УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 332/1495/23
провадження № 61-11163ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу Запорізького обласного центру зайнятості на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Запорізького обласного центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу та компенсацію моральної шкоди.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 06 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 25 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 17 липня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 листопада 2024 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 18 серпня 2026 року, позовні вимоги Запорізького обласного центру зайнятості задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Запорізького обласного центру зайнятості від 17 лютого 2023 року № 110-к про звільнення ОСОБА_1
з посади провідного бухгалтера сектору обліку розрахунків з підзвітними особами та заробітної плати відділу бухгалтерського обліку Запорізького обласного центру зайнятості з 28 лютого 2023 року на підставі пункту 1 частини першої 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку зі скороченням штату працівників.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного бухгалтера сектору обліку розрахунків з підзвітними особами та заробітної плати відділу бухгалтерського обліку Запорізького обласного центру зайнятості.
Стягнено із Запорізького обласного центру зайнятості на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період
з 01 березня 2023 року до 27 березня 2026 року у розмірі 760 320,55 грн, який обраховано без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнено із Запорізького обласного центру зайнятості на користь
ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше, ніж за один місяць, відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 430 ЦПК України допущено до негайного виконання.
21 серпня 2026 року Запорізький обласний центр зайнятості подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду
м. Запоріжжя від 27 березня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 серпня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
У вересні 2026 року Запорізький обласний центр зайнятості подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 756/5243/17, від 18 березня 2026 року у справі № 757/40483/21-ц, від 10 липня 2026 року
у справі № 591/7260/25, від 25 червня 2025 року у справі № 332/1495/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.
Крім того, заявник звернувся із клопотанням про зупинення виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2026 року, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду
від 18 серпня 2026 року, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 760 320,55 грн (крім виплаченої заробітної плати за один місяць у розмірі 21 777,55 грн), моральної шкоди та судових витратдо закінчення перегляду їх в касаційному порядку.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України встановлено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду у частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню, тому в цій частині судове рішення не підлягає зупиненню.
Судове рішення підлягає примусовому виконанню, тому Верховний Суд дійшов висновку про зупинення виконання рішення Заводського районного суду
м. Запоріжжя від 27 березня 2026 року, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 18 серпня 2026 року, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 760 320,55 грн (крім виплаченої заробітної плати за один місяць у розмірі 21 777,55 грн), моральної шкоди та судових витратдо закінчення касаційного провадження.
Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу
№ 332/1495/23 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Клопотання Запорізького обласного центру зайнятості про зупинення виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2026 року, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду
від 18 серпня 2026 року, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 760 320,55 грн (крім виплаченої заробітної плати за один місяць у розмірі 21 777,55 грн), моральної шкоди та судових витратзадовольнити.
Зупинити виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя
від 27 березня 2026 року, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 18 серпня 2026 року, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 760 320,55 грн (крім виплаченої заробітної плати за один місяць у розмірі 21 777,55 грн), моральної шкоди та судових витрат до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк,
який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
І. А. Воробйова
М. Є. Червинська