ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6304/26 Справа № 172/2316/25 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Глущенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» на заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2026 року у складі судді Битяка І.Г. по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2025 року ТОВ «Укр кредит фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 1-7), в обґрунтування якого посилалось на те, що 22.10.2022 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1102-8339. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 15 800 грн 00 коп зі строком кредитування на 300 днів; базовий період -14 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00% в день. Позивачем було виконало взяті на себе договірні зобов`язання в повному обсязі, шляхом надання відповідачу кредит згідно умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 05.08.2025 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 156 894 грн 00 коп, з яких: 15 800 грн 00 коп - прострочена заборгованість за кредитом, 141 094 грн 00 коп - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Позивач зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», а саме, часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами та комісією у розмірі 77 894 грн 00 коп за умовами погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 79 000 грн 00 коп.
У зв`язку із вищевикладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1102-8339 від 22.10.2022 року у загальному розмірі 79 000 грн 00 коп, з яких: 15 800 грн 00 коп - прострочена заборгованість за кредитом, 63 200 грн 00 коп - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2026 року позов ТОВ «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором №1102-8339 від 22.10.2022 року в сумі 23 700 (двадцять три тисячі сімсот) гривень 00 копійок, яка складається із: простроченої заборгованості за тілом кредиту - 15 800,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими відсотками - 7 900,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» судовий збір в сумі 726,72 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 60-63).
В апеляційній скарзі ТОВ «Укр кредит фінанс» посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскарженого рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову (а.с. 64-69).
ОСОБА_1 не скористався своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог, враховуючи наступне.
Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Укр кредит фінанс» суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 63 200,00 грн не є співмірною сумі кредиту у 15 800,00 грн за вищевказаним кредитним договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно завищеної суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру процентів за вказаним договором до 7 900,00 грн. При визначенні розміру процентів суд виходив з розміру облікової ставки НБУ та строку дії договору кредиту.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може враховуючи наступне.
Встановлено, що 22.10.2022 року о 10 год. 35 хв. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1102-8339 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А935.
За умовами п. 2.1., 2.2. цього договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому договором.
Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.4. договору).
Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого кредиту: 15 800 грн. Дата надання/видачі кредиту: 22.10.2022 року (п. 4.1. Договору).
Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні Кредиту (п. 4.2. Договору).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності (п. 4.3. Договору).
Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору (п. 4.4. Договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою) (п. 4.6. Договору).
Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 18.08.2023 року. Продовження строку кредитування або строку дії договору в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається (п. 4.8. Договору).
Позичальник зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредит у останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.8 цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця (п. 5.1 Договору).
У розділі 12 договору «Реквізити сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, адреса проживання, контактний номер телефону та електронна пошта та номер особистого електронного платіжного засобу - НОМЕР_1 .
Окрім того, 22.10.2022 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А935 підписав: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджені наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №48-П від 13.09.2022 року, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором №1102-8339 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України та Паспорт споживчого кредиту.
Станом на 05.08.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 156 894,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 15 800,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 141 094,00 грн.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», а саме, часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами у розмірі 77 894,00 за умовами погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 79 000 грн 00 коп, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 15 800,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 63 200,00 гривень, яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 14 червня 2022 року в справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 20 червня 2022 року в справі №757/40396/20 (провадження №61-850св22), від 4 грудня 2023 року в справі №212/10457/21 (провадження 61-6066св23).
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20) від 22 листопада 2021 року у справі №234/7719/20 (провадження №61-154св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладеного договору, такий договір у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.
З матеріалів справи убачається, що договір про відкриття кредитної лінії №1102-8339 від 22 жовтня 2022 року, Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) «А935», відповідно до статей 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію".
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору про надання кредитних коштів, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.
Факт укладання та підписання спірного правочину відповідачем не заперечується.
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 05.08.2025 року та довідки ТОВ «Укр кредит фінанс» видача коштів за кредитним договором №1102-8339 від 22 жовтня 2022 року відповідачу здійснювалося за допомогою системи LiqPay. Вказана довідка також містить номер платіжної карти, на яку здійснювалося зарахування кредитних коштів, НОМЕР_1 , та відповідає номеру картки, зазначеному у договорі.
Колегія суддів апеляційного суду вважає зазначений доказ належним, яким підтверджується факт перерахування позичальниці кредитних коштів на визначений нею рахунок.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 10 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)" від 3 листопада 2021 року №113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
З наведеного слідує, що з боку позивача порушень не відбулося та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.
ТОВ «Укр кредит фінанс» як фінансова установа, не є банком, та не може мати доступу до карткового рахунку відповідача і формувати відповідні виписки по рахунку, що є первинними документами бухгалтерського обліку, оскільки не є його власником та вказана інформація є банківською таємницею, доступ до якої має лише відповідач, як клієнт банку.
Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
У такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що відповідач не отримував кредитних коштів. І якщо такі кошти кредитодавцями мали бути перераховані на визначений у договорі картковий рахунок, то єдиним безспірним доказом може бути виписка по картковому рахунку, з якої можливо встановити відсутність або наявність певної банківської операції. І якщо сторона заперечує отримання коштів і має можливість подати такі докази, то тягар доказування таких обставин покладається саме на цю сторону.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанови Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі №761/42030/21, від 11 грудня 2023 року в справі №607/20787/19).
Доказів того, що на картку НОМЕР_1 не було перераховано суму у розмірі 15 800,00 грн відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що даний електронний платіжний засіб йому не належить.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про надання позивачем належних доказів видачі відповідачці коштів в розмірі 15 800 грн на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1102-8339 від 22 жовтня 2022 року.
Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, ТОВ «Укр кредит фінанс», крім заборгованості за основним боргом в сумі 15 800,00 грн, просило також стягнути заборгованість за процентами у розмірі 63 200,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, згідно приписів абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року в справі №444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частини 2 статті 1050 ЦК України.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення відсотків суд виходив з того, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 63 200,00 грн не є співмірною сумі кредиту у 15 800,00 грн за вищевказаним кредитним договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно завищеної суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду виходячи з наступного.
Пунктом 4.8. кредитного договору визначено, що строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 18 серпня 2023 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування.
Пунктом 4.6. кредитного договору визначено, що стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).
В пункті 10.1. кредитного договору визначено, що знижена процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом.
Отже, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 22 жовтня 2022 року по 18 серпня 2023 року за користування кредитними коштами. Відтак, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
Так, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Стаття 215 ЦК України виокремлює два випадка недійсності правочинів: оспорюваний та нікчемний правочин.
Так, відповідно до наведеної норми права підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною п`ятою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку про те, що для визнання несправедливими певних умов правочину зі споживачем, він повинен звернутися до суду з відповідними позовними вимогами, наприклад, про кабальні (завідомо невигідні, несправедливі) умови договору тощо. Наведеними вище правовими нормами не встановлено можливість суду вважати такі умови нікчемними.
Статтею 13 ЦПК України встановлено принцип диспозитивності цивільного судочинства, а саме, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, суд не має права давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору, інакше порушується загальна засада цивільного законодавства - принцип свободи договору, передбачений пунктом 3 частини першої статті 3, статтею 627 ЦК України.
Так, у постанові від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23 (провадження №61-4595сво25) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 (провадження 61-92св24), та зокрема зазначив, що оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.
Враховуючи те, що відповідачем зустрічних позовних вимог щодо оспорювання встановленого кредитним договором розміру процентів не було заявлено, то у суду відсутні були підстави самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.
Отже, загальний розмір заборгованості за кредитним договором №1102-8339 від 22.10.2022 року який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 79 000,00 грн, яка складається з: 15 800,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 63 200,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому рішення суду в частині стягнення відсотків підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення вказаних позовних вимог, а в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (пункти 1, 3 частини першої статті 376 ЦПК України).
Крім того, пропорційно розміру задоволених вимог позову і апеляційної скарги підлягає розподіл судового збору сплаченого за подання позову та подання апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило судовий збір у сумі 2 422,40 грн, а при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір у сумі 3 633,60 грн.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача у розмірі 6 056 грн 00 коп.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382-383 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити частково.
Заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2026 року - скасувати в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами та в частині розподілу судових витрат з ухваленням в цій частині нового рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за нарахованими процентами по кредитному договору №1102-8339 від 22.10.2022 року у розмірі 63 200 (шістдесят три тисячі двісті) грн 00 коп.
В іншій частині заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2026 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по справі, а саме: судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у сумі 6 056 грн 00 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені «22» вересня 2026 року.
Повний текст постанови складено «28» вересня 2026 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю. Петешенкова
М.О. Макаров