номер провадження справи 9/65/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2026 Справа № 908/1390/26
м.Запоріжжя
За позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі
позивача: Запорізької міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка»
про стягнення суми 2 488 221,96 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю:
прокурор: Михальчук І.В.;
від позивача: Саламаха С.І.;
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, подана в порядку ст. 53 ГПК України в інтересах держави в особі позивача: Запорізької міської ради про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» на користь Запорізької міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.02.2018 по 31.01.2026, в розмірі 2 488 221,96 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.06.2026 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1390/26, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
10.06.2026 до суду також надійшла заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову, яка відповідно до протоколу передачі раніше визначеному у справі складу суду від 10.06.2026 передана на розгляд судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 12.06.2026 задоволено заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» (код ЄДРПОУ 33570702), яке розташоване за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок 69, а саме: будівлю магазину літ. А з прибудовою літ. А', загальною площею 1187,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 636202423101, у межах суми ціни позову 2 488 221,96 грн.
Ухвалою суду від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1390/26, присвоєно номер провадження справи 9/65/26; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 07.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі на п`ятнадцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2026. В судовому засіданні 18.08.2026 оголошено перерву до 14.09.2026, про що постановлено відповідну ухвалу.
Відповідач в судові засідання не з`являвся, своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив не подав. Заяви/клопотання з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.
Про відкриття провадження у справі, дати, час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвали суду у даній справі надсилались Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» до його електронного кабінету та були своєчасно доставлені відповідачу, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З положень ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про вирішення справи за відсутністю відповідача, за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 14.09.2026 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, які обґрунтовані, зокрема, наступним. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Торговий будинок Ніка» є власником будівлі магазину літ. А з прибудовою літ. А' загальною площею 1187,5 кв.м, яка розташована по бул. Шевченка, 69 у м. Запоріжжі, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0,3586 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144. За відомостями Державного земельного кадастру зазначена земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, має цільове призначення 03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі»; державна реєстрація земельної ділянки здійснена 11.04.2006; форма власності земельної ділянки комунальна, власник - Запорізька міська рада. Також за відомостями Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144 наявна інформація про передачу її в оренду ТОВ «Торговий будинок Ніка». Державна реєстрація речового права була здійснена 11.04.2006 ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», строк дії речового права становив десять років, дата закінчення дії речового права 11.04.2016. Наразі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про реєстрацію права оренди ТОВ «Торговий будинок Ніка» та укладення договору оренди щодо вказаної земельної ділянки. Наведені обставини свідчать про фактичне використання ТОВ «Торговий будинок Ніка» земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144 без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди або користування нею, та без сплати обов`язкових платежів за землю у встановленому законом розмірі. Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.05.2020 №1729/207-20 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144 становить 20654064,71 грн. Відповідно до інформації, наданої листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.03.2026 № 3216/5/08-01-04-01-05 ТОВ «Торговий будинок Ніка» нараховувало та сплачувало плату за користування земельною ділянкою згідно з фактично поданими податковими деклараціями. Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунки недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Торговий будинок Ніка» земельною ділянкою. Розмір нарахованих податкових зобов`язань ТОВ «Торговий будинок Ніка» за період з 01.02.2018 по 31.01.2026 складає 3181889,02 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період - 5670110,98 грн. Відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які він одержав у вигляді несплаченої до місцевого бюджету орендної плати за вищевказаний період у розмірі 2488221,96 грн. Департамент управління активами Запорізької міської ради листом від 18.03.2026 № 2699/01/01-07/3298 повідомив окружну прокуратуру, що Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради не вживав заходів претензійно позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Торговий будинок Ніка» недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144. З метою недопущення залишення інтересів держави незахищеними заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя звернувся з позовом до суду. Просив позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача підтримав заявлений прокурором позов, про що також вказано у заяві позивача, яка надійшла до суду 01.07.2026 (сформована в системі «Електронний суд» 30.06.2026). Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, суд
УСТАНОВИВ:
Між Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» (Орендар, відповідач у справі) був укладений Договір оренди земельної ділянки від 29.03.2006 (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення двадцять п`ятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 29/428 від 30 листопада 2005 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,3568 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 69, для розташування продовольчого магазину. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: магазин орендаря; земельна ділянка передається в оренду разом з магазином орендаря. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2311858 грн 34 коп. (в цінах 2006 року) (п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 14, 15 Договору).
У п. 8 Договору визначено, що Договір укладається на десять років.
З положень п.п. 19, 39 Договору слідує, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
За Актом приймання-передачі земельної ділянки до Договору, підписаним сторонами 11.04.2006, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:05:002:0144, загальною площею 0,3568 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 69.
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 0,3586 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144 (арк.с. 25) 11.04.2006 ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» була здійснена державна реєстрація права оренди ТОВ «Торговий будинок Ніка», код ЄДРПОУ 33570702, строк дії речового права: десять років, дата закінчення дії речового права: 11.04.2016. Власник земельної ділянки - Запорізька міська рада.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (номер довідки 479438284, дата формування 28.05.2026) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» (код ЄДРПОУ 33570702) є власником будівлі магазину літ. А з прибудовою літ. А', загальною площею 1187,5 кв.м, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 69.
Згідно з Інформаційною довідкою № 479438091, сформованою 28.05.2026 (арк.с. 22), у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію за відповідачем речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144 відсутні.
Як зазначено у позові, після закінчення строку дії вищевказаного Договору ТОВ «Торговий будинок Ніка» використовувало земельну ділянку без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право користування нею, та без сплати обов`язкових платежів за землю у встановленому законом розмірі. При цьому, безпідставне збереження відповідачем доходу у вигляді несплаченої орендної плати за фактичне використання земельної ділянки, особливо в умовах складної економічної ситуації під час воєнного стану, порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
У статті 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).
У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.
З положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» слідує, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 Конституції України, ч.ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
З положень ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України слідує, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Згідно зі ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать, в тому числі, надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради.
Зі змісту ч.ч. 5, 7, 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.
Відповідно до ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
В матеріалах справи міститься копія листа Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 19.02.2026 № 52-103-1375вих-26 (арк.с. 47-48) на адресу Запорізької міської ради, за змістом якого повідомлялося про виявлення обставин, що можуть свідчити про використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» земельної ділянки комунальної власності площею 0,3586 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 69, на якій знаходиться належний йому об`єкт нерухомості, без правовстановлюючих документів та без сплати орендних платежів за її використання. З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, зазначалось про необхідність надання копій документів та інформації, зокрема про те, чи вживались Запорізькою міською радою заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Торговий будинок Ніка» недоотриманого доходу за фактичне використання зазначеної земельної ділянки.
У відповідь на вказане звернення Департаментом управління активами Запорізької міської ради в листі від 18.03.2026 № 2699/01/01-07/3298 (арк.с. 50), зокрема, повідомлено, що рішень щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144, по бул. Шевченка, 69, Департаментом не готувалось та на розгляд сесії міської ради не надавалось. Також надано копію листа Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради від 05.03.2026 № 02-07/2598, в якому було повідомлено про те, що зазначений Департамент заходи претензійно-позовного характеру в інтересах Запорізької міської ради щодо стягнення з ТОВ «Торговий будинок Ніка» недоотриманого доходу за фактичне використання вказаної земельної ділянки за період з 01.02.2018 по теперішній час (на час складення листа) не вживав.
Листом від 20.05.2026 № 5156/01/01-07/5309,5140,3298 Департаментом управління активами Запорізької міської ради додатково надано Вознесенівській окружній прокуратурі м. Запоріжжя Запорізької області розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Торговий будинок Ніка» земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144 за період з 01.02.2018 по 31.01.2026 (арк.с. 53-54).
Також в матеріалах справи міститься адресоване Запорізькій міській раді повідомлення Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 04.06.2026 № 52-103-5151вих-26 на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду з відповідним позовом (арк.с. 80).
Вищезазначене свідчить про нездійснення Запорізькою міською радою захисту інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя і наявність передбачених ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача - Запорізької міської ради.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Приписами ст. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону України «Про оренду землі»).
В частині першій статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
З положень ст. 12 Земельного кодексу України слідує, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
В частині 11 ст. 120 Земельного кодексу України визначено: якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Приписами ч.ч. 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом ст.ст. 122, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
В ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України).
Відповідно до ст. 125 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як встановлено та зазначено судом вище, між Запорізькою міською радою та ТОВ «Торговий будинок Ніка» був укладений Договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 69, кадастровий номер [номер приховано]:05:002:0144, загальною площею 0,3568 га, що надавалась у користування орендарю (відповідачу) для розташування належного йому нерухомого майна, строком на 10 років. Державну реєстрацію договору здійснено 11.04.2006.
В пункті 30 Договору оренди землі встановлені обов`язки Орендаря, зокрема визначено, що Орендар зобов`язаний після закінчення строку договору оренди землі поновити договір.
Зі змісту п. 33 Договору слідує, що його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.
Доказів продовження (поновлення) вказаного Договору матеріали справи не містять. Отже дія вищезазначеного Договору була припинена у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
При цьому, згідно з наданою в матеріали справи копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 479438284, сформованої 28.05.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» (код ЄДРПОУ 33570702) є власником будівлі магазину літ. А з прибудовою літ. А', загальною площею 1187,5 кв.м, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 69; дата державної реєстрації 14.05.2015; документи, подані для державної реєстрації: мирова угода, затверджена ухвалою суду №2-3619/2009 від 21.08.2009, видавник: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
За змістом ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.08.2009 у справі № 2-3619/2009, копія міститься в матеріалах справи (арк.с. 28), судом було визнано мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» з однієї сторони і ОСОБА_1 з іншої сторони, за якою, зокрема, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» (ідентифікаційний код 33570702) право приватної власності на будівлю магазину літ. А з прибудовою літ. А' загальною площею 1187,5 кв.м (у тому числі тамбур літ. А площею 6,2 кв.), паркан № 1, ворота 3, 2, замощення І, замощення ІІ, розташовані за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, б. Шевченка, буд. 69. Зазначено, що дана мирова угода є підставою для реєстрації права приватної власності за ТОВ «Торговий будинок Ніка» на вищезазначене нерухоме майно, а також для скасування попередньої реєстрації права власності ТОВ «Торговий будинок Ніка» на будівлю магазину літ. А загальною площею 1118,6 кв.м за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, б. Шевченка, буд. 69, проведеної на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 02.09.2005 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради серія ЯЯ № 498041.
Отже, після припинення дії вищезазначеного Договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 69, кадастровий номер [номер приховано]:05:002:0144, загальною площею 0,3568 га, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено, відповідач - ТОВ «Торговий будинок Ніка» продовжував бути власником нерухомого майна, яке на ній розташоване, проте користувався зазначеною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна (постанова Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20).
Отже нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нерухомого майна, яке належить відповідачу, неможливе без використання відповідної земельної ділянки. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем належним йому на праві власності об`єктом нерухомого майна презюмується його користування спірною земельною ділянкою.
Відповідно до інформації, наданої листом Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області № 3216/5/08-01-04-01-05 від 04.03.2026 (арк.с. 30-32), за даними інформаційної бази ДПС України ІКС «Податковий блок» за земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144, площею 0,3586 га, ТОВ «Торговий будинок Ніка» (код ЄДРПОУ 33570702) самостійно нараховувало та сплачувало податкові зобов`язання по платі за землю. Додатком до цього листа є податкова звітність по сплаті за землю - відповідні податкові декларації ТОВ «ТБ НІКА» з плати за землю за 2018-2026 роки (арк.с. 32 (зі зворотного боку)-46).
Департаментом управління активами Запорізької міської ради здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Торговий будинок Ніка» земельною ділянкою площею 0,3586 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:002:0144), розташованою за адресою: бул. Шевченка, 69, м. Запоріжжя, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.02.2018 по 31.01.2026, розмір яких складає 2 488 221,96 грн.
Як зазначено у позові, з посиланням на вищезазначений розрахунок, розмір нарахованих податкових зобов`язань ТОВ «Торговий будинок Ніка» за період з 01.02.2018 по 31.01.2026 складає 3181889,02 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період складає 5670110,98 грн.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
В ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно зі статтею 265 розділу XII Податкового кодексу України плата за землю є складовою податку на майно.
За визначенням пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
У підпункті 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).
В пункті 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.
Таким чином, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Оскільки ТОВ «Торговий будинок Ніка» не є ані землекористувачем на праві постійного користування, ані власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144, тому після закінчення строку дії Договору оренди вказаної земельної ділянки, в розумінні податкового та земельного законодавства, не являвся суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Попри це, єдина можлива форма здійснення плати за землю для такого користувача є саме орендна плата.
Прокурор в обґрунтування заявлених позовних вимог, які підтримані позивачем у повному обсязі, посилається на положення статей 1212 - 1214 ЦК України, як на правову підставу своїх вимог, а також вказує, що сума 2 488 221,96 грн недоотриманих доходів виникла у зв`язку з безпідставним користуванням відповідачем земельною ділянкою комунальної форми власності, а саме - без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди, в період з 01.02.2018 по 31.01.2026.
Частинами 1 та 2 ст. 1212 глави 83 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Перелік ситуацій, що міститься в частині 3 ст. 1212 ЦК України, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 ЦК України, не є вичерпним, отже ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
За змістом глави 83 ЦК України, для кондиційних зобов`язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна прав на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав би заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Зазначене підтверджується правовим висновком, вкладеним у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 357/8975/20 про те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Вищенаведені висновки також узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.08.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, під час розгляду аналогічних спорів.
В пункті 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Такі правові позиції ЄСПЛ є джерелом права для суду в силу приписів ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
У спірних правовідносинах неотримані Запорізькою міською радою кошти підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.
Так, не оформлення права власності або права користування та у зв`язку із цим фактичне використання відповідачем земельної ділянки, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, без відповідної правової підстави, позбавляє іншу сторону (власника) права на її правомірні очікування, на які вона розраховувала, якби договір оренди землі був укладений (поновлений), та, відповідно, має наслідки у вигляді недоотримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
За змістом частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» та статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до положень ст. 13, 23 Закону України «Про оцінку земель», проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов`язковою у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»).
Пунктами 24, 34, 35 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України належать до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та вирішується виключно на пленарних засіданнях.
Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» було, зокрема, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, яка введена в дію з 01.01.2016 (п.п. 1, 7 рішення). Рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» установлено на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з Додатком, в якому визначені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
04.12.2024 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 103, згідно з яким внесені зміни в Додаток рішення Запорізької ради від 28.11.2018 № 26, шляхом викладення його в новій редакції. У п. 3 рішення вказано, що воно набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення та вводиться в дію з 01.01.2025. Рішенням міськради від 19.11.2025 № 48 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яке введено в дію з 01.01.2026, встановлено на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з додатком до цього рішення (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Тексти вищезазначених рішень Запорізької міської ради (з додатками) знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради та в силу ч. 1 ст. 144 Конституції України, ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дані рішення є обов`язковими для виконання, в тому числі, всіма розташованими на відповідній території підприємствами, установами та організаціями.
Відповідно до додатків до вказаних рішень щодо встановлення розміру орендної плати за землю, річний розмір орендної плати для категорії земельних ділянок (інші земельні ділянки м. Запоріжжя), до яких віднесено земельну ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144, становить 3% від нормативної грошової оцінки.
Земельна ділянка кадастровий номер [номер приховано]:05:002:0144, загальною площею 3586 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 69, яка раніше надавалась в оренду ТОВ «Торговий будинок Ніка» на підставі договору оренди для розташування належного йому нерухомого майна, є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
До позовної заяви додано, в тому числі, копію Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.05.2020 № 1729/207-20, сформованого Міськрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:05:002:0144, площею 0,3586 га, становить 20654064,71 грн (дата формування витягу 20.05.2020).
Враховуючи положення п. 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Відповідно п.289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3 ст. 289 ПК України).
Відповідно до повідомлення, розміщеного на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за посиланням: https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemel-za-2025-rik/, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2018, 2019 та 2020 рік становить - 1,0; за 2021 рік - 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік - 1,15 (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 рік - 1,051, за 2024 рік - 1,12 та за 2025 рік - 1,08 (для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, нормами Податкового кодексу України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.
Як зазначалось вище, в матеріалах справи міститься розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Торговий будинок Ніка» земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:05:002:0144 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.02.2018 по 31.01.2026, який (розрахунок) був доданий до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 20.05.2026 № 5156/01/01-07/5309,5140,3298 (арк.с. 53-54).
Відповідно до вказаного розрахунку нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки, з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, складала у 2018, 2019, 2020, 2021 роках - 20654064,71 грн, у 2022 році - 22719471,18 грн, у 2023 році - 26127391,86 грн, у 2024 році - 27459888,84 грн, у 2025 році - 30755075,50 грн, у 2026 році - 33215481,54 грн. Розмір річної орендної плати за земельну ділянку за кожний вказаний календарний рік визначено у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за відповідний рік.
Також з розрахунку вбачається, що при його здійсненні було враховано звільнення від сплати орендної оплати за земельні ділянки комунальної власності з 01 по 31 березня 2020 року згідно з положеннями п. 52-4 підрозділу 10 розділу XX ПК України, зі змінами, внесеними Законом України від 30.03.2020 № 540-IX.
Виходячи з наведеного розрахунку, розрахунковий розмір належної до сплати орендної плати за використання земельної ділянки за спірний період становить (рядок 6 розрахунку): за 2018 рік (11 місяців, з 01.02.2018 по 31.12.2018) - 567986,78 грн; за 2019 рік - 619621,94 грн; за 2020 рік (11 місяців (за виключенням березня)) - 567986,78 грн, за 2021 рік - 619621,94 грн; за 2022 рік - 681584,14 грн, за 2023 рік - 783821,76 грн, за 2024 рік - 823796,67 грн, за 2025 рік - 922652,27 грн, за 2026 рік (1 місяць, з 01.01.2026 по 31.01.2026) - 83038,70 грн.
Розрахунковий розмір орендної плати за відповідні періоди зменшено на суми задекларованих ТОВ «Торговий будинок Ніка» податкових зобов`язань з плати за землю за відповідні роки (періоди) та, відповідно, розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою за вказаним розрахунком складає: за 2018 рік (11 місяців, з 01.02.2018 по 31.12.2018) - 213765,65 грн; за 2019 рік - 233198,88 грн; за 2020 рік (11 місяців (за виключенням березня)) - 213765,64 грн, за 2021 рік - 233198,88 грн; за 2022 рік - 610739,84 грн, за 2023 рік - 294996,53 грн, за 2024 рік - 310040,85 грн, за 2025 рік - 347245,58 грн, за 2026 рік (1 місяць, з 01.01.2026 по 31.01.2026) - 31270,11 грн. Усього загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.02.2018 по 31.01.2026 - 2488221,96 грн.
Відповідач заперечень щодо вказаного розміру недоотриманих позивачем доходів у вищезазначений період суду не надав.
Внаслідок нездійснення ТОВ «Торговий будинок Ніка» повної оплати за користування земельною ділянкою, на який розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, має місце факт безпідставного збереження відповідачем орендної плати у вищезазначеному розмірі, яку відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді.
Відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які відповідач мав би сплатити за звичайних умов як фактичний і добросовісний землекористувач.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 29 858,66 грн та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331,20 грн, всього у загальному розмірі 31 189,86 грн, відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка», код ЄДРПОУ 33570702 (69001, м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, буд. 69) на користь Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.02.2018 по 31.01.2026, у розмірі 2488221 грн 96 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка», код ЄДРПОУ 33570702 (69001, м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, буд. 69) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5, р/р [рахунок приховано], відкритий в Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 31 189 грн 86 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва