Справа № 545/2063/26
Провадження № 2/545/2047/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Стрюк Л.І.
з участю секретаря Коверди М.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06.05.2006 між сторонами був укладений шлюб, який зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міськрайонного управління юстиції, за актовим записом №394.
Від шлюбу мають неповнолітніх доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що шлюбні відносини з позивачем припинилися, спільний побут не ведуть, подружжя втратило почуття любові та взаємоповаги один до одного, тому шлюб зберегти неможливо. Просила шлюб розірвати.
Також просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітніх доньок - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі по 1/6 частки на кожного з усіх видів заробітку (доходу), а всього 1/3 частку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
У судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову в частині розірвання шлюбу та проти стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте зауважив, що він добровільно надає їй кошти на утримання. Щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заперечував, оскільки з 01 вересня 2025 року дочка проживає у м.Києві, кошти на оренду квартири та комунальних послуг вони з позивачем сплачують порівну, також він добровільно надає їй кошти та продукти.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений 06.05.2006 та зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міськрайонного управління юстиції, за актовим записом №394.
Після укладення шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_5 , прізвище дружини - ОСОБА_5 .
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили з причин повного відчуження сторін, відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на життя, спільного господарства не ведуть.
Майнового спору між сторонами не виникає. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відтак, позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Положеннями ч. 2 статті 51 Конституції України передбачено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч. 8 статті 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Відповідно до ч. 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття встановлений і статтею 180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до частини 2 статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
У частині першій статті 81 ЦПК України закріплене загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування.
Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Твердження відповідача про те, що він надає регулярно та добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не впливає на реалізацію права позивача як матері на звернення до суду для присудження за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти).
До того ж відповідачем не надано доказів домовленості з позивачкою з приводу добровільної сплати ним аліментів на утримання дітей.
Факт грошових переказів позивачу на утримання дітей є лише добровільною ініціативою відповідача, яка не гарантує регулярності виплат у майбутньому.
Також суд зазначає, що добровільна сплата коштів на утримання дітей не свідчить про відсутність предмета спору, якщо між сторонами немає домовленості (нотаріального договору), а розмір і регулярність виплат не визначені остаточно.
Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішується питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову у розмір 665,10 грн та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 50 % - тобто, 665,10 грн.
Щодо стягнення судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів.
Згідно ч.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 258-259, 265, 279 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений 06.05.2006 та зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міськрайонного управління юстиції, за актовим записом №394 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачу « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 01.04.2026 і до досягнення однією з них повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) 50% судового збору у розмірі 665,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) згідно квитанції №51В9-162Т-ТНТ8-2ЕТ3 від 25.04.2026 з державного бюджету 50% судового збору у розмірі 665,10 грн
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк