Справа № 152/794/26
2/152/830/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28 вересня 2026 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Роздорожної А.Г.
за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
до ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором
учасники справи не викликалися
після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 26622,14 грн, судові витрати, а також поновити строк давності для подання позову.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію кредитного договору, копію розрахунку заборгованості, копію виписки, копії постанов, копію договору факторингу, копію витягу з додатку до договору про відступлення права вимоги.
3. Відповідачка своєї позиції щодо позову суду не повідомила.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив поновити строк позовної давності для подання позову та провести розгляд справи без його участі (а.с.7 на звороті-8).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Ухвалою суду від 22 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачці запропоновано надати в строк до 1 вересня 2026 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачці строк до 15 вересня 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень (том 2, а.с.146).
6. Копія ухвали суду була надіслана відповідачці судом (том 2, а.с.147), а копія позовної заяви з додатками була надіслана позивачем за адресою місця реєстрації відповідачки (том 2, а.с.112-113). За наданою суду Шпиківською селищною радою від 22 травня 2026 року інформацією, відповідачка значиться зареєстрованою за адресою, що вказана в позові (том 2, а.с.145). Поштова кореспонденція, яка направлялася судом відповідачці повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній» (том 2, а.с.151). в свою чергу копію позовної заяви з додатками відповідачка отримала 26 травня 2026 року (том 2, а.с.152).
7. Разом з тим, Суд вважає, що неотримання відповідачкою поштової кореспонденції, яка направлялася судом за її зареєстрованим місцем проживання, свідчить про умисне неотримання документів.
8. Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
9. Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року справа 755/17944/18, провадження № 61-185св23.
10. Таким чином, відповідно до проставленої на поштовому конверті відмітки про відсутність відповідачки за зареєстрованим місцем проживання (а.с.151, том 2), відповідачка 4 червня 2026 року була належним чином повідомлена про розгляд цієї справи в суді. Відтак судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення відповідачки про розгляд справи та реалізації нею права судового захисту своїх прав та інтересів.
11. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
12. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
13. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.
14. 7 лютого 2016 року відповідачка звернулася до ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою (офертою) №200451477, якою запропонувала укласти кредитний договір. Відповідно до умов заяви, відповідачці було надано кредит у розмірі 12570,03 грн строком на 366 днів - з 7 лютого 2016 року по 7 лютого 2017 року. Процентна ставка за кредитом визначена у розмірі 0,0001 % річних. Договором передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,5 %, починаючи з 7-го місяця дії договору, а комісію за видачу кредиту визначено у розмірі 0,00 грн. Щомісячний платіж за кредитом становив 1225,00 грн, останній платіж - 1220,53 грн, із встановленням дати платежу - 7 число кожного місяця. Також договором передбачено штрафні санкції за кожний несвоєчасно сплачений платіж відповідно до графіка платежів. Кредит надавався на придбання товарів та з частковою видачею готівкових коштів, а виконання зобов`язань за кредитним договором здійснювалося шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до встановленого графіка. З метою отримання кредиту банком було відкрито рахунок № на ім`я відповідачки (а.с.10, том 1).
15. Згідно із копією анкети №2367365, підписаною 7 лютого 2016 року, відповідачка вказала суму бажаного кредиту - 12470,03 грн, а також зазначила свої анкетні дані. Своїм підписом відповідачка надала згоду на обробку її персональних даних, в тому числі підтвердила свою згоду на доступ Банку до її кредитної історії, збір, зберігання, використання та розповсюдження через бюро кредитних історій інформації про неї (а.с.11, том 1).
16. Відповідно до копії графіку платежів за кредитним договором № 200451477 від 7 лютого 2016 року, відповідачка зобов`язалася здійснювати погашення кредитної заборгованості щомісячними платежами 7 числа кожного місяця. Згідно з графіком, розмір щомісячного платежу становив 1 225,00 грн, а останнього платежу - 1 220,53 грн. Загальна сума платежів за кредитом становила 14 695,53 грн, у тому числі 12 570,03 грн - погашення основної суми кредиту та 188,50 грн - проценти за користування кредитом. Розрахункова реальна процентна ставка за кредитом зазначена у розмірі 17,85 % річних, абсолютне подорожчання кредиту - 2 226,50 грн (а.с.12 на звороті, том 1).
17. Згідно із копією довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, відповідачка ознайомилася із умовами кредитування, шляхом підписанням своїм особистим підписом (а.с.13, том 1).
18. 7 лютого 2016 року між відповідачкою та ТДВ «Страхова компанія «М-ЛАЙФ», від імені якого діяв повірений ПАТ «Банк Михайлівський», укладено договір добровільного страхування життя (а.с.13 на звороті-14, том 1).
19. Відповідно до копії рахунку № Счт/№1-0000604 від 7 лютого 2016 року, виданого ПАТ «Нова лінія», за кредитним договором з покупцем, ОСОБА_1 , було зарезервовано товар на загальну суму 14470,03 грн, у тому числі ПДВ - 2411,67 грн (а.с.14 на звороті, том 1).
20. Відповідно до видаткової накладної Рнк/№1-0000555 від 7 лютого 2016 року, ПАТ «Нова лінія» передало ОСОБА_1 як платнику та вантажоотримувачу шість найменувань товару. Загальна вартість переданого товару становить 14 470,03 грн, у тому числі ПДВ - 2 411,67 грн. У накладній зазначено підставу її оформлення - рахунок № Счт/№1-0000604, а також угоду №200451477 (а.с.15, том 1).
21. Згідно із квитанцією до платіжного доручення від 7 лютого 2016 року, ОСОБА_1 здійснено платіж у сумі 2 000,00 грн на рахунок ПАТ «Банк Михайлівський». У графі «Призначення платежу» зазначено: оплата початкового внеску за рахунком № Счт/№1-0000604 від 7 лютого 2016 року, що підтверджує внесення відповідачкою частини вартості товару за відповідною операцією (а.с.15 на звороті, том 1).
22. На підтвердження наявності заборгованості відповідачки та її розміру ТОВ «Діджи Фінанс» надало до суду виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 23 травня 2016 року по 27 липня 2020 року (а.с.19-250, том 1 та а.с.1-110, том 2). З цією виписки видно, що відповідачка активно користувалася кредитними коштами.
23. 20 липня 2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 7_БМ, у відповідності до якого ПАТ «Банк Михайлівський» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» належні йому права вимоги до боржників. Згідно із пунктом 2 вищевказаного договору про відступлення прав вимоги, ТОВ «Діджи Фінанс» набуває усі права кредитора до боржників в день настання відкладальної обставини відповідно до пункту 16-1 цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання ПАТ «Банк Михайлівський» у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору. На виконання вимог пункту 4 договору про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» було у повному обсязі сплачено на користь ПАТ «Банк Михайлівський» ціну договору на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону) - № UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15 червня 2020 року, переможцем яких стало ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с.120-121, том 2).
24. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги (Додаток № 1) до Договору про відступлення права вимоги № 7_БМ від 20 липня 2020 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 200451477 від 7 лютого 2016 року(а.с.111, том 2).
25. Згідно із копією постанови Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16, апеляційну скаргу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 4 березня 2021 року в частині немайнових вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Судом застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда», зобов`язано останнє передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані за вказаним договором факторингу, а також визнано відсутніми у ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» майнові права (права вимоги) до боржників, передані за договором факторингу. Крім того, суд визнав недійсним договір факторингу від 20 травня 2016 року № 1, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» та ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» (а.с.123-138, том 2).
26. Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2022 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем у виконавчому провадженні №66483131, вимоги наказу Господарського суду міста Києва № 910/11298/16, виданого 12 липня 2021 року, виконано приватним виконавцем у повному обсязі. Постановою закінчено виконавче провадження щодо зобов`язання ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року №1905 та актами прийому-передачі від 20 травня 2016 року №1 і №2, а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.139, том 2).
27. Згідно із постановою про закінчення виконавчого провадження від 17 січня 2023 року, винесеною приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем у виконавчому провадженні №66491947, встановлено, що станом на 23 грудня 2022 року боржником - ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» - фактично у повному обсязі виконано вимоги виконавчого документа. У зв`язку з цим виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/11298/16 від 12 липня 2021 року, яким ТОВ «ФК «Фагор» зобов`язано передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року №1905 та актами прийому-передачі від 20 травня 2016 року №1 і №2, закінчено (а.с.140, том 2).
V. Оцінка Суду.
28. Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
29. За змістом частини першої статті 615 ЦК України не припустима одностороння відмова від зобов`язання.
30. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
31. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
32. За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
33. Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
34. Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
35. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
36. Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
37. Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
38. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги. Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
39. Відповідачкою факт отримання коштів не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості суду не надано, власного розрахунку заборгованості за кредитним договором не надано. Також, відповідачкою не заявлено заперечень стосовно заміни кредитора у зобов`язанні.
40. Відповідно до частини першої статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
41. Згідно з частиною першою статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відповідно до частини п`ятої цієї статті за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
42. Умовами кредитного договору №200451477 від 7 лютого 2016 року передбачено погашення кредитної заборгованості щомісячними платежами, строк внесення яких визначено 7 числом кожного місяця. За таких обставин перебіг позовної давності щодо вимог про стягнення кожного простроченого щомісячного платежу обчислюється окремо з моменту порушення встановленого договором строку його внесення.
43. Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18, відповідно до якої у разі встановлення договором виконання зобов`язання частинами (періодичними платежами) перебіг позовної давності щодо кожного окремого платежу починається зі спливом строку його виконання.
44. Як встановлено судом, останній платіж за кредитним договором мав бути здійснений відповідачкою 7 лютого 2017 року. Позивач звернувся до суду з позовною заявою 20 травня 2026 року. Отже, на момент звернення до суду загальна позовна давність щодо платежів, строк виконання яких настав до 7 лютого 2017 року, за загальним правилом сплинула.
45. Відповідно до частини першої статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Отже, набуття ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги на підставі договору про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20 липня 2020 року не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності за відповідними вимогами.
46. Водночас відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно з частиною четвертою цієї статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
47. Відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак відзиву на позовну заяву не подала, заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення не заявила, заперечень щодо позовних вимог, у тому числі щодо спливу позовної давності, суду не надала.
48. За таких обставин, незважаючи на сплив позовної давності щодо відповідних вимог, суд не має правових підстав застосовувати наслідки її спливу, передбачені частиною четвертою статті 267 ЦК України, оскільки відповідачка не заявила про застосування позовної давності.
49. Щодо клопотання представника позивача про поновлення строку позовної давності суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Враховуючи, що відповідачка не заявляла про застосування позовної давності, питання щодо поважності причин її пропуску не має правового значення для вирішення спору, а тому підстави для вирішення питання про поновлення позовної давності відсутні.
50. З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт отримання відповідачкою кредитних коштів, неналежне виконання нею зобов`язань за кредитним договором, а також відсутність заяви відповідачки про застосування позовної давності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
VI. Розподіл судових витрат.
51. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
52. На підставі викладеного, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2662,40 грн слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
53. Згідно з частинами першою шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
54. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу представник позивача надав суду копію договору №26 про надання правової допомоги від 15 лютого 2024 року, детальний опис виконаних робіт на суму 7000 грн, копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17 квітня 2026 року на суму 7000 грн.
55. При визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
56. Окрім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
57. Проаналізувавши надані представником позивача документи, суд приходить до висновку, що відображена інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
З цих підстав,
керуючись статтями 133, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, на підставі статей 509, 512, 515, 525, 526, 610, 628, 629, 639, 1048 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, Суд, -
у х в а л и в :
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №200451477 від 7 лютого 2016 року, у розмірі 26622 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять дві) грн 14 коп, з них: 6730,03 грн - заборгованість за основним боргом; 13614,23 грн - заборгованість за відсотками; 4448,57 грн - суми інфляційних втрат та 1829,31 грн - суми 3% річних, що нараховані в період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).
Повне рішення складено 28 вересня 2026 року.
Ім`я (найменування) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, в м. Бровари, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА