ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.09.2026 Справа № 910/15715/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного некомерційного товариства "Служба автомобільних доріг України" (65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Михайла Грушевського, буд. 49, ідентифікаційний код 42641417)
до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (03037, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 39/1, ідентифікаційний код 05416892)
про стягнення 3 013 483, 02 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Мороз О.Р.
від відповідача: не з`явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державне підприємство "Служба автомобільних доріг України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" про стягнення штрафу в сумі 330 000 грн, штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань договором в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення в сумі 602 589, 04 грн, інфляційних втрат в сумі 66 366, 27 грн, 3% річних в сумі 58 315, 07 грн та суми в розмірі 1 956 212, 64 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором підряду №52ПКД/21 від 06.05.2021 в частині дотримання термінів виконання підрядних робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 залишено без руху позовну заяву Державного підприємства "Служба автомобільних доріг України".
01.01.2026 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.02.2026.
29.01.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позивачем подано додаткові пояснення у справі, у яких зазначено, що етапи розроблення проектної документації на будівництво автомобільної дороги не можуть розглядатися як окремі види виконання робіт; єдиним належним підтвердженням якісно виконаних робіт із розробки проектно-кошторисної документації у даному випадку можуть бути лише позитивний експертний звіт, що складається експертною організацією за результатом розгляду всієї проектної документації; позивач, як замовник проектної документації, не може використати оплачені роботи, затвердити проектну документацію, оскільки зазначена документація підлягає затвердженню після та на підставі експертного звіту, і є непереданою відповідачем; як наслідок позивач не може приступити до будівництва автомобільної дороги загального користування місцевого значення "Під`їзд до с. Лужанка", Одеської обл; отже, наслідком протиправної бездіяльності відповідача є: зрив виконання проектних робіт та робіт з будівництва автомобільної дороги загального користування місцевого значення; необхідність нести витрати з проведення повторної закупівлі тих самих робіт на виготовлення проектної документації на реконструкцію автомобільної дороги загального користування державного значення їх відповідною оплатою; витрати, понесені позивачем з оплати робіт за договором становлять збитки, оскілки ці роботи не можуть бути застосовані без належним чином виконаної та переданої проектної документації відповідачем.
03.02.2026 Державним підприємством Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" подано клопотання про відкладення розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.
04.02.2026 у зв`язку із перебуванням судді Князькова В.В. на лікарняному судове засідання не відбулось.
Ухвалою від 09.02.2026 судом призначено підготовче засідання у справі на 04.03.2026.
03.03.2026 Державним некомерційним товариством "Служба автомобільних доріг України" подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого засідання.
У даному клопотанні представник Державного некомерційного товариства "Служба автомобільних доріг України" також повідомив, що відповідно до Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 23.02.2026 № 127/ А-2026 "Про внесення змін до розпорядження виконуючого обов`язки голови Одеської обласної державної адміністрації від 12 березня 2018 року № 200/А-2018" Позивача - Державне підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг" перейменовано на Державне некомерційне товариство "Служба місцевих автомобільних доріг", відповідно до частини 11 статті 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб".
У підготовчому засідання 04.03.2026 суд на місці ухвалив продовжити строки підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 25.03.2026.
05.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" відповідачем подано пояснення у справі, у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з тих підстав, що підрядником виконано частину робіт (окремі етапи) за договором, які прийняті позивачем без зауважень, відтак сплачені за прийняті етапи суми не можуть кваліфікуватися як збитки, при цьому саме ненадання позивачем вихідних даних (в тому числі щодо містобудівних умов та обмежень для проектування) є обставинами, що перешкоджали наданню робіт у зазначені в договорі та додаткових угодах строки, не з причин, які залежали від відповідача.
Також відповідач зазначив, що у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення неустойки, просить суд застувати статтю 551 ЦК України та зменшити розмір неустойки, з урахуванням неспівмірності неустойки наслідкам порушення виконання зобов`язання, ступеню виконання зобов`язання, поведінки замовника (щодо надання вихідних даних/погоджених цін).
06.03.2026 відповідачем через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано клопотання про долучення доказів, а саме: листа ДП "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" від 08.12.2025 №190/1.
10.03.2026 позивачем через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" пеню за порушення строків виконання робіт за договором у розмірі - 332 044,33 грн, штраф за неякісно виконані роботи за договором у розмірі - 195 621, 26 грн, збитки спричинені порушенням відповідачем зобов`язань за договором у розмірі - 1 956 212, 64 грн.
У підготовчому засіданні 25.03.2026 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 22.04.2026.
27.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позивачем подано додаткові пояснення у справі, у яких зазначено, що проектно-кошторисна документація не може бути поділена на розділи під час її використання за призначенням (виконання будівельних робіт); при цьому експертна організація перевіряє завершену та розроблену проектну документацію у комплексі, у зв`язку з чим оплачені раніше кошти позивачем були перераховані за проведені проектно-вишукувальні роботи, однак результатом даних робіт не були окремі готові розділи проекту, які б передавались замовнику і вони не проходили експертизу проекту; відповідач не інформував позивача про обставини, які заважають йому виконати своє завдання, у строк, встановлений договором.
02.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позивачем подано клопотання про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 22.04.2026 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача про долучення доказів, встановити відповідачу додатковий строк для подання пояснень з урахуванням нових доказів до 29.04.2026 та відкласти підготовче засідання на 20.05.2026.
Підготовче засідання, призначене на 20.05.2026, не відбулось у зв`язку зі звільненням судді Князькова В.В .
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №01.3-16/118/26 від 26.05.2026 у зв`язку зі звільненням судді Князькова В.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/15715/25.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/15715/25 між суддями, справу передано на розгляд судді Пукшин Л.Г., що відображено у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 прийнято справу № 910/15715/25 до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.07.2026.
Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні представник позивача наголосив про зміну найменування позивача з Державного підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг" на Державне некомерційне товариство "Служба місцевих автомобільних доріг".
Судом встановлено, що відповідно до Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 23.02.2026 № 127/ А-2026 "Про внесення змін до розпорядження виконуючого обов`язки голови Одеської обласної державної адміністрації від 12 березня 2018 року № 200/А-2018" Державне підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг" перейменовано на Державне некомерційне товариство "Служба місцевих автомобільних доріг", відповідно до частини 11 статті 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб", тобто така зміна відбулася після відкриття провадження у справі №910/15715/25.
Водночас, судом встановлено, що під час оформлення текстів ухвал Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у вступній та описовій частинах зазначено невірну назву позивача, а саме вказано: "Державне некомерційне підприємство "Служба автомобільних доріг України", замість вірного найменування - Державне некомерційне товариство "Служба місцевих автомобільних доріг".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2026 виправлено описки, допущені у вступних та описових частинах ухвал Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі №910/15715/25, вірно зазначивши назву позивача - Державне некомерційне товариство "Служба місцевих автомобільних доріг".
У підготовчому засіданні 01.07.2026 представник позивача підтримав заяву про зміну предмета позову та просив суд її прийняти до розгляду. Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання про причини неявки суд не повідомив.
Судом розглянуто заяву позивача про зміну предмет позову, встановлено, що така заява подана із дотриманням ст. 46 ГПК України, а тому суд на місці ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову та відкласти підготовче засідання на 15.07.2026.
У судовому підготовчому засіданні 15.07.2026 судом проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/15715/25 та призначення її до судового розгляду по суті у судовому засіданні 12.08.2026.
У судовому засіданні 12.08.2026 судом заслухано пояснення представника позивача, яка підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити у повному обсязі та відкладено розгляд справи на 09.09.2026.
У судовому засіданні 09.09.2026 судом досліджено матеріали справи та заслухано заключне слово представника позивача.
Відповідач не забезпечив явку уповноважених представників у судові засідання, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судових засідань повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 09.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
06.05.2021 між Державним підприємством "Служба місцевих автомобільних доріг" (нове найменування - Державне некомерційне товариство "Служба автомобільних доріг України") (далі - замовник) та Державним підприємством Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (далі - підрядник) укладено договір №52пкд/21, відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах цього договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи/надати послуги з Розробки проектної документації на будівництво автомобільної дороги загального користування місцевого значення "Під`їзд до с. Лужанка", Одеська область (71320000-7 Послуги з інженерного проектування) (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити надані роботи.
Вартість договору становить - 3 300 000, 00 грн з ПДВ (пункт 2.1. договору).
Договірна ціна (зведений кошторис) розрахована на підставі діючих нормативних документів на розроблення проектної документації (пункт 2.2. договору).
За умовами пункту 3.1. договору розрахунки за виконанні роботи здійснюються в межах договірної ціни (зведеного кошторису) та виділених коштів на оплату робіт (по мірі надходження коштів з відповідного бюджету на рахунок замовника), але не більше 90% до отримання позитивного висновку експертизи.
Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику до 25 числа поточного місяця. До акту здачі-приймання виконаних робіт додаються виконавчі кошториси (пункт 3.2. договору).
Відповідно до пункту 3.3. договору замовник протягом 15 днів (при наявності відкритих бюджетних асигнувань) від дня одержання акту здачі-приймання виконання робіт перевіряє належність його виконання та підписує його і повертає підряднику або надає мотивовану відповідь від прийняття робіт з переліком недоліків в письмовому вигляді.
Якщо замовник у зазначений термін письмово не висунув мотивованих зауважень до проектно-кошторисної документації - вона вважається такою, що прийнята замовником без зауважень і підлягає оплаті. Якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням.
У пункті 3.5 договору визначено, що остаточний розрахунок за розроблену проектну документацію здійснюється після отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи.
Згідно з пунктом 4.1 договору, у редакції додаткової угоди №9 від 31.03.2025 до договору, термін виконання робіт - з дати підписання договору до 15.05.2025.
Підпунктами 4.4.2, 4.4.3 пункту 4.4. договору передбачено, що завершена проектна документація передається замовнику по накладній в 4-х екземплярах та один примірник - в електронному вигляді (проектна частина в повному обсязі - форматі "PDF", креслення у форматі "PDF" та DWG, кошторисна частина - програмний файл в програмному комплексу "Будівельні технології - Кошторис", або в інших програмних комплексах, рекомендованих Мінрегіном, в яких враховані останні зміни в галузевих стандартах з ціноутворення та які сумісні з програмним комплексом "Будівельні технології - кошторис" і не призводять до спотворення вхідних даних при їх введені в програмний комплекс "Будівельні технології - кошторис, крім того зведений кошторисний розрахунок та зведена відомість обсягів робіт (робіт), які підлягають виконанню в форматі Word або Excel), а роботи - по акту здачі-приймання виконаних робіт. Разом з проектною документацією підрядник передає замовнику авторські права на проектну документацію.
Підпунктом 5.1.3. пункту 5.1. договору визначений обов`язок замовника надати підряднику інформацію, необхідну для виконання завдання; інформувати підрядника про впровадження нових та діючих нормативних документів.
До обов`язків підрядника, згідно з пунктом 5.3. договору, зокрема, належить: забезпечити виконання робіт у терміни, встановлені цим договором (підпункт 5.3.1); виконати та передати замовнику умовам договору, завданню на проектування визначений календарним планом (підпункт 5.3.3).
Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що за неякісне здійснення своїх обов`язків за договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми робіт, виконаних неякісно.
Відповідно до пункту 6.4 договору у разі порушення підрядником строків виконання cвoїx договірних зобов`язань, передбачених п. 4. договору, до нього застосовуються штрафні санкції у розмiрi подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2025 року, а в частині грошових зобов`язань - до повного виконання (пункт 9.1. договору, у редакції додаткової угоди №9 від 31.03.2025 до договору).
На виконання умов договору, підрядником передані, а замовником прийняті роботи на суму - 1 956 212, 64, що підтверджується актами здачі-приймання №279 від 29.12.2021 на суму 1 094 904, 01 грн №216 від 22.10.2021 на суму 861 308, 63 грн, які підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.
В свою чергу, замовником платіжними дорученнями № 532 від 29.12.2021 на суму 861 308, 63 грн та № 296 від 22.10.2021 на суму 1 094 904, 01 грн перераховано підряднику 1 956 212, 64 грн оплати.
Листами від 04.12.2024 №1435-24; від 11.12.2024 № 1496-24; від 19.02.2025 № 147-25; від 14.03.2025 № 204-25; від 18.04.2025 № 351-25; від 09.05.2025 № 444-25; від 20.05.2025 №482-25; від 14.08.2025 № 929-25; від 15.09.2025 № 1062-25 позивач звертався до відповідача щодо терміну виконання робіт по договору.
Листом № 50-01 від 06.03.2025 відповідач повідомив, що проектно-кошторисна документація по об`єкту "Будівництво автомобільної дороги загального користування місцевого значення "Під`їзд до с. Лужанка", Одеська область", знаходиться на завершальному етапі розробки та до 31.03.2025 буде передана на експертизу.
Позаяк підрядник завершену проектну документацію замовнику у визначені договором строки не передав, позивач направив відповідачу лист № 616-25 від 16.06.25 з вимогою щодо сплати боргу та штрафних санкцій, на що у відповідь листом № 01-1/10 від 18.06.2025 останній повідомив, що проектно-кошторисна документація по об`єкту "Будівництво автомобільної дороги загального користування місцевого значення "Під`їзд до с. Лужанка, Одеська область", розробленого згідно з договором Одеською філією "Одесадіпродор" ДП "Укрдіпродор", знаходиться у експертизі і орієнтовно до 15.07.2025 буде отримано висновок.
Позивач зазначає, що Державне підприємство Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор", в порушення своїх зобов`язань за договором, не розробило проектну документацію на будівництво автомобільної дороги загального користування місцевого значення "Під`їзд до с. Лужанка", що позбавило замовника можливості організувати проведення будівельних робіт на вказаній ділянці дороги.
При цьому, позивач наголошує на тому, що проект, який не отримав позитивний експертний звіт вважається незавершеним або дефектним, що унеможливлює його затвердження та початок будівельних робіт, отже, наслідком протиправної бездіяльності відповідача є: зрив виконання проектних робіт та робіт з будівництва автомобільної дороги загального користування місцевого значення; необхідність нести витрати з проведення повторної закупівлі тих самих робіт на виготовлення проектної документації на реконструкцію автомобільної дороги загального користування державного значення їх відповідною оплатою; витрати, понесені позивачем з оплати робіт за договором становлять збитки, оскілки ці роботи не можуть бути застосовані без належним чином виконаної та переданої проектної документації відповідачем.
Викладене стало підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 10.03.2026, просить суд стягнути з відповідача:
- штраф на підставі пункту 6.3. договору за неякісно виконані роботи у розмірі 195 621,26 грн, що становить 10% від оплачених робіт, якість яких не підтверджена позитивним експертним звітом;
- пеню на підставі пункту 6.4. договору за порушення строків виконання робіт у розмірі 332 044, 33 грн за період з 16.05.2025 по 16.12.2025;
- 1 956 212, 64 грн у якості збитків.
Відповідач, в свою чергу, заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши у поясненнях від 05.03.2026, що роботи на суму 1 725 801, 98 грн прийняті замовником без зауважень та є окремими видами робіт, що підтверджується наявністю звітів по кожному з них і використовуються в подальшій роботі в якості основи для розробки інших розділів проекту, відтак сплачені за прийняті етапи суми не можуть кваліфікуватися як збитки; від замовника не отримано жодних зауважень щодо якості прийнятої проектної документації, про що прямо зазначено в актах здачі-приймання, а тому позовні вимоги у частині повернення цих кошів є безпідставними; при цьому саме ненадання позивачем вихідних даних (в тому числі щодо містобудівних умов та обмежень для проектування) є обставинами, що перешкоджали наданню робіт у зазначені в договорі та додаткових угодах строки, не з причин, які залежали від відповідача.
Також відповідач, у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення неустойки, просить суд застувати статтю 551 ЦК України та зменшити розмір неустойки, з урахуванням неспівмірності неустойки наслідкам порушення виконання зобов`язання, ступеню виконання зобов`язання, поведінки замовника (щодо надання вихідних даних/погоджених цін).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 890 ЦК України встановлено, що підрядник, зокрема, зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором, передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
У статті 846 Цивільного кодексу України закріплено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Положенням ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 4.1 договору, у редакції додаткової угоди №9 від 31.03.2025 до договору, встановлено термін виконання робіт - з дати підписання договору до 15.05.2025.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем зобов`язань з виконання робіт за договором на момент розгляду справи настав.
Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором роботи виконав лише частково - на суму 1 956 212, 64 грн.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача, що саме ненадання позивачем вихідних даних є обставинами, які перешкоджали наданню робіт у зазначені в договорі та додаткових угодах строки, оскільки листами №50-01 від 06.03.2025 та від 20.03.2025 підрядник повідомляв, що проектно-кошторисна документація по об`єкту "Будівництво автомобільної дороги загального користування місцевого значення "Під`їзд до с. Лужанка", Одеська область" знаходиться на завершальному етапі розробки та до 31.03.2025 буде передана на експертизу з плановим отриманням висновку до 15.05.2025.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).
Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати штрафу та пені.
Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що за неякісне здійснення своїх обов`язків за договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми робіт, виконаних неякісно.
Пунктом 6.4 договору сторони встановили, що у разі порушення підрядником строків виконання cвoїx договірних зобов`язань, передбачених п.4. договору, до нього застосовуються штрафні санкції у розмiрi подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення строків виконання робіт, позивачем, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пунктів 6.3, 6.4 договору, нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 195 621, 26 грн та пеню в сумі 332 044, 33 грн за період з 16.05.2025 по 16.12.2025.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.
Разом з цим, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру неустойки, з урахуванням неспівмірності її розміру наслідкам порушення виконання зобов`язання, ступеню виконання зобов`язання, поведінки замовника (щодо надання вихідних даних/погоджених цін).
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).
Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, подані сторонами, суд не вбачає наявності виключних підстав для зменшення розміру пені, а тому відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення її розміру.
У той же час, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 195 621, 26 грн.
У частинах 1-3 статті 853 Цивільного кодексу України закріплено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.
У акті сторона, яка приймає роботи має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-приймання об`єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об`єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи.
За умовами пункту 3.3. договору замовник протягом 15 днів (при наявності відкритих бюджетних асигнувань) від дня одержання акту здачі-приймання виконання робіт перевіряє належність його виконання та підписує його і повертає підряднику або надає мотивовану відповідь від прийняття робіт з переліком недоліків в письмовому вигляді.
Якщо замовник у зазначений термін письмово не висунув мотивованих зауважень до проектно-кошторисної документації - вона вважається такою, що прийнята замовником без зауважень і підлягає оплаті. Якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням.
Згідно з підпунктом 4.4.2. пункту 4.4. договору завершена проектна документація передається замовнику по накладній, а роботи - по акту здачі-приймання виконаних робіт.
Як встановлено матеріалами справи, виконані відповідачем роботи на суму 1 956 212, 64 грн були прийняті замовником без будь-яких зауважень щодо їх якості за актами здачі-приймання №279 від 29.12.2021 на суму 1 094 904, 01 грн №216 від 22.10.2021 на суму 861 308, 63 грн, які підписані представниками сторін без зауважень.
З огляду на наведені вище норми та умови договору, враховуючи підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень акти здачі-приймання, слідує висновок, що позивач погодився з виконаними відповідачем роботами та оплатив їх вартість в повному обсязі відповідно до умов договору.
Разом з цим, суд також дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 956 212, 64 грн збитків.
В силу приписів ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача.
Позивач просить суд стягнути у якості збитків сплачені ним на виконання умов договору кошти в сумі 1 956 212, 64 грн, оскільки не отримав від відповідача завершену проектну документацію, при цьому замовник проектної документації не може використати оплачені роботи, затвердити проектну документацію, оскільки така підлягає затвердженню після та на підставі експертного звіту, і залишається не переданою відповідачем.
Втім, як встановлено судом, кошти в сумі 1 956 212, 64 грн були перераховані відповідачу в якості оплати робіт, які прийняті замовником, і сам факт відсутності в подальшому переданої проектної документації не є підставою для повернення цих коштів позивачу (стягнення як збитків).
Суд погоджується із запереченнями відповідача, що сплачені за прийняті етапи суми не можуть автоматично кваліфікуватися як "збитки" лише з мотиву того, що фінальний етап (експертиза) не завершено.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 1 956 212, 64 грн збитків та відсутність правових підстав для їх задоволення з огляду на недоведеність наявності всіх складових для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків на підставі статті 22 Цивільного кодексу України.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (03037, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 39/1, ідентифікаційний код 05416892) на користь Державного некомерційного товариства "Служба автомобільних доріг України" (65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Михайла Грушевського, буд. 49, ідентифікаційний код 42641417) пеню у розмірі 332 044 грн 33 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 984 грн 53 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 29.09.2026.
Суддя Л.Г. Пукшин