просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Керуючись ст. ст. 2-13, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст. 112 СК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 27 березня 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції актів цивільного стану, актовий запис №31.
Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року.
Суддя О.О.Сайко