ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/865/26
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн карго партс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр"
про стягнення 158260,51 грн.
Зміст позовних вимог та заперечень.
Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 158260,51 грн., з яких: 126112,02 грн. боргу за поставлений товар по Договору №923-06/2021 від 03.11.2021; 18360,89 грн. пені ; 7355,60 грн. 12% річних; 6432,00грн. інфляційних.
Рух справи.
15.07.2026 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 16.07.26 суд відкрив провадження у справі №906/865/26 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач отримав вказану ухвалу через Електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Встановлені судом обставини.
03 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн карго партс"(постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр"(покупець/відповідач) укладено Договір №923-06/2021, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільші шини тощо, а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги, а покупець зобов`язався прийняти товар і послуги та здійснити їх оплату.
За п.1.2 договору, номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальнв кількість, ціна, що передається за цим Договором, термін та умови передачі, визначаються у рахунках-фактури, товарних (видаткових) накладних.
За п.1.3 договору, найменування, вартість та обсяг наданих послуг , зазначається в Актах виконаних робіт.
Додатковою угодою до договору № 1 від 01.09.2022 року, сторони домовились перейти на електронний документообіг в частині складання, оформлення та обміну первинними бухгалтерськими документами (зокрема, первинний документ; товаросупроводжувальний документ; відмітка Сторони на документі іншої Сторони (автора документу); актів звірки взаємних розрахунків, видаткова накладна, актів приймання-передачі товарів, актів про анулювання документа, акт приймання-передачі послуг). Сторони підтверджують, що належним чином оформлені договірні та первинні бухгалтерські документи у електронному вигляді матимуть силу оригіналів (п. 1. додаткової угоди до договору) (а.с.16).
Згідно пункту 2 додаткової угоди до договору, датою підписання/укладення документів буде єдина спільна календарна дата, безпосередньо вказана у документах, навіть коли накладання (застосування) кваліфікованого електронного підпису однієї із Сторін або обома Сторонами відбувається пізніше за дату, вказану в тексті документу.
Згідно пункту 4 додаткової угоди, обмін документами здійснюється за допомогою комп`ютерної програми M.E.Doc.
На виконання умов договору позивач відвантажив відповідачу Товар на загальну суму 126112,02 грн на умовах відстрочення платежу, що підтверджується видатковими накладними від 29.12.2025 № I[номер приховано]; від 30.12.2025 №№ I[номер приховано], I[номер приховано]; від 02.01.2026 №№ I[номер приховано], I[номер приховано], I[номер приховано]; від 03.01.2026 №№ I[номер приховано], I[номер приховано], I[номер приховано], I[номер приховано] та від 05.01.2026 № I[номер приховано] (а.с.17-27).
Як убачається зі змісту видаткових накладних, строк оплати Товару встановлений до 12.01.2026 за ВН № I[номер приховано] від 29.12.2025; до 13.01.2026 за ВН №№ I[номер приховано], I[номер приховано] від 30.12.2025; до 16.01.2026 за ВН №№ I[номер приховано], I[номер приховано] від 02.01.2026; до 17.01.2026 за ВН №№ I[номер приховано], I[номер приховано], I[номер приховано], I[номер приховано] від 03.01.2026 та до 19.01.2026 за ВН № I[номер приховано]від 05.01.2026.
Одночасно з видатковими накладними відповідачу вручено рахунки на оплату від 29.12.2025 № [номер приховано]; від 30.12.2025 №№ [номер приховано], I[номер приховано]; від 02.01.2026 №№ [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано]; від 03.01.2026 №№ [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано], [номер приховано] та від 05.01.2026 № [номер приховано] (а.с.28-33).
Розділом 3 договору Сторони визначили порядок розрахунків. Так, за домовленістю Сторін Товар продається на умовах попередньо оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом сторони вважають суму, на яку Постачальник може поставити Товар на умовах домовленого відтермінування. Якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (пункт 3.4. договору). Оплата Товару за цим договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику.
Проте, відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару не виконав, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 126112,02 грн.
Висновки суду та норми права.
За нормами ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 126112,02 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач на підставі п.5.2,п.5.3 договору просить стягнути з відповідача 18360,89 грн. пені, 7355,60 грн. 12% річних, 6432,00грн. інфляційних (а.с.9).
За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. договору, за порушення грошового зобов`язання за цим договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, винна Сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої Сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних і 12% річних приходить до висновку, що розрахунки складені правильно, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач контррозрахунку суми боргу та відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються доказами і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповаідача.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачами своїх зобов`язань, на підставі договору про надання правової допомоги №10/07/2026-1ПД від 10.07.26 в розмірі 14000,00грн.
У відповідності до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заява про відшкодування судових витрат викладена у позовній заяві, до якої були додані Договір про надання правничої допомоги №10/07/2026-1ПД від 10.07.26, який укладений між адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем та ТОВ "Автодистриб`юшн карго партс"; Додаткова угода від 13.07.26 до договору; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Спиридоновим О.В. від 08.11.19; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на суму 14000,00 грн.; платіжна інструкція №1295 від 13.07.26 про сплату 14000,00грн. (а.с.34-38).
Пунктом 4.1 Договору про надання правничої допомоги, передбачено, що гонорар адвоката визначається в додатковій угоді до цього договору.
У Додатковій угоді від 13.07.26 до договору, встановлено, що гонорар адвоката за надані послуги адвокатом з аналізу законодавства, судової практики, підготовки та надання документів та позовної заяви до суду становить 14000,00 грн. (а.с.35,37).
Під час вирішення питання розподілу витрат позивача на правову допомогу суд виходить з наступного.
За змістом вимог частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зважаючи на обґрунтованість та пропорційність вказаних витрат до предмета спору, обставин виникнення спору та вину кожної із сторін у виникненні спору, значення справи для сторін, суд вважає , що заявлені витрати є співмірними з наданими послугами та обставинами справи, тому вказана вимога позивача підлягає задоволенню.
Таким чином, заява позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в заявленому розмірі, що відповідає принципу справедливості та співмірності.
Керуючись статтями 129, 236,237,238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" (12414, Житомирська область, Житомирський район, с.Болярка, вул.Жовтнева,20 ; код 37055830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн карго партс"(02232, м.Київ, вул.Закревського,16; код 37141112) - 126112,02 грн. боргу , 18360,89 грн. пені , 7355,60 грн. 12% річних, 6432,00грн. інфляційних, 2662,40 грн. судового збору, 14000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
- сторонам до ЕК