Судові рішення

Ухвала № 140146572 у справі № 915/1365/26 від 29.09.2026

Ухвала від 29.09.2026 у господарській справі № 915/1365/26 (категорія «Що виникають з договорів оренди»). Суд: Господарський суд Миколаївської області, суддя Ільєва Л. М.

Справа№ 915/1365/26
СудГосподарський суд Миколаївської області
СуддяІльєва Л. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяЩо виникають з договорів оренди
Дата ухвалення29.09.2026
Надійшло до реєстру29.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140146572

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=================================================================

УХВАЛА

29 вересня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1365/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 13569/26 від 11.09.2026 р.) Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта-зв`язок" (54010, м. Миколаїв, пр. Центральний, 6-Б/1; код ЄДРПОУ 25377579) про стягнення заборгованості в сумі 29050,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта-зв`язок" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 29050,82 грн. за користування земельною ділянкою площею 321 кв.м з кадастровим номером [номер приховано]:05:026:0027.

В обґрунтування позову заявник посилається на обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі від 06.02.2014 р. №10004, в частині виконання зобов`язань з оплати орендної плати за період з 01.01.2020 по 31.12.2025 внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 29050,82 грн., яка заявлена до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2026 вказану позовну заяву Миколаївської міської ради залишено без руху, оскільки заявником в порушення приписів ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 164, 172 ГПК України вказано невірний поштовий індекс адреси відповідача, позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви із доданими до неї документами. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 названої статті Кодексу, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Вказана ухвала суду була доставлена 18.09.2026 о 08:44 год. позивачу до наявного зареєстрованого в системі "Електронний суд" електронного кабінету в порядку ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України згідно з довідкою Господарського суду Миколаївської області про доставку документа в кабінет електронного суду від 18.09.2026 р., з якої вбачається, що повідомлення про доставлення ухвали суду до електронного кабінету позивача отримано судом 18.09.2026 о 08:57 год.

Таким чином, датою вручення вказаної ухвали господарського суду від 16.09.2026 позивачу є 18.09.2026, відтак перебіг встановленого позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви розпочався з 19.09.2026 р., а кінцевий строк - до 28.09.2026.

24.09.2026 р. від представника позивача - Музики Д.І. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №14249/26), в якому позивач просить долучити до матеріалів справи скриншот з сайту АТ «Укрпошта» щодо направлення відповідачу позову з додатками.

Також 24.09.2026 р. від представника позивача - Музики Д.І. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків (вх. №14251/26), в якій позивач вказує, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-зв`язок» (код ЄДРПОУ 25377579) є: Україна, 54010, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Центральний, буд. 6-Б/1. Також позивач вказує, що поштовий індекс 54010, вказаний у реєстрі, на сьогоднішній день є неактуальним та взагалі не обліковується серед чинних поштових індексів міста Миколаєва, у зв`язку з чим позивачем з метою дотримання приписів ст. 172 ГПК України повторно здійснено направлення позовної заяви разом з усіма додатками на поштову адресу відповідача (54029): проспект Центральний, буд. 6-Б/1, м. Миколаїв, 54029. До вказаної заяви позивачем додано докази направлення позовної заяви на адресу відповідача, а саме: опис вкладення у поштове відправлення 5401712082987, поштову накладну №5401712082987 та фіскальний чек АТ «Укрпошта».

Дослідивши подані Музикою Д.І. в інтересах Миколаївської міської ради клопотання про долучення доказів (вх. №14249/26 від 24.09.2026 р.) та заяву про усунення недоліків (вх. №14251/26 від 24.09.2026 р.), суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Разом з тим, положеннями частин 1, 3 статті 56 ГПК України установлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також частиною 1 та 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Наразі суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Таким чином, представництво інтересів у суді Миколаївської міської ради у цій справі, яка є малозначною, може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва або в порядку представництва на підставі довіреності.

Згідно з ч. 9 ст. 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Як випливає з матеріалів справи, заяву про усунення недоліків та клопотання про долучення доказів від імені Миколаївської міської ради підписано представником Музикою Дмитро Ігоревичем. При цьому на підтвердження повноважень вказаного представника до заяви та клопотання надано довіреність у порядку передоручення від 18.09.2026 р., сформовану в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС Валентовою-Чимбір Ю.В. у порядку передоручення, з якої вбачається, що Валентова-Чимбір Ю.В. на підставі довіреності витягу з ЄДР від 27.03.2023 р. виданої щодо Миколаївської міської ради, уповноважує в порядку передоручення Музику Д.І. представляти інтереси Миколаївської міської ради в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справі № 915/1365/26 з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до частин 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов`язковою умовою будь - якого представництва.

Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятись правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 248 Цивільного кодексу України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема закінчення строку довіреності.

За приписами ст. 247 Цивільного кодексу України, строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Так, пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі Положення) визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Поряд з цим відповідно до пункту 13 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

Таким чином, до Єдиного державного реєстру включається інформація щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Миколаївської міської ради особами, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, є Сєнкевич О.Ф. (керівник) та представники: Бочарова І.В., Юзвак Є.М., Валентова К.В., Кравченко О.А., Дрібко Г.В., Захаренкова А.Ю., Коган А.О., Курбанова А.В., Бондар В.А.

Наразі в ЄДР відсутні відомості щодо Валентової-Чимбір Ю.В. як особи, яка може вчиняти правочини від імені юридичної особи - Миколаївської міської ради.

Водночас, судом встановлено, що матеріали вказаного клопотання та заяви не містять документів, що підтверджують повноваження Валентової-Чимбір Ю.В. на передоручення прав первинного довірителя - Миколаївської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що матеріали заяви не містять належних доказів на підтвердження повноважень Валентової-Чимбір Ю.В. на видачу довіреностей в порядку передоручення від імені Миколаївської міської ради.

З викладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що надана до суду разом із заявою про усунення недоліків позову довіреність у порядку передоручення від 18.09.2026 не може бути належним доказом на підтвердження наявності у Музики Д.І. повноважень на подання та підписання заяв/клопотань від імені Миколаївської міської ради.

Відтак, належних і допустимих доказів наявності у Музики Д.І. повноважень представляти інтереси позивача заявником до суду не надано.

Суд зауважує, що таке тлумачення не може бути кваліфіковано як прояв надмірного формалізму, оскільки відсутність підтвердження повноважень підписанта діяти у даному судовому процесі в порядку представництва на підставі довіреності унеможливлює встановлення волевиявлення Миколаївської міської ради на надання повноважень Музиці Д.І. щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду від імені міськради.

Враховуючи наведене, з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження повноважень відповідної особи, зокрема Музики Д.І., на підписання та подання від імені Миколаївської міської ради письмових заяв та клопотань до суду при розгляді даної позовної заяви, суд вважає, що заяву про усунення недоліків позову та клопотання про долучення доказів від імені позивача подано та підписано неуповноваженою особою.

У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відтак, з огляду на вказане, подане клопотання про долучення доказів (вх. №14249/26 від 24.09.2026 р.) та заява про усунення недоліків (вх. №14251/26 від 24.09.2026 р.) від імені позивача підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем у встановлений строк не надано доказів усунення виявлених судом недоліків позовної заяви Миколаївської міської ради (вх. № 13569/26 від 11.09.2026 р.), про які вказано в ухвалі суду від 16.09.2026 р.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати наслідки, які настають у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Відповідно до ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Враховуючи те, що у встановлений строк Миколаївською міською радою не усунуті недоліки позову, суд вважає, що позовна заява Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта-зв`язок" про стягнення заборгованості в сумі 29050,82 грн. підлягає поверненню.

При цьому суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивачу з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 60, 170, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Повернути без розгляду заявнику клопотання про долучення доказів (вх. №14249/26 від 24.09.2026 р.) та заяву про усунення недоліків (вх. №14251/26 від 24.09.2026 р.), подані від імені Миколаївської міської ради Музикою Д.І.

2. Позовну заяву Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астарта-зв`язок" про стягнення заборгованості в сумі 29050,82 грн. повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 29.09.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
16.09.2026 Ухвала № 139859757 Господарський суд Миколаївської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 25377579. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг