УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 705/7780/25
провадження № 61-11639ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Бойко Юлією Олександрівною, на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 серпня 2026 року,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє Відокремлений структурний підрозділ «Уманські енергетичні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року АТ «Черкасиобленерго», від імені якого діє Відокремлений структурний підрозділ «Уманські енергетичні мережі», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 455 540,46 грн.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Черкасиобленерго» вартість необлікованої електричної енергії в сумі 455 540,46 грн та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 833,11 грн, з урахуванням ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року про виправлення описки.
04 серпня 2026 року Черкаський апеляційний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойко Ю. О. - залишив без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2026 року у цій справі - без змін.
04 вересня 2026 року адвокат Бойко Ю. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 серпня 2026 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328,00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 455 540,46 грн та станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн).
У касаційній скарзі адвокат зазначає, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо можливості суду у справах за позовом оператора системи про стягнення вартості необлікованої електричної енергії перевіряти законність акта про порушення та рішення комісії, якщо споживач попередньо не звертався з окремим позовом про визнання рішення комісії недійсним.
Зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника, оскільки з неї стягнуто суму за самовільне підключення, до якого вона не має жодного відношення. Також адвокат вказує, що розгляд справи потребує повного дослідження доказів та технічних обставин, що надає їй ознаки значної складності.
У зв`язку з наведеним адвокат зазначає, що у справі наявні винятки, передбачені підпунктами «а», «в» та «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Разом із тим заявник не навів належних і переконливих доводів на підтвердження того, у чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики. Зокрема, у касаційній скарзі не зазначено новітніх, проблемних, засадничих або таких, що раніше не були предметом ґрунтовного дослідження, питань права, відповідь на які з боку суду касаційної інстанції могла б забезпечити нове, уніфіковане розуміння та застосування відповідних норм права не лише для сторін цього спору, а й для невизначеного, однак широкого кола учасників подібних правовідносин.
Оцінка того, чи має справа виняткове значення для учасника справи, здійснюється судом з урахуванням доводів, наведених особою, яка подає касаційну скаргу, за умови належного обґрунтування нею відповідних обставин. При цьому виняткове значення справи повинно виходити за межі звичайних несприятливих наслідків, які настають для сторони у зв`язку з ухваленням судового рішення не на її користь.
Суд звертає увагу на те, що учасники судового процесу повинні усвідомлювати: випадки, передбачені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, мають винятковий характер та є відступом від загального правила. Тому відкриття касаційного провадження з підстави наявності будь-якого з таких випадків потребує належного й ґрунтовного обґрунтування як з боку особи, яка подає касаційну скаргу, так і з боку суду, оскільки протилежний підхід може призвести до порушення принципу правової визначеності.
Верховний Суд також зазначає, що саме лише посилання у касаційній скарзі на відповідні підстави касаційного оскарження є лише виконанням вимог до її форми та змісту, встановлених цивільним процесуальним законом, і саме по собі не зумовлює відкриття касаційного провадження у справі щодо судових рішень, які відповідно до закону не підлягають касаційному оскарженню.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Бойко Юлією Олександрівною, на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 березня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 серпня 2026 року, у справі за позовом Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє Відокремлений структурний підрозділ «Уманські енергетичні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко