ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
_______________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" вересня 2026 р. Справа № 924/486/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С. розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажбудюг", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Техпідряд", м. Хмельницький
про стягнення 75825 грн. безпідставно збережених коштів
Представники сторін:
позивача: Герасько М.Г. адвокат
відповідача: не з`явився
У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою від 14.05.2026 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04.06.2026. У підготовчих засіданнях 04.06.2026, 15.06.2026, 29.06.2026, 06.07.2026 оголошувалась перерва до 14.07.2026. Ухвалою від 14.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 28.07.2026. У підготовчому засіданні 27.08.2026 оголошувалась перерва до 10.08.2026. Протокольною ухвалою від 10.08.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 02.09.2026. У судовому засіданні 02.09.2026 оголошувалась перерва до 16.09.2026.
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
ТОВ "Монтажбудюг" звернулось із позовом про стягнення із ТОВ "Техпідряд" 75825грн. безпідставно збережених коштів керуючись ст.1212 ЦК України. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 у справі №925/1052/25 підтверджено відсутність між сторонами будь-яких невиконаних зобов`язань, що на думку позивача свідчить про відсутність у ТОВ "Монтажбудюг" правових підстав складати та реєструвати податкові накладні № 34 від 31.01.2022 на суму 102 000 грн., № 35 від 31.01.2022 на суму 89 958,33 грн., № 62 від 15.02.2022 на суму 20 000,00 грн., № 64 від 15.02.2022 на суму82 875.00 грн., № 65 від 15.02.2022 на суму 84 291,67 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних; сплачувати податок на додану вартість в розмірі 75 85,00 грн.; у ТОВ "Техпідряд" не було правових підстав для визначення у складі податкової звітності податкового кредиту в розмірі 75 825,00 грн. Таким чином, виснує, що ТОВ "Техпідряд", в розумінні ст.1212 ЦК України, є особою, яка зберегла майно у себе за рахунок ТОВ "Монтажбудюг" (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) в розмірі 75825грн. у формі права на формування податкового кредиту за рахунок цих коштів, а тому зобов`язане повернути ТОВ "Монтажбудюг" (потерпілому) це майно як безпідставно збережене.
Відповідач у відзиві на позов від 15.05.2026 позовні вимоги заперечує та вказує, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту порушення відповідачем його прав та інтересів, не надано доказів, які підтверджують наявність у ТОВ "Техпідряд" заборгованості у заявленому розмірі.
Також вважає, заявлений ТОВ "Монтажбудюг" позов у господарській справі № 924/486/26 поданий з метою повторного дослідження та фактичного переоцінювання обставин, які вже були предметом розгляду в іншій судовій справі № 924/1052/25 за позовною заявою ТОВ "Монтажбудюг" до ТОВ "Техпідряд" про стягнення 636 822,34 грн., на яку посилається позивач у позові. Зауважує, що в межах вказаної справи № 924/1052/25 судовими рішеннями преюдиційно встановлено обставини, за яких суди прийшли до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленої ТОВ "Монтажбудюг" позовної вимоги.
Крім того, наголошує, що позивачем не доведено факту отримання (набуття) або збереження відповідачем коштів ТОВ "Монтажбудюг". У позові просить відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
29.09.2020 між ТОВ "Монтажбудюг" (виконавець) та ТОВ "Техпідряд" (замовник) було укладено договір про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів №17/09/20, відповідно до умов якого у порядку та умовах, визначених цим Договором, Виконавець надає Замовнику послуги щодо експлуатації екскаватора-навантажувача JCB 4СХ Sitemaster. (заводський номер ІСВ4СХ4WKL2871981) (далі по тексту "Техніка") на об`єкті Замовника, який знаходиться за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, село Каїрка, а Замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього Договору.
Відповідно до положень Розділу 3 Договору, вартість послуг Виконавця за цим Договором складає 900,00 грн. (в тому числі ПДВ 150,00 грн.) за 1 машино-годину та подача техніки до об`єкту Замовника і зворотно - 3 600,00 грн. (в тому числі ПДВ 600,00 грн). Загальна вартість по даному Договору вказується в Акті наданих послуг.
Додатковою угодою №2 від 30.06.2021 року до Договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин № 17/09/20 від 29.09.2020 року внесені зміни до п. 1.1 Договору, виклавши даний пункт у наступній редакції: "У порядку та умовах, визначених цим Договором, Виконавець надає Замовнику послуги щодо експлуатації екскаватора-навантажувача та самосвала (далі по тексту Техніка) на об`єктах Замовника, а Замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього Договору.".
Додатковою угодою № 2 від 30.06.2021 року до Договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин № 17/09/20 від 29.09.2020 року внесені зміни до п. 3.1 Договору, виклавши даний пункт у наступній редакції: "Вартість послуг Виконавця за цим Договором складає: 1 100,00 грн. (в тому числі ПДВ 183,33 грн.) за 1 машино-годину послуг екскаватора-навантажувача та подача екскаватора-навантажувача до об`єкту Замовника і зворотно - 3 200,00 грн. (в тому числі ПДВ 533,33 грн.), 1 150,00 грн. (в тому числі ПДВ 191,67 грн.) за 1 машино-годину послуг самосвала й подача самосвала до об`єкту Замовника і зворотно - 4 500,00 грн. (в тому числі ПДВ 750,00 грн.).".
Додатковою угодою № 3 від 18.07.2021 року до Договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин № 17/09/20 від 29.09.2020 року, Сторони дійшли згоди про те, що вартість послуг Спецтехніки згідно Основного договору становить: Послуги екскаватор JSB (вартість з 19.07.2021 р. до 23.08.2021р.) - 900,00 грн. (вартість за 1 одиницю), Послуги екскаватор JSB (вартість за 23.08.2021р.).
Додатковою угодою № 4 від 11.08.2021 року до Договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин №17/09/20 від 29.09.2020 року, Сторони дійшли згоди, що вартість послуг екскаватора становить 500,00 грн. за мот.год.
У п. 2 додаткової угоди №4 послуги надаватимуться Виконавцем на об`єкті Замовника, що розташований за адресою: Миколаївська обл., с. Крутоярка, орієнтовно впродовж 3 (трьох) місяців (серпень - жовтень 2021 р.) становить 500 (п`ятсот) гривень за одну машино-годину, з урахуванням ПДВ в розмірі 83,33 грн. Під час надання Виконавцем послуг екскаватора на відповідному об`єкті Замовника. Виконавець зобов`язується щотижнево надавати Замовнику акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Одночасно із ним під час надання вказаних послуг Замовник зобов`язується: - забезпечити житлом та одноразовим щоденним харчуванням працівників Виконавця, які здійснюватимуть управління спецтехнікою на вказаному вище об`єкті Замовника; - у випадку простою спецтехніки, у зв`язку із несприятливими погодними умовами, які згідно вимог законодавства про охорону праці забороняють або унеможливлюють використання спецтехніки - компенсувати Підряднику вартість 4 (чотирьох) годин надання послуг відповідної спецтехніки, за кожен робочий" день простою спецтехніки на вказаному вище об`єкті Замовникам з вказаних причин.
У п. 3 додаткової угоди №4 сторони спільно погоджують, що мінімальна кількість годин замовлення будь-якого виду послуг на об`єкті Замовника, що розташований за адресою: Миколаївська обл., с. Кругоярка на 1 (одну) добу складає 8 (вісім) годин та послуги надаються кожного календарного дня, окрім неділі та визначених ч.ч. 1, 2 ст. 73 КЗпП України святкових днів (надалі по тексту разом іменуються - "неробочі дні").
У п. 4 додаткової угоди №4 п. 9.1. Договору викладено в наступній редакції: п.9.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. У випадку, якщо протягом одного місяця до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін в письмовій формі не заявлено про припинення Договору, цей Договір вважається автоматично пролонгованим на кожнийнаступний календарний рік на останніх умовах".
Додатковою угодою № 10 від 01.01.2024 року до Договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин № 17/09/20 від 29.09.2020 року, Сторони дійшли згоди, що Договір чинний до 2030 року.
В матеріалах справи наявні рахунки на оплату №51, 52, 53 від 15.02.2022, №25, 26 від 31.01.2022, а також податкові накладні №34, 35 від 31.01.2022, №62, 64, 65 від 15.02.2022, платіжні доручення №695 від 27.01.2022, №789 від 21.02.2022, банківські виписки про рух коштів по рахунку позивача від 18.09.2025, від 10.10.2024, від 14.10.2025.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2026 у справі №924/1052/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажбудюг", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпідряд" м. Хмельницький про стягнення 636822,34 грн. заборгованості у позові відмовлено. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 рішення від 25.02.2026 залишено без змін.
Рішенням встановлено не підтвердження первинними доказами заборгованості ТОВ "Техпідряд" за надання послуг відповідно до договору про надання послуг з експлуатації будівельних машин №17/09/20 від 29.09.2020 та додаткових угод в сумі 404 450грн.
Позовні матеріали також містять копію гарантійного листа ТОВ "Техпідряд" №27/12-22 від 27.12.2022 у якому товариством не заперечується наявність заборгованості у розмірі 412450грн. за договором про надання послуг з експлуатації будівельних машин №17/09/20 від 29.09.2020 станом на 27.12.2022, яке останній зобов`язався сплатити до 31.12.2023р.
На виконання ухвали суду від 28.07.2026 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області надано інформацію (лист №11074/5/22-01-04-03-10 від 04.08.2026) про те що за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Монтажбудюг" (податковий номер 40400087) зареєстровано на ТОВ "Техпідряд" (податковий номер 43087027) податкові накладні, а саме: №34 від 31.01.2022 на суму 122400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20400,00 грн.; №35 від 31.01.2022 на суму 107950,00 грн., в т.ч. ПДВ 17991,67 грн; №62 від 15.02.2022 на суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4000,00 грн.; №64 від 15.02.2022 на суму 99450,00 грн., в т.ч. ПДВ 16575,00 грн.; №65 від 15.02.2022 на суму 101150,00 грн., в т.ч. ПДВ 16858,33 гривень. Згідно баз даних ДПС України ТОВ "Техпідряд" (податковий номер 43087027) включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за січень-лютий 2022 року суми ПДВ по наступних податкових накладних: №34 від 31.01.2022 на суму 122400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20400,00 грн.; №35 від 31.01.2022 на суму 107950,00 грн., в т.ч. ПДВ 17991,67 грн.; №62 від 15.02.2022 на суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4000,00 грн.; №64 від 15.02.2022 на суму 99450,00 грн., в т.ч. ПДВ 16575,00 грн.; №65 від 15.02.2022 на суму 101150,00 грн., в т.ч ПДВ 16858,33 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам учасників, суд виходить з наступного.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Монтажбудюг" про стягнення з ТОВ "Техпідряд" 75825грн. безпідставно збережених коштів у формі права на формування податкового кредиту за рахунок цих коштів. Правовою підставою заявлених вимог позивач визначає положення статті 1212 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позову вказує на відсутність між сторонами будь-яких невиконаних зобов`язань, тому у ТОВ "Монтажбудюг" не було правових підстав складати та реєструвати податкові накладні № 34 від 31.01.2022 на суму 102 000 грн., № 35 від 31.01.2022 на суму 89 958,33 грн., № 62 від 15.02.2022 на суму 20 000,00 грн., № 64 від 15.02.2022 на суму82 875.00 грн., № 65 від 15.02.2022 на суму 84 291,67 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних; сплачувати податок на додану вартість в розмірі 75 825,00 грн. та визначати у складі податкової звітності податковий кредит в розмірі 75 825,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
За змістом частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як встановлено матеріалами справи, 29.09.2020 між сторонами укладено договір про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів №17/09/20, відповідно до умов якого у порядку та умовах, визначених цим Договором, Виконавець надає Замовнику послуги щодо експлуатації екскаватора-навантажувача JCB 4СХ Sitemaster. (заводський номер ІСВ4СХ4WKL2871981) (далі по тексту "Техніка") на об`єкті Замовника, який знаходиться за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, село Каїрка, а Замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього Договору.
Додатковою угодою № 10 від 01.01.2024 року до Договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин № 17/09/20 від 29.09.2020 року, Сторони дійшли згоди, що Договір чинний до 2030 року.
Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз положень наведеної норми дає підстави для висновку, що безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без певної правової підстави.
Частиною другою статті 1212 ЦК встановлено, що положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
За змістом положень глави 83 ЦК для кондикційних зобов`язань, характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав; під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.
Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2025 у справі №902/16/24).
Із матеріалів справи вбачається існування між сторонами договірних відносин на підставі Договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин № 17/09/20 від 29.09.2020 року. Доказів припинення чи розірвання договору сторонами не надано.
Відповідно до наявного у матеріалах справи листа Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області (№11074/5/22-01-04-03-10 від 04.08.2026) за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Монтажбудюг" (податковий номер 40400087) зареєстровано на ТОВ "Техпідряд" (податковий номер 43087027) податкові накладні, а саме: №34 від 31.01.2022 на суму 122400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20400,00 грн.; №35 від 31.01.2022 на суму 107950,00 грн., в т.ч. ПДВ 17991,67 грн.; №62 від 15.02.2022 на суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4000,00 грн.; №64 від 15.02.2022 на суму 99450,00 грн., в т.ч. ПДВ 16575,00 грн.; №65 від 15.02.2022 на суму 101150,00 грн., в т.ч. ПДВ 16858,33 гривень. Згідно баз даних ДПС України ТОВ "Техпідряд" (податковий номер 43087027) включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за січень-лютий 2022 року суми ПДВ по наступних податкових накладних: №34 від 31.01.2022 на суму 122400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20400,00 грн.; №35 від 31.01.2022 на суму 107950,00 грн., в т.ч. ПДВ 17991,67 грн.; №62 від 15.02.2022 на суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4000,00 грн.; №64 від 15.02.2022 на суму 99450,00 грн., в т.ч. ПДВ 16575,00 грн.; №65 від 15.02.2022 на суму 101150,00 грн., в т.ч ПДВ 16858,33 грн.
Судом звертається увага, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою договору про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (див. постанову Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №910/2416/23).
Визначення операцій як таких, які підлягають/не підлягають оподаткуванню ПДВ, належить до сфери публічно-правових, а не приватно - правових відносин.
Відтак, обов`язок (або його відсутність) щодо сплати ПДВ не може ставитися в залежність від волевиявлення сторін правочину, з огляду на публічно-правовий порядок правовідносин щодо справляння податків, оскільки знаходиться поза межами регулювання цивільного законодавства та контролюється державою в особі органів доходів та зборів.
ПК не є актом цивільного законодавства, а імперативно регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до частини першої статті 6 ПК податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Податок на додану вартість, визначений в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт "а" пункту 185.1 статті 185 ПК).
Згідно з пунктом 185.1 ПК об`єктом оподаткування ПДВ є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на території України (як резидентами так і нерезидентами), ввезення товарів та послуг (включаючи оренду) та, відповідно, вивезення товарів та послуг за межі митної території України. Згідно з тим же ПК України ставки ПДВ можуть бути 0%, 7% та 20% від бази оподаткування.
Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань, та суми податкового боргу з податку.
Згідно з пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК за підсумками звітного податкового періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 ПК.
Відповідно до пункту 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569), за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 ПК.
У разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань платник податку у строки, встановлені ПК України для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка (пункт 22 Порядку №569).
Згідно з пунктом 20 Порядку №569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ Державна податкова служба не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Державній казначейській службі реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК) бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
Згідно з пунктами 1, 11, 23 частини першої статті 2 БК план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).
Таким чином, податок на додану вартість - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).
Податок на додану вартість складає кошти бюджету у вигляді податкових надходжень.
Отже, виконання відповідачем у цій справі власного зобов`язання зі справляння до Державного бюджету України спірної суми ПДВ є відповідальністю останнього.
При цьому, судом не встановлено наявності доказів порушення відповідачем вимог податкового законодавства за господарськими операціями проведеними в межах Договору про надання послуг по експлуатації будівельних машин № 17/09/20 від 29.09.2020 року.
За сформованою практикою Верховного Суду, зокрема і в постанові від 14.10.2019 у справі №910/6642/18, зі змісту статті 16 ЦК та завдання господарського судочинства, визначеного у частині першій статті 2 ГПК, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статей 13, 74 ГПК, зобов`язаний довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.
Тобто на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб. Подібна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.10.2022 у справі №910/11884/24.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що у розумінні положень статті 1212 ЦК відповідач не є кінцевим набувачем спірних грошових коштів. Тобто, на час звернення позивача до суду з цим позовом фактичний володілець грошових коштів не змінився, оскільки набувачем спірного майна (грошових коштів у вигляді ПДВ) є саме Держава Україна.
З огляду на відсутність підстав стверджувати про порушення в цьому випадку прав позивача внаслідок вибуття з його володіння спірної суми грошових коштів у розмірі 75825 грн., оскільки такі кошти відповідач сплатив у формі податку в дохід Державного бюджету України, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вище встановлені обставини, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у позові.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у зв`язку із відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 28.09.2026р.
Суддя М.Є. Муха