ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
18.08.2026 Справа № 910/3346/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод»
до Комунального підприємства «Київський метрополітен»
про стягнення 54.716,36 грн
Представники сторін: не викликались
СУТЬ СПОРУ:
03.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про стягнення 54.716,36 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що останнім в якості забезпечення тендерної пропозиції, як учасником процедури закупівлі оголошеної відповідачем, було завантажено в електронному вигляді банківську гарантію № IG/19885/300 від 11.06.20119 на суму 49.000,00 грн, гарантом якої є АТ «ОТП Банк». 13.06.2019 відбувся аукціон та відповідачем було вирішено визнати позивача переможцем відкритих торгів (протокол № 2162 від 19.06.2019) та 19.06.2019 оприлюднено повідомлення № 1146-ТК про намір укласти договір. Проте, протоколом засідання тендерного комітету № 2312 від 02.07.2019 відповідачем вирішено відхилити тендерну пропозицію відповідача та постановлено звернутися до АТ «ОТП Банк» з вимогою перерахувати 49.000,00 грн банківської гарантії. Відповідна сума була перехована АТ «ОТП Банк» на рахунок відповідача 12.07.2019 на підставі листа вимоги № 1300-ТК від 03.07.2019. Не погоджуючись з вказаним рішенням тендерного комітету позивач звернувся до Антимонопольного комітету України зі скаргою, на підставі якої рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 10412-р/пк-пз від 31.07.2019 було встановлено, що позивачем не було порушено умов тендерної документації, а його пропозиція була неправомірно відхилена замовником. Цим рішення було зобов`язано відповідача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача. У зв`язку з прийняттям вказаного рішення у відповідача відсутні підстави для звернення стягнення коштів з позивача за банківською гарантією та виникли зобов`язання з повернення позивачу безпідставно отриманих коштів за вимогою № 1300-ТК від 03.07.2019. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 54.716,36 грн, з яких 49.000,00 грн становить сума банківської гарантії, 3.320,06 грн інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 2.396,30 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/3346/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
30.03.2021 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
30.03.2021 відповідачем до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/16753/19 за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Антимонопольного комітету України, треті особи Акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод», Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, про визнання протиправним та скасування рішення № 10412-р/пк-пз від 31.07.2019.
14.04.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти викладених у відзиві обставин та вважає їх необґрунтованими.
Також у відповіді на відзив позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та вважає його необґрунтованим. Звертає увагу суду на те, що з 2019 року відповідач скористався своїм правом на оскарження діючого рішення АМК № 10412-р/пк-пз від 31.07.2019, проте всупереч діючого законодавства тривалий час безпідставно не виконує вказане рішення та продовжує володіти безпідставно набутим майном.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3346/21 від 19.04.2021 провадження у справі № 910/3346/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі Окружного адміністративного суду м. Києва № 640/16753/19.
06.07.2026 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/3346/21 посилаючись на те, що 05.06.2026 Київським окружним адміністративним судом у справі № 640/16753/19 ухвалено рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Антимонопольного комітету України, треті особи Акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод», Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3346/21 від 27.07.2026 провадження у справі № 910/3346/21 поновлено.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
27.05.2019 в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (далі - замовник, відповідач) оприлюднено оголошення UA-2019-05-27-000156-b про проведення процедури відкритих торгів за предметом закупівлі: «Залізничне обладнання, код 34940000-8 за ДК 021:2015 (хрестовини) (далі - процедура закупівлі) у кількості 15 шт., бюджет 1.641.952,00 грн.
Встановлено строки для прийому тендерних пропозицій по 12.06.2019 17:00 год; аукціон з 13.06.2019 11:48 год.; кваліфікація з 13.06.2019 12:09 год. до 09.07.2019 14:41 год., розгляд пропозицій з 02.07.2019 14:11 год. Встановлено строки для оскарження тендеру до 20.07.2019.
Для участі у відкритих торгах тендерні пропозиції подали Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозалізничпостачання» (код ЄДРПОУ 37731587, сума пропозиції 1.640.392,63 грн) та Акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод» (далі - позивач) (код ЄДРПОУ 14367980, сума пропозиції 1.640.365,20 грн).
На виконання вимог тендерної документації позивачем, як учасником процедури закупівлі, було завантажено в електронному вигляді в якості забезпечення тендерної пропозиції банківську гарантію № IG/19885/300 від 11.06.2019, гарантом за якою є АТ «ОТП Банк», Принципалом - позивач, а Бенефіціаром - відповідач, зі строком дії по 11.09.2019 включно. Відповідно до гарантії AT «ОТП Банк» приймає на себе зобов`язання у наданні безвідкличної та безумовної банківської гарантії на загальну суму 49.000,00 грн, яка сплачується гарантом відповідачу протягом 5 (п`яти) банківських днів за першою письмовою вимогою відповідача.
13.06.2019 відбувся аукціон.
Згідно протоколу засідання тендерного комітету № 2162 від 19.06.2019 замовником було вирішено визнати переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю «Залізничне обладнання, код 34940000-8 за ДК 021:2015 (хрестовини) пропозицію Aкціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» як таку, що відповідає вимогам замовника, зазначеним в тендерній документації.
19.06.2019 на веб-порталі Уповноваженого органу 19.06.2019 оприлюднено Повідомлення про намір укласти договір з AT «Дніпропетровський стрілочний завод» за № 1146-ТК.
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету № 2312 від 02.07.2019 замовник керуючись абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерну пропозицію Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» відхилив у зв`язку з тим, що переможець «не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону», зокрема станом на 01.07.2019 переможцем не розміщено (завантажено) в електронній системі закупівель довідку від податкового органу про відсутність заборгованості із сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Також, згідно протоколу № 2312 від 02.07.2019 засідання тендерного комітету замовником прийнято рішення: Керуючись частинами 3 та 5 ст. 24 Закону, звернутись листом до Акціонерного товариства «ОТП Банк» для перерахування коштів у розмірі 49.000,00 грн, що надані як забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії AT «Дніпропетровський стрілочний завод» на закупівлю «Залізничне обладнання, код 34940000-8, за ДК 021:2015 (хрестовини)» на рахунок КП «Київський метрополітен».
Згідно протоколу засідання тендерного комітету № 2430 від 09.07.2019 замовником прийнято рішення, яким визнано переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю «Залізничне обладнання, код 34940000-8 за ДК 021:2015 (хрестовини) пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрозалізничпостачання» як таку, що відповідає вимогам замовника, зазначеним в тендерній документації.
Повідомлення про намір укласти договір з ТОВ «Дніпрозалізничпостачання» оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 09.07.2019 за № 1347-тк.
03.07.2019 КП «Київський метрополітен» звернулось до AT «ОТП Банк» з вимогою № 1300-ТК перерахувати грошові кошти у розмірі 49.000,00 грн згідно гарантії № IG/19885/300 від 11.06.2019 надавши протокол засідання тендерного комітету № 2312 від 02.07.2019.
У свою чергу АТ «ОТП Банк» листом № 51-3/1326 від 05.07.2019 повідомив AT «Дніпропетровський стрілочний завод» про отриману від КП «Київський метрополітен» вимогу, у зв`язку з чим у відповідності з умовами гарантії № IG/19885/300 від 11.06.2019 повідомив, що оплату вимоги по гарантії буде здійснено Банком 12.07.2019, кошти в сумі 49.000,00 грн будуть списані з рахунку АТ «Дніпропетровський стрілочний завод».
12.07.2019 згідно платіжного доручення № comms123 від 12.07.2019 AT «ОТП Банк» з рахунку АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» на рахунок КП «Київсьй метрополітен» були списані грошові кошти у розмірі 49.000,00 грн з призначенням платежу «Сплата вимоги № 1300-ТК від 03.07.2019 за гарантією № IG/19885.
Не погоджуючись з рішенням тендерного комітету КП «Київський метрополітен» відповідач звернувся до Антимонопольного комітету України зі скаргою № 05-1074 від 12.07.2019 про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, в якій просив прийняти рішення про встановлення порушень процедури закупівлі (номер процедури закупівлі № UA-2019-05-27-000156-b; зобов`язати КП «Київський метрополітен» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» та рішення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрозалізничпостачання» переможцем закупівлі «Залізничне обладнання, код 34940000-8 за ДК 021:2015 (хрестовини)», оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за № № UA-2019-05-27-000156-b.
Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 10412-р/пк-пз від 31.07.2019 було встановлено, що пропозиція Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» була неправомірно відхилена замовником.
Вказаним рішенням було зобов`язано КП «Київський метрополітен» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочній завод» та рішення про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрозалізничпостачання» переможцем за процедурою закупівлі - «ДК 021:2015: 34940000-8 - Залізничне обладнання», оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за № № UA-2019-05-27-000156-b.
Позивач направив відповідачу вимогу № 05-1215 від 09.08.2019 про повернення коштів в сумі 49.000.00 грн.
У відповідь відповідач листом № 128-НЮ від 04.09.2019 повідомив позивача, що ним 04.09.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва подано адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 10412-р/пк-пз від 31.07.3019.
В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією № 16-1561 від 24.11.2020, в який знову вимагав повернути грошові кошти в сумі 49.000,00 грн.
У відповідь відповідач листом № 6-НЮ від 11.01.2021 повідомив позивача, що 05.09.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва внесена ухвала у справі № 640/16753/19 про відкриття провадження в адміністративній справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Зазначив, що питання щодо повернення коштів в сумі 49.000,00 грн може бути розглянуто після набрання рішення адміністративного суду законної сили.
Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що правова підстава, на якій відповідач отримав кошти за банківською гарантією, відпала, а тому 49.000,00 грн є безпідставно набутими коштами, які підлягають поверненню відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України. Також позивач вважає, шо у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України є підстави для стягнення 3.320,06 грн інфляційних втрат та 2.396,30 грн 3% річних.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 8, 28, 29, 30 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасника перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія;
тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі);
тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав;
тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;
Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту.
