ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 910/1803/26
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи
За позовом Комунального некомерційного підприємства «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК СТОЛИЦЯ +»
про стягнення 385 000, 00 грн
Учасники судового процесу:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне некомерційне підприємство «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК СТОЛИЦЯ +» про стягнення 385 000 грн грошових коштів за договором суборенди нежитлового приміщення № 23/07/24 від 23.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним в межах виконання вимог договору суборенди нежитлового приміщення № 23/07/24 від 22.07.2024 та договору оренди обладнання № 23/07-1 від 23.07.2024 зроблено переплату. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 385 000, 00 грн основного боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 позовну заяву з додатками (справа № 910/1803/26) передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.
31.03.2026 матеріали справи № 910/1803/26 надійшли до Господарського суду Київської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026, справа № 910/1803/26 була передана на розгляд судді Сокуренко Л.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 910/1803/26 від 06.04.2026 позовну заяву КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради залишено без руху.
08.04.2026 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2026.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1803/26. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 28.05.2026.
Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.04.2026 була доставлена відповідачу до його електронного кабінету 16.04.2026 о 20:13, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК та те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача пізніше 17 години, днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі є 17.04.2025.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема з ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.04.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
21.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Похилько Дмитра Володимировича надійшла заява про вступ у справу як представника.
28.05.2026 у підготовче засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2026 відкладено підготовче засідання у справі № 910/1803/26 на 25.06.2026, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 28.05.2026 та доставлено останню відповідачу до його електронного кабінету.
25.06.2026 у підготовче засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання вдруге не з`явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2026 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/1803/26 до судового розгляду по суті на 29.07.2026, про що занесено до протоколу підготовчого засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи по суті, судом складено ухвалу-повідомлення від 25.06.2026 та направлено останню відповідачу до його електронного кабінету.
29.07.2026 в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи по суті був повідомлений належним чином.
Суд оголосив про розгляд справи по суті та про його початок. Представник позивача виступив з вступною промовою. Суд поставив на обговорення питання щодо перерахування позивачем відповідачу грошових коштів згідно долучених до позовної банківських виписок. Представник позивача усно клопотав про надання часу для подачі до суду додаткових пояснень по суті спору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2026 відкладено судове засідання у справі № 910/1803/26 на 17.09.2026, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 29.07.2026 та доставлено останню відповідачу до його електронного кабінету.
15.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач повідомив суд про результати проведення Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області планової ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2022 по 31.07.2025, за результатами якої Управлінням пред`явлено позивачу письмову вимогу № 201204-14/1734-2025 від 26.12.2025 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства. Як зазначив позивач, вимогою встановлено, що при відсутності підтверджуючих документів щодо надання послуг за договором суборенди нежитлового приміщення № 23/07/24 від 22.07.2024 та договором оренди обладнання № 23/07-1 КНП СМБЛ від 23.07.2024 перераховано ТОВ «МК СТОЛИЦЯ +» кошти у сумі 385 000, 00 грн, що призвело до матеріальної шкоди (втрат) позивача на зазначену суму, у зв`язку із чим вимогою було зобов`язано позивача, зокрема вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди (втрат), заподіяної КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради внаслідок безпідставного перерахування ТОВ «МК Столиця+» коштів при відсутності підтверджуючих документів на суму 385 000, 00 грн. З огляду на наведене, позивач просив суд прийняти додаткові пояснення до розгляду та долучити їх разом з копією письмової вимоги № 201204-14/1734-2025 від 26.12.2025 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства до матеріалів справи.
17.09.2026 в судове засідання представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Суд протокольно прийняв додаткові пояснення позивача у справі до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.
Щодо неявки представників сторін в судове засідання суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що представники сторін в судове засідання не з`явились без поважних причини, про причини неявки суд не повідомили, а нез`явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і ст. 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
В судовому засіданні 17.09.2026 суд на стадії ухвалення судового рішення підписав скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Частиною 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
ВСТАНОВИВ:
22.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК СТОЛИЦЯ +» (далі - суборендодавець, відповідач) та Комунальним некомерційним підприємством «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради (далі - суборендар, позивач) укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 23/07/24 (далі - договір суборенди), за змістом п. 1.1 якого в порядку та на умовах. визначених цим договором, суборендодавець зобов`язується передати суборендареві у строкове платне користування, а суборендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, що визначене у цьому договорі, та зобов`язується сплачувати суборендодавцеві орендну плату.
Згідно з пп. 1.2-1.4 договору суборенди, адреса об`єкта нерухомості, у якому знаходиться приміщення, що передається в суборенду: 08202, Україна, Київська область, м. Ірпінь, вулиця Північна, 48А. Опис та загальна площа приміщення: частина медичного центру, площею 402, 3 кв. м. Поверх: другий.
Відповідно до пп. 3.1, 3.2 договору суборенди, приміщення, що орендується, повинно бути передане суборендодавцем та прийняте суборендарем в день набрання чинності цим договором. Передача приміщення суборендарю оформлюється актом приймання-передачі (додаток № 1).
За умовами пп. 3.4, 3.6 договору суборенди, суборендар зобов`язаний передати (повернути) приміщення суборендодавцю протягом п`яти днів з дня закінчення строку суборенди або дострокового припинення (розірвання) даного договору. Повернення приміщення суборендодавцю оформлюється актом приймання-передачі. Приміщення вважається фактично переданим суборендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 4.1 договору суборенди, орендна плата за календарний місяць складає: 385 000, 00 грн без ПДВ. Вартість за рік становить 4 620 000, 00 грн без ПДВ.
Орендна плата сплачується суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок суборендодавця протягом 5-ти календарних днів з дня отримання рахунку, при цьому суборендар самостійно коригує місячну плату за попередній місяць на індекс інфляцій за попередній місяць (п. 4.2 договору суборенди).
Пунктом 4.3 договору суборенди визначено, що вартість комунальних послуг, якщо такі надаються, не входить до орендної плати та компенсується суборендарем суборендодавцю на підставі окремих рахунків протягом 5-ти календарних днів з дня їх отримання, виходячи з обсягів спожитих суборендарем послуг та відповідно до показань приладів обліку.
Зобов`язання суборендаря щодо сплати орендної плати та компенсації комунальних послуг виникають з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 4.4 договору суборенди).
За положеннями п. 4.5 договору суборенди, суборендар має право здійснити оплату орендної плати за п`ять місяців з дванадцяти в період з 01.08.2024 до 01.09.2024 в сумі 1 925 000, 00 грн по 385 000, 00 грн за 1 місяць, та отримати право безоплатного користування приміщенням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025.
Згідно з підп. 6.1.2 п. 6.1 договору суборенди, суборендар має право достроково відмовитися від договору, попередивши письмово про це суборендодавця за один місяць до запланованої дати припинення (розірвання) договору.
Відповідно до п. 9.1 договору суборенди, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 22.06.2027.
За змістом п. 9.8 договору суборенди, сторони мають право достроково відмовитися від даного договору, повідомивши письмово про це іншу сторону за один місяць до запланованої дати припинення (розірвання) договору.
Крім того, 23.07.2024 між ТОВ «МК СТОЛИЦЯ +» як орендодавцем та КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради як орендарем укладено договір оренди обладнання № 23/07-01 (далі - договір оренди), за змістом п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування медичне обладнання, що є власністю орендодавця.
Згідно з пп. 1.2, 1.4 договору оренди, інформація про об`єкт оренди знаходиться в додатку № 2 до договору, який є невід`ємною частиною цього договору. Вартість об`єкта оренди виражається в національні валюті України та становить 55 617 185, 93 грн.
Відповідно до пп. 3.1, 3.3 договору оренди, строк оренди складає 1 календарний рік з моменту передачі обладнання орендарю. Строк оренди може бути зменшений за взаємною згодою сторін.
Відповідно до п. 4.1 договору оренди, розмір орендної плати становить 385 000, 00 грн без ПДВ за один місяць оренди обладнання, за рік становить 4 620 000, 00 грн без ПДВ. Оплата нараховується щомісяця, за кожен день передування обладнання у орендаря.
Оплата за користування обладнанням здійснюється у грошовій формі у порядку попередньої оплати, до 5 числа кожного місяця. оплата за перший, другий та останній місяці оренди здійснюється під час підписання акта прийому-передачі обладнання в оренду (п. 4.2 договору).
За положеннями п. 4.4 договору оренди, орендар має право здійснити оплату орендної плати за п`ять місяців з дванадцяти в період з 01.08.2024 до 01.09.2024 в сумі 1 925 000, 00 грн по 385 000, 00 грн за 1 місяць, та отримати право безоплатного користування приміщенням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025.
За змістом пп. 5.1-5.3 договору оренди, передача обладнання в оренду здійснюється сторонами з підписанням акта прийому-передачі обладнання в оренду, який є додатком № 1 до договору та є невід`ємною частиною. Об`єкт оренди вважається переданим та прийнятим орендарем з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі обладнання в оренду. Приймання-передачі обладнання в оренду здійснюється за адресою: м. Ірпінь, вулиця Північна, 48А.
Після закінчення строку оренди, а також у випадку дострокового припинення (розірвання) договору, орендар зобов`язаний негайно (в день закінчення строку оренди або дострокового припинення договору) повернути орендоване майно орендодавцю за актом повергнення обладнання з оренди разом з упаковкою та технічною і супровідною документацією, з якою обладнання передавалось в оренду. Повернення орендованого майна здійснюється сторонами або уповноваженими представниками сторін (пп. 8.1, 8.2 договору оренди).
Згідно з п. 10.1 договору оренди, договір оренди обладнання вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором.
22.07.2024 суборендодавець передав, а суборендар прийняв за актом приймання-передачі нежитлового приміщення (додаток № 1 до договору суборенди) в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: 08202, Україна, Київська область, м. Ірпінь, вулиця Північна, 48А, яке складається з частини медичного центру, площею 402, 3 кв. м, для здійснення останнім медичної діяльності незабороненої законом.
Крім того, орендодавець за актом прийому-передачі обладнання в оренду (додаток № 1 до договору оренди від 23.07.2024) передав, а орендар прийняв у тимчасове користування медичне обладнання, інформація про об`єкт оренди знаходиться в додатку № 2 до договору, який є невід`ємною частиною цього договору.
У подальшому, 21.07.2025 суборендар, на виконання п. 6.1.2 договору суборенди у зв`язку з достроковою відмовою суборендаря від вказаного договору, за актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за договором суборенди передав, а суборендодавець у присутності представника Державного податкового університету прийняв зі строкового платного користування нежитлове приміщення за адресою: вулиця Північна, 48А в місті Ірпінь Бучанського району Київської області, яке складається з частини медичного центру, площею 402, 3 кв. м.
Також, 21.07.2025 орендар за актом приймання-передачі (повернення) обладнання передав, а орендодавець у присутності представника Державного податкового університету прийняв обладнання, яке є предметом договору оренди обладнання.
Усі зазначені вище акти підписані сторонами та скріплені їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач посилається на те, що в обох укладених між сторонами спору договорі суборенди нежитлового приміщення (п. 4.5) та договорі оренди обладнання (п. 4.4) передбачено право КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради здійснити оплату орендної плати за п`ять місяців з дванадцяти в період з 01.08.2024 до 01.09.2024 в сумі 1 925 000, 00 грн без ПДВ по 385 000, 00 грн за 1 місяць за кожним договором, та отримати право безоплатного користування приміщенням/обладнанням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025.
Таким чином, за ствердженням позивача, згідно з умовами договору суборенди нежитлового приміщення № 23/07/24 від 22.07.2024 та договору оренди обладнання № 23/07-1 від 23.07.2024, КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради, з метою отримання права безоплатного користування приміщенням та обладнанням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025 повинно було перерахувати на користь ТОВ «MК СТОЛИЦЯ +» за п`ять з дванадцяти місяців оренди в період з 01.08.2024 до 01.09.2024 орендну плату в загальному розмірі 3 850 000, 00 грн.
Проте, як зазначив позивач, КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради, на виконання умов договору суборенди та договору оренди обладнання, у період з 25.07.2024 по 19.08.2024 перерахувало на рахунок ТОВ «MК СТОЛИЦЯ +» грошові кошти в загальному розмірі 4 235 000, 00 грн, на підтвердження чого долучив до позовної заяви копії банківських виписок по рахункам за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 та за період з 01.08.2024 по 31.08.2024.
Оскільки, як зазначив позивач, загальна сума орендної плати, яка підлягала до сплати позивачем на користь відповідача в період з 01.08.2024 до 01.09.2024 за договорами суборенди та оренди, з метою отримання права безоплатного користування приміщенням та обладнанням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025, становить 3 850 000, 00 грн, то КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради здійснило переплату орендної плати ТОВ «MК СТОЛИЦЯ +» за вказаними вище договорами на суму 385 000, 00 грн.
Крім того, позивач посилається на те, що Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області відповідно до пункту 2.2.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради за період з 01.01.2022 по 31.07.2025, за результатами якої, серед іншого, встановлено, що на порушення вимог статті 9 Закону № 996, пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, при відсутності підтверджуючих документів щодо надання послуг, лікарнею перераховано ТОВ «МК СТОЛИЦЯ +» кошти у сумі 385 000, 00 грн, що призвело до матеріальної шкоди (втрат) Лікарні на зазначену суму. З огляду на наведене, за результатами ревізії Управлінням пред`явлено КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради вимогу № 201204-14/1734-2025 від 26.12.2025 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, пунктом 9 якої, серед іншого, вимагалось вжити заходів, щодо відшкодування матеріальної шкоди (втрат), заподіяної лікарні внаслідок безпідставного перерахування ТОВ «МК СТОЛИЦЯ +» коштів при відсутності підтверджуючих документів на суму 385 000, 00 грн (копія вимоги наявна в матеріалах справи).
Позивач наголошує на тому, що уклавши наведені вище договори оренди, сторони узгодили розмір, строк та порядок здійснення орендної плати, однак позивачем надмірно перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 385 000, 00 грн. Тобто, за доводами позивача, вказані кошти сплачені позивачем на користь відповідача не в порядку виконання договірних зобов`язань, а поза підставами, передбаченими договорами, у зв`язку із чим відсутні будь-які правові підстави набуття відповідачем грошових коштів в сумі 385 000, 00 грн, які позивач перерахував на користь відповідача.
З урахуванням усього зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача надмірно сплачених грошових коштів в розмірі 385 000, 00 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до приписів статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
За умовами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами. (ч. 1 ст. 626, 629 ЦК України).
Дослідивши зміст укладених між сторонами договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договором піднайму та договором найму.
Відповідно до ст. 774 ЦК України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно з ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Статтею 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (ч. 1 ст. 765 ЦК України).
Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Тобто законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Належним доказом, який підтверджує факт початку та відповідно припинення орендних відносин є підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна або інша обставина, узгоджена сторонами у договорі (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.08.2019 у справі № 906/565/18).
Крім того, Верховним Судом у постанові від 12.06.2019 у справі № 640/12616/17 зазначено, що відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.
Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди. Сторони можуть установити й інший момент відліку початку та припинення строку дії договору найму (оренди) у самому договорі.
Відповідно до пп. 3.1, 3.2 договору суборенди, приміщення, що орендується, повинно бути передане суборендодавцем та прийняте суборендарем в день набрання чинності цим договором. Передача приміщення суборендарю оформлюється актом приймання-передачі (додаток № 1).
За змістом пп. 5.1-5.3 договору оренди, передача обладнання в оренду здійснюється сторонами з підписанням акта прийому-передачі обладнання в оренду, який є додатком № 1 до договору та є невід`ємною частиною. Об`єкт оренди вважається переданим та прийнятим орендарем з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі обладнання в оренду. Приймання-передачі обладнання в оренду здійснюється за адресою: м. Ірпінь, вулиця Північна, 48А.
Суд встановив вище, що 22.07.2024 суборендодавець передав, а суборендар прийняв за актом приймання-передачі нежитлового приміщення (додаток № 1 до договору суборенди) в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: 08202, Україна, Київська область, м. Ірпінь, вулиця Північна, 48А, яке складається з частини медичного центру, площею 402, 3 кв. м, для здійснення останнім медичної діяльності незабороненої законом.
Крім того, орендодавець за актом прийому-передачі обладнання в оренду (додаток № 1 до договору оренди від 23.07.2024) передав, а орендар прийняв у тимчасове користування медичне обладнання, інформація про об`єкт оренди знаходиться в додатку № 2 до договору, який є невід`ємною частиною цього договору. Вказаний акт прийому-передачі обладнання в оренду підписаний сторонами та скріплений їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.
Згідно з підп. 6.1.2 п. 6.1 договору суборенди, суборендар має право достроково відмовитися від договору, попередивши письмово про це суборендодавця за один місяць до запланованої дати припинення (розірвання) договору.
За змістом п. 9.8 договору суборенди, сторони мають право достроково відмовитися від даного договору, повідомивши письмово про це іншу сторону за один місяць до запланованої дати припинення (розірвання) договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
За умовами пп. 3.4, 3.6 договору суборенди, суборендар зобов`язаний передати (повернути) приміщення суборендодавцю протягом п`яти днів з дня закінчення строку суборенди або дострокового припинення (розірвання) даного договору. Повернення приміщення суборендодавцю оформлюється актом приймання-передачі. Приміщення вважається фактично переданим суборендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі.
Крім того, згідно з пп. 8.1, 8.2 договору оренди, після закінчення строку оренди, а також у випадку дострокового припинення (розірвання) договору, орендар зобов`язаний негайно (в день закінчення строку оренди або дострокового припинення договору) повернути орендоване майно орендодавцю за актом повергнення обладнання з оренди разом з упаковкою та технічною і супровідною документацією, з якою обладнання передавалось в оренду. Повернення орендованого майна здійснюється сторонами або уповноваженими представниками сторін.
Суд встановив вище, що 21.07.2025 суборендар, на виконання п. 6.1.2 договору суборенди у зв`язку з достроковою відмовою суборендаря від вказаного договору, за актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за договором суборенди передав, а суборендодавець у присутності представника Державного податкового університету прийняв зі строкового платного користування нежитлове приміщення за адресою: вулиця Північна, 48А в місті Ірпінь Бучанського району Київської області, яке складається з частини медичного центру, площею 402, 3 кв. м.
Крім того, 21.07.2025 орендар за актом приймання-передачі (повернення) обладнання передав, а орендодавець у присутності представника Державного податкового університету прийняв обладнання, яке є предметом договору оренди обладнання. Вказані акти підписані сторонами та скріплені їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.
З огляду на наведене вище, з підписанням актів приймання-передачі (повернення) нерухомого майна та обладнання від 21.07.2025 правовідносини між позивачем та відповідачем з суборенди нерухомого майна та оренди обладнання за вказаними вище договорами припинені.
Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано належними та допустимими доказами, що між сторонами існували правовідносини з суборенди нерухомого майна у період з 22.07.2024 до 21.07.2025 та правовідносини з оренди обладнання у період з 23.07.2024 до 21.07.2025.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною першою, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України, встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 викладені висновки про те, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18).
Відповідно до пп. 4.1-4.3 договору суборенди, орендна плата за календарний місяць складає: 385 000, 00 грн без ПДВ. Вартість за рік становить 4 620 000, 00 грн без ПДВ. Орендна плата сплачується суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок суборендодавця протягом 5-ти календарних днів з дня отримання рахунку, при цьому суборендар самостійно коригує місячну плату за попередній місяць на індекс інфляцій за попередній місяць (п. 4.2 договору суборенди). Вартість комунальних послуг, якщо такі надаються, не входить до орендної плати та компенсується суборендарем суборендодавцю на підставі окремих рахунків протягом 5-ти календарних днів з дня їх отримання, виходячи з обсягів спожитих суборендарем послуг та відповідно до показань приладів обліку. Зобов`язання суборендаря щодо сплати орендної плати та компенсації комунальних послуг виникають з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
За положеннями п. 4.5 договору суборенди, суборендар має право здійснити оплату орендної плати за п`ять місяців з дванадцяти в період з 01.08.2024 до 01.09.2024 в сумі 1 925 000, 00 грн по 385 000, 00 грн за 1 місяць, та отримати право безоплатного користування приміщенням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025.
Крім того, пп. 4.1, 4.2 договору оренди, розмір орендної плати становить 385 000, 00 грн без ПДВ за один місяць оренди обладнання, за рік становить 4 620 000, 00 грн без ПДВ. Оплата нараховується щомісяця, за кожен день передування обладнання у орендаря. Оплата за користування обладнанням здійснюється у грошовій формі у порядку попередньої оплати, до 5 числа кожного місяця. оплата за перший, другий та останній місяці оренди здійснюється під час підписання акта прийому-передачі обладнання в оренду.
За положеннями п. 4.4 договору оренди, орендар має право здійснити оплату орендної плати за п`ять місяців з дванадцяти в період з 01.08.2024 до 01.09.2024 в сумі 1 925 000, 00 грн по 385 000, 00 грн за 1 місяць, та отримати право безоплатного користування приміщенням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025.
Отже, суд встановив, що в обох укладених між сторонами спору договорі суборенди нежитлового приміщення (п. 4.5) та договорі оренди обладнання (п. 4.4) передбачено право КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради здійснити оплату орендної плати за п`ять місяців з дванадцяти в період з 01.08.2024 до 01.09.2024 в сумі 1 925 000, 00 грн без ПДВ по 385 000,0 грн за 1 місяць за кожним договором, та отримати право безоплатного користування приміщенням/обладнанням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025.
За умовами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами. (ч. 1 ст. 626, 629 ЦК України).
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Враховуючи наведені вище умови договору суборенди нежитлового приміщення та договору оренди обладнання, позивач, з метою отримання права безоплатного користування приміщенням та обладнанням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025, повинен був перерахувати на користь відповідача за п`ять з дванадцяти місяців оренди в період з 01.08.2024 до 01.09.2024 орендну плату в загальному розмірі 3 850 000, 00 грн.
Суд встановив вище, що позивач, на виконання умов договору суборенди та договору оренди обладнання, у період з 25.07.2024 по 19.08.2024 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в загальному розмірі 4 235 000, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахункам за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 та за період з 01.08.2024 по 31.08.2024.
Заперечень відповідача, що вказані платежі були здійснені позивачем не на виконання та в рахунок оплати орендної плати нерухомого майна та обладнання згідно з умовами договору суборенди нежитлового приміщення № 23/07/24 від 22.07.2024 та договору оренди обладнання № 23/07-1 від 23.07.2024, а на виконання зобов`язань, передбачених іншими правочинами, матеріали справи не містять.
Доказів існування між сторонами протягом спірного періоду іншого договору суборенди нерухомого майна та іншого договору оренди обладнання, ніж ті, що наявні в матеріалах справи, матеріали справи не містять та до суду не надані.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вказані вище орендні платежі були здійснені саме в рамках договору суборенди нежитлового приміщення № 23/07/24 від 22.07.2024 та договору оренди обладнання № 23/07-1 від 23.07.2024 та на виконання п. 4.5, п. 4.4 останніх. Протилежного суду не доведено.
Отже, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем зобов`язань, передбачених п. 4.5 договору суборенди та п. 4.4 договору оренди, з метою отримання права безоплатного користування приміщенням та обладнанням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025.
Оскільки загальна сума орендної плати, яка підлягала до сплати позивачем на користь відповідача в період з 01.08.2024 до 01.09.2024 за вказаними вище договорами суборенди та оренди, з метою отримання права безоплатного користування приміщенням та обладнанням в період з 01.01.2025 по 31.07.2025, становить 3 850 000, 00 грн, то позивач здійснив переплату орендної плати відповідачу за вказаними вище договорами на загальну суму 385 000, 00 грн.
З урахуванням зазначеного вище, оскільки позивач здійснив переплату орендної плати відповідачу за вказаними вище договорами на загальну суму 385 000, 00 грн та оскільки правовідносини з суборенди нерухомого майна та оренди обладнання з підписанням актів приймання-передачі (повернення) нерухомого майна та обладнання від 21.07.2025 припинені, сплачена позивачем грошова сума втрачає ознаки переплати орендної плати за договорами та стає майном (грошовими коштами), набутим відповідачем без достатньої правової підстави.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області відповідно до пункту 2.2.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради за період з 01.01.2022 по 31.07.2025, за результатами якої, серед іншого, встановлено, що на порушення вимог статті 9 Закону № 996, пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, при відсутності підтверджуючих документів щодо надання послуг, Лікарнею перераховано ТОВ «МК СТОЛИЦЯ +» кошти у сумі 385 000, 00 грн, що призвело до матеріальної шкоди (втрат) Лікарні на зазначену суму.
З огляду на наведене, за результатами ревізії Управлінням пред`явлено КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради вимогу № 201204-14/1734-2025 від 26.12.2025 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, пунктом 9 якої, серед іншого, вимагалось вжити заходів, щодо відшкодування матеріальної шкоди (втрат), заподіяної Лікарні внаслідок безпідставного перерахування ТОВ «МК СТОЛИЦЯ +» коштів при відсутності підтверджуючих документів на суму 385 000, 00 грн.
За таких підстав, позовні вимоги про стягнення з ТОВ «МК СТОЛИЦЯ +» на користь КНП «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради надмірно сплачених грошових коштів в розмірі 385 000, 00 грн на підставі ст. 1212 ЦК України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 385 000, 00 грн нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Суд наголошує на тому, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, однак відповідач таким правом не скористався, відзив на позов не подав, повідомлені позивачем обставини не спростував, заявлені суми до стягнення не оспорив.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4 620, 00 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МК СТОЛИЦЯ +» (місцезнаходження: вул. Ямська, буд. 41, офіс 2, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 44687406) на користь Комунального некомерційного підприємства «Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради (місцезнаходження: вул. Єгорова, буд. 2Б, м. Сіверськодонецьк, Сіверськодонецький р-н, Луганська обл., 93400; код ЄДРПОУ 37747995) 385 000, 00 грн основного боргу та 4 620, 00 грн судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 29.09.2026.
Суддя Л.В. Сокуренко