ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 916/1869/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
представники учасників справи участі не брали
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України"
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2026 року, суддя в І інстанції Бездолі Ю.С., повний текст якого складено 07.05.2026, в м. Одесі
у справі: №916/1869/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Строй-Груп"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Компанія ТЕТРА ТЕК ІНТЕРНЕШНЛ, ІНК
про стягнення 825 247,96 грн
ВСТАНОВИВ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь Строй-Груп" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" про стягнення 825 247,96 грн., з яких:
- за специфікацією №4 до договору підряду №141123 від 14.11.2023 - 303 407,40 грн основного боргу, 41 425,02 грн інфляційних втрат, 8 339,85 грн 3% річних, 39 724,82 грн подвійної облікової ставки НБУ;
- за специфікацією №5 до договору підряду №141123 від 14.11.2023 - 333 874,84 грн основного боргу, 45 584,82 грн інфляційних втрат, 9 177,32 грн 3% річних, 43 713,89 грн подвійної облікової ставки НБУ.
Позовні вимоги ТОВ "Південь Строй-Груп" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №141123 від 14.11.2023 щодо повної та своєчасної оплати замовником робіт за специфікаціями №№ 4, 5 до укладеного договору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2026 у справі №916/1869/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Строй-Груп" 637 282,24 грн заборгованості, 83 438,71 грн пені, 17 517,17 грн 3% річних, 87 009,84 грн інфляційних втрат та 9902,98 грн судового збору за подання позовної заяви.
Суд дійшов висновку, що за договором підряду №141123 від 14.11.2023 та специфікаціями до нього позивачем виконано роботи, що підтверджується актами №2, №3, №4 від 29.02.2024 та №8, №9 від 27.05.2024 на загальну суму 4 450 618,69 грн. Предметом спору є оплата робіт за специфікаціями №№ 4, 5, оформлених актами №№ 8, 9 на загальну суму 2 935 718,24 грн, відповідач здійснив лише часткову оплату. Розмір заборгованості становить 637 282,24 грн, який відповідач належними доказами не спростував. Відповідач заперечував факт підписання актів №№ 8, 9, посилаючись на неналежність підписів директора та відтисків печатки. За його клопотанням ухвалою суду від 25.09.2025 призначено комплексну почеркознавчу та технічну експертизу. Водночас експертиза не була проведена у зв`язку з несплатою відповідачем її вартості та несвоєчасним наданням необхідних документів. Після повернення матеріалів експертною установою відповідач подав докази оплати та повторно просив призначити експертизу, однак суд у задоволенні такого клопотання відмовив. З огляду на ухилення відповідача від участі у проведенні призначеної за його клопотанням експертизи суд, керуючись ч. 2 ст. 102 ГПК України, визнав встановленою належність підписів керівника відповідача та відтисків його печатки на актах №8 від 27.05.2024 та №9 від 27.05.2024. Доказів, які б підтверджували підроблення підписів чи печаток, у тому числі висновку експерта, відповідач не подав.
Суд також врахував, що відповідач, заперечуючи виконання робіт, не надав доказів звернення до позивача з вимогами про їх виконання або повідомлень про невиконання договірних зобов`язань. При цьому з наданої відповідачем банківської виписки вбачається здійснення ним платежів за договором у період з листопада 2023 року по грудень 2024 року. Заявлена відповідачем у відзиві сума передоплати 4 053 336,45 грн також не відповідає фактичній сумі платежів за договором, яка становить 3 207 900,45 грн.
З огляду на прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання та положення п. 11.8 договору, а також ст. 625 ЦК України, суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення 83 438,71 грн пені, 17 517,17 грн 3% річних та 87 009,84 грн інфляційних втрат. Контррозрахунку зазначених сум відповідачем не надано.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України", в якій останнє просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2026 року у справі №916/1869/25 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Скаржник зазначає, що на виконання договору сторони уклали Специфікації №№ 1- 5 на загальну суму 4 450 618,69 грн, при цьому ТОВ «Контейнери України» здійснило передоплату на загальну суму 4 053 336,45 грн. На думку скаржника, роботи за вказаними специфікаціями фактично не виконувалися, у зв`язку з чим претензією від 14.02.2025 № CU01/14FEB25 він повідомив позивача про відмову від договору та вимагав повернення передоплати.
Апелянт стверджує, що надані позивачем акти виконаних робіт №№ 2, 3, 4, 8, 9 є підробленими, оскільки підписи на них не належать директору ТОВ «Контейнери України», а відтиски печатки не належать товариству. У зв`язку з цим відповідач просив призначити комплексну почеркознавчу та технічну експертизу.
Скаржник посилається на те, що призначена судом експертиза не була проведена через несвоєчасну її оплату, однак у подальшому ним було сплачено рахунки експертної установи. Зазначає, що затримка оплати була зумовлена арештом рахунків товариства, а повторне клопотання про призначення експертизи від 11.02.2026 суд безпідставно відхилив.
За твердженням апелянта, суд першої інстанції поклав в основу рішення неналежні та недопустимі докази, зокрема спірні акти, достовірність яких відповідач заперечує. У зв`язку з цим скаржник вважає недоведеними факт виконання позивачем робіт та наявність у ТОВ «Контейнери України» заборгованості, а відтак - позовні вимоги безпідставними.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що Позивач зазначає, що належно виконав вимоги ухвали суду щодо проведення експертизи та своєчасно сплатив її вартість. Натомість відповідач несвоєчасно оплатив експертизу, не надав витребувані оригінали документів та фактично унеможливив її проведення. Посилання відповідача на арешт рахунків як причину несвоєчасної оплати є необґрунтованим, оскільки про арешт було відомо до призначення експертизи, а відповідач не заявляв про неможливість її оплати та лише згодом подав докази оплати.
Позивач також вказує на систематичне вчинення відповідачем процесуальних дій, які, на його думку, були спрямовані на затягування розгляду справи, зокрема подання та відкликання зустрічного позову, несвоєчасне виконання вимог щодо експертизи та ненадання витребуваних документів. При цьому отримані позивачем від TETRA TECH Inc. документи, на його думку, спростовують твердження відповідача про їх відсутність.
Щодо повторного клопотання про призначення експертизи позивач зазначає, що воно не містить нових обставин та фактично дублює попереднє, виконання якого стало неможливим через поведінку самого відповідача.
Твердження апеляційної скарги про підроблення спірних актів позивач вважає голослівними, оскільки належних і допустимих доказів цього не надано. Так само загальні посилання скаржника на нез`ясування обставин, недоведеність встановлених судом обставин, невідповідність висновків суду та порушення норм матеріального і процесуального права не конкретизовані та не містять зазначення, які саме обставини, докази чи норми права судом досліджено або застосовано неправильно.
12.08.2026 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, в якій заявник просить суд призначити у справі № 916/1869/25 комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів. Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (вулиця Рішельєвська, 8, Одеса, Одеська область, 65026). На розгляд експертизи поставити наступні питання:- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 під актами надання послуг: №2 від 29.02.2024 за Специфікацією №1; №3 від 29.02.2024 за Специфікацією №2; №4 від 29.02.2024 за Специфікацією №3; №8 від 27.05.2024 за Специфікацією №4; №9 від 27.05.2024 за Специфікацією №5.- чи виконаний відбиток печатки ТОВ "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" печаткою ТОВ "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" під актами надання послуг: №2 від 29.02.2024 за Специфікацією №1; №3 від 29.02.2024 за Специфікацією №2; №4 від 29.02.2024 за Специфікацією №3; №8 від 27.05.2024 за Специфікацією №4; №9 від 27.05.2024 за Специфікацією №5.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що надані позивачем акти надання послуг № 2, 3, 4, 8 та 9 є підробленими, оскільки підписи директора та відбитки печатки ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» на них йому не належать. У зв`язку з цим судом була призначена почеркознавча експертиза, однак через несплату її вартості матеріали справи були повернуті до суду. Заявник зазначає, що згодом сплатив вартість експертизи та 11.02.2026 повторно звернувся з клопотанням про її призначення, однак у його задоволенні було відмовлено. Також ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» вказує, що надало експерту вільні та експериментальні зразки підпису директора і печатки підприємства. На думку заявника, без проведення експертизи неможливо належним чином встановити достовірність спірних актів, а тому рішення, ухвалене з урахуванням цих документів, є необґрунтованим.
В письмових поясненнях позивач зазначив, що твердження Скаржника про існування безпосередніх договірних відносин між ТОВ «Південь Строй-Груп» та TETRA TECH INTERNATIONAL, INC. є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Відповідно до договору підряду № 141123 від 14.11.2023 Замовником робіт виступало ТОВ «Контейнери України», а Підрядником - Позивач. Саме ТОВ «Контейнери України» передало Позивачу контейнери для переобладнання, і саме ці переобладнані контейнери в подальшому були передані представникам TETRA TECH INTERNATIONAL, INC. Результат робіт існує у матеріальному вигляді, що підтверджує факт їх фактичного виконання Позивачем. Участь представників TETRA TECH INTERNATIONAL, INC. у погодженні технічних вимог, їх присутність під час виконання робіт та фактичне прийняття контейнерів у травні 2024 року співробітниками Позивача ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) пояснюються тим, що ця компанія була кінцевим користувачем. Жодних розрахунків чи договірних зобов`язань між Позивачем та TETRA TECH INTERNATIONAL, INC. не існувало, а взаєморозрахунки здійснювалися виключно з ТОВ «Контейнери України». Обов`язок доведення зворотного покладається на Скаржника. Позивач самостійно отримав первинні документи від TETRA TECH INTERNATIONAL, INC. на адвокатський запит від 01.07.2025 після того, як Відповідач 03.07.2025 заявив суду про відсутність у нього таких документів, що підтверджує існування окремих правовідносин між Відповідачем та третьою особою, які не змінюють особу Замовника за договором підряду.
Посилання Скаржника на обставини, пов`язані з проведенням судової експертизи, свідчать про його недобросовісну процесуальну поведінку та ухилення від виконання процесуальних обов`язків. Позивач належним чином сплатив свою частину вартості експертизи 26.11.2025, тоді як Відповідач тривалий час зволікав з оплатою, клопотав про продовження строків, подав вільні зразки підпису 29.12.2025, але доказів оплати так и не надав. Посилання Відповідача на арешт рахунків не звільняє його від процесуальних наслідків. Відповідно до ч. 4 ст. 102 ГПК України та правових позицій Верховного Суду (постанови від 11.11.2020 у справі № 910/7141/13, від 03.10.2024 у справі № 910/1406/23, від 05.11.2024 у справі № 910/16911/20), у разі ухилення учасника справи від участі в експертизі чи її оплати, процесуальні наслідки покладаються саме на таку особу, і вона не може використовувати наслідки власної бездіяльності як аргумент проти іншого учасника або підставу для скасування судового рішення. Крім того, Скаржник не був позбавлений можливості самостійно надати висновок експерта відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи №916/1869/25 на 18.08.2026 о 12:30 та в подальшому оголошено перерву до 24.09.2026 о 12:30.
24.09.2026 скаржником подано клопотання, в якому останній просить судове засідання 24.09.2026 провести у відсутність представників відповідача ТОВ "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" у зв`язку з від`їздом у відрядження. Клопотання про призначення експертизи та апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі.
24.09.2026 від позивача також надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні 24.09.2026 учасники судового процесу участі не брали, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності учасників справи за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, судова колегія зазначає наступне.
За своїм змістом зазначене клопотання повторює доводи, які вже були предметом розгляду суду першої інстанції, та спрямоване на повторне ініціювання процесуальної дії, яка була призначена місцевим господарським судом, але не проведена через невиконання самим відповідачем необхідних умов її для проведення, зокрема щодо її оплати
Судова колегія наголошує на порушення процесуальних строків подачі відповідного клопотання про призначення судової експертизи в суді апеляційної інстанції.
У постановах від 12.09.2024 у справі № 910/11903/23, від 21.10.2024 у справі № 914/3445/23 та у справі № 923/1188/21, Верховний Суд навів сталий правовий висновок щодо питання застосування ст. 118, 119 ГПК України (продовження / поновлення судами процесуальних строків, наслідків пропущення учасником справи цих строків) та вказав наступне.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами ст.169 Господарського процесуального кодексу України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.7 ч. 2 ст.258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ст.270 ГПК України).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача. Підготовчі дії, визначені пунктами 5, 6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст.267 ГПК України).
Отже, законодавцем встановлено імперативні приписи, які зобов`язують апелянта подавати будь-які клопотання, у тому числі про призначення судової експертизи, саме разом з апеляційною скаргою у строки, обчислення яких пов`язується із поданням такої скарги.
Так колегія суддів зазначає, що скаржником клопотання про призначення експертизи з апеляційною скаргою не подавалося, а тому суд апеляційної інстанції у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду дане питання не вирішувалось. Відтак, апелянтом клопотання про призначення експертизи заявлено після закінчення процесуального строку.
Більше того, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та встановлено учасникам справи про їх право в строк до 23.06.2026 подати до суду будь-які заяви чи клопотання.
З відповідним клопотання про призначення судової експертизи заявник звернувся лише 12.08.2026.
При цьому, скаржник у даному клопотанні не порушує питання щодо поновлення строку на його подання, а також не наводить жодних поважних причин, які зумовили пропуск такого строку, були об`єктивно непереборними та дійсно завадити скаржнику звернутись з таким клопотанням разом з апеляційною скаргою або у строк, визначений судом.
У зв`язку з чим судова колегія дійшла висновку про залишення без розгляду відповідного клопотання скаржника про призначення у справі судової експертизи.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо безпідставної відмови судом першої інстанції про призначення судової експертизи, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції відповідачем вже заявлялось клопотання про призначення у даній справі судової почеркознавчої та технічної експертизи.
Ухвалою місцевого господарського суду від 25.09.2025, зокрема, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнери України» та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Строй Груп» про призначення експертизи; призначено у справі №916/1869/25 комплексну почеркознавчу та технічну експертизи документів, на вирішення експертів поставлено питання щодо того, чи виконані Понятновим Михайлом Юрійовичем підписи на актах надання послуг №2 від 29.02.2024, №3 від 29.02.2024, №4 від 29.02.2024, №8 від 27.05.2024 та №9 від 27.05.2024, а також підписи на документах, підписаних між Компанією ТЕТРА ТЕК ІНТЕРНЕШНЛ, ІНК та ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ», та чи нанесені на зазначені акти відтиски печаток ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» відповідними печатками товариства.
11.11.2025 до суду надійшли листи експертної установи разом із клопотаннями експерта, рахунками та матеріалами справи. Експерт просив змінити статус призначеної експертизи на окремі почеркознавчу та технічну експертизи документів, надати дозвіл на поетапну видачу висновків, уточнити поставлені питання та конкретизувати документи, що підлягають дослідженню. Для проведення почеркознавчої експертизи експерт просив надати вільні та експериментальні зразки підпису Понятнова Михайла Юрійовича, а також зазначити, у яких матеріалах справи містяться наявні зразки його підпису. Для проведення технічної експертизи документів експерт просив конкретизувати досліджувані документи, відтиски печаток та порівняльні матеріали, а також надати вільні та експериментальні зразки відтисків трьох печаток. Крім того, експерт зазначив, що поставлене на вирішення питання щодо відповідності підписів на документах між ТЕТРА ТЕК ІНТЕРНЕШНЛ, ІНК та ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» не відповідає переліку питань, що вирішуються експертами-почеркознавцями, у зв`язку з чим запропонував викласти його в редакції, яка передбачає встановлення особи, що виконала відповідні підписи. Для проведення дослідження також необхідно було надати оригінали зазначених документів.
Ухвалою суду від 11.11.2025 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання для розгляду клопотання експерта.
Ухвалою від 13.11.2025 розгляд клопотання відкладено на 03.12.2025, викликано директора ТОВ «Контейнери України» Понятнова Михайла Юрійовича та зобов`язано товариство надати печатки, необхідні для проведення експертизи.
У судовому засіданні 03.12.2025 судом відібрано експериментальні зразки відтисків печаток ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» та експериментальні зразки підпису Понятнова Михайла Юрійовича. Представники сторін не заперечили проти задоволення клопотань експерта.
Ухвалою Господарського суду Одеської області клопотання експерта задоволено, призначено почеркознавчу та технічну експертизи документів із урахуванням уточнених питань та направлено справу до ОНДІСЕ для їх проведення. При цьому ТОВ «Контейнери України» зобов`язано надати вільні зразки підпису Понятнова Михайла Юрійовича, вільні зразки відтисків трьох печаток, а також зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Контейнери України» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Строй-Груп» надати до суду оригінали: замовлення №1202863 від 04 жовтня 2023 року - сума контракту 115600 доларів США; рахунку-фактури 233-1 - дата 05 жовтня 2023 року, 60% авансовий платіж у розмірі 69360 доларів США; рахунку-фактури 0724 - дата 15 липня 2023 року, 40% остаточний платіж у розмірі 43672 доларів США; підтвердження оплати рахунку 233-1 на 69360 доларів США - дата 26 жовтня 2023 року; підтвердження оплати рахунку 0724 на 43672,50 доларів США - дата 03 вересня 2024 року; акту приймання кухонного контейнера №22 від 11.07.2025.
На виконання цієї ухвали Позивач 26.11.2025 сплатив вартість проведення судової технічної та почеркознавчої експертиз, що підтверджується квитанцією №2547 від 26.11.2025. Щодо обов`язку надати оригінали документів, покладеного на ТОВ «Південь Строй-Груп», позивач 11.12.2025 подав пояснення про неможливість його виконання, оскільки відповідні документи створювалися та підписувалися між ТОВ «Контейнери України» та третьою особою, а позивач не був стороною цих правовідносин та не володів такими документами. Позивач також просив покласти відповідний обов`язок на відповідача.
Натомість, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Контейнери України» своєчасно не виконало покладені на нього процесуальні обов`язки.
Зокрема, 17.12.2025 відповідач звернувся із клопотанням про надання додаткових п`яти робочих днів для подання вільних зразків підпису та печаток і сплати вартості експертизи, яке мотивоване тим, що у зв`язку з відсутністю доступу до офісу та тривалою відсутністю світла відповідач не має можливості терміново надати вільні зразки підпису директора відповідача та печатки відповідача, а також оплатити судову експертизу.
29.12.2025 ним було подано документи з вільними зразками підпису та печаток на 27 аркушах.
Доказів оплати експертизи не було надано.
Відповідач також не надав оригіналів документів, витребуваних ухвалою суду та необхідних для проведення експертизи, і не навів причин їх ненадання.
У зв`язку з відсутністю оплати вартості експертизи листом №4801-34-25 від 22.01.2026, зареєстрованим у суді 29.01.2026, експерт повідомив про залишення без виконання ухвали суду від 25.09.2025 та повернув матеріали справи.
Ухвалою суду від 03.02.2026 поновлено провадження у справі №916/1869/25.
Відповідач, вже після повернення матеріалів з експертної установи до суду та залишення експертом ухвали суду без виконання у зв`язку з несплатою відповідачем експертизи, порушив питання про повторне призначення експертизи.
Так, 04.02.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів, а саме: платіжної інструкції про оплату експертизи; 11.02.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення документів, а саме: платіжної інструкції про оплату експертизи; 11.02.2026 від відповідача надійшло клопотання про повторне направлення справи до експертної установи; 11.02.2026 від відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.
У поданому клопотанні про повторне призначення судової експертизи Відповідач обґрунтовував несвоєчасну оплату її вартості вже новою обставиною - накладенням арешту на кошти підприємства.
У підготовчому засіданні 06.03.2026 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у зв`язку з його необґрунтованістю, зокрема, відсутністю поважності причин невиконання відповідачем оплати експертизи, що була призначена судом раніше; відтак, чергове призначення судом експертизи, на переконання суду, порушує принципи господарського процесу, зокрема, змагальності та рівності сторін.
Колегія суддів враховує наведені обставини при дослідженні доводів скаржника про безпідставну відмову судом у призначенні експертизи.
Суд звертає увагу на те, що відповідач не був позбавлений можливості реалізувати своє процесуальне право на проведення судової експертизи та мав для цього всі необхідні процесуальні можливості.
Більше того, місцевий господарський суд вжив необхідних заходів для забезпечення її проведення: розглянув клопотання експерта, уточнив поставлені питання, зобов`язав учасників справи надати необхідні документи та зразки, а також безпосередньо відібрав експериментальні зразки підпису та відтисків печаток.
Таким чином, не проведення експертизи у суді першої інстанції не було зумовлене відсутністю відповідного судового рішення, неможливістю визначити предмет експертного дослідження чи відмовою суду у забезпеченні необхідних для її проведення процесуальних дій.
Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що експертиза не була проведена виключно у зв`язку з невиконанням відповідачем визначених судом та експертною установою умов її проведення, зокрема несвоєчасною оплатою та ненаданням необхідних оригіналів документів.
Слід також відзначити, що відповідач не був позбавлений можливості надати висновок експерта здійснений на його замовлення, однак як свідчать наявні матеріали справи, таким правом не скористався.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається судом лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Експертиза призначається судом у тому випадку, коли неможливо встановити певні обставини справи іншими засобами доказування.
Висновок судової експертизи не є обов`язковим для суду та оцінюється разом в сукупності з іншими документами.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявні оригінали спірних актів надання послуг № 2, 3, 4, 8 та 9.
Вказані оригінали товарно-транспортних накладних підписані з боку голови Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" та скріплені печаткою підприємства.
Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин (такий правовий висновок наведено, зокрема, у пункті 5.2.12 постанови Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №918/780/18). Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 також дійшов висновку, що відтиск печатки на накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
З урахуванням викладеного, відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на документи, що фіксують здійснення господарських операцій.
Встановивши наявність відбитку печатки на спірних актах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, суд має дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за цих обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у цій справі, чи ні).
Наявність печатки на оскаржуваному правочині, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, є додатковим аргументом на користь того, що правочин відповідав волі особи, від імені якої підписано оспорюваний документ та проставлено печатку.
З матеріалів справи не вбачається, що печатка підприємства відповідача була втрачена, викрадена чи загублена, оскільки відсутні докази звернення останнього до правоохоронних органів з відповідними заявами. Скаржником також не надано доказів протиправного використання печатки підприємства сторонніми особами.
Тому, з огляду на наявність на оригіналах актів наданих послуг печатки підприємства відповідача та, враховуючи той факт, що відповідач не довів фактів протиправності використання печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, у суду відсутні підстави вважати, що печатка підприємства використовувалась проти волі відповідача.
Отже, відтиск печатки на спірних актах є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими документами.
Посилання заявника на накладення арешту на грошові кошти підприємства як на причину несвоєчасної оплати експертизи колегія суддів оцінює критично.
Арешт на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог було накладено ще до призначення судової експертизи. Отже, на момент заявлення та розгляду клопотання про її призначення відповідач був обізнаний про існування відповідних обмежень, однак не повідомляв суд про неможливість виконання обов`язку з оплати експертизи з цієї причини.
Більше того, зі змісту клопотання відповідача від 17.12.2025 про надання додаткових п`яти робочих днів вбачається, що на той час відповідач обґрунтовував необхідність додаткового строку іншими обставинами, а саме відсутністю доступу до офісу та тривалою відсутністю електропостачання. При цьому саме формулювання клопотання про надання додаткового строку для здійснення оплати свідчить про те, що відповідач виходив із можливості виконати відповідний обов`язок у наданий йому додатковий строк, а не посилався на об`єктивну неможливість здійснення платежу через арешт коштів.
При цьому після повернення матеріалів справи ОНДІСЕ та залишення ухвали суду без виконання відповідач все ж здійснив оплату вартості експертизи та порушив питання про її повторне призначення.
Арешт, накладений на кошти відповідача, досі був чинним.
Отже, наведена самим відповідачем послідовність процесуальних дій не підтверджує існування об`єктивних та непереборних обставин, які позбавляли його можливості своєчасно виконати ухвалу суду та забезпечити проведення експертизи. Навпаки, матеріали справи свідчать про те, що Відповідач мав усі процесуальні механізми для вирішення питання щодо сплати вартості експертизи, однак свідомо ними не скористався. Жодних обмежень у реалізації такого процесуального права матеріали справи не містять, відповідачем не доведено.
Судова колегія вважає, що у клопотанні не обґрунтовано дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, не надано належних письмових доказів, які б свідчили про недостовірність, суперечливість спірних накладних по справі.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що у повторному клопотанні про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів відповідач фактично не навів нових обставин, які б об`єктивно обумовлювали необхідність проведення експертного дослідження.
При цьому судова колегія враховує також необхідність дотримання встановлених Господарським процесуальним кодексом України строків розгляду справи.
Відповідно до частини третьої статті 177 цього Кодексу підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, а у виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів.
Згідно з частиною першою статті 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, а розгляд справи по суті має бути проведений протягом тридцяти днів з дня його початку.
У цій справі суд першої інстанції вже призначав судову експертизу ухвалою від 25.09.2025. Матеріали справи були повернуті експертною установою у зв`язку з неоплатою відповідачем експертизи у січні 2026 року, після чого ухвалою від 03.02.2026 провадження у справі було поновлено. Таким чином, з урахуванням періодів, пов`язаних із призначенням та проведенням експертизи, розгляд справи вже був додатково продовжений щонайменше на три місяці.
За таких обставин повторне призначення експертизи за відсутності нових обставин, які б об`єктивно зумовлювали її необхідність, призвело б до подальшого істотного збільшення строку розгляду справи, тоді як попередня експертиза не була проведена з причин, пов`язаних із невиконанням відповідачем покладених на нього процесуальних обов`язків.
За таких обставин, судова колегія вважає законною відмову суду першої інстанції щодо призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом та не спростовано учасниками справи, 14.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Строй-Груп" (підрядник, позивач) укладений договір підряду на виконання робіт з обладнання морських контейнерів №141123.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору у порядку та на умовах, визначених договором, підрядник зобов`язується на свій ризик виконати за дорученням замовника та у відповідності з умовами договору роботи зазначені в специфікаціях, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх; характер робіт: обладнання морських контейнерів замовника.
Згідно з п.3.1 підрядник зобов`язаний, зокрема: своїми силами і засобами з контейнерів замовника виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені специфікаціями, здійснити приймання від замовника, розвантаження, складування і зберігання необхідних для виконання робіт за договором матеріалів, конструкцій, устаткування, інструментів, комплектуючих виробів.
За п.3.2 договору замовник зобов`язаний: оплатити виконані підрядником роботи в розмірах і в строки, установлені договором; прийняти виконані підрядником роботи та підписати акт здавання-приймання виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт підрядником.
Відповідно до п.п. 5.1-5.4 договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з приблизним кошторисом, викладеним у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору; виграти підрядника відшкодовуються ним із винагороди, що виплачується замовником; загальна сума винагороди складається з сум всіх підписаних актів виконаних робіт, якщо роботи здаються поетапно; виплата авансу можлива згідно умов специфікації.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що замовник здійснює оплату в такому порядку встановленому специфікацією; протягом п`яти робочих днів з дня підписання поточного акту здавання-приймання робіт проводить із підрядником остаточний розрахунок.
За п.п. 9.1, 9.2 договору здавання-приймання виконаних робіт за договором (предмета підряду) здійснюється сторонами за актом протягом трьох робочих днів з дня повідомлення підрядником замовника про готовність предмета підряду до приймання; місце (пункт) здавання-приймання: згідно умов специфікації.
Згідно з п.11.8 договору за затримку виконання зобов`язань по цьому договору винна сторона виплачує контрагенту пеню від суми невиконаних зобов`язань (виконання робіт, виконання грошових зобов`язань) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.
Відповідно до п.п. 12.2, 12.3 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке відбулося під час дії договору.
За п.п. 12.10, 12.11, 12.12 договору якщо інше прямо не встановлено договором або чинним законодавством України, договір може бути розірваний тільки за взаємною домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору; договір вважається розірваним із моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди до нього, якщо інше не встановлено в додатковій угоді, договорі або в чинному законодавстві України; при невиконанні або порушенні однією зі сторін умов договору та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду.
В матеріалах справи наявні наступні специфікації до договору підряду №141123 від 14.11.2023, які підписані обома сторонами та в яких вказано найменування робіт, кількість, вартість за одиницю та загальна вартість, а саме:
- специфікація №1 на суму 816889,32 грн. (підрядник виконує роботи з переобладнання 4 контейнерів 20фт у мобільні слюсарні майстерні; строки виконання робіт до 20.12.2023; порядок оплати робіт: аванс у розмірі 100% вартості матеріалів (у тому числі ПДВ), який сплачується замовником до початку виконання робіт; аванс у розмірі 20% вартості робіт (у тому числі ПДВ), який сплачується замовником до початку виконання робіт; залишок від вартості робіт після приймання-здачі робіт за актом приймання-передачі протягом 7 робочих днів; передача контейнерів під переобладнання здійснюється у строк до 20 листопада 2023 року за актом приймання-передачі за адресою: Одеська область, Одеський регіон, Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд. 10);
- специфікація №2 від 04.12.2023 на суму 278551,72 грн. (підрядник виконує роботи з утеплення та електромонтажні роботи 2 контейнерів 40-ка футових; строки виконання робіт до 23.12.2023; порядок оплати робіт: аванс у розмірі 100% вартості матеріалів (у тому числі ПДВ), який сплачується замовником до початку виконання робіт; аванс у розмірі 20% вартості робіт (у тому числі ПДВ), який сплачується замовником до початку виконання робіт; залишок від вартості робіт після приймання-здачі робіт за актом приймання-передачі протягом 7 робочих днів; передача контейнерів під переобладнання здійснюється у строк до 10 грудня 2023 року за актом приймання-передачі за адресою: Одеська область, Одеський регіон, Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд. 10);
- специфікація №3 на суму 419459,41 грн. (підрядник виконує роботи з переобладнання контейнера 40фт у модульний склад; строки виконання робіт до 31.12.2023; порядок оплати робіт: аванс у розмірі 100% вартості матеріалів (у тому числі ПДВ), який сплачується замовником до початку виконання робіт; аванс у розмірі 20% вартості робіт (у тому числі ПДВ), який сплачується замовником до початку виконання робіт; залишок від вартості робіт після приймання-здачі робіт за актом приймання-передачі протягом 7 робочих днів; на дату специфікації контейнери передані підряднику за адресою: Одеська область, Одеський регіон, Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд. 10);
- специфікація №4 на суму 953407,40 грн. (підрядник виконує роботи з підготування контейнеру до фарбування з обклеюванням ущільнювачем воріт та демонтажем/монтажем шильда; порядок оплати робіт: аванс у розмірі 100% вартості матеріалів (у тому числі ПДВ), який сплачується замовником до початку виконання робіт; аванс у розмірі 20% вартості робіт (у тому числі ПДВ), який сплачується замовником до початку виконання робіт; залишок від вартості робіт після приймання-здачі робіт за актом приймання-передачі протягом 7 робочих днів; на момент укладення специфікації контейнери під переобладнання знаходяться на території ТОВ "Південь Строй-Груп" за адресою: Одеська область, Одеський регіон, Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд. 10);
- специфікація №5 на суму 1982310,84 грн. (порядок оплати робіт: аванс у розмірі 100% вартості матеріалів (у тому числі ПДВ), який сплачується замовником до початку виконання робіт; аванс у розмірі 20% вартості робіт (у тому числі ПДВ), який сплачується замовником до початку виконання робіт; залишок від вартості робіт після приймання-здачі робіт за актом приймання-передачі протягом 7 робочих днів; на момент укладення специфікації контейнери під переобладнання знаходяться на території ТОВ "Південь Строй-Груп" за адресою: Одеська область, Одеський регіон, Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд. 10). Всього за специфікаціями 4450618,69 грн.
В матеріалах справи наявні акти надання послуг до договору підряду №141123 від 14.11.2023 та специфікації до нього (в копіях та оригіналах), на яких містяться підписи та печатки сторін, а саме:
- акт №2 від 29.02.2024 (до специфікації №1) на суму 816889,32 грн.;
- акт №3 від 29.02.2024 (до специфікації №2) на суму 278551,72 грн.;
- акт №4 від 29.02.2024 (до специфікації №3) на суму 419459,41 грн.;
- акт №8 від 27.05.2024 (до специфікації №4) на суму 953407,40 грн.;
- акт №9 від 27.05.2024 (до специфікації №5) на суму 1982310,84 грн.
Всього за актами 4450618,69 грн.
У претензії від 05.09.2024 №59/П позивач повідомив відповідача про те, що:
- з метою виконання умов договору сторонами було укладено специфікацію №4 від 06.03.2024 на загальну суму 953407,40 грн. та специфікацію №5 від 25.03.2024 на загальну суму 1982310,84 грн.; підрядником було виконано свої зобов`язання за договором у повному обсязі, що підтверджується: актом надання послуг №8 від 27.05.2024; актом надання послуг №9 від 27.05.2024;
- станом на 05.09.2024 загальна сума отриманих підрядником грошових коштів від замовника складає: 650000 грн. по специфікації №4; 1618436 грн. по специфікації №5; з урахуванням вищевикладеного, замовником були порушені вимоги ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, що призвело до утворення з боку замовника заборгованості перед підрядником в сумі 667282,20 грн.;
- позивач вимагав від відповідача виконати свої зобов`язання за договором №141123 від 14.11.2023 належним чином та перерахувати суму заборгованості в розмірі 667282,20 грн. В матеріалах справи наявні докази направлення вказаної претензії засобами поштового зв`язку та докази її отримання відповідачем 06.09.2024.
У претензії від 14.02.2025 №CU01/14FEB25 відповідач повідомив позивача про наступне:
- 14.11.2023 між ТОВ ""ПІВДЕНЬ СТРОЙ-ГРУП" та ТОВ "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" укладено договір підряду №141123 на виконання робіт з обладнання морських контейнерів (надалі договір); в період з 21.11.2023 по 27.12.2024 за договором ТОВ "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" здійснило передоплати на користь ТОВ "ПІВДЕНЬ СТРОЙ-ГРУП" на загальну суму 4053336,45 грн.;
- ТОВ "ПІВДЕНЬ СТРОЙ-ГРУП" жодних робіт не виконало; всі вимоги ТОВ "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" щодо необхідності виконання робіт ТОВ "ПІВДЕНЬ СТРОЙ-ГРУП" залишило поза увагою;
- відповідач вимагав від позивача терміново повернути на користь ТОВ "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" суму передоплати в розмірі 4053336,45 грн. за банківськими реквізитами, зазначеними у договорі.
У відповіді на претензію від 25.02.2025 №18 позивач повідомив відповідача про те, що в пред`явлених вимогах не вказана наступна інформація: на підставі якої специфікації до договору виникла вказана заборгованість; які вимоги і в якій формі ТОВ "Контейнери України" пред`являли ТОВ "Південь Строй Груп" на предмет порушення термінів або якості виконуваних робіт; позивач просив уточнити пред`явлені вимоги, для можливості детального розгляду та врегулювання спірних питань.
В матеріалах справи наявна надана відповідачем банківська виписка по рахунку ТОВ "Контейнери України" за період з 10.07.2023 по 22.05.2025, в якій наведено перелік банківських операції з ТОВ "Південь Строй Груп" із зазначенням призначень платежів - сплата за обладнання морських контейнерів по договору №141123 від 14.11.2023 та специфікацій (вказані специфікації №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6) та сума загальних сплат склала 3207900,45 грн., в тому числі із призначенням по специфікації №4 - 650000 грн., по специфікації №5 - 803000 грн.
Також в матеріалах справи наявні надані позивачем:
- докази наявності правовідносин між Компанією ТЕТРА ТЕК ІНТЕРНЕШНЛ, ІНК та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ", а саме: замовлення №1202863 від 04 жовтня 2023 року - сума контракту 115600 доларів США постачання 2-х 40-футових контейнерів); рахунок-фактура 233-1 - дата 05 жовтня 2023 року, 60% авансовий платіж у розмірі 69360 доларів США; рахунок-фактура 17-0724 - дата 15 липня 2023 року, 40% остаточний платіж у розмірі 43672 доларів США; підтвердження оплати рахунку 233-1 на 69360 доларів США - дата 26 жовтня 2023 року; підтвердження оплати рахунку 0724 на 43672,50 доларів США - дата 03 вересня 2024 року; акт приймання кухонного контейнера №22 від 11.07.2025;
- лист слідчого ГУНП в Одеській області від 26.09.2025, в якому повідомлено, що: слідчим здійснювалось досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12025162380000166 від 28.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 190 КК України; в ході досудового розслідування встановлено, що 28.03.2025 до ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 , який є директором ТОВ "Контейнери України", про вчинення невстановленими особами відносно зазначеного товариства шахрайських дій; відповідно до заяви ОСОБА_1 вказав, що ним було передано 40 рефрижераторних контейнерів на пофарбування, однак директор вказаного підприємства в особі ОСОБА_4 ; одночасно повідомлено, що вказане кримінальне провадження в рамках якого було допитано ОСОБА_4 30.07.2025 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
В матеріалах справи наявні надані позивачем розрахунки заборгованості по спірним специфікаціям №№ 4, 5, а саме:
- по специфікації №4: сума боргу - 303407,40 грн.; інфляційні втрати - 41425,02 грн. та 3% річних - 8339,85 грн. (періоди нарахування: 06.06.2024-06.05.2025); пеня - 39724,82 грн. (06.06.2024-06.12.2024);
- по специфікації №5: сума боргу - 333874,84 грн.; інфляційні втрати - 45584,82 грн. та 3% річних - 9177,32 грн. (періоди нарахування: 06.06.2024-06.05.2025); пеня - 43713,89 грн. (06.06.2024-06.12.2024).
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №141123 від 14.11.2023 щодо повної та своєчасної оплати замовником робіт за специфікаціями №№ 4, 5 до укладеного договору стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Предметом апеляційного перегляду справи є з`ясування наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 825 247,96 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №141123 від 14.11.2023 щодо повної та своєчасної оплати замовником робіт за специфікаціями №№ 4, 5 до укладеного договору.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).
Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст.ст. 530, 610 - 612 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Як вбачається з матеріалів, справи спірні правовідносини виникли на підставі укладеного між сторонами договору підряду, за умовами яких підрядник зобов`язується на свій ризик виконати за дорученням замовника та у відповідності з умовами договору роботи зазначені в специфікаціях, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
При цьому відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Тобто, у даному випадку, законодавець забезпечив контрагентам свободу укладення договору.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
У відповідності до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
За ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
За ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно з ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Досліджуючи питання належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підряду №141123 від 14.11.2023, колегія суддів враховує, що факт виконання робіт за спірними специфікаціями №4 та №5 підтверджується наявними у матеріалах справи актами надання послуг №8 від 27.05.2024 на суму 953407,40 грн. та №9 від 27.05.2024 на суму 1982310,84 грн.
Зазначені акти містять підписи та відтиски печаток обох сторін договору, підписані без будь-яких зауважень, заперечень чи застережень щодо обсягу, якості або вартості виконаних позивачем робіт.
Як було зазначено вище, посилання відповідача на підробку підписів/печаток відповідача за актами надання послуг до договору підряду №141123 від 14.11.2023, в тому числі за актами №8 від 27.05.2024 (до специфікації №4) на суму 953407,40 грн. та №9 від 27.05.2024 (до специфікації №5) на суму 1982310,84 грн., є безпідставними, оскільки відповідачем зазначеного належним чином не доведено, з урахуванням забезпечення судом такої можливості шляхом призначення відповідної експертизи, яка фактично не була проведена з вини відповідача у зв`язку з несплатою, а тому суд першої інстанції цілком правомірно визнав встановленою обставину належності підписів керівника відповідача та відтисків його печаток на спірних актах, за якими позивачем пред`явлено позов у даній справі.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що на момент складання та підписання актів відповідач не погоджувався з результатом виконаних робіт, відмовлявся від їх прийняття, заявляв претензії щодо їх обсягу, якості чи вартості, або повідомляв позивача про наявність будь-яких недоліків.
Так само відсутні докази направлення відповідачем позивачу у розумний строк після виконання робіт повідомлень про неприйняття відповідних робіт чи вимог щодо їх усунення.
За змістом статей 837, 853, 854 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником, оглянути її та у разі виявлення відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Водночас у разі прийняття роботи без перевірки замовник позбавляється права посилатися на явні недоліки, якщо інше не встановлено договором.
Отже, підписання актів без зауважень у сукупності з іншими наявними у справі доказами підтверджує прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт.
Відповідач, посилаючись у подальшому на те, що позивач начебто взагалі не виконав жодних робіт, не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували таку обставину. Саме по собі заперечення відповідача щодо належності підписів та печатки на актах без підтвердження відповідними доказами не спростовує змісту документів, які були оформлені у процесі виконання договору.
Колегія суддів також враховує подальшу поведінку відповідача при виконанні ним грошових зобов`язань за договором.
Як вбачається з наданої самим відповідачем банківської виписки по рахунку ТОВ «Контейнери України» за період з 10.07.2023 по 22.05.2025, відповідач у період з листопада 2023 року по грудень 2024 року здійснював платежі на користь ТОВ «Південь Строй Груп» на виконання договору підряду №141123 від 14.11.2023 та відповідних специфікацій.
При цьому зазначена виписка містить конкретні призначення платежів, з яких безпосередньо вбачається їх зв`язок саме з договором підряду №141123 від 14.11.2023 та оплатою робіт за відповідними специфікаціями.
Загальна сума таких платежів, відповідно до наданої відповідачем виписки, становить 3207900,45 грн., у тому числі за специфікацією №4 відповідачем сплачено 650000 грн., а за специфікацією №5 - 803000 грн.
Отже, сам відповідач документально підтвердив здійснення оплати на користь позивача саме за договором підряду №141123 від 14.11.2023 та за конкретними і спірними специфікаціями до нього.
Судова колегія вкотре підкреслює, у призначенні платежів прямо зазначено договір та відповідні специфікації.
Суд звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18, та враховує, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
У контексті наведених правових висновків колегія суддів вважає, що здійснення відповідачем часткової оплати за договором та здійснення таких платежів із зазначенням у їх призначенні конкретного договору та відповідних специфікацій є конклюдентними діями, які об`єктивно свідчать про визнання відповідачем існування договірних правовідносин та обов`язку здійснювати оплату за отримані від позивача роботи, тобто про визнання боргу.
При цьому в апеляційній скарзі відповідач зазначає про здійснення ним передоплати на загальну суму 4 053 336,45 грн.
Проте на підтвердження цієї обставини відповідач надав банківську виписку, з якої вбачається здійснення платежів за договором №141123 від 14.11.2023 та специфікаціями до нього на загальну суму лише 3 207 900,45 грн.
З тієї ж виписки чітко вбачається, що 650 000 грн. були сплачені відповідачем із призначенням платежу за специфікацією №4, а 803000 грн. - за специфікацією №5.
Таким чином, навіть надані відповідачем докази його платежів безпосередньо підтверджують здійснення оплати за тими специфікаціями, за якими позивач заявляє вимоги про стягнення залишку вартості фактично виконаних та прийнятих робіт.
Водночас матеріали справи не містять доказів того, що після здійснення зазначених платежів відповідач заявляв позивачу про їх помилковість, безпідставність або про те, що такі кошти були перераховані виключно як аванс за роботи, які позивач у подальшому взагалі не виконав.
Отже, наведена сукупність обставин - наявність оригіналів актів №8 від 27.05.2024 та №9 від 27.05.2024, їх підписання сторонами та скріплення печатками без будь-яких зауважень, відсутність доказів відмови відповідача від прийняття робіт чи пред`явлення претензій щодо їх якості та обсягу, здійснення відповідачем часткової оплати за кожною зі спірних специфікацій із конкретним призначенням платежів, а також продовження здійснення платежів за договором протягом тривалого періоду - у своїй сукупності свідчить про фактичне прийняття відповідачем результату виконаних позивачем робіт та визнання ним обов`язку щодо їх оплати.
Судова колегія враховує, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем значного обсягу робіт за договором підряду №141123 від 14.11.2023 на загальну суму 4 450 618,69 грн, у тому числі за спірними специфікаціями №4 та №5 - на загальну суму 2 935 718,24 грн. Відповідачем здійснено платежі за договором на загальну суму 3 207 900,45 грн, у тому числі за специфікацією №4 - 650 000 грн та за специфікацією №5 - 803 000 грн. Отже, за спірними специфікаціями відповідачем фактично сплачено 1 453 000 грн, тоді як несплаченою залишилася 637 282,24 грн вартості робіт, що становить близько 22% їх загальної вартості за специфікаціями №4 та №5. Тобто предметом спору фактично є стягнення лише залишку вартості виконаних та прийнятих робіт.
За таких обставин подальше посилання відповідача на те, що позивач взагалі не виконував роботи за договором, суперечить як підтвердженим обставинам справи, так і його власній попередній поведінці у межах договірних правовідносин.
При цьому відповідно до частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником, оглянути її та у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Відповідачем не доведено вчинення таких дій ані при прийнятті робіт, ані безпосередньо після підписання спірних актів.
Відтак, доводи відповідача про невиконання позивачем робіт за спірними специфікаціями спростовуються сукупністю наявних у справі доказів, а підписані без зауважень акти надання послуг, часткова оплата за кожною зі спірних специфікацій та відсутність своєчасних заперечень щодо виконаних робіт підтверджують виникнення у відповідача обов`язку сплатити позивачу решту їх вартості.
З огляду на встановлене, заборгованість відповідача за специфікацією №4 становить 303407,40грн., а за специфікацією №5 - 333874,84 грн., що разом складає 637 282,24 грн. Відповідно, вимоги позивача про стягнення зазначеної суми основного боргу є обґрунтованими.
Матеріали справи не містять доказів на спростування розрахунку позивача, колегія суддів доходить висновку про наявність у відповідача обов`язку щодо сплати непогашеної вартості виконаних робіт.
Позивач також правомірно заявив до стягнення передбачені законом та договором наслідки такого прострочення, а саме інфляційні втрати, 3% річних та пеню, розрахунок яких здійснено виходячи з установленого розміру заборгованості та періоду прострочення.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2026 у справі №916/1869/25.
За таких обставин, апеляційна скарга на рішення задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2026 у справі №916/1869/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 15.04.2026 у справі №916/1869/25 - залишити без змін.
Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 28.09.2026.
Головуючий суддя А.І. Ярош
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська