ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.09.2026 Справа № 910/3503/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест"
до Фізичної особи-підприємця Андрющенка Сергія Миколайовича
про стягнення 148878,00 грн авансу
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Андрющенка Сергія Миколайовича про стягнення 148878,00 грн авансу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №15/08-25 від 15.08.2025 в частині виконання робіт у визначений цим правочином строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/3503/26; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у строк не скористався.
При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/3503/26 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02095, місто Київ, вул.Урлівська, будинок 3-Б, квартира 59), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку R067145719310).
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/3503/26.
17.07.2026 від позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
15.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест", як замовником, та Фізичною особою-підприємцем Андрющенком Сергієм Миколайовичем, як підрядником, укладено договір №15/08-25 (договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до умов цього договору власними або залученими силами виконати комплекс плиткових робіт в джакузі спорткомплексу літ.Ш за адресою: м.Київ, вул.Курортна, 9А (надалі - об`єкт), на умовах і в порядку, визначених цим договором. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи за цим договором (п.1.1).
За результатами виконання робіт складаються акти виконаних робіт встановленої форми, які підписуються уповноваженими представниками сторін (п.2.4 договору).
Підрядник зобов`язується, зокрема, виконувати роботи за цим договором у відповідності до вимог чинного законодавства, ДБН; виконувати роботи належним чином, якісно в строки, передбачені цим договором; забезпечити залучення для виконання робіт робітників та спеціалістів в достатній кількості для виконання робіт за цим договором; передати замовнику результати робіт за актами прийому-передачі виконаних робіт встановленої форми (п.п.3.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4 договору).
Загальна вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною (додаток №1 до договору) та становить 290679,50 грн без ПДВ. Замовник сплачує підряднику аванс на виконання робіт у розмірі 20% від суми договору після підписання цього договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок підрядника (п.п.4.1, 4.2, 4.4 договору).
Згідно п.5.1 договору після виконання робіт підрядник складає та передає замовнику акт виконаних робіт встановленої форми.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Підрядник зобов`язується приступити до виконання робіт не пізніше 15 серпня 2025 року. Підрядник зобов`язується виконати роботи за цим договором протягом тридцяти календарних днів після початку робіт (п.п.6.1, 6.2, 6.3 договору).
На виконання умов договору позивач перерахував аванс на виконання робіт, а саме: 15.08.2025 на суму 58135,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3769, 16.09.2025 на суму 40743,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4388, 02.10.2025 на суму 50000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4710, а всього на загальну суму 148878,00 грн.
30.12.2025 позивач надіслав на адресу відповідача лист від 30.12.2025 за вих.№170 про відмову від договору від 15.08.2025 №15/08-25 та про відмову від прийняття виконання зобов`язань за договором, а також вимагав у 7-денний строк з дня отримання цього листа повернути грошові кошти у розмірі 148878,00 грн, сплачені за договором.
23.02.2026 позивач звернувся до відповідача з листом від 20.02.2026 за вих.№24, в якому повторно повідомив про відмову від прийняття виконання зобов`язань за договором від 15.08.2025 №15/08-25 та вимагав у 7-денний строк з дня отримання цього листа повернути аванс на суму 148878,00 грн.
Зазначений лист відповідач отримав 02.03.2026, однак відповіді не надав, кошти попередньої оплати не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Частиною 4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на підставі укладеного між сторонами договору, позивачем було сплачено відповідачу авансові платежі на загальну суму 148878,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.
Відповідач, в свою чергу, згідно умов укладеного між сторонами договору, зобов`язався приступити до виконання робіт не пізніше 15.08.2025 та виконати їх протягом тридцяти календарних днів після початку робіт, тобто у строк до 15.09.2025 включно.
Однак, погоджені між сторонами роботи у встановлений договором строк відповідачем не виконані. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Строк дії зазначеного договору в частині виконання робіт сплив 31.12.2025.
Листами від 30.12.2025 за вих.№170 та від 20.02.2026 за вих.№24 позивач повідомив відповідача про відмову від прийняття робіт за договором та просив повернути сплачені в якості попередньої оплати кошти. Відповідач залишив звернення позивача без реагування.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Системний аналіз положень ст.ст.11, 177, 202, 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Загальна умова ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Відповідно до приписів ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Отже із врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем робіт за договором, а укладений між позивачем та відповідачем правочин є таким, що припинив свою дію внаслідок закінчення строку його дії, підстава для отримання грошових коштів, які були оплачені позивачем в якості попередньої оплати, відпала, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення 148878,00 грн визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача з урахуванням коефіцієнту 0,8.
Крім того позивач просив суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 26.11.2018, який укладений між Адвокатським бюро "Ракітіна" та позивачем, додаткову угоду №1 від 20.02.2026 до цього договору, акт №4 за квітень 2026 приймання-передачі послуг з надання правової допомоги за договором від 05.05.2026 на суму 10000,00 грн, платіжну інструкцію №1951 від 06.05.2026, ордер серії АІ №1983517 від 10.09.2025, ордер серії АА №1147200 від 18.08.2022.
Відповідно до усталеної практики, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж самі критерії застосовуються ЄСПЛ при присудженні судових витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, судом зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v.Latvia) від 28.11.2002 ЄСПЛ зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відтак, з урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатським бюро послуг, співмірність суми витрат зі складністю даної справи, відсутність заперечень щодо розміру заявлених витрат зі сторони відповідача, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому послуг професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн покладаються на відповідача у зв`язку з висновками суду про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Андрющенко Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (04073, м.Київ, вул.Семена Скляренка, буд. 17, ідентифікаційний код 31175387) 148878 (сто сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн 00 коп. авансу, витрати по сплаті судового збору на суму 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова