УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 308/11436/23
провадження № 61-14429св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та договорів, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2024 року у складі судді Малюк В. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Фазикош Г. В., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та договорів, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 23 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року, у задоволенні позовної заяви Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та договорів, скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки відмовлено.
У касаційній скарзі заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог прокурора.
Крім того, просив розглядати справу в судовому засіданні за участі представника прокуратури.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного
у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 761/11593/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц, від 12 вересня 2023 року у справі
№ 910/8413/21, від 03 вересня 2025 року у справі № 367/3562/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України cуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У задоволенні клопотання про проведення розгляду справи за участі представника прокуратури слід відмовити, оскільки Верховний Суд не знаходить для цього підстав і потреби у дачі пояснень немає.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про проведення розгляд справи за участю представника прокуратури відмовити.
Справу за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та договорів, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник