ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Львів Справа № 909/784/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,
суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
секретар судового засідання Слободянюк В.С.,
за участю представників сторін:
від позивача Шиян М.В.,
від відповідача не прибув,
від третьої особи-1 Савон О.Ю.,
від третьої особи-2 Гук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" від 18.02.2026 (вх.№01-05/469/26 від 19.02.2026)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 (повний текст підписано 19.02.2026, суддя Скапровська І.М.) про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024
у справі №909/784/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Газтек"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз",
2. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів та стягнення судових витрат,
УСТАНОВИВ:
Рух справи, процесуальні дії в суді першої інстанції.
Приватне акціонерне товариство "Газтек" (далі - ПрАТ "Газтек") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (далі - АТ "Івано-Франківськгаз") про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз", а саме:
- рішення, оформленого протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Івано-Франківськгаз" від 08.06.2023, стосовно припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення; обрання членів наглядової ради товариства; затвердження умов цивільно-правових договорів з членами наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства;
- рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №1 від 08.06.2023 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "Івано-Франківськгаз", щодо припинення повноважень голови та членів наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення;
- рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "Івано-Франківськгаз" від 08.06.2023, щодо обрання членів наглядової ради товариства;
- рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів АТ "Івано-Франківськгаз" від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами наглядової ради товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради товариства, та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч статуту відповідача та вимог Конституції України, ЦК України (ст. ст. 96-1, 215, 216, 317, 321, 1029, 1033, 1045), ГК України, законів України "Про акціонерні товариства", "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", "Про депозитарну систему України" проведено дистанційно позачергові загальні збори акціонерів відповідача, за наслідками яких припинено повноваження голови та членів наглядової ради, обрано нових членів, затверджено цивільно-правові договори з ними (про встановлення розміру винагороди, зокрема), чим позбавлено позивача у здійсненні права володіння корпоративними правами.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у справі №909/784/23, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025, відмовлено у позові.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що:
- на підставі ст. 21-1, а також ст. ст. 1, 9, 10, 19, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст. 100 КПК України, ст. 6 глави 1 та глави 70 ЦК України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022, яка винесена у справі №757/11783/22-к, розпорядження №429-р Кабінету Міністрів України від 28.05.2022, розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №552-р, між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі також - АРМА) та Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") як управителем укладено договір управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022;
- АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" отримало в управління належні позивачу цінні папери (акції), емітовані відповідачем, і повноваження щодо реалізації як прав на цінні папери, так і прав за цінними паперами, серед яких право на участь в управлінні акціонерним товариством, у тому числі на скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства;
- оцінивши належність та ефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав власника на майно, суд першої інстанції зазначив, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних рішень не призведе до відновлення прав позивача на володіння, користування та розпорядження своєю власністю.
Постановою від 09.09.2025 у справі №909/784/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду залишив постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у справі №909/784/23 без змін.
10.10.2025 ПрАТ "Газтек" подало заяву про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у справі №909/784/23 за нововиявленою обставиною, скасування вказаного рішення та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Газтек" задовольнити; витребувати від АРМА та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" лист АРМА від 22.07.2024 №1055/6.1-33-24/6.2 (про інформування АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" щодо припинення договору №11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, визначених ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.06.2024 у справі №991/3183/24), додатковий договір №2 до договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, укладений 12.11.2024 між АРМА та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленою обставиною ПрАТ "Газтек" вказало на вимоги ст. ст. 320, 321 ГПК України та те, що договір управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, який покладений в основу рішення у даній справі, припинений в частині акцій, визначених в ухвалі слідчого судді ВАКС від 25.06.2024 у справі №991/3183/24, а відтак урахування судом вказаної обставини могло б призвести до іншого вирішення спору. Заявник дізнався про дані обставини з рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/150/25, повний текст якого опубліковано 09.09.2025.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою від 10.09.2026 у справі №909/784/23 Господарський суд Івано-Франківської області відмовив у задоволенні заяви ПрАТ "Газтек" про перегляд судового рішення за нововиявленою обставиною, скасування рішення від 12.11.2024, ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Газтек" задовольнити, витребування доказів.
Суд першої інстанції виходив із того, що обставина, на яку посилається заявник як на нововиявлену, а саме припинення дії договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, визначених ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.06.2024 у справі №991/3183/24, не є істотною для вирішення спору.
При цьому суд послався на обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №920/1349/23, за участю ПрАТ "Газтек", якими встановлено, що на момент проведення загальних зборів акціонерів 08.06.2023 договір управління №11/2022 від 05.07.2022 був чинним, а повноваження АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителя були легітимними; подальше припинення дії договору не впливає на правомірність дій управителя, вчинених 08.06.2023. З огляду на те, що предметом спору у справі №909/784/23 є правомірність рішень загальних зборів, прийнятих саме 08.06.2023, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 320 ГПК України підстав для перегляду рішення суду від 12.11.2024 за нововиявленою обставиною.
У задоволенні клопотання ПрАТ "Газтек" про витребування листа АРМА від 22.07.2024 №1055/6.1-33-24/6.2 та додаткового договору №2 до договору управління активами (майном) №11/2022 суд також відмовив, виходячи з викладеного вище та того, що зазначені документи вже наявні в матеріалах справи.
Посилання заявника на рішення ЄСПЛ у справі "М.С.Л., ТОВ проти України" суд не прийняв, зазначивши, що практика ЄСПЛ застосовується судами як джерело права, а наведене рішення саме по собі не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 у справі №909/784/23, ПрАТ "Газтек" подало до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 18.02.2026, у якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ПрАТ "Газтек" про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у справі №909/784/23 за нововиявленими обставинами, скасувати вказане рішення та ухвали нове - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Скаржник вважає дану ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права (ст. 320 ГПК України) та неправильно застосував практику ЄСПЛ, що призвело до відмови у здійсненні правосуддя.
На переконання скаржника, нововиявленою обставиною є не дата складення листа АРМА від 22.07.2024, ухвал ВАКС чи інших документів, а юридично значущий факт відсутності законних підстав для управління спірними активами, який існував на момент розгляду справи, але не був відомий суду та заявнику. Скаржник посилається, зокрема, на ухвалу ВАКС від 29.05.2024 у справі №991/3183/24, якою встановлено підсудність відповідного кримінального провадження ВАКС, та на ухвалу ВАКС від 25.06.2024 про скасування арешту, які, на його думку, свідчать про первісну незаконність арешту, на підставі якого було передано активи в управління, а відтак - про відсутність у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" належних повноважень як управителя.
При цьому скаржник вказує, що про обставини припинення управління спірними акціями та дії АРМА і управителя щодо виконання ухвал ВАКС дізнався з рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/150/25, повний текст якого оприлюднено 09.09.2025. На думку скаржника, саме ці обставини, а не самі документи, які їх підтверджують, мають значення для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Окрім того, скаржник зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції практики ЄСПЛ та посилається на рішення ЄСПЛ у справі "М.С.Л., ТОВ проти України" від 16.10.2025, вважаючи, що суд мав здійснити змістовний розгляд доводів щодо правових підстав управління активами та не обмежуватися формальною оцінкою заявленої обставини.
Також скаржник вважає необґрунтованою відмову суду у витребуванні листа АРМА від 22.07.2024 з додатками та додаткового договору №2 до договору управління, оскільки дослідження зазначених документів необхідне для встановлення змісту дій АРМА та управителя після прийняття відповідних ухвал ВАКС та для підтвердження відсутності належних повноважень управителя.
Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення учасників справи.
Відповідач АТ "Івано-Франківськгаз" у відзиві від 03.03.2026 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, вказуючи на те, що обставини, на які посилається заявник у даній справі, виникли більш ніж через рік після проведення оскаржуваних зборів, жодним чином не впливають на юридичну оцінку подій, що відбулися, та не могли вплинути на висновки суду по суті спору. Отже, враховуючи, що предметом спору у даній справі було визнання недійсними рішень, які оформлені протоколом позачергових дистанційних зборів акціонерів АТ "Івано-Франківськгаз" від 08.06.2023, підстави, передбачені ст. 320 ГПК України, для перегляду за нововиявленою обставиною рішення суду від 12.11.2024 відсутні.
Третя особа-1 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" у відзиві від 03.03.2026 також просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення ст. 320 ГПК України та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність нововиявлених обставин; обставини, на які посилається ПрАТ "Газтек", не є істотними для вирішення спору, а тому доводи скаржника є безпідставними і необґрунтованими.
Третя особа-1 посилається на висновки Верховного Суду, викладені у справі №920/1349/23, яка, на його думку, є подібною до цієї справи, а також зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами спрямований не на виправлення можливих судових помилок чи переоцінку встановлених обставин, а на врахування обставини, яка існувала на момент розгляду справи, але не була відома суду та могла істотно вплинути на вирішення спору. На думку третьої особи-1, таких обставин скаржник не навів. Щодо посилань апелянта на рішення ЄСПЛ у справі "М.С.Л., ТОВ проти України" АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" зазначає, що правовідносини у цій справі та у справі №909/784/23 не є подібними.
Третя особа-2 АРМА у відзиві від 27.02.2026 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, звертаючи увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.02.2026 у справі №920/1349/23 і те, що предмет позову у даній справі стосується визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Івано-Франківськгаз", які відбулися до постановлення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2024 у справі №991/3183/24, якою скасовано арешт. Отже, дана ухвала не стосується предмета спору, адже на момент ухвалення рішення загальних зборів ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.09.2022 у справі №757/22559/22-к, якою накладено арешт на визначені активи, була чинною. Законодавство не передбачає механізму визнання ухвали про арешт "недійсною з моменту винесення" внаслідок її скасування іншим складом суду через зміну обставин або відсутність необхідності у подальшому застосуванні арешту. У період з 2022 року до червня 2024 року ухвала про арешт була законною, чинною та обов`язковою до виконання на всій території України. Дії управителя, вчинені в цей період (зокрема, участь у зборах 08.06.2023), базувалися на чинному судовому рішенні. За таких обставин третя особа-2 вважає, що відсутні передбачені ст. 320 ГПК України підстави для перегляду рішення суду від 12.11.2024 у справі №909/784/23 за нововиявленими обставинами; скаржник фактично ґрунтує доводи апеляційної скарги на необхідності здійснення судом переоцінки законності накладення арешту на спірні активи та укладення договору №11/2022 від 05.07.2022, що водночас виходить за межі позовних вимог та межі господарської юрисдикції, а посилання на неналежні докази не доводить наявності встановлених законом обставин, які зумовлювали б їх визнання як нововиявлених.
Короткий зміст відповіді на відзив.
ПрАТ "Газтек" у відповіді на відзив АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" (вих.№1-04.03.26 від 04.03.2026) зазначає, що суд першої інстанції, відповідач та треті особи помилково зосередилися лише на ухвалі Вищого антикорупційного суду про скасування арешту від 25.06.2024, проігнорувавши передумови її прийняття, які були встановлені іншим судовим рішенням, що набрало законної сили (ухала ВАКС від 29.05.2024 у справі №991/3183/24). Скаржник стверджує, що оскільки фундаментальна правова підстава для управління активами (ухвала про арешт) була ухвалена некомпетентним судом, вона була нікчемною з моменту її виникнення (ab initio). Відповідно, договір управління, укладений на підставі такого дефектного судового акта, не міг породити для АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" легітимні повноваження на управління корпоративними правами. На думку скаржника, твердження АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про те, що його дії під час проведення зборів 08.06.2023 базувалися на "законному та чинному" судовому рішенні, повністю спростовується фактом відсутності юрисдикції у суду, який його виніс, що офіційно констатовано нескасованою ухвалою ВАКС від 29.05.2024; ухвала ВАКС про скасування арешту від 25.06.2024 стала лише логічним наслідком первісної незаконності цього арешту.
Рух справи, заяви, клопотання, процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026, апеляційну скаргу ПрАТ "Газтек" розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.
Ухвалою від 23.02.2026 колегія суддів відкрила апеляційне провадження у справі №909/784/23, а ухвалою від 02.03.2026 - призначила апеляційну скаргу ПАТ "Газтек" до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2026.
У засіданнях суду апеляційної інстанції оголошувались перерви з 23.03.2026 до 27.04.2026, з 27.04.2026 до 18.05.2026, з 18.05.2026 до 08.06.2026, з 08.06.2026 до 13.07.2026.
У зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Західного апеляційного господарського суду на підставі поданої заяви про відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 09.07.2026 №1416/0/15-26, згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 13.07.2026 №129 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (апеляційної скарги за вх.№01-05/469/26) між суддями від 13.07.2026, головуючого суддю Якімець Г.Г. замінено на ОСОБА_2 .
У зв`язку з вищевикладеним ухвалою від 20.07.2026 колегія суддів у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів Бойко С. М. та Бонк Т. Б. прийняла справу №909/784/23 до свого провадження та призначила розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні на 17.09.2026, поза межами встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України строку, але у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вчинення процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, про поважні причини його неявки апеляційний суд не повідомив, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету АТ "Івано-Франківськгаз" (а. с. 185).
Враховуючи вищевикладене, положення ч. 12 ст. 270 ГПК України і те, що явка учасників справи в судове засідання не визнавалася апеляційним судом обов`язковою, матеріали справи містять достатній обсяг відомостей для перегляду оскаржуваного судового рішення, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2026 підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представники третіх осіб просили залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
17.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини цієї постанови.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами у господарських справах врегульовано главою 3 розділу IV ГПК України та є особливим видом провадження в господарському судочинстві.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а).
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи; 3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. Такі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/19793/14, від 25.08.2020 у справі №910/6052/16, від 07.10.2020 у справі №922/1026/19.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону. Такі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15, від 10.03.2020 у справі №910/10784/18.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 320 ГПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 15.01.2020 у справі №916/24/17.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Схожий за змістом висновок викладено в п. 5.48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 320 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 325 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
В обґрунтування доводів заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивач посилався на те, що нововиявленою обставиною у цій справі є факт припинення дії договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, який був ключовою підставою для висновків суду першої інстанції. Ця обставина стала відома позивачу лише з рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/150/25 від 10.07.2025 (повний текст оприлюднено лише 09.09.2025), в якому встановлено, що АРМА листом від 22.07.2024 №1055/6.1-33-24/6.2 проінформувало АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про припинення договору №11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, що належать компаніям, визначеним в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 25.06.2024 у справі №991/3183/24.
Суд першої інстанції, слушно взявши до уваги те, що предметом спору у даній справі було визнання недійсними рішень, які оформлені протоколом позачергових дистанційних зборів акціонерів АТ "Івано-Франківськгаз" від 08.06.2023, дійшов вірного висновку, що на момент проведення цих зборів (08.06.2023) договір управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 був чинним, повноваження АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителя - легітимними, а відтак передбачені ст. 320 ГПК України підстави для перегляду за нововиявленою обставиною рішення суду від 12.11.2024, прийнятого у даній справі, відсутні.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій (постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15 та 24.09.2020 у справі №922/1141/19).
Колегія суддів водночас бере до уваги доводи АРМА, наведені у відзиві на апеляційну скаргу від 27.02.2026, як такі, що узгоджуються з нормами права та обставинами даної справи. Як вже зазначалось, предметом позову у даній справі були вимоги про визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Івано-Франківськгаз", проведених 08.06.2023, тобто у період дії ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.09.2022 у справі №757/22559/22-к, якою накладено арешт на відповідні активи. Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2024 у справі №991/3183/24 про скасування арешту постановлена вже після проведення спірних загальних зборів. Отже обставини, встановлені цією ухвалою, не можуть ретроспективно впливати на правову оцінку дій та рішень, вчинених і прийнятих у період чинності попередньої ухвали про арешт.
Колегія суддів зауважує, що скасування судового рішення, яким було накладено арешт, саме по собі не означає визнання такого рішення незаконним чи недійсним з моменту його постановлення. У цьому випадку арешт було скасовано у червні 2024 року, тоді як на момент проведення загальних зборів 08.06.2023 відповідна ухвала про арешт була чинною та підлягала виконанню, а дії осіб, які здійснювали управління відповідними активами на її підставі, підлягають оцінці з урахуванням саме тих правових та фактичних обставин, що існували на момент їх вчинення.
Суд першої інстанції, здійснивши аналіз усіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин, дійшов обґрунтованого висновку, що наведена позивачем обставина не підпадає під ознаки, наведені у ч. 2 ст. 320 ГПК України.
Відтак доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст. 320 ГПК України) не знайшли свого підтвердження у ході розгляду апеляційної скарги.
Щодо посилання скаржника на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у витребуванні доказів: листа АРМА від 22.07.2024 №1055/6.1-33-24/6.2 з додатками та додаткового договору №2 до договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до ст. 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору вірогідності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Водночас, за приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доводи скаржника в частині безпідставної відмови судом у задоволенні клопотання про витребування доказів колегія суддів вважає необґрунтованими, так як за текстом апеляційної скарги скаржник лише вказує на те, що без огляду повного тексту листа АРМА та додаткового договору неможливо встановити, чи погодили сторони ретроспективне припинення зобов`язань, при цьому в аспекті визначеної ним підстави апеляційного оскарження не доводить, що така відмова є необґрунтованою, зокрема у контексті висновків, які суд першої інстанції поклав в її основу.
Колегія суддів зауважує, що позивач просив витребувати документи, які не стосуються предмета доказування у даній справі, яким є встановлення законності та дійсності рішень позачергових дистанційних загальних зборів, проведених 08.06.2023. Відтак, документи, що не мають прямого зв`язку з обставинами організації, проведення та результатів зазначених зборів, не можуть впливати на встановлення фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору по суті. Крім того, документи, які позивач просив витребувати, створені у другій половині 2024 року, тобто значно пізніше подій, які були предметом судового розгляду у даній справі. У зв`язку з цим такі документи об`єктивно не можуть підтверджувати чи спростовувати обставини, що мали місце 08.06.2023, оскільки вони не існували на момент виникнення спірних правовідносин та не відображають фактичних даних щодо подій, які відбувалися за рік до їх створення. Ба більше, як зазначив місцевий господарський суд, в матеріалах справи наявний додатковий договір №2 до договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 та лист АРМА від 22.07.2024 №1055/6.1-33-24/6.2.
Аргументи скаржника щодо неправильного застосування судом першої інстанції практики ЄСПЛ та посилання скаржника на рішення ЄСПЛ у справі "М.С.Л., ТОВ проти України" від 16.10.2025 не спростовують зроблених судом висновків та зводяться до переоцінки доказів, незгоди з ними.
Такими чином, колегія суддів виснує, що суд першої інстанції надав оцінку усім доводам заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та правильно застосував законодавство, яким врегульовано питання перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Суд вірно вказав, що обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими у розумінні положень ст. 320 ГПК України, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі немає.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування ним практики ЄСПЛ не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, зводяться до власного розуміння та трактування скаржником положень, якими врегульовано питання перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а також незгоди з наданою судом оцінкою встановлених обставин та необхідності надання судом апеляційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин апеляційна скарга ПрАТ "Газтек" від 18.02.2026 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 у справі №909/784/23 - без змін.
Розподіл судових витрат.
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судовий збір за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" від 18.02.2026 (вх.№01-05/469/26 від 19.02.2026) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 у справі №909/784/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи №909/784/23 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 28.09.2026.
Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.