ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2026 р. Справа№ 910/942/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Козир Т.П.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 16.09.2026,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026
у справі №910/942/26 (суддя Щербаков С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. УА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд"
про стягнення 203 454, 00 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. УА" - задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. УА" 155435,36 грн - заборгованості, 35460,50 грн - інфляційних втрат, 12558,33 грн - 3 % річних та 2662,40 грн - судового збору.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовної заяви; судові витрати покласти на позивача.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Козир Т.П.; Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/942/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. УА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" про стягнення 203454, 00 грн; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26 до надходження матеріалів справи №910/942/26 до Північного апеляційного господарського суду.
21.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/942/26 у 1-му томі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26 залишено без руху; протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (3993,60 грн).
04.06.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжну інструкцію в національній валюті від 03.06.2026 № 102 на суму 3 993,60 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.07.2026 о 10 год. 40 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 15.07.2026; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 22.07.2026.
02.07.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Розетка. Уа" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" по справі № 910/942/26 в повному обсязі; рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 по справі № 910/942/26 залишити без змін, з огляду на наступне. Відповідно до умов Договору, не підписання Апелянтом актів- звітів про продаж товарів та актів про надання послуги доступу до Он-лайн платформи протягом 3 робочих днів, за умови відсутності зауважень стосовно даних, вказаних в таких документах, є фактом визнання Апелянтом повного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Розетка. Уа» своїх зобов`язань, послуги вважаються наданими у повному обсязі та прийнятими відповідачем без зауважень (п. 5.4 Договору). Також позивач зазначив, що саме під час накладення кваліфікованого електронного підпису на документі відбувається процес автентифікації, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, проте, відповідачем у визначений договором строк не були підписані акти-Звіти про продаж товарів та Акти про надання послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому, а тому на вказаних актах відсутні відомості про особу, яка повинна була підписати такі первинні документи від імені відповідача Крім того, наявні в матеріалах справи акти відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 в частині зазначення обов`язкових в них реквізитів, враховуючи, що сторонами погоджено у договорі складання документів в електронній формі. Також відповідно до судової практики відсутність рахунка - фактури не звільняє Відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором.
28.07.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Розетка. Уа" надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
У зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці (з 29.07.2026 по 21.08.2026), а судді Пантелієнка В.О. у відрядженні та у відпустці (з 28.07.2026 по 21.08.2026), розгляд справи у призначений час не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26 призначено на 16.09.2026 об 11 год. 00 хв.
У судове засідання 16.09.2026 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила задовольнити заяву ТОВ "Розетка. УА" про проведення засідання за відсутності учасника справи та здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що первинні документи, покладені судом в обґрунтування рішення, не містять всіх обов`язкових реквізитів, передбачених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, відсутні посада і прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені Відповідача. На думку апелянта, додані до позовної заяви документи (Акти-Звіти про продаж товарів та Акти про надання послуги доступу до інтернет- сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому) є такими, що не підтверджують здійснення господарської операції з виконання вказаних послуг. Всупереч п. 5.2. Договору Ліцензіар не надав до матеріалів справи погодженого Сторонами Звіту, на підставі якого підписуються Акт-Звіт про продаж Товарів та Акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи. Скаржник зазначає, що виплата Винагороди за цим Договором здійснюється на підставі рахунків, виставлених Ліцензіаром (Позивачем), що встановлено в пункті 3.2. Договору. Проте, матеріали справи не містять рахунків, виставлених Ліцензіаром (Позивачем) для їх сплати Відповідачем, а також доказів надсилання рахунків Позивачем та отримання їх Відповідачем, що є підставою для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26 слід залишити без змін, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Розетка. Уа" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 203 454, 00 грн., з яких: 155 435, 36 грн - основного боргу, 35 460, 50 грн - інфляційних втрат та 12 558, 33 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за субліцензійним договором від 21.10.2022 № 30486/157164, зокрема, відповідач неналежним чином виконує зобов`язання щодо оплати наданих послуг доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому, зокрема, щодо погашення заборгованості у розмірі 155 435, 36 грн. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 35 460, 50 грн - інфляційних втрат за період з 30.04.2023 по 07.01.2026 та 12 558, 33 грн - 3 % річних за період з 30.04.2023 по 07.01.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
У відзиві на позов відповідач заперечив щодо позову, зокрема, зазначив, що додані до позовної заяви документи (Акти-Звіти про продаж товарів та Акти про надання послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому) не підтверджують здійснення господарської операції з виконання вказаних послуг та не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також відповідач зазначив, що позивачем не подано до матеріалів справи погодженого сторонами Звіту, на підставі якого підписуються Акт-Звіт про продаж Товарів та Акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи, що передбачено п. 5.2. Договору. Крім того, відповідач вказував, що матеріали справи не містять рахунків, виставлених Ліцензіаром (позивачем) для їх сплати відповідачем, а також доказів надсилання рахунків позивачем та отримання їх відповідачем, що встановлено в пункті 3.2. Договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. УА" - задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка. УА" 155435,36 грн - заборгованості, 35460,50 грн - інфляційних втрат, 12558,33 грн - 3 % річних та 2662,40 грн - судового збору.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
21.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Розетка. УА" (далі - ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" (далі - ліцензіат) укладено субліцензійний договір № 30486/157164, умовами якого передбачено, що ліцензіар надає ліцензіату обмежену, як визначено, зокрема, у п. 2.2. щодо переліку послуг та у п. 2.3. щодо способів використання, невиключну субліцензію на використання Торговельних марок, а ліцензіат зобов`язується виплачувати ліцензіару роялті відповідно до п. 3 договору.
У розділі 1 договору наведені визначення словам та словосполученням, що вживаються у цьому договорі, зокрема:
- "Торговельна марка" означає знак "ROZETKA" (комбіноване), на яке видано свідоцтво України на знаки для товарів і послуг № 257121 за заявкою № m 201817980, а також будь-які інші торговельні марки, які можуть бути додані Сторонами до обсягу цього Договору у будь-який час відповідно до пункту 2.9.;
- "Он-лайн платформа Rozetka" - онлайн-сервіс, що розміщений на інтернет-сайті Rozetka, вихідний код, текстове наповнення, зображення, дизайн, зовнішній ("front-end") та внутрішній ("back-end") функціонал, а також будь-які об?єкти авторського права та інші, за винятком будь-яких знаків для товарів і послуг, об?єкти права інтелектуальної власності (захищені та незахищені), які складають Веб-сайт Rozetka та мобільні додатки Rozetka та забезпечують їх функціонування.
Відповідно до п. 2.2. договору на підставі субліцензії, що надається за цим договором, ліцензіат має право використовувати Торгівельні марки виключно стосовно будь-якої з, декількох чи всіх таких послуг: реклама; адміністративне обробляння замовлень на купівлю; демонстрування товарів; інтерактивне рекламування через комп`ютерну мережу; макетування реклами; наймання (орендування) місця на рекламу; наймання (прокат) торговельних стендів; наймання рекламного часу на засобах інформування; написання рекламних текстів; оброблення текстів; оновлювання, коригування та удосконалювання рекламних матеріалів; оформлення вітрин; послуги з постачання для інших (закуповування товарів та надавання постачальницьких послуг іншим фірмам); послуги манекенників для рекламування або сприяння продажеві; послуги щодо роздрібного або оптового продажу; представлення продуктів через засоби комунікації з метою роздрібного продажу; публікування рекламних текстів; радіорекламування; реклама поштою; рекламування; рекламування з використанням плати за клацання; розклеювання (розміщування) афіш, об`яв; розповсюджування зразків; розповсюджування рекламних матеріалів; розсилання поштою рекламних матеріалів; створювання рекламних фільмів; телевізійне рекламування; розміщування в мережі інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах інформації щодо асортименту різноманітних товарів та переліку наданих послуг, що дозволяє покупцям зручно оглядати, замовляти, купувати ці товари та замовляти послуги з веб-сторінок і веб-сайтів в інтернеті, а також отримувати необхідну інформацію про ці товари та надавані послуг; розміщування в одному місці, на користь іншим особам, асортименту товарів, яке дозволяє покупцям зручно оглядати та купувати ці товари у супермаркетах, гіпермаркетах, універмагах, магазинах роздрібної торгівлі, торгових центрах.
Згідно з п. 3.1. договору ліцензіат зобов`язаний сплачувати на користь ліцензіара в порядку, у розмірі та в строки, визначені сторонами в додатку(ах) до цього договору, винагороду ("винагорода"), яка складатиметься з:
- 3.1.1. роялті за користування Торгівельними марками;
- 3.1.2. плату за надання доступу до Он-лайн платформи Rozetka, тобто плату за доступ до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн-сервісів на ньому.
Відповідно до п. 5.1. договору ліцензіар зобов`язується протягом 2 (двох) робочих днів після завершення кожного відповідного місяця (далі - "звітний період"), а якщо з якої-небудь причини період використання Торговельних марок та Он-лайн платформи Rozetka становитиме період коротший, ніж звітний період, протягом 2 (двох) робочих днів після завершення такого періоду, надсилати на адресу електронної пошти ліцензіата проект звіту про проданий товар згідно з формою, затвердженою в додатку №2 до цього договору. Якщо протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання ліцензіатом такого проекту звіту ліцензіат не надішле на електронну пошту ліцензіара: edo@rozetka.соm.uа, зауваження, до такого проекту звіту, звіт вважається погоджений сторонами.
За умовами п. 5.2. договору ліцензіар готує акт-звіт про продаж товарів та акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи згідно з формами, затвердженими в додатках до цього договору на підставі погодженого сторонами звіту, та направляє ліцензіату акт-звіт про продаж товарів та акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи, які містять КЕП належного підписанта від імені ліцензіара та кваліфіковану електронну позначку часу.
Після отримання ліцензіатом акта-звіту про продаж товарів та акта про надання послуги доступу до Он-лайн платформи ліцензіат протягом 3 (трьох) робочих днів повинен належним чином його підписати і надіслати акт-звіт про продаж товарів та акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи ліцензіару або надіслати зауваження стосовно даних вказаних в таких документах на електронну пошту ліцензіара: edo@rozetka.соm.uа (п. 5.3. договору).
Відповідно до п. 5.4. договору якщо протягом строку указаному у п. 5.3. даного договору ліцензіат не надішле заперечень на електронну пошту ліцензіара: edo@rozetka.соm.uа стосовно даних, наведених у акті-звіті про продаж товарів та/або акті про надання послуги доступу до Он-лайн платформи, вважається, що ліцензіат прийняв (підписав) акт-звіт про продаж товарів та/або акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи у тому вигляді, в якому вони були надані йому, і претензій у нього немає.
Договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє по 01.04.2024, даний договір вважається пролонгований на наступні періоди строком 5 років кожен, на таких самих умовах, поки та якщо жодна із сторін не попередила іншу сторону про припинення дії договору не менше ніж за 1 (один) календарний місяць до закінчення строку дії договору шляхом надсилання попереднього письмового повідомлення (п. 11.3. договору).
Підписуючи цей договір сторони погодили використання кваліфікованого електронного підпису в документообігу та кваліфікованої позначки часу в межах виконання цього договору, в тому числі при складанні первинних документів в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством України та умовами даного договору. Документ вважається підписаним належним чином, якщо паперовий примірник містить власноручний підпис належного підписанта або електронний документ містить КЕП належного підписанта та кваліфіковану електронну позначку часу (п. 12.7., 12.8. договору).
У пункті 2 додатку № 1 до субліцензійного договору від 21.10.2022 № 30486/157164 сторони погодили, що сума першого внеску в якості попередньої оплати за користування Торговельними марками, становить не менше ніж 100,00 грн. Якщо сума першого внеску за користування Торговельними марками вичерпана і ліцензіат не поповнив суму попередньої оплати за користування торговельними марками, ліцензіат тимчасово, до поповнення суми попередньої оплати за користування торговельними марками, позбавляється суми попередньої оплати за користування торговельними марками, блокує розміщення товарів ліцензіата на сайті та позбавляє права ліцензіата реалізовувати свій товар через сайт.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору від 21.10.2022 № 30486/157164, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є субліцензійним договором.
Так, згідно з частиною першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (ч. 2 ст. 1109 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1110 Цивільного кодексу України ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.
Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, за період з грудня 2022 по квітень 2023 позивачем були надані відповідачу послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому, на підтвердження чого додано до позовної заяви наступні акти надання послуги, а саме: за грудень 2022 № МПАБ1025542 на суму 16 628, 00 грн, за січень 2023 № МППЗ1085929 на суму 11 906, 66 грн (з урахуванням акт № МПАБ1078620), за лютий 2023 № МППЗ1110633 на суму 47 573, 24 грн, за березень 2023 № МППЗ1142765 на суму 1 726, 08 грн та за квітень 2023 № МППЗ1183466 на суму 1 726, 08 грн.
Крім того, додатково позивачем на підтвердження фактичного користування послугами відповідачем виставлялися наступні акти-звіти про продаж товарів: за грудень 2022 №МПРО1025535, за січень 2023 № МПРО1058047, за лютий 2023 № МПРО1110626, за березень 2023 № МПРО1142762 та за квітень 2023 № МПРО1183462.
Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" утворилась заборгованість у розмірі 155 435, 36 грн.
При цьому вказані акти не підписані відповідачем (не накладено електронний підпис та печатку).
Проте у п. 5.3. договору сторони погодили, що після отримання ліцензіатом акта-звіту про продаж товарів та акта про надання послуги доступу до Он-лайн платформи ліцензіат протягом 3 (трьох) робочих днів повинен належним чином його підписати і надіслати акт-звіт про продаж товарів та акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи ліцензіару або надіслати зауваження стосовно даних вказаних в таких документах на електронну пошту ліцензіара: edo@rozetka.соm.uа (п. 5.3. договору).
Відповідно до п. 5.4. договору, якщо протягом строку указаному у п. 5.3. даного договору ліцензіат не надішле заперечень на електронну пошту ліцензіара: edo@rozetka.соm.uа стосовно даних, наведених у акті-звіті про продаж товарів та/або акті про надання послуги доступу до Он-лайн платформи, вважається, що ліцензіат прийняв (підписав) акт-звіт про продаж товарів та/або акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи у тому вигляді, в якому вони були надані йому, і претензій у нього немає.
Доводи апелянта про те, що позивачем не надано до матеріалів справи погодженого сторонами звіту, передбаченого пунктом 5.2 договору, колегія суддів відхиляє як такі, що не спростовують встановлених судом обставин та не звільняють відповідача від обов`язку оплатити отримані послуги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що за умовами укладеного між сторонами договору, непідписання відповідачем актів-звітів про продаж товарів та актів про надання послуги доступу до Он-лайн платформи протягом 3 робочих днів, за умови відсутності зауважень стосовно даних, вказаних в таких документах, є фактом визнання відповідачем повного виконання позивачем своїх зобов`язань, послуги вважаються наданими у повному обсязі та прийнятими відповідачем без зауважень.
Тож, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" утворилась заборгованість у розмірі 155 435, 36 грн. за надані позивачем у період з грудня 2022 по квітень 2023 послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, що додані до позовної заяви документи (Акти-Звіти про продаж товарів та Акти про надання послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому) не підтверджують здійснення господарської операції з виконання вказаних послуг та не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", оскільки відсутні відомості про посаду і прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені відповідача, то суд першої інстанції вірно зазначив, що Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, додані до позовної заяви акти (у даному випадку) є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарських операцій та факт встановлення договірних відносин.
Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Вимоги, щодо оформлення первинних документів наведені також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, у 12.7., 12.8. договору сторони погодили використання кваліфікованого електронного підпису в документообігу та кваліфікованої позначки часу в межах виконання цього договору, в тому числі при складанні первинних документів в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством України та умовами даного договору. Документ вважається підписаним належним чином, якщо паперовий примірник містить власноручний підпис належного підписанта або електронний документ містить КЕП належного підписанта та кваліфіковану електронну позначку часу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" автентифікація - електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; засвідчення чинності відкритого ключа - процедура формування сертифіката відкритого ключа; засіб електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний пристрій чи програмне забезпечення, що використовуються для створення електронного підпису чи печатки; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Згідно із частиною шостою статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, а також їх автентифікація здійснюється відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", згідно з яким засобом електронної ідентифікації є носій інформації, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи під час надання та/або отримання електронних послуг.
Тобто, саме під час накладення кваліфікованого електронного підпису на документі відбувається процес автентифікації, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, проте, як вірно встановлено судом вище, відповідачем у визначений договором строк не були підписані акти-Звіти про продаж товарів та Акти про надання послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому, а тому на вказаних актах відсутні відомості про особу, яка повинна була підписати такі первинні документи від імені відповідача.
Суд пешої інстанції вірно зауважив, що наявні в матеріалах справи акти відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, в частині зазначення обов`язкових в них реквізитів, враховуючи що сторонами погоджено у договорі складання документів в електронній формі.
Щодо тверджень відповідача про відсутність у матеріалах справи рахунків, виставлених Ліцензіаром (позивачем) для їх сплати відповідачем, а також доказів надсилання рахунків позивачем та отримання їх відповідачем, що встановлено в пункті 3.2. Договору, суд першої інстанції вірно зазначив про наступне.
Так, у п. 3.2. договору сторони погодили, що виплата винагороди за цим договором здійснюється у гривнях на підставі рахунків ліцензіара, шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок ліцензіара.
Суд першої інстанції вірно зауважив, що рахунок або рахунок - фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
Тож, ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача за позовом від обов`язку сплатити грошові кошти за договором (близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19).
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було порушено умови субліцензійного договору від 21.10.2022 № 30486/157164 і положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 155 435, 36 грн правомірно задоволенні судом.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 35 460, 50 грн - інфляційних втрат за період з 30.04.2023 по 07.01.2026 та 12 558, 33 грн - 3 % річних за період з 30.04.2023 по 07.01.2026.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.
Судом першої інстанції вірно встановлено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та вірно встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення.
Враховуючи викладене, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому, в силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 35 460, 50 грн - інфляційних втрат за період з 30.04.2023 по 07.01.2026 та 12 558, 33 грн - 3 % річних за період з 30.04.2023 по 07.01.2026.
Місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно надав оцінку поданим стороною заяві та доказам у справі у їх сукупності, вірно застосував норми права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а тому колегія суддів доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26 прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" - без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА Трейд" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/942/26 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/942/26 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 28.09.2026
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Т.П. Козир
В.О. Пантелієнко