ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29.09.2026 Справа № 910/8629/26
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до Фізичної особи-підприємця Вронської Ольги Петрівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство фінансів України
про стягнення 483 140,16 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач, Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вронської Ольги Петрівни (далі - відповідач, Підприємець) грошових коштів у загальному розмірі 483 140,16 грн., з яких: 221 031,09 грн. - заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором від 10.04.2024 року № [номер приховано]-КД-1 (далі - Кредитний договір), 41 077,98 грн. - заборгованість за процентами, 221 031,09 грн. - заборгованість за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.
В обґрунтування пред`явлених вимог Банк посилався на порушення Підприємцем зобов`язань щодо повного та своєчасного повернення коштів за Кредитним договором, у зв`язку з чим за позичальником утворилась заборгованість за тілом кредиту та процентами у вищевказаних розмірах. Крім того, у зв`язку з порушенням Підприємцем зобов`язань з повернення кредиту, а також зважаючи на те, що Міністерством фінансів України (далі - Міністерство), як гарантом за Кредитним договором, було видано гарантію в сумі 221 031,09 грн., сплачену в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідача, Банк просив суд стягнути з Підприємця заборгованість, що виникла з Кредитного договору перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією, у розмірі 221 031,09 грн.
Ухвалою від 17.07.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/8629/26 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Крім того, цією ухвалою суд залучив до участі у справі Міністерство в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
10.08.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення Міністерства від 07.08.2026 року № 13210-06-10/22410, в яких останнє вказало про обґрунтованість пред`явлених Банком у даній справі вимог.
Інших клопотань чи заяв, у тому числі по суті справи, від учасників справи до суду не надходило.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За змістом пункту 4 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) фізичної особи-підприємця.
Так, враховуючи відсутність у Підприємця електронного кабінету, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України копія ухвали від 17.07.2026 року про відкриття провадження у справі № 910/8629/26 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 53, квартира 7.
Проте, вищевказане відправлення з трек-номером R067232951211 підприємством поштового зв`язку вручене відповідачу не було та повернулося на адресу суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення терміну зберігання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2026 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
04.07.2023 між Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем, який діє від імені держави (далі - Гарант) та Банком (далі - банк-кредитор) був укладений договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/95 (далі - Договір гарантії), за умовами якого Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до пункту 31 Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк- кредитор надсилає Гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
За змістом пункту 35 Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог:
- Гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору;
- на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії;
- загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії;
- Гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору;
- здійснення Гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.
Згідно з пунктом 38 Договору гарантії у разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку (рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненної Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснене банком-кредитором у найкоротші строки.
Відповідно до пункту 39 Договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом;
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
Пунктами 45, 46 Договору гарантії встановлено, що на суму простроченої заборгованості перед бюджетом банк-кредитор нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120 % облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом. Агент інформує банк-кредитора про розраховану ним пеню не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому така пеня розрахована.
Пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, що настає через шість календарних місяців з дати здійснення Гарантом виплати відповідної суми сплати за гарантією (включно), залежно від того, яка з дат настає раніше, та сплачується або зараховується в останню чергу.
10.04.2024 між Банком та Підприємцем (позичальник) був укладений Кредитний договір, за умовами якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді згідно з пунктом А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 цього договору, не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці пункту 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни/строки.
Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається Банком для здійснення позичальником платежів на цілі, що наведені в пункті А.2 цього договору, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
Згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору термін повернення кредиту зазначений у пункті А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пунктами А.10, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.
Відповідності до пункту 1.3 Кредитного договору усі істотні умови кредитування наведені у Розділі А цього договору - "Істотні умови кредитування", за змістом якого:
A.1. Вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія.
A.2. Ліміт цього договору: 1 400 000,00 грн. (один мільйон гривень 0 копійок). Кредит надається на поповнення обігових коштів.
Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової/матеріальної допомоги.
А.2.1. Ліміт кредитування на конкретну дату (далі - поточний ліміт) визначається сумою кредитних коштів, яка у цю дату може знаходитися в користуванні позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, зазначеним у Додатку № 1 до цього договору.
А.3. Кінцевий термін повернення кредиту: 01.04.2027 року (включно).
А.4. Рахунки для обслуговування кредиту: 2909[телефон приховано], НОМЕР_1 (в гривнях), отримувач: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ [номер приховано].
А.5. Умовами цього договору встановлюється зобов`язання позичальника здійснити погашення всієї суми кредитних коштів, отриманих позичальником по цьому договору (повністю до нуля) через транзитний рахунок, зазначений у пункті А.4 цього договору, в кінцевий термін повернення кредиту згідно з пунктом А.3 цього договору, з дотриманням Графіку зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до цього договору).
А.6. Виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується договором застави транспортного засобу.
А.7. Тип процентної ставки за цим договором - змінювана.
Під "змінюваною процентною ставкою" (далі - змінювана процентна ставка) сторони розуміють процентну ставку, розмір якої збільшується або зменшується в залежності від зміни індексу UIRD, з урахуванням інших положень цього договору.
А.7.1. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі, що розраховується і встановлюється на відповідний період дії процентної ставки, виходячи з наступного:
А.7.1.1. Розмір змінюваної процентної ставки розраховується із застосуванням такої формули: ЗПС в гривні = індекс UIRD 3M + 9 процентних пунктів, де:
- ЗПС - розмір змінюваної процентної ставки в річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період дії процентної ставки;
- Індекс UIRD 3M - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (англ. Ukrainian Index of Retail Deposit Rates, скорочено - UIRD) - індикативна ставка, що розраховується кожного робочого дня в системі Томсон Рейтерс (Thomson Reuters) за методикою, розробленою спільно з Національним Банком України, на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб у гривні на строк 3 (три) календарних місяців. Дані про розмір індексу UIRD є загальнодоступними, опубліковані в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного Банку України (на дату укладення цього Договору за посиланням: bank.gov.ua/files/UIRD.xls);
- під терміном "робочий день", що використовується в цьому договорі, розуміється - дні з понеділка по п`ятницю, за виключенням святкових та неробочих днів, які встановлюються відповідно до чинного законодавства України;
- період дії процентної ставки - це період часу, що становить календарний квартал, який визначається для цілей розрахунку і застосування у такий період розміру змінюваної процентної ставки, з метою нарахування процентів за користування кредитними коштами, наданими позичальнику відповідно до умов цього договору. В межах строку дії договору визначається декілька послідовних періодів дії процентної ставки, при цьому перший період дії процентної ставки починається в дату укладення договору, який включає таку дату та закінчується днем, що передує дню початку другого періоду дії процентної ставки. Другий та кожний наступний період дії процентної ставки починається з першого дня календарного кварталу. При цьому, остання календарна дата періоду дії процентної ставки за перший період кредитування вважається днем закінчення відповідного поточного періоду дії процентної ставки не зважаючи на строк його дії, як це вказано вище, і наступний період дії процентної ставки починається з наступної календарної дати і діє до дати, що передує дню початку наступного періоду дії процентної ставки (що починається з першого дня календарного кварталу);
- дата перегляду розміру змінюваної процентної ставки - це дата, в яку здійснюється перегляд розміру змінюваної процентної ставки відповідно до зазначеної у пункті А.7.1.1 цього договору формули, та його зміна (збільшення чи зменшення) для відповідного періоду дії процентної ставки. Відповідно до умов цього договору перегляд розміру змінюваної процентної ставки здійснюється за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до дати початку дії періоду дії процентної ставки, в якому буде застосована нова процентна ставка, розрахована внаслідок такого перегляду.
А.7.1.2. Перегляд розміру змінюваної процентної ставки відповідно до зазначеної у пункті А.7.1.1 цього договору формули, та його зміна (збільшення чи зменшення) здійснюється один раз в кожний період дії процентної ставки в дату перегляду розміру змінюваної процентної ставки, а якщо цей день є святковим або неробочим, то в попередній робочий день. Для розрахунку розміру змінюваної процентної ставки на відповідний період дії процентної ставки використовується індекс UIRD 3M, який визначається станом на робочий день, що передує даті перегляду розміру змінюваної процентної ставки.
А.7.1.4. Максимальний розмір процентної ставки, який може бути застосований за цим договором, становить 35 (тридцять п`ять) % процентів річних.
А.7.1.5. Розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії процентної ставки, з дати укладання цього договору, що розраховується за формулою передбаченою пунктом А.7.1.1. цього договору, із використанням розміру індексу UIRD 3M у гривні, визначеним станом на робочий день, що передує даті підписання цього договору, становить 23,03 (двадцять три цілих три сотих) % річних.
А.9. Датою сплати процентів за користування кредитними коштами є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене умовами цього договору. У випадку несплати процентів за користування кредитом та/або непогашення заборгованості за кредитом у терміни, що визначені цим договором, такі суми є простроченою заборгованістю (за процентами та/або кредитом, відповідно).
За умовами пунктів 2.1.1, 2.1.2 Кредитного договору Банк зобов`язується відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у пункті А.4 цього договору, та надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі платіжних інструкцій позичальника у межах суми, обумовленої в пункті 1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктами 2.2.1, 2.2.13 цього договору. Для отримання кредиту (або його частини - траншу) позичальник зобов`язується не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до Банку попередню вимогу в довільній формі із зазначенням суми кредиту та терміну його надання. Видача кредиту або його частини згідно з умовами цього договору здійснюється Банком після надання позичальником платіжних інструкцій на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому пунктом 2.4.2 цього договору, з урахуванням пункту 1.1 цього договору, але за відсутності обставин, передбачених пунктами 2.2.18, 2.3.2 цього договору та за відсутності порушень позичальником умов цього договору.
Пунктами 2.2.2 та 2.2.3 Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до умов цього договору, зокрема проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 4.1, 4.3 цього договору, а також повернути кредит у терміни/строки, встановлені цим договором, в тому числі, але не виключно, погашати заборгованість за кредитом у терміни/строки, встановлені пунктами А.5, А.2.1 цього договору.
Пунктом 4.8 Кредитного договору встановлено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.
Відповідно до пункту 4.9 Кредитного договору нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
За умовами пункту 6.1 Кредитного договору останній вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, та діє до терміну, що зазначений в пункті А.3 цього договору, або до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором, в залежності від того, яка подія настане раніше.
У Додатку № 1 (Графік зменшення поточного ліміту) до Кредитного договору сторони погодили поступове зменшення поточного ліміту з 01.05.2024 року до 01.04.2027 року, а також встановили, що погашення різниці, на яку поточна заборгованість перевищує суму встановленого поточного ліміту, трактується як погашення кредиту; погашення кредиту вважається здійсненим у встановлений строк, якщо різниця, на яку поточна заборгованість перевищує суму встановленого поточного ліміту на зазначену дату згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, надійшла на рахунок у Банку не пізніше дати, встановленої Графіком зменшення поточного ліміту.
Разом із тим, керуючись приписами Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 року № 28 (далі - Порядок) та Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 723 (далі - Порядок надання державних гарантій), а також враховуючи, що позичальник відповідає критеріям Порядку та Порядку надання державних гарантій, 10.04.2024 року між Банком та Підприємцем була укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода), в якій сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в пункті А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва (далі - Програма) та умов цього договору та Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Кредитні кошти позичальник витрачає на ціль: фінансування оборотного капіталу.
Згідно з пунктом 2.1 Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку, визначених цією Додаткової угодою, позичальник сплачує Банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 23,03 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 9 %, але не більше Індекс UIRD (3 місяці) + 11 %. Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов пункту 2.1 цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.
Максимальний розмір базової ставки, який може бути застосований за цим договором, становить 30 %.
Відповідно до пункту 2.2 Додаткової угоди у випадку прострочення позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і /або процентів в розмірі та порядку, зазначеному в пунктах 2.3, 2.4, 2.6 цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення від суми простроченої заборгованості за кредитом та в розмірі компенсаційної процентної ставки від суми непростроченої заборгованості за кредитом;
- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість, до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з пунктом 2.1 цієї Додаткової угоди + 5 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом та в розмірі базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з пунктом 2.1 цієї Додаткової угоди від суми непростроченої заборгованості за кредитом;
- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість, - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
У пункті 2.12 Додаткової угоди позичальник визнав та підтвердив, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.10 цієї Додаткової угоди).
За змістом пункту 2.13 Додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених Гарантом та нарахованої пені (відповідно до пункту 2.10 цієї Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) Гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Кредитного договору Банк надав Підприємцю кредит на поповнення обігових коштів у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 000 000,00 грн. Наведені обставини підтверджуються, зокрема, виписками з банківського рахунку відповідача за період з 10.04.2024 року по 06.07.2026 року.
Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Кредитним договором свідчить також відсутність з боку позичальника претензій та повідомлень про порушення Банком умов цього правочину.
У той же час, у порушення умов Кредитного договору Підприємець належним чином не дотримувався платіжної дисципліни, внаслідок чого за останнім станом на 26.02.2026 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 442 062,18 грн. (у тому числі прострочений кредит - 53 173,34 грн.) та за процентами в сумі 31 721,74 грн. (у тому числі за простроченими процентами - 2 786,89 грн.).
Враховуючи наведені обставини, 05.03.2026 року Банк направив на адресу Підприємця повідомлення-вимогу від 03.03.2026 року № 40408К1Р1S078, в якій вимагав сплатити прострочену заборгованість у загальному розмірі 473 783,92 грн. на умовах та в порядку, що встановлені Кредитним договором (що призведе до втрати чинності цієї вимоги), та достроково повернути кредит разом із нарахованими відсотками за користування кредитом та неустойкою. У наведеному повідомленні позивач також зауважив, що у випадку непогашення відповідачем простроченої заборгованості у термін до 01.04.2026 року, узгоджений сторонами у пункті 5.10 Кредитного договору строк буде вважатися таким, що настав 01.04.2026 року.
Однак, вказана вимога Банку була залишена позичальником без задоволення, а заборгованість за Кредитним договором у встановлений строк - не погашена.
Зважаючи на вказані обставини, 08.05.2026 року Банк звернувся до Міністерства (Гаранта) та АТ "Укрексімбанк" (Агента) з вимогою на сплату за Гарантією від 08.05.2026 року № 370 за Договором гарантії з проханням перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 221 031,09 грн. на рахунок № [рахунок приховано] відповідно до пункту 35 Договору гарантії.
Крім того, позивач направив Підприємцю повідомлення від 08.05.2026 року № 40408K1P1S078 про надсилання вимоги Гаранту.
Факт отримання Банком від Гаранта суми сплати за вищенаведеною гарантією підтверджується, зокрема, наявним у матеріалах справи адресованим Міністерству (Гаранту) та АТ "Укрексімбанк" (Агенту) електронним повідомленням позивача від 12.06.2026 року № 084132465412245.
Беручи до уваги означені обставини, а також зважаючи на неналежне виконання Підприємцем покладених на нього умовами Кредитного договору зобов`язань, Банк звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідачагрошових коштів у загальному розмірі 483 140,16 грн., з яких: 221 031,09 грн. - заборгованість за тілом кредиту за Кредитним договором, 41 077,98 грн. - заборгованість за процентами, 221 031,09 грн. - заборгованість за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Банку з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
В силу частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За умовами пункту 2.3.2 Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, у тому числі при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, Банк, на свій розсуд, має право, зокрема: змінити умови цього Договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, строки/терміни виконання яких не наступили, строки/терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору та суттєвим порушенням його положень, 05.03.2026 року Банк направив на адресу Підприємця повідомлення-вимогу від 03.03.2026 року № 40408К1Р1S078, в якій вимагав сплатити прострочену заборгованість (що призведе до втрати чинності цієї вимоги), та достроково повернути кредит разом із нарахованими відсотками за користування кредитом та неустойкою. У наведеному повідомленні позивач також зауважив, що у випадку непогашення відповідачем простроченої заборгованості у термін до 01.04.2026 року, узгоджений сторонами у пункті 5.10 Кредитного договору строк буде вважатися таким, що настав 01.04.2026 року.
Однак, наведена вимога була залишена Підприємцем без задоволення.
Разом із тим, як було вказано вище, 10.04.2024 року між Банком та Підприємцем була укладена Додаткова угода, в якій сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в пункті А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб`єктів підприємництва (далі - Програма) та умов цього договору та Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Кредитні кошти позичальник витрачає на ціль: фінансування оборотного капіталу.
Відповідно до підпункту б) пункту 1 Додаткової угоди позичальник обізнаний про умови фінансової державної підтримки згідно Порядку, які йому повністю зрозумілі, й зобов`язується дотримуватися умов Порядку та нести відповідальність передбачені умовами Порядку та договором;
За умовами підпункту в) пункту 1 Додаткової угоди позичальник обізнаний про те; що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені державною гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій, за ставкою індивідуальної гарантії 50.00 %, що є ставкою у відсотках, яка відповідає частині зобов`язання з основного боргу (сума, що складається із залишку заборгованості та невикористаного кредитного ліміту за кредитом по договору), що покрита державною гарантією. При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
Відповідно до Порядку надання державних гарантій в Україні запроваджено державну підтримку суб`єктів мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у формі державних гарантій на портфельній основі.
04.07.2023 між Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем, який діє від імені держави (Гарант) та Банком (банк-кредитор) був укладений Договір гарантії (та у подальшому - Додатковий договір від 28.05.2024 року № 13110-05/95-1), за умовами якого Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до пункту 8 Договору гарантії гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладення цього договору.
Згідно з пунктом 11 Договору гарантії ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати граничний обсяг державних гарантій за портфелем, визначений пунктами 14 та 14 Порядку.
У разі настання гарантійного випадку Гарант зобов`язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією" цього договору (пункт 12 Договору гарантії).
Відповідно до пункту 30 Договору гарантії (тут і далі з урахуванням Додаткового договору від 28.05.2024 року № 13110-05/95-1) у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор протягом строку дії гарантії має право надіслати Гаранту вимогу (з копією Агенту).
Згідно з пунктом 35 Договору гарантії у разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку (рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненної Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснене банком-кредитором у найкоротші строки.
Відповідно до пункту 36 Договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 35 і 37 цього договору, банк-кредитор, діючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 42 цього договору за таким проблемним кредитом;
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
Кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 42 цього договору), та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом (пункт 37 Договору гарантії).
Пунктом 40 Договору гарантії встановлено, що робота із стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку надання державних гарантій, статті 17 Бюджетного кодексу України та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до прийняття банком-кредитором обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку-кредитора повинно бути перевірене Агентом та погоджене з Гарантом протягом 30 банківських днів з дати отримання Гарантом (з копією агенту) відповідного клопотання (строк погодження Гарантом такого рішення може бути продовжений на обґрунтовану вимогу Гаранта або Агента).
Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.
Зважаючи на вищенаведені встановлені судом обставини справи, а також беручи до уваги означені законодавчі приписи та положення Договору гарантії, суд дійшов висновку про те, що після належного виконання Міністерством зобов`язань за Договором гарантії шляхом перерахування Банку в рахунок погашення кредитної заборгованості грошових коштів у розмірі 221 031,09 грн., Банк набув право на зворотну вимогу (регрес) від імені держави до Підприємця на вказану суму.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи те, що заборгованість Підприємця за тілом кредиту в розмірі 221 031,09 грн., за процентами в сумі 41 077,98 грн., а також за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 221 031,09 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Банком, строк оплати якої настав, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з позичальника вказаних сум грошових коштів.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи.
Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Банку в даній справі.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вронської Ольги Петрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 221 031 (двісті двадцять одну тисячу тридцять одну) грн. 09 грн. заборгованості за тілом кредиту, 41 077 (сорок одну тисячу сімдесят сім) грн. 98 коп. заборгованості за процентами, 221 031 (двісті двадцять одну тисячу тридцять одну) грн. 09 грн. заборгованості за зворотною вимогою за сплаченою гарантією, а також 5 797 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто сім) грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29.09.2026 року.
Суддя В.С. Ломака