ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2026 року м.Дніпро Справа № 908/3843/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Висоцького А.М. (доповідач у справі)
суддів: Андрейчука Л.В., Чус О.В.
секретар судового засідання: Гетьманенко С.М.
за участю представників сторін у справі:
від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - Малахов М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2026, суддя суду першої інстанції Проскуряков К.В. м. Запоріжжя, повний текст рішення складено та підписано 25.06.2026
у справі № 908/3843/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" (м. Запоріжжя)
до: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" (м. Енергодар, Запорізької області)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ)
про стягнення 378 266,61 грн
В С Т А Н О В И В :
Обставини справи
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" 378 266,61 грн, з яких 89 143,39 грн - 3 % річних за період з 16.06.2023 по 31.03.2025, 289 123,22 грн - інфляційних витрат за період з червня 2023 по березень 2025, які нараховані на суму основної заборгованості за договором № 22785 від 20.05.2021 (20-121-01-21-10328 від 02.06.2021) у розмірі 1 658 375,96 грн.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує встановленим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі № 910/9713/23 фактом неналежного виконання відповідачем умов договору № 22785 (20-121-01-21-10328 від 2 червня 2021 року) від 20.05.2021 щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт.
Виконання грошового зобов`язання відбулося лише 01 квітня 2025 року, а отже позивач вважає, що має законне право вимагати від відповідача відшкодування своїх матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, що відбувалися в державі протягом періоду з червня 2023 року по березень 2025 року включно, а також компенсації (плати) за користування утримуваними відповідачем грошовими коштами, належними до сплати позивачеві, в період з 16 червня 2023 року по 31 березня 2025 року включно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" 3 % річних у розмірі 56 078 грн 28 коп., інфляційні витрати на суму 78 967 грн 66 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 1 620 грн 55 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд застосував висновки Верховного Суду, відповідно до яких виконавець, хоча й від імені держави, однак діє саме в інтересах стягувача задля виконання судового рішення, яке постановлено на користь останнього; тобто, стягувач фактично наділяє виконавця своїм правом на одержання належних йому грошових коштів, а виконавець на цей період стає "отримувачем" таких коштів; моментом фактичного виконання судового рішення є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби.
Отже, з моменту зарахування коштів на депозитний рахунок органу ДВС боржник вважається таким, що належним чином виконав своє зобов`язання перед стягувачем, а тому господарський суд прийшов до висновку про те, що зобов`язання за договором № 22785 від 20.05.2021 (20-121-01-21-10328 від 02.06.2021), залишок заборгованості за яким стягнуто рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 № 910/9713/23, є фактично виконаними 01.08.2024, коли кошти надійшли з рахунків боржника на відповідний рахунок органу ДВС.
Наведені обставини стали підставою для здійснення перерахунку заявлених до стягнення сум, за результатами якого суд частково задовольнив вимоги позивача у частині стягнення 3 % річних за період з 16.06.2023 по 31.07.2024 на суму 56 078,28 грн, а також у частині стягнення інфляційних витрат за період з липня 2023 по липень 2024 на суму 78 967,66 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подало апеляційну скаргу, відповідно до якої вважає, що рішення від 15.06.2026 у справі № 908/3843/25 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат Господарським судом Запорізької області прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи.
За доводами апелянта висновок суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог суперечить обставинам справи та вимогам спеціального Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Пунктом 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.
Апелянт наполягає на тому, що оскільки законом встановлена заборона на перерахування коштів на рахунок позивача, що був зареєстрований на тимчасово окупованій території України (окупація м. Енергодару - 04.03.2022) з боку відповідача відсутня вина у порушенні виконання своїх зобов`язань в частині оплати заборгованості за договором № 22785 від 20.05.2021. Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по Товариству з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж", перереєстрація на територію, підконтрольну Україні відбулась лише 06.06.2025 (нова юридична адреса позивача - м. Запоріжжя, пр. Соборний, 161, офіс 10).
Таким чином, скаржник наполягає на тому, що у період з 16.06.2023 по 06.06.2025 взагалі не мав права на перерахування коштів позивачу, оскільки на законодавчому рівні встановлена заборона на здійснення господарської діяльності з юридичними особами, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія, а отже заявлені позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 16.06.2023 по 31.03.2025 задоволенню не підлягають.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" подало відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого проти задоволення апеляційної скарги заперечує.
Позивач звертає увагу колегії апеляційного суду на той факт, що позовні вимоги про застосування до відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних у даній справі основані на преюдиційних фактах, встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 р. у справі № 910/9713/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024. У згаданих судових актах суди першої та апеляційної інстанції повністю підтвердили, що з 31 січня 2022 року заборгованість відповідача перед позивачем за Договором є простроченою, тож позивач вправі вимагати її погашення з урахуванням трьох відсотків річних та офіційно встановленого індексу інфляції за весь період прострочення. Окремо судами було наголошено, що Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на який посилався відповідач, не визначено заборони виконання договірних зобов`язань на користь особи, яка перебуває на окупованій території.
Окремо позивач зазначає, що справа № 910/9713/23 розглядалася в період, коли його податковою адресою залишалася тимчасово окупована територія міста Енергодар, що не завадило ані суду ухвалити рішення про стягнення грошових коштів на користь позивача, ані Державній виконавчій службі згодом - виконати це рішення, що також відбувалося до зміни позивачем податкової адреси та підконтрольну Україні територію. Відповідач, у свою чергу, без жодних перешкод здійснив часткове погашення заборгованості вже після тимчасової окупації Енергодара, що, згідно з принципом заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) позбавляє його права посилатися на наявність юридичної заборони розрахунку в обґрунтування неправомірності застосування до спірних відносин частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Додатково Товариство з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" зазначає, що з періоду прострочення господарський суд без жодних обґрунтувань та пояснень штучно виключив період червня 2023 року, протягом якого належні позивачу грошові кошти вочевидь безпідставно знаходилися в розпорядженні відповідача, а тому апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" слід задовольнити частково, шляхом зміни рішення суду першої інстанції, збільшивши розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на суму 13 898,75 грн за цей період.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
15.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Висоцького А.М. (доповідач), суддів Андрейчука Л.В., Чус О.В.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 908/3843/25 на адресу Центрального апеляційного господарського суду не надходили.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху з підстав відсутності доказів направлення апеляційної скарги і доданих до неї документів Третій особі, про що 20.07.2026 постановлено відповідну ухвалу.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2026 відкрито апеляційне провадження за скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 у справі № 908/3843/25; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.09.2026 о 10 год. 30 хв.; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/3843/25.
До Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
22.09.2026 у судовому засіданні взяв участь представник Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - Малахов М.Л.
Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.
Відповідно до частин другої-третьої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до пункту 2 частини шостої стаття 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2026, якою призначено справу № 908/3843/25 до розгляду на 22.09.2026 о 10 год 30 хв, була отримана в електронному кабінеті Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" - 03.08.2026.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 22.09.2026, не визнавалася апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні в матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 у справі № 908/3843/25, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 у справі № 908/3843/25, незважаючи на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у цьому випадку не повинна перешкоджати здійсненню правосуддя.
Фактичні обставини справи
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі № 910/9713/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 658 375,96 грн основного боргу, 584 561,53 грн інфляційних втрат, 79 001,75 грн трьох процентів річних. Заявлені вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" умов договору № 22785 (20-121-01-21-10328 від 2 червня 2021 року) від 20.05.2021 року.
Розрахунок 3 % річних був здійснений за період прострочення з 01.02.2022 по 15.06.2023 включно та склав 79 001,75 грн; інфляційних втрат - за період прострочення з лютого 2022 по травень 2023 включно та склав 584 561,53 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 замінено відповідача у справі № 910/9713/23 - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" його правонаступником - Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
На виконання вказаного рішення, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, господарським судом міста Києва 26.04.2024 видано наказ.
Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою ВПВР ДДВС МЮУ від 09.07.2024 відкрито виконавче провадження № 75472310 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі № 910/9713/23.
Також, Постановою ВПВР ДДВС МЮУ від 09.07.2024 виконавче провадження № 75472310 з примусового виконання наказу від 26.04.2024 № 910/9713/23 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 74353467.
01.08.2024 ВПВР ДДВС МЮУ з метою погашення заборгованості за зведеним виконавчим провадженням № 74353467 до банківських установ виставлено платіжні інструкції щодо примусового списання коштів з рахунків Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у розмірі 69 429 989,55 грн та згідно з випискою по рахункам, 01.08.2024 ПАТ "МТБ БАНК" здійснено відповідне списання на суму 69 429 989,55 грн. (призначення платежу - по ЗВП № 74353467, яке об`єднано у зведене 05.03.2024).
06.08.2024 ВПВР ДДВС МЮУ винесено постанову у виконавчому провадженні ВП № 75472310, якою встановлено наказом Мінстратегпрому від 02.08.2024 № 95 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" включено до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №101.
Вищевказаною постановою зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 по справі № 910/9713/23 у період воєнного стану.
26.08.2024 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" листом № 01-19137/10-вих звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з проханням здійснити перерахування залишку списаних 01.08.2024 з компанії коштів у розмірі 7 472 341,50 грн., що перебувають на депозитному рахунку Міністерства юстиції України, на рахунки стягувачів та до державного бюджету, а копії платіжних документів направити на адресу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", або в разі неможливості здійснення такого перерахування - повернути нерозподілені кошти у розмірі 7 472 341,50 грн на поточний рахунок Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Матеріали справи також підтверджують, що 21.10.2024 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" листом № 01-23799/10-вих звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з клопотанням про закінчення виконавчих проваджень.
01.04.2025 ВПВР ДДВС МЮУ винесена постанова про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 75472310.
01.04.2025 платіжною інструкцією № 3044 кошти в розмірі 2 356 768,33 грн перераховані ВПВР ДДВС МЮУ на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" (код ЄДРПОУ 38700172) з призначенням платежу: "ВД № 910/9713/23; 26.04.2024; АТ "НАЦIОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕ; ВП №75472310; Кошти за ВД, стягнутi на користь стягувача".
Постановою від 07.04.2025 ВПВР ДДВС МЮУ виконавче провадження №75472310 виведено зі зведеного виконавчого провадження № 74353467 у зв`язку з тим, що рішення суду виконано.
07.04.2025 ВПВР ДДВС МЮУ прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №75472310 у зв`язку з фактичним виконання рішення суду у відповідності до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". Стягувачу перераховано кошти у розмірі 2 356 768,33 грн. Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачено.
З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" 378 266,61 грн, які складаються з 3 % річних за період з 16.06.2023 по 31.03.2025 на суму 89 143,39 грн та інфляційних витрат за період з червня 2023 по березень 2025 на суму 289 123,22 грн, які нараховані на суму основної заборгованості за договором № 22785 від 20.05.2021 (20-121-01-21-10328 від 02.06.2021) у розмірі 1 658 375,96 грн, стягнутої рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2023 у справі № 910/9713/23.
Мотивувальна частина
Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною другою статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
За змістом положень частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, з посиланням на положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", апелянт наполягає на встановленій законом забороні на перерахування коштів на рахунок позивача, що був зареєстрований на тимчасово окупованій території України, враховуючи те, що перереєстрація на підконтрольну територію відбулась лише 06.06.2025.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постановою від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 зазначила таке:
"7.20. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
7.21. Діюча редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
7.22. Об`єднана палата бере до уваги, що з 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
7.23. 06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
7.24. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, датою окупації Мелітопольської міської територіальної громади визначено 25.02.2022.
7.25. Однак у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України") правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
7.26. Враховуючи викладене, об`єднана палата вважає, що висновок, викладений Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про застосування до спірних правовідносин положень статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з огляду на загальновідомий факт окупації міста Мелітополь, відповідає Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
7.27. З урахуванням мотивів, наведених у цій постанові, об`єднана палата не вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України".
Частина шоста статті 13 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" чітко передбачає, що переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.
Верховний Суд у постанові від 06.11.2025 у справі № 911/3091/23 виснував, що відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" зміна податкової адреси позивача, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, на іншу територію України є обов`язковою умовою для стягнення в судовому порядку на його користь коштів, оскільки перерахування коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача є господарською операцією, що є частиною господарської діяльності позивача, яка заборонена в силу закону до зміни його податкової адреси.
Як убачається з матеріалів справи, місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" до 05.06.2025 було місто Енергодар, вулиця Промислова,11, а отже слід дійти висновку про те, що на період червень 2023 - травень 2025, за який позивачем розраховані 3 % річних та інфляційні втрати поширювалася заборона на перерахування грошових коштів останньому, через його реєстрацію на тимчасово окупованій території України, що виключає підстави стверджувати про прострочення виконання зобов`язання з вини відповідача.
Стосовно доводів позивача щодо здійснення часткових платежів в період дії законодавчої заборони, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт здійснення такого платежу не свідчить про те, що відповідач визнав відсутність законодавчих обмежень щодо здійснення розрахунків або відмовився від права посилатися на такі обмеження стосовно решти заборгованості. Крім того, застосування принципу добросовісності на який посилається позивач, не може мати наслідком легалізацію або ігнорування встановленої законом заборони.
Щодо виключення судом першої інстанції з розрахунку задоволених вимог періоду червня 2023 року, на яке посилається позивач, обґрунтовуючи необхідність зміни рішення суду першої інстанції у своєму відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає таке. Відповідні вимоги можуть бути предметом самостійного оскарження рішення суду в частині, що не охоплюється межами цього апеляційного перегляду.
Таким чином, доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення знайшли своє підтвердження.
За встановлених обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду частково погоджується з доводами апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у цій частині або змінити рішення.
Відповідно до частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у цій частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду виснує про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 у справі № 908/3843/25 підлягає задоволенню, а назване рішення скасуванню із прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 у справі № 908/3843/25 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 у справі № 908/3843/25 - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення 378 266,61 грн - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" (пр. Соборний, буд. 161, офіс 10, м. Запоріжжя, 69126; код ЄДРПОУ 38700172) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 24584661) 3 993,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 29.09.2026
Головуючий суддя Висоцький А.М.
Судді Андрейчук Л.В.
Чус О.В.