Член постійно діючої адміністративної колегії (колегій), який є пов`язаною особою із суб`єктом оскарження або замовником, не може брати участі в розгляді та прийнятті рішень щодо такої скарги і повинен бути замінений на час розгляду і прийняття рішення щодо такої скарги іншим державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, що визначається Головою Антимонопольного комітету України.
Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якщо інше не встановлено цим Законом.
Абзацом першим частини першої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Відповідно до частини дванадцятої ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про публічні закупівлі» відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Згідно з частинами першою, другою, абзацем 1 частини третьої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Частиною третьою статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов`язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення.
Частиною третьою статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі:
відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
В той же час, як зазначалось вище, рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 10412-р/пк-пз від 31.07.2019 зобов`язано КП «Київський метрополітен» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочній завод» та рішення про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрозалізничпостачання» переможцем за процедурою закупівлі - «ДК 021:2015: 34940000-8 - Залізничне обладнання», оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за № № UA-2019-05-27-000156-b.
Даним рішенням Антимонопольного комітету встановлено, що замовник (КП «Київський метрополітен») відхиливши пропозицію скаржника (AT «Дніпропетровський стрілочній завод») з підстав наведених у протоколі засідання комітету з публічних закупівель № 2312 від 02.07.2019, порушив вимоги статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», та, як наслідок, неправомірно визначивши Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозалізничпостання» переможцем процедури закупівлі, замовник порушив право скаржника на об`єктивний та неупереджений розгляд його тендерної пропозиції, що є порушенням вимог статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Не погоджуючись з даним рішенням КП «Київський метрополітен» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, треті особи Акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод», Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 10412-р/пк-пз від 31.07.2019.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі № 640/16753/19 у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» відмовлено.
Оскільки зобов`язано скасувати рішення тендерного комітету КП «Київський метрополітен» щодо відхилення пропозиції позивача та перерахування коштів в розмірі 49.000,00 грн, що надані як забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії AT «Дніпропетровський стрілочній завод» на закупівлю «Залізничне обладнання, код 34940000-8 за ДК 021:2015 (хрестовини) на рахунок КП «Київський метрополітен», відповідно у КП «Київський метрополітен» були відсутні підстави для прийняття рішення про стягнення з AT «Дніпропетровський стрілочній завод» забезпечення цінової пропозиції.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі» забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п`яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі:
закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації;
укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендеру;
відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання;
закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Як встановлено судом, внаслідок звернення КП «Київський метрополітен» до AT «ОТП Банк» щодо перерахування коштів у розмірі 49.000,00 грн згідно гарантії № IG/19885/300 від 11.06.2019 Банком з рахунку позивача списано кошти 12.07.2019.
Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
З наведених норм вбачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.
Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.
Відповідач отримав 49.000,00 грн за рахунок позивача шляхом реалізації банківської гарантії. Первісною підставою для такого отримання була вимога відповідача, обумовлена його рішенням про відхилення тендерної пропозиції позивача.
Однак, зазначене рішення було визнано неправомірним органом оскарження та відповідача зобов`язано його скасувати.
Таким чином, обставина, на яку відповідач посилався як на підставу для реалізації забезпечення тендерної пропозиції, не підтвердилася, а правова підстава для утримання відповідачем отриманих коштів відпала.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що отримані відповідачем 49.000,00 грн є безпідставно набутими та підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
У зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з повернення забезпечення виконання договору, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 3.320,06 грн інфляційних втрат та 2.396,30 грн 3% річних, які нараховані з 12.07.2019 по 26.02.2021.
Правомірність стягнення з набувача на користь потерпілого, крім безпідставно одержаних коштів відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, також річних та інфляційних втрат за період безпідставного користування такими коштами відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є усталеною в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9544/19, положення статті 625 Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошових коштів підлягають нарахуванню 3% річних та інфляційні втрати відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд не погоджується з визначеним позивачем початком періоду прострочення виконання зобов`язання щодо повернення забезпечення тендерної пропозиції з 12.07.2019.
Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
З огляду на те, що кошти відповідачем набуто безпідставно 12.07.2019 початком періоду прострочення має бути 13.07.2019 (дана позиція узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22.
Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3.320,06 грн інфляційних втрат (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2.392,27 грн 3% річних. В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних слід відмовити.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35; код ЄДРПОУ 03328913) на користь Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» (49000, м. Дніпро, вул. Любарського, 181; код ЄДРПОУ 14367980) 49.000 (сорок дев`ять тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 3.320 (три тисячі триста двадцять) грн 06 коп. інфляційних втрат, 2.392 (дві тисячі триста дев`яносто дві) грн 27 коп. 3% річних, 2.269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 83 коп. витрат по сплаті судового збору.
3.В іншій частині в позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова