Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-зз/641/15/26 Справа № 2-133/2004
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючої судді Василенко О.Я.,
за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г.,
заявниці ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представника адвоката Матвєєвої Л.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Матвєєвої Лариси Вікторівни про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 2-133/2004,
УСТАНОВИВ:
22 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Матвєєва Лариса Вікторівна через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, у якому просить: скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова (Слобідський районний суд м. Харкова) від 12.03.2003 у цивільній справі № 2-133/2004 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про виділення частки ОСОБА_3 з спільної сумісної власності подружжя (квартири за адресою АДРЕСА_1 ); скасувати арешт та заборону відчуження квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою від 12 березня 2003 року з метою забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про виділення частки ОСОБА_3 зі спільної сумісної власності подружжя для звернення на неї стягнення за договором позики накладено арешт та заборонено відчуження квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Відомості про арешт містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 травня 2026 року № 476796992), що перешкоджає заявниці розпорядитися квартирою. Матеріали цивільної справи № 2-133/2004 знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання; ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 07 вересня 2026 року втрачене судове провадження відновлено в частині ухвал від 12 березня 2003 року та від 18 березня 2004 року.
Заявниця вважає, що за відсутності в архіві суду рішення за позовом ОСОБА_2 , ухвали про закриття провадження чи залишення позову без розгляду з одночасним скасуванням заходів забезпечення позову, а також за відсутності виконавчого провадження та будь-яких майнових претензій з боку ОСОБА_2 протягом понад двадцяти років правові підстави для подальшого існування арешту відсутні, а сам арешт є невиправданим і непропорційним втручанням у її право власності.
25.09.2026 учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, визначеному чинним законодавством, будь-яких заяв чи клопотань суду не надали, у зв`язку з чим розгляд клопотання було відкладено на 28.09.2026.
Заявниця та її представник у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання підтримали, просили його задовольнити.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України, оскільки відомості про його зареєстроване місце проживання (перебування) відсутні. У судове засідання він не з`явився, причин неявки суду не повідомив, заперечень проти клопотання не подав. Відповідно до частини другої статті 158 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши учасників справи, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Ухвалу від 12 березня 2003 року постановлено під час дії Цивільного процесуального кодексу України 1963 року. Водночас відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, тому клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд розглядає за правилами ЦПК України в чинній редакції.
Судом установлено, що ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 07 вересня 2026 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-133/2004 у частині ухвали місцевого суду Комінтернівського району міста Харкова від 12 березня 2003 року та ухвали Комінтернівського районного суду міста Харкова від 18 березня 2004 року, якою залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виключення майна з акта опису та арешту.
З оригіналу ухвали від 12 березня 2003 року, викладеної російською мовою, вбачається, що суддя місцевого суду Комінтернівського району м. Харкова Фатєєва Н.І., розглянувши в порядку досудової підготовки позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про виділення частки ОСОБА_3 із спільної власності подружжя: квартири АДРЕСА_2 , для звернення на неї стягнення за договором позики, керуючись статтями 149-153 ЦПК України (1963 року), з метою забезпечення позову наклала арешт та заборонила відчуження зазначеної квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Ухвалу направлено для виконання до Харківського бюро технічної інвентаризації, Першої харківської державної нотаріальної контори та відділу Державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції м. Харкова.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.05.2026 № 476796992 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 24 грудня 2007 року внесено архівний запис про арешт квартири АДРЕСА_2 на підставі зазначеної ухвали (реєстраційний номер обтяження: 6297040).
Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими заходами, що вживаються з метою гарантувати виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову (частина друга статті 149 ЦПК України). Вони пов`язані з конкретним позовом і не можуть існувати безстроково після того, як потреба в них відпала. Скасування таких заходів можливе, якщо обставини, які зумовили їх вжиття, відпали або потреба у забезпеченні позову припинилася.
ОСОБА_1 є учасником справи - відповідачкою за позовом ОСОБА_2 , а накладений арешт стосується належної їй на праві власності квартири, тому вона має право звернутися з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову вжито понад двадцять три роки тому, на стадії досудової підготовки справи. Цивільну справу знищено у зв`язку із закінченням установленого строку її зберігання відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання. Строки зберігання судових справ обчислюються після їх закінчення провадженням, тож знищення справи в архівному порядку свідчить про те, що провадження у ній було закінчено.
Ухвалою Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 18.03.2004 цивільна справа №2-133/2004 за позовом до та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишено без розгляду. Будь-яких відомостей про те, що позов ОСОБА_2 було у подальшому задоволено, що на виконання рішення на його користь відкривалося виконавче провадження або що таке провадження триває, суду не надано і в матеріалах справи немає. ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про розгляд клопотання, в судове засідання не з`явився, заперечень не подав і на наявність у нього інтересу в збереженні заходів забезпечення позову не послався.
Крім того, позов ОСОБА_2 був спрямований на виділення частки ОСОБА_3 у спільному майні подружжя для звернення на неї стягнення за його зобов`язанням. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до статті 1281 ЦК України кредитор спадкодавця мав пред`явити свої вимоги до спадкоємців у встановлений законом строк; відомостей про пред`явлення ОСОБА_2 таких вимог суду не надано.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Втручання держави у це право має бути законним, переслідувати легітимну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року). Арешт і заборона відчуження майна, які тривалий час зберігаються за відсутності реальної мети, якій вони слугували, покладають на власника надмірний тягар і порушують такий баланс.
Висновок про те, що існування протягом тривалого часу нескасованого арешту майна за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій стягувача є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21) та від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19). Хоча ці висновки сформульовано щодо арешту, накладеного у виконавчому провадженні, вони узгоджуються з наведеними конвенційними стандартами і підтверджують, що арешт майна не може зберігатися безстроково після того, як мета його накладення втратила значення.
Ураховуючи тривалість дії заходів забезпечення позову, відсутність відомостей про існування рішення на користь позивача та про його виконання, відсутність заперечень позивача, а також смерть ОСОБА_3 , частку якого позивач просив виділити, суд доходить висновку, що потреба в забезпеченні позову відпала, а подальше збереження арешту та заборони відчуження квартири є непропорційним втручанням у право власності ОСОБА_1 .
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню. Посилання заявниці на статтю 391 ЦК України суд не оцінює, оскільки ця норма визначає позовний спосіб захисту і на вирішення питання в порядку статті 158 ЦПК України не впливає.
Керуючись статтями 3, 12, 81, 149, 158, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Матвєєвої Лариси Вікторівни про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою місцевого суду Комінтернівського району міста Харкова від 12.03.2003 у цивільній справі № 2-133/2004, у вигляді арешту та заборони відчуження квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідно до частини 11 статті 158 ЦПК України примірник цієї ухвали після набрання нею законної сили надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її проголошення.
Суддя О. Я. Василенко