ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29.09.2026 Справа № 910/4257/26
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»
про ухвалення додаткового рішення
у справі №910/4257/26
за позовом фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»
про визнання недійсними пунктів договору та стягнення 504 139, 87 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»
до фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича
про стягнення 259 038, 00 грн
Суддя Карабань Я.А.
Без виклику представників учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець Харитончука Олексій Миколайович (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг», у якому просить суд:
- визнати недійсною частину пункту 2.2. договору фінансового лізингу № 210525-1/ФЛ-Ф-А від 25.05.2021 такого змісту: «При цьому Сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим Договором не містять покупної ціни, передбаченої цим Договором і, у сукупності, є платою за користування Предметом лізингу»;
- визнати недійсним пункт 6.7. договору фінансового лізингу № 210525-1/ФЛ-Ф-А від 25.05.2021 такого змісту: «У випадку вилучення Предмета лізингу, припинення або розірвання Договору, з причин зазначених у даному Договорі та/або законодавстві України, усі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» на користь фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича суму грошових коштів у розмірі 504 139,87 грн, з яких: 370 572,43 грн сплачені лізингові платежі в частині відшкодування вартості предмета лізингу, 104 510, 50 грн сума індексу інфляції, 29 056,94 грн сума 3 % річних.
20.05.2026 від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява до фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича про стягнення суми збитку в розмірі 259 038, 00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2026 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю та в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
17.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просив стягнути з фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У цей же день заявником подано заяву, в якій зазначено про допущення описки в частині розміру заявлених витрат та уточнено, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 50 000,00 грн, у зв`язку з чим заявник просить стягнути саме зазначену суму.
Також 17.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору про надання правничої допомоги з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про ухвалення додаткового рішення в справі та встановлено фізичній особі-підприємцю Харитончуку Олексію Миколайовичу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви про розподіл судових витрат в даній справі в строк до 25.09.2026 (включно).
21.09.2026 від фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича надійшла заява ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить визнати поважними причини неподання до ухвалення рішення всіх доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, долучити відповідні докази до матеріалів справи та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом зустрічного позову.
Також 21.09.2026 від фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу в частині розгляду первісного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2026 прийнято до розгляду заяву фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення в справі та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви про розподіл судових витрат в даній справі в строк до 30.09.2026 (включно).
28.09.2026 від представника фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, разом із клопотанням про поновлення строку для їх подання.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку представник зазначає, що в період із 21.09.2026 по 25.09.2026 перебував на амбулаторному лікуванні у зв`язку з гострим захворюванням, на підтвердження чого надав медичну довідку від 25.09.2026 №18.
29.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» надійшли заперечення на клопотання фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича, у яких товариство просить відмовити в поновленні строку та в задоволенні клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а заявлені ним витрати в розмірі 50 000,00 грн покласти на фізичну особу-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича.
Розглянувши клопотання фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича про поновлення строку та додані до нього докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, а суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та пропорційність.
Згідно зі статтею 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від будь-яких ознак та обставин.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2026 фізичній особі-підприємцю Харитончуку Олексію Миколайовичу встановлено строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про розподіл судових витрат до 25.09.2026 включно.
Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, представник фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича в період з 21.09.2026 по 25.09.2026 перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується долученою до клопотання медичною довідкою.
При цьому заперечення подані до суду 28.09.2026, тобто в перший робочий день після завершення лікування та вихідних днів 26.09.2026 і 27.09.2026, що свідчить про вчинення представником відповідної процесуальної дії без зволікання після усунення обставин, які перешкоджали її своєчасному вчиненню.
Ураховуючи наведені обставини в їх сукупності, документальне підтвердження перебування представника на лікуванні, незначний строк пропуску та подання заперечень невідкладно після припинення обставин, які перешкоджали їх своєчасному поданню, а також виходячи із завдань господарського судочинства, принципів рівності та змагальності сторін і необхідності забезпечення учаснику справи можливості реалізувати передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України право на подання заперечень щодо вимог іншого учасника справи, суд визнає наведені причини пропуску строку поважними та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Отже, подані 28.09.2026 заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та викладене в них клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу підлягають прийняттю та врахуванню судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про ухвалення додаткового рішення в справі, заперечення фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича та матеріали справи, приходить до висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
При цьому, суд зазначає, що додаткове рішення (ухвала) є засобом доповнення змісту рішення суду, тобто виправлення його неповноти при незмінності усього змісту. Унормовані названою статтею процесуального закону підстави для його ухвалення є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.
Згідно зі статтею 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога відповідачу за первісним/позивачу за зустрічним позовом у цій справі надавалась Адвокатським об`єднанням «ЛЕКС-ЮЕЙ» на підставі договору №04-05/26 про надання правничої допомоги від 04.05.2026.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається, зокрема, з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Із заявою про ухвалення додаткового рішення відповідач за первісним/позивач за зустрічним позовом звернувся до суду 17.09.2026, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення від 15.09.2026. У вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» просило стягнути з фізичної особи-підприємця Харитончука Олексія Миколайовича 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в поданій цього ж дня заяві про виправлення допущеної описки уточнило, що загальний розмір таких витрат становить 50 000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн відповідачем за первісним/позивачем за зустрічним позовом надано до суду копію договору №04-05/26 про надання правничої допомоги від 04.05.2026 та акт приймання-передачі наданих послуг від 16.09.2026, відповідно до якого загальна вартість наданої в межах справи №910/4257/26 правничої допомоги становить 50 000,00 грн.
Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 12.03.2019 у справі №911/3715/17, подання заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу є підставою для надання стороні можливості надавати докази щодо обсягу наданих послуг та їх вартості протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення у справі.
Аналогічна позиція висловлена Касаційним господарським судом у постанові від 11.06.2018 у справі №922/2709/17.
Згідно з ч.2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За загальним правилом, питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (п. 5 ч. 1 ст. 237, п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, ч.1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Така норма кореспондується з ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Отже, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Відповідний правовий висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 922/4022/20, від 27.06.2023 у cправі №907/568/22.
У постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 911/2130/21, від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 зазначено, що неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22), Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №917/527/18).
Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» у зустрічній позовній заяві навело лише попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, зазначивши про очікувані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Разом із тим, у зустрічній позовній заяві відсутня заява про те, що докази на підтвердження фактичного розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» на первісну позовну заяву також не містить відповідної заяви. У його прохальній частині товариство просило долучити відзив до матеріалів справи та відмовити в задоволенні первісного позову.
Не містять такої заяви й інші подані Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» до ухвалення рішення заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.
Крім того, у судовому засіданні 15.09.2026 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» до закінчення судових дебатів заяви про намір подати після ухвалення рішення докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу в усній формі також зроблено не було.
При цьому доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг», наведені в поданих 29.09.2026 запереченнях, про те, що товариство до закінчення розгляду справи повідомило суд про понесені та очікувані витрати на професійну правничу допомогу, наведених висновків суду не спростовують. Таке повідомлення було здійснено шляхом зазначення в зустрічній позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, що є виконанням вимог ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, однак не є заявою в розумінні ч. 8 ст. 129 цього Кодексу про намір подати докази фактичного розміру витрат після ухвалення судового рішення.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» до закінчення судових дебатів у справі №910/4257/26 не подало доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, які воно сплатило або має сплатити в зв`язку із розглядом цієї справи, як і не зробило заяви, у тому числі в усному порядку, відповідно до ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України про те, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Відтак, у суду відсутні підстави для здійснення перевірки наданих відповідачем за первісним/позивачем за зустрічним позовом доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу та надання їм оцінки, з огляду на встановлений факт недотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» наведених вище положень Господарського процесуального кодексу України, що визначають порядок подання доказів на підтвердження розміру судових витрат після ухвалення рішення суду.
Інших обставин, які б давали підстави для розподілу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» заявлених витрат на професійну правничу допомогу, судом не встановлено. У такому випадку господарський суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю та, відповідно, не покладає такі витрати на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» про ухвалення додаткового рішення та відшкодування понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» у відшкодуванні понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